Рішення

від 21.10.2014 по справі 924/1251/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2014 р.Справа № 924/1251/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Спектр-Агро", м. Обухів, Київська область

до фермерського господарства „Каскад", с. Березівка, Новоушицький район

про стягнення 43980,04 грн. - основного боргу, 516,65 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 6976,84 грн. - пені, 12459,07 грн. - 28% річних, 16897,39 грн. - збитків

Представники сторін:

від позивача: Кушнір В.І. - за довіреністю від 03.06.2014р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 43980,04 грн. - основного боргу, 516,65 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 6976,84 грн. - пені, 12459,07 грн. - 28% річних, 16897,39 грн. - збитків. В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки на умовах товарного кредиту №54/ХМ від 04.04.2011р. щодо проведення повної оплати за поставлений товар. Нарахування пені, відсотків за користування товарним кредитом, 28% річних та збитків обумовлено наявністю відповідних умов договору щодо їх застосування.

Відповідач проти позову заперечує. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що за отриманий по договору товар на загальну суму 84486,96 грн. розрахувався повністю. Стверджує, що 44000,00 грн. сплатив 20.06.2011р. готівкою через касу постачальника, а 40506,92 грн. - на банківський рахунок постачальника. Оплату готівкою пояснює тим, що для отримання товару по видатковій накладній №5030 від 20.06.2011р. на суму 21752,21 грн. йому запропонували оплатити більшу половину від загальної суми товару 84486,96 грн., що передбачено пунктом 2.8 договору. Однак, оскільки на рахунку покупця грошових коштів не було, то я попросив здійснити оплату готівкою через касу. Відривної квитанції до прибуткового касового ордеру на суму 44000,00 грн. не видали, проте товар на суму 21752,21 грн. отримано. Після остаточної оплати 21.11.2012р. загальної суми товару і до подачі 20.08.2014 р. позивачем позову від нього до відповідача жодних претензій чи вимог щодо сплати боргу або санкцій за порушення строку оплати товару не надходило, що, як вважає відповідач, підтверджувало їх відсутність.

Стягнення штрафних санкцій вважає необгрунтованим, посилаючись на те, що договір було укладено без штрафних санкцій, що підтверджується, на його думку, відсутністю на сторінках 2, 4, 6 договору підпису від імені покупця, а також, з огляду на повну оплату боргу.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду з посиланням на ті обставини, що розрахунки проведено повністю, сам договір укладено без штрафних санкцій і позивач без поважних причин не надав на виконання ухвали оригінали договору з підписами відповідача на сторінках 2,4,6 та інші підтверджуючі документи.

З приводу відзиву позивач надав пояснення, згідно яких відзначив, що оплата готівкою не підтверджена належними доказами, відривної квитанції про оплату товару позивач не видавав, оскільки не було самої оплати. Відповідно до п. 2.11 договору поставки №54/ХМ від 04 квітня 2011р., підписавши даний акт, відповідач погодився з тим фактом, що він ці відсотки визнає і зобов'язаний сплатити на поточний рахунок позивача суму в розмірі 516,65 грн.

Щодо невизнання сторінки 4 договору, зазначає, що дана сторінка надрукована на зворотному боці сторінки 3, на якому стоїть підпис відповідача, тому підміна сторінки 4 неможлива. Тому твердження відповідача, що підписавши даний договір, він не погоджувався з умовами сплати пені, 28 % річних та збитків є безпідставними. Крім того, 04 квітня 2012 р. між позивачем та відповідачем підписана додаткова угода №1 до договору поставки №54/ХМ від 04 квітня 2011р., в якій відповідач визнав, що станом на дату підписання даної угоди заборгованість відповідача перед позивачем складає 73680,04 грн.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

04.04.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Спектр-Агро" (постачальник) та фермерським господарством „Каскад" (покупець) укладено договір поставки №54/ХМ на умовах товарного кредиту, із змінами, внесеними додатковими угодами №1 від 03.01.2012р., №1 від 04.04.2012р. Даний договір і додаткові угоди до нього, підписано уповноваженими особами та скріплено печатками сторін.

Згідно п.п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору. Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, гривнева ціна товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті, порядок та термін оплати товару та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Ціну договору та порядок розрахунків сторонами погоджено у розділі 2 договору, зокрема, згідно п. 2.1 (із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 03.01.2012р.) ціна договору становить загальну вартість товару, що передається за цим договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в додатках до договору.

Відповідно до п. 2.5 договору, термін оплати вартості (ціни) частини товару, яка оплачується покупцем, вказаний в додатку №1 до договору.

У додатках до договору сторони погодили, між іншим, найменування, ціну товару та термін його оплати, а саме:

- у додатку №1/СА000001358 від 04.04.2011р. погоджено поставку соняшника, за ціною 30149,25 грн., з відстрочкою оплати 100% до 01.10.2011р.;

- у додатку №1/СА000001357 від 04.04.2011р. погоджено поставку гербіцидів, прилипачів, загальною вартістю 21752,21 грн., з відстрочкою оплати 100% до 01.10.2011р.;

- у додатку №1/СА000002180 від 05.05.2011р. погоджено поставку кукурудзи, за ціною 32585,50 грн., з відстрочкою оплати 100% до 01.10.2011р.

На виконання своїх зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 84486,96 грн., зокрема, за видатковою накладною №2072 від 29.04.2011р. відповідачу поставлено насіння соняшника на суму 30149,25 грн. через ОСОБА_2 за довіреністю серії 12ААБ №999401 від 28.04.2011р.; за видатковою накладною №2354 від 05.05.2011р.- насіння кукурузи на суму 32585,50 грн. через ОСОБА_2 за довіреністю серії 12ААБ №999402 від 05.05.2011р.; за видатковою накладною №5030 від 20.06.2011р. - гербіциди, прилипачі на суму 21752,21 грн. через ОСОБА_2 за довіреністю №9 від 20.06.2011р.

Оплату поставленого товару в повному обсязі відповідач не здійснив. При цьому сторони, уклавши 04.04.2012р. додаткову угоду №1, дійшли згоди перенести кінцевий розрахунок по договору поставки №54-ХМ від 04.04.2011р. на 01 вересня 2012 року, і, відповідно до цього внести зміни до п. 2.5 договору, виклавши його в наступній редакції: оплата вартості (ціни) товару покупцем відбувається згідно наступного графіка: 01 вересня 2012р. - 73680,04 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату боргу, про що свідчать банківські виписки від 04.04.2012р., від 14.11.2012р., від 15.11.2012р, від 21.11.2012р.

Борг відповідача за поставлений товар після здійснених проплат склав 43980,04 грн.

Згідно п.п. 2.6, 2.7, 2.11 договору (із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 04.04.2012р.) за користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки в розмірі 25% річних. Строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого додатком №1 до договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару покупцем, та закінчується в день повного розрахунку покупцем за поставлений товар. Відсотки за користування товарним кредитом нараховуються постачальником щомісячно. До 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування. Акт про надання послуг товарного кредитування надсилається постачальником на адресу покупця, що вказана в тексті цього договору. Покупець зобов'язується підписати акт та повернути його протягом 1 дня з дати отримання. У разі якщо підписаний акт не повертається постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним покупцем. Сплата нарахованих відсотків відбувається одночасно з оплатою вартості (ціни) товару, відповідно до п. 2.5 даного договору.

На виконання умов договору між сторонами підписано акти надання послуг - відсотки по договору товарного кредиту загалом на суму 1947,15 грн., а саме: акт №621 від 13.02.2012р. на суму 430,54 грн., акт №619 від 13.02.2012р. на суму 516,65 грн., акт №728 від 05.03.2012р. на суму 483,31 грн., №1467 від 04.04.2012р. на суму 516,65 грн.

Борг відповідача перед позивачем по відсоткам за користування товарним кредитом складає 516,65 грн.

Відповідальність сторін, передбачена в розділі 7 договору, між іншим, згідно п. 7.3 покупець несе відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом шляхом сплати пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення. Також, згідно п. 7.4 покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі в розмірі 20 (двадцять) відсотків неоплаченої вартості (ціни) товару. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Відповідно до п. 7.5 договору у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, покупець сплачує на користь постачальника штраф за неправомірне користування коштами в розмірі 28 відсотків річних з простроченої суми.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється в день виконання стороною зобов'язань. Сума штрафних санкцій підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми штрафних санкцій та підлягає обов'язковій оплаті покупцем (п. 7.6, із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 03.01.2012р.).

Пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України не буде застосовуватись до цього договору (п. 7.7 договору).

За неналежне виконання грошових зобов'язань по договору відповідачу нараховано 6976,84 грн. - пені (за період з 21.08.2013р. по 20.08.2014р.), 12459,07 грн. - 28% річних (за період з 21.08.2013р. по 20.08.2014р.), 16897,39 грн. - збитків (20% від суми простроченого боргу).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, зокрема, відповідач зобов'язався приймати і оплачувати товар, а також сплачувати відсотки за користування товарним кредитом.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 ЦКУ).

Згідно ч. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що позивач поставив відповідачу товар. В свою чергу, відповідач товар прийняв, однак не повністю оплатив його вартість. Крім того, поставка здійснювалась на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу і відповідач зобов'язався сплачувати відсотки за користування товарним кредитом.

У додатках до договору поставки сторони взаємно погодили строк оплати товару. Також, у додатках був передбачений розмір відсотків за користування товарним кредитом. У подальшому, додатковою угодою від 04.04.2012р., сторони змінили строк оплати вартості товару та відсотків, встановлений у додатках до договору, та встановили новий розмір процентів за користування товарним кредитом.

Згідно вказаної угоди від 04.04.2012р. датою повної оплати відстрочених платежів по вартості поставленого товару та оплати процентів за користування товарним кредитом є 01 вересня 2012р. Крім того, сторони визначили борг по вартості поставленого товару, який підлягає оплаті у сумі 73680,04 грн.

З врахуванням наведеного вище, саме від дати - 02.09.2012р. слід вважати відповідача таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань.

Оскільки, відповідач зобов'язання щодо повної оплати поставленого товару та відсотків за користування товарним кредитом, у строк встановлений додатковою угодою від 04.04.2012р., не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Твердження відповідача про повну оплату боргу, зокрема, сплату готівкою в касу 20.06.2011р. 44000,00 грн., спростовується наявною в матеріалах справи додатковою угодою від 04.04.2012р., якою сторони визначили борг відповідача в сумі 73680,04 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 43980,04 грн. - основного боргу, 516,65 грн. - відсотків за користування товарним кредитом є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, за приписами вказаної норми нарахування санкцій триває протягом шести місяців, проте договором або законом може бути передбачений інший строк.

Сторони у договорі передбачили нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та відсотків за користування товарним кредитом в максимальному розмірі, передбаченому Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Крім того, сторони обумовили нарахування штрафних санкцій до виконання стороною зобов'язання.

Таким чином, у даному випадку при обчисленні суми пені не застосовуються обмеження шестимісячним строком, передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України. Отже, нарахування позивачем пені за період більший ніж шість місяців є правомірним.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується з даними розрахунками.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 12459,07 грн. - 28% річних, яка нарахована за 365 днів, з посиланням на п. 7.5 договору. Як вбачається із даного пункту договору, нарахування відповідачу 28% річних визначено як штраф.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, штраф не може нараховуватись за кожен день прострочення платежу, оскільки це суперечить правовій природі такого виду неустойки. Тобто, слід дійти висновку, що визначення штрафу, наведене в пункті 7.5 договору, за своєю правовою природою є процентами річних, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір відсотків, який сторони передбачили у договорі, становить 28%. Здійснивши перерахунок 28% річних, суд вважає суму 12459,07 грн. правомірно заявленою.

Твердження відповідача про непогодження з умовами договору щодо сплати штрафних санкцій є безпідставним, оскільки одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

Договір поставки на умовах товарного кредиту підписано уповноваженими особами та скріплений печатками сторін; чинне законодавство не передбачає підписання кожної сторінки договору. Докази визнання даного договору недійсним відсутні.

Нормами ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення. При цьому, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру збитків покладається на позивача.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України від 09.07.2014р. у справі № 912/518/13 та від 16.06.2014р. у справі № 905/6318/13.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, в силу ст. 33 ГПК України, позивач має довести сам факт наявності збитків, оскільки розмір збитків сторони передбачили у договорі.

Як свідчать матеріали справи, позивач не надав доказів на підтвердження спричинення йому збитків внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки.

За вказаних обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.

З приводу клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмічається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 43980,04 грн. - основного боргу, 516,65 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 6976,84 грн. - пені, 12459,07 грн. - 28% річних.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 16897,39 грн. збитків належить відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Спектр-Агро", м. Обухів, Київська область до фермерського господарства „Каскад", с. Березівка, Новоушицький район; код про стягнення 43980,04 грн. - основного боргу, 516,65 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 6976,84 грн. - пені, 12459,07 грн. - 28% річних, 16897,39 грн. - збитків задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства „Каскад" (с. Березівка, Новоушицький район; код 31219460) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Спектр-Агро" (Київська область, м. Обухів, вул. Будьонного, 33; код 36348550) 43980,04 грн. (сорок три тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень 04 коп.) - основного боргу, 516,65 грн. (п'ятсот шістнадцять гривень 65 коп.) - відсотків за користування товарним кредитом, 6976,84 грн. (шість тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень 84 коп.) - пені, 12459,07 грн. (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 07 коп.) - 28% річних, 1445,16 грн. (одну тисячу чотириста сорок п'ять гривень 16 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 16897,39 грн. збитків відмовити.

Повне рішення складено 24 жовтня 2014 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (Новоушицький район, с. Березівка).