Постанова

від 20.10.2014 по справі 757/16380/14-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 757/16380/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Кирилюк І.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві на постанову Печерського районного суду м. Києва від 04 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімател» до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 квітня 2014 року №129/14/7/26-39/1704/02/1,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 квітня 2014 року №129/14/7/26-39/1704/02/1.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 04 липня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 04 липня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.04.2014 року №129/14/7/26-39/1704/02/1 суд першої інстанції виходив з того, що останньою притягнуто позивача до відповідальності за порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності, що є одним із видів адміністративної відповідальності, тому розглянув справу за правилами предметної підсудності як справу, яка підсудна місцевому загальному суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 171 2 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі. Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Предметом спору у даній справі є оскарження постанови Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві якою на підставі абзацу 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» до позивача застосований штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З наведеного вбачається, що правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є адміністративним правопорушенням, а накладення штрафу на підставі Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не є адміністративним стягненням.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідачем у даній справі є орган державної влади, тому відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 КАС України дана справа підсудна Окружному адміністративному суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Печерський районний суд м. Києва, розглянувши дану справу по суті, порушив правила предметної підсудності та справу вирішено неповноважним судом.

На думку колегії суддів, під час відкриття провадження суд першої інстанції повинен був з'ясувати предметну підсудність даної справи та відповідно до вимог пункту 6 частини третьої статті 108 КАС України повернути позовну заяву позивачеві (позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду) або у разі з'ясування цієї обставини після відкриття провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 КАС України передати справу до іншого адміністративного суду (суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду).

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 4 статті 202 КАС України, є, зокрема, вирішення справи неповноважним судом та порушення норм процесуального права.

З цих підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нової постанови.

Вирішуючи дану справу по суті, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, посадовою особою відповідача проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва: «Водно - спортивний комплекс у парку «Дружби народів» в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва»; за наслідками перевірки складено акт від 10.10.2014 року.

Актом перевірки встановлено, що товариством самочинно виконуються будівельні роботи із будівництва одноповерхової будівлі та гідротехнічних споруд без документа, що дає право на виконання будівельних робіт, чим порушено частину першу статті 34 та статтю 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Під час перевірки виконувались будівельні роботи з утеплення фасаду одноповерхової будівлі та улаштування гідротехнічної споруди. Категорія складності зазначеного об'єкту на підставі класу наслідків відповідно до державних будівельних норм встановлена як ІІ.

10 квітня 2014 року відповідачем на підставі акту перевірки складено припис про зупинення будівельних робіт на вищевказаному об'єкті з 10.04.2014 року до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Також 10 квітня 2014 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності б/н.

17.04.2014 року відповідачем на підставі акту перевірки винесено постанову №129/14/7/26-39/1704/0211, якою за виявлені порушення на підставі абзацу 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» до позивача застосований штраф у розмірі 43848,00 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови Печерського районного суду м. Києва від 04 липня 2014 року колегією суддів встановлено наступне.

21 травня 2004 року між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прімател» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 23 липня 2004 року за №62-6-00166. Об'єктом оренди є земельна ділянка, що розташована в парку «Дружби народів» в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва, розміром 1,3100 га в межах прибережних захисних смуг; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування водно - спортивного комплексу; кадастровий номер - 8000000000:62:206:0009.

Також 01 вересня 2004 року між зазначеними сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 14 жовтня 2004 року за №62-6-00173. Об'єктом оренди є земельна ділянка, що розташована в парку «Дружби народів» в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва, розміром 4626 м 2 в межах прибережних захисних смуг; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування водно - спортивного комплексу; кадастровий номер - 8000000000:62:206:0011.

Під час апеляційного розгляду справи колегією суддів були витребувані документи, які підтверджують перехід одноповерхової будівлі під час передавання земельних ділянок в оренду, або інші документи на вказану будівлю.

На виконання вимоги колегії суддів з цього приводу позивачем надані пояснення та накази від 01.10.2010 року №29н та від 12.02.2014 року №12.

Так, згідно наказу генерального директора ТОВ «Прімател» від 01 жовтня 2010 року №29н зобов'язано розробити та прийняти всі необхідні та достатні заходи щодо збереження в належному стані господарської споруди, яка знаходиться на орендованій товариством земельній ділянці в парку «Дружби народів» в урочищі «Чорторий» в м. Києві, з метою пристосування її для зберігання такелажного обладнання та влаштування рятувальної станції. При розробленні кошторису врахувати необхідність здійснення робіт по утепленню фасаду будівлі, ремонту підлоги та стелі, облаштування кімнат для можливості знаходження в них членів рятувальної станції.

Наказом генерального директора ТОВ «Прімател» від 12 лютого 2014 року вирішено виконати утеплення фасадів господарської будівлі, яка знаходиться на орендованій ділянці та облаштування в ній кімнат для організації роботи персоналу; вжити заходи для підготовки будівлі до навігаційного періоду. Також в наказі вирішено звернутися до компетентних органів з відповідною заявою для оформлення правовстановлюючих документів, оскільки такі відсутні.

Згідно пояснень позивача, на момент передачі земельної ділянки в орендне користування на ній знаходилась одноповерхова господарська будівля. В подальшому виявилося, що на цю будівлю відсутні будь - які правовстановлюючі документи. Оскільки приміщення було придатне для його використання, товариством було прийнято ряд необхідних мір для його збереження та узаконення відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, одноповерхова будівля, по якій, на думку відповідача, виконується будівництво, було в наявності у позивача після передання у 2004 році в оренду земельних ділянок, що розташовані в парку «Дружби народів» в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва.

Разом з тим, 12 березня 2011 року набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі Закон №3038-VІ), який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно частини першої статті 34 зазначеного Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Частиною першою статті 36 Закону №3038-VI передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

При цьому, до набрання чинності вказаним Законом, обов'язку щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт законодавством не було передбачено.

При цьому, цей Закон не містить темпоральних застережень, зокрема про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.

З дня набрання чинності у листопаді 1994 року Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року №208/94-ВР (далі Закон №208/94-ВР), стаття 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачав відповідальності за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

19 січня 2012 року згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI Закон №208/94-ВР викладено у новій редакції, а саме абзац 3 пункту 4 частини другої статті 2 якої передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації, на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто Закон №208/94-ВР, зокрема положення пункту 4 частини другої статті 2 щодо накладення штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема не зареєстрували декларацію про початок виконання таких робіт після набрання чинності цим Законом.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

Таким чином, логічним висновком має бути судження про те, що обов'язок щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які перед початком будівництва, маючи відповідний обов'язок, не зареєстрували декларацію про початок виконання будівельних робіт, за що встановлена відповідна відповідальність.

Щодо встановленого в акті перевірки виконання позивачем будівельних робіт із будівництва гідротехнічних споруд без документа, що дає право на виконання будівельних робіт колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено що товариством здійснювались такі роботи, а надані фотокартки не можуть вважатися належним доказом, оскільки з останніх не вбачається місце здійснення робіт та час.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що стосовно позивача неправомірно 17.04.2014 року винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №129/14/7/26-39/1704/02/1, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та вирішено накласти штраф у сумі 43848,00 грн.

Відповідно, постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 квітня 2014 року №129/14/7/26-39/1704/02/1 є протиправною, тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві задовольнити частково.

Скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 04 липня 2014 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 квітня 2014 року №129/14/7/26-39/1704/02/1, що винесена Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 27.10.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.