Ухвала

від 22.10.2014 по справі 2-а-3755/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

22 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а-3755/10/1570

Категорія: 3.8.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О. судді -Домусчі С.Д. судді - Шеметенко Л.П. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. по справі за адміністративним позовом Головного управління Міндоходів в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про конфіскацію грального обладнання,-

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2010 року Державна податкова адміністрація в Одеській області звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та просила стягнути з відповідача фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 6952000 грн. з конфіскацією грального обладнання та з перерахуванням до Державного бюджету України прибутку від проведення азартної гри в розмірі 400 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року в задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2014 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року - скасовано, та прийнято нову постанову, якою задоволено позов в частині стягнення з ФОП ОСОБА_4 фінансових санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України, у вигляді штрафу в розмірі 6952000 грн. з перерахуванням до Державного бюджету України прибутку від проведення азартної гри в розмірі 400 грн. В решті справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року було замінено позивача правонаступником - ГУ Міндоходів в Одеській області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просила її скасувати та прийняти нову , якою задовольнити позов.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися , а представником апелянта подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження , а тому суд відповідно до ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 11 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державні податкові інспекції подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що 21.10.2009 року співробітниками СДСБЕЗ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області була проведена перевірка інтерактивного клубу "НОМЕР_1, який розташований за адресою: АДРЕСА_1

Під час проведення перевірки було встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 здійснює в зазначеному закладі діяльність, яка направлена на організацію та проведення азартних ігор.

Згідно даних протоколу огляду від 21.10.2009 року, на час проведення перевірки в залі інтерактивного клубу "НОМЕР_1 знаходились 9 персональних комп'ютерів, за допомогою яких надавались послуги відвідувачам клубу, а також персональний комп'ютер на робочому місці адміністратора. Серійні номери вказаного обладнання в жодному документі, складеному за результатами перевірки інтерактивного клубу "НОМЕР_1, не зазначені.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2014 року ,що набрала законної сили, також встановлено факт здійснення відповідачем діяльності з організації та проведення азартних ігор на території України (в інтерактивному клубі "НОМЕР_1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1), а тому ця обставина не підлягає доказуванню згідно ч.1 ст.72 КАС України.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1334-VI "Про заборону грального бізнесу в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин),в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Згідно ст. 3 Закону № 1334-VI до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.

Судом 1-ої інстанції також було встановлено , що 10 жовтня 2009 року між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 (орендодавець), що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 19.05.2003 року, та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 21.11.2002 (орендар), укладено договір оренди обладнання №10-10/9.

Згідно п.п.1.1, 1.2 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування обладнання та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві оренду плату. Найменування майна, що орендується: персональні комп'ютери та монітори до них.

Згідно п.3 Договору, майно що орендується, повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором. Передання майна, що орендується, в оренду здійснюється Сторонами за Актом передання-приймання.

Згідно з актом приймання- передачу майна за договором оренди обладнання №10-10/09 від 10.10.2009 року Орендодавець - в особі ОСОБА_5 передала у повному обсязі Орендарю - в особі ОСОБА_4 майно, що складається з 16 моніторів та 16 системних блоків персональних комп'ютерів.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,щодо відсутності підстав для задоволення позову ,так як обладнання, яке використовувалося відповідачем в процесі діяльності з організації та проведення азартних ігор, не належить відповідачу на праві власності, а санкція у вигляді конфіскації грального обладнання полягає в примусовому позбавленні суб'єкта правопорушення права власності на таке обладнання, але, за правопорушення, вчинене однією особою, не може притягатись до відповідальності інша особа.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в Одеській області.- залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Шеметенко Л.П.