Постанова

від 15.11.2013 по справі 804/11003/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 р. Справа № 804/11003/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Косякіна Р.В., Кащенко С.А.,

представника відповідача Овсяникової Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерметал» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.13 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерметал» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС (правонаступником якої являється Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська щодо визнання дій ТОВ «Полімерметал» по укладенню правочинів з ФОП ОСОБА_4, ТОВ «МетКом Трейдінг» та Metallwere Renner GmbH такими, що вчинені з діловою метою отримати лише виключну податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності, наслідком яких є незаконне заволодіння державним майном (мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону);

- визнати протиправними дії ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська при складанні акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Полімерметал» від 28.03.2013 р. № 985/22-6/36296529 та при прийнятті податкових повідомлень - рішень від 22.04.2013 р. № 0001312250 та № 0001332250;

- визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 22.04.2012 р. № 0001312250 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 7642,51 грн. та від 22.04.2012№ 0001332250 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 113627,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що спірні рішення винесені податковим органом на підставі Акту про результати позапланової документальної невиїзної перевірки від 28.03.2013 р. № 985/22-6/36296529, висновки якого є необґрунтованими, незаконними та такими, що ґрунтуються на хибному твердженні про те, що підприємством завищено податковий кредит на суму 141847,49 грн. (за період лютий 2012 р. на суму 40483,33 грн. та за липень 2012 р. на суму 101364,16 грн.) по придбанню товарів за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт. На думку позивача, податковий кредит у сумі по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 був сформований ним у відповідності до положень п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, за результатами здійснення господарських операцій з контрагентом - постачальником. Первинні документи позивача свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом - ФОП ОСОБА_4 при придбанні товару та реальність господарських операцій між позивачем та нерезидентами при експорті даного товару. Враховуючи суму реалізації товару за експортними операціями підприємства та суму понесених витрат, прибуток експортної господарської операції становить 64063,05 грн., у зв'язку із чим висновок ДПІ про заниження ПДВ є безпідставним, а спірні податкові повідомлення - рішення, протиправними.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов та просили його задовольнити із вказаних у ньому підстав.

Відповідач - Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення які залучені до матеріалів справи (т. 2 а.с. 2-8). Представник відповідача суду пояснив, що в ході проведення перевірки було встановлено, що купівля товарів по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 і подальша реалізація товару на експорт за ціною нижчою від ціни придбання, не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності товариства, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Правочини спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування та не маючи під собою розумної, економічно обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, можуть бути визнані недійсними. За таких обставин, висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 141847,49 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4, в т.ч. за лютий 2012 року на суму 40483,33 грн., за липень 2012 р. на суму 101364,16 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за лютий 2013 року на суму 113627,00 грн., є правомірними, і підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, відсутні.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що в період з 15.03.2013 р. по 21.03.2013 р. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач), посадовими особами ДПІ на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Полімерметал» (код ЄДРПОУ 36296529) з питань дотримання податкового та іншого законодавства при здійсненні операцій по придбанню товару та його подальшої реалізації за межами митної території України за періоди лютий 2012 р. та квітень 2012 р.

За наслідками перевірки складено Акт від 28.03.2013 № 985/22-6/36296529, згідно з висновками якого встановлено порушення ТОВ «Полімерметал» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит на 141847,49грн., в т.ч. за лютий 2012 року на суму 40483,33 грн., за липень 2012 року на суму 101364,16 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 6114,0грн. за липень 2012р. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за лютий 2013 року на суму 113627,0 грн. (т. 1 а.с.44-61).

Не погодившись із висновками, викладеними в Акті перевірки від 28.03.2013 №985/22-6/36296529, позивачем подані до ДПІ в АНД районі заперечення до акту перевірки (т. 1 а.с. 62-70), у задоволенні яких було відмовлено.

З посиланням на Акт перевірки від 28.03.2013 № 985/22-6/36296529, відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 22.04.2013 № 0001312250 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 7642,5 грн. (в т.ч. за основним платежем - 6114,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1528,5 грн.);

- від 22.04.2013 № 0001332250 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 113627,00 грн. за лютий 2013 року (т. 1 а.с. 72-73).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач в порядку адміністративного оскарження оскаржив їх до Державної податкової служби у Дніпропетровській області та до Міністерства доходів і зборів, рішеннями яких відповідно за №852/10/10-25 від 05.07.2013 р. та від 01.08.2013 №8052/6/99-99-10-0125, оскаржувані рішення були залишені без змін, а скарги ТОВ «Полімерметал» без задоволення (т. 1 а.с. 75-117).

Вважаючи винесені 22.04.2013 року податкові повідомлення № 0001312250 та №0001332250 протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як свідчать матеріали справи, спірна сума податкового кредиту в розмірі 141847,49 грн. сформована позивачем у зв'язку із придбанням у ФОП ОСОБА_4 за період - лютий 2012 р. та квітень 2012 р. товарів (посуд з оцинкованої сталі в асортименті, садово - господарський інвентар) на загальну суму 1137435 грн., в тому числі ПДВ - 189572,50 грн. В подальшому отриманий позивачем товар був реалізований ним згідно зовнішньоекономічного контракту на поставку від 10.02.2012 р. № 5 та від 20.04.2012 р. № 11 на адресу ТОВ «МетКомТрейдінг» (Російська Федерація) на загальну суму 1011925,55 грн. На підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання вказаної продукції останнім надано до суду:

- договір купівлі-продажу товару від 01.08.2011 №34/11 між ТОВ «Полімерметал» (покупець) та ФОП ОСОБА_4 (продавець), та Додаткова угода від 03.08.2011 р. до Договору від 01.08.2011 р. № 34/11, згідно з умовами яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору. Товар передається у власність Покупця на складі Продавця розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 19; податкові накладні № 9 від 13.02.2012 р. на суму 242900,00 в т.ч. ПДВ - 40483,33 грн., № 10 від 15.02.2012 р. на суму 286350,00 грн. в т.ч. ПДВ - 47725,00 грн., № 3 від 05.04.2012 р. на суму 298475,00 грн. в т.ч. ПДВ - 49745,83 грн., 3 14 від 20.04.2012 р. на суму 309710,00 грн. в т.ч. ПДВ - 51618,33 грн.; видаткові накладні, банківські виписки (т. 1 а.с. 118-119, 176-200);

- контракт купівлі-продажу від 10.02.2012 № 5 між ТОВ «Полімерметал» (продавець) та ТОВ «МетКом Трейдинг» (покупець, Росія), згідно з умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця вироби з оцінкованої сталі в асортименті і садово - огородний інвентар (товар) відповідно до Спеціфікації. Поставка товару буде здійснюватись автомобільним транспортом Продавця; специфікації, банківські виписки (т. 1 а.с. 120-130, 224-226);

- контракт купівлі-продажу від 20.04.2012 №11 між ТОВ «Полімерметал» (продавець) та ТОВ «МетКом Трейдинг» (покупець, Росія), згідно з умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця вироби з оцінкованої сталі в асортименті і садово - огородний інвентар (товар) відповідно до Спеціфікації. Поставка товару буде здійснюватись автомобільним транспортом Продавця; специфікації, банківські виписки (т. 1 а.с. 131-141, 227-228);

- контракт купівлі-продажу від 18.01.2012 №2 між ТОВ «Полімерметал» (продавець) та Metallwere Renner GmbH (покупець, Федеральна Республіка Германія), згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець покупає металеві оцинковані відра н загальну суму 24590,00 Євро. Поставка товару буде здійснюватись автомобільним транспортом Продавця; банківські виписки (т. 1 а.с. 142-149, 229);

- договір на перевезення вантажів у міжміському й міжнародному сполученні автомобільним транспортом від 09.02.2012 №9/1 між ТОВ «Полімерметал» (замовник) та ТОВ «Багатопрофільна фірма «ЮНІС» (перевізник), за яким предметом договору є взаємовідносини сторін, пов'язані з організацією міжміських і міжнародних перевезень відповідно до чинного законодавства України, вимогами міжнародних угод і Конвенцій, відповідно до погодженої сторонами заявкою на перевезення; заявка від 09.02.2012 №9/1-1 на перевезення вантажу міжнародним сполученням до Договору від 09.02.2012 №9/1; Акт виконаних робіт з транспортування вантажів від 20.02.2012 №ОУ-0000077-Т до Договору від 09.02.2012 №9/1; Рахунок-фактура ТОВ «Багатопрофільна фірма ЮНІС» від 16.02.2012 №СФТр-017 до Договору від 09.02.2012 №9/1; CMR № 0278644 до ВМД №203933 від 14.02.2012 р. (т. 1 .с. 150-157);

- договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажів від 10.02.2013 №225 між ТОВ «Полімерметал» (замовник) та ТОВ «ТОТАЛ-ТРАНС» (експедитор), предметом якого є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортно-експедиційному обслуговуванні перевезення вантажів замовника експедитором, при цьому експедитор за дорученням та за рахунок коштів замовника зобов'язаний здійснювати організацію доставки вантажів, наймаючи автомобільний транспорт для транспортування вантажів замовника в міжміському та міжнародному сполученні за конкретно завданим маршрутом; заявка №1 от 10.02.2012 до Договору от 10.02.2012 №225; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №10 від 20.02.2012 до Договору от 10.02.2012 №225 ; рахунок на оплату №10 від 15.02.2012 до Договору от 10.02.2012 №225; CMR №030211 до ВМД№204232 від 16.02.2012 (т. 1 а.с. 158-163);

- договір на міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.04.2012 №208 між ТОВ «Полімерметал» (замовник) та ФОП ОСОБА_6 перевізник), предметом якого є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортно-експедиційному обслуговуванні вантажів, які пред'являються перевізнику замовником для транспортування автомобільним транспортом, при цьому кількість та вид вантажу, маршрути, вантажовідправники та вантажоотримувачи, графік подачі транспорту та суми фрахту визначаються у заявках; заявка №1 від 04.04.2012 до договору від 04.04.2012 №208 до Договору від 04.04.2012 №208; Заявка №2 від 19.04.2012 до договору від 04.04.2012 №208; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.04.2012 №ОУ-0000343 до Договору від 04.04.2012 №208; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.04.2012 №ОУ-0000405 до Договору від 04.04.2012 №208; Рахунок-фактура №СФ-0000343 від 12.04.2012 до Договору від 04.04.2012 №208; Рахунок-фактура №ОУ-0000395 від 26.04.2012 до Договору від 04.04.2012 №208; CMR №253806 до ВМД№211374 від 06.04.2012; CMR №252582 до ВМД №213621 від 24.04.2012 (т. 1 а.с. 164-177).

Розрахунки ТОВ «Полімерметал» з ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Багатопрофільна фірма «ЮНІС», ТОВ «ТОТАЛ-ТРАНС», ФОП ОСОБА_6 за придбаний товар та отримані послуги ТОВ «Полімерметал» здійснено в безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується відповідними банківськими виписками ( т. 2 а.с. 230-240).

Експортні операції ТОВ «Полімерметал» підтверджуються вантажно-митними деклараціями, з відміткою митниці на п'ятому екземплярі про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, та міжнародними автомобільними накладними (CMR) з відмітками митниць України і Росії про проходження митного контролю та про одержання вантажу одержувачем, а саме: ВМД №203933 від 14.02.2012 на суму 217207,55 грн. (817720,0 російських рублів) за контрактом №5 від 10.02.2012 (Російська Федерація), CMR №0278644, перевезення вантажу здійснювалось за договором на перевезення вантажів у міжміському й міжнародному сполученні автомобільним транспортом від 09.02.2012 №9/1 між ТОВ «Полімерметал» (замовник) та ТОВ «Багатопрофільна фірма ЮНІС» (перевізник); ВМД №204232 від 16.02.2012 на суму 257162,74грн. (24590 Євро) за контрактом №2 від 18.01.2012 (Федеральна Республіка Германія), CMR №030211, перевезення вантажу здійснювалось за договором-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажів від 10.02.2013 №225 між ТОВ «Полімерметал» (замовник) та ТОВ «ТОТАЛ-ТРАНС» (експедитор); ВМД №211374 від 06.04.2012 на суму 264021,99грн. (972815,0 російських рублів) за контрактом №5 від 10.02.2012 (Російська Федерація), CMR №253806, перевезення вантажу здійснювалось за договором на міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.06.2012 №208 між ТОВ «Полімерметал» (замовник) та ФОП ОСОБА_6 (перевізник); ВМД №213621 від 24.04.2012 на суму 273533,27грн. (1009795,0 російських рублів) за контрактом №11 від 20.04.2012 (Російська Федерація), CMR №252582, перевезення вантажу здійснювалось за договором на міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.06.2012 №208 між ТОВ «Полімерметал» (замовник) та ФОП ОСОБА_6 (перевізник).

За експортними операціями ТОВ «Полімерметал» у січні-липні 2012 р. отримано оплату за експортований товар у повному обсязі: від ТОВ «МетКом Трейдинг» (Російська Федерація) за контрактом №5 від 10.02.2012 у сумі 1785535 рос.руб. (копія банківської виписки від 28.042012 №6 на суму 500000рос.руб.; копія банківської виписки від 15.05.2012 №9 на суму 312720 рос.руб.; копія банківської виписки від 26.06.2012 №12 на суму 972815рос.руб.); від ТОВ «МетКом Трейдинг» (Російська Федерація) за контрактом №11 від 20.04.2012 у сумі 1009795 рос.руб. (копія банківської виписки від 23.07.2012 №11 на суму 500000рос.руб.; копія банківської виписки від 24.07.2012 №12 на суму 509795рос.руб.); від 18.01.2012 у сумі 24560 EUR (копія банківської виписки від 31.01.2012 №2 на суму 24560 Євро)(т. 1 а.с. 224-229).

Розв'язуючи спір, суд відмічає, що відповідно до пп.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПКУ податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПКУ).

За приписами пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ господарською діяльністю визнається діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПКУ).

Згідно з п.198.3. ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Приписами п.198.6. ст.198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами, визначеними пп.195.1.1 п.195 ст.195 ПКУ, операції з вивезення товарів за межі митної території України оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Відповідно до п.188.1. ст.188 ПКУ (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно дост.39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Аналіз наведених законодавчих положень не дає підстави для висновку, що законодавець зобов'язує платника податку, який здійснює операції з вивезення товарів за межі митної території України, враховувати при визначені вартості таких товарів податок на додану вартість, сплачений ним при придбанні такого товару, а інакше він позбавляється права на віднесення відповідних сум податку до податкового кредиту. Більш того, положеннями п.188.1 ст.188 ПКУ чітко зауважено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг (а операції з вивезення товарів за межі митної території України є такими, що оподатковуються за нульовою ставкою) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, крім податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, сума придбаних ТОВ «Полімерметал» у ФОП ОСОБА_4 склала 1137435,00 грн. в т.ч. ПДВ - 189572,50 грн., а сума реалізації позивачем на експорт склала 1011925,55 грн. за нульовою ставкою ПДВ. Тобто, реалізація товару на експорт не була збитковою для позивача, а мала прибуток у розмірі 64063,05 грн. (1011925,55 грн. (сума реалізації товару на експорт) - 947862,50 грн. (1137435,00 грн. - 189572,50 ПДВ = 947862,50 грн. (собівартість товару) = 64063,05 грн.).

З огляду на викладене, враховуючи, що спірна сума податкового кредиту сформована позивачем у зв'язку із придбанням товарів, виходячи з договірної вартості товарів, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та підтверджена податковими накладними, оформленими з дотриманням вимог ст.201 ПКУ, зауваження до яких у відповідача також відсутні, правові підстави для твердження про завищення позивачем в лютому і квітні 2012 року, відсутні.

З приводу посилань відповідача на придбання товарів за економічно недоцільними угодами, адже реалізація таких товарів на експорт є збитковою, якщо порівнювати фактурну вартість реалізованого товару по ВМД із сукупною сумою ціни (з ПДВ), сплаченою за вищезазначену продукцію на території України, суд зважує на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПКУ, на який посилається відповідач в обґрунтування своїх доводів, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Зі змісту наведених положень вбачається, що платник податків має мати намір одержати економічний ефект не в результаті окремої господарської операції, а в результаті господарської діяльності в цілому.

Згідно з п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 1 означеного Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що господарська діяльність, в першу чергу, повинна мати направленість на отримання доходу. При цьому окрема господарська операція може не призвести до отримання доходу, однак це не свідчить про те, що діяльність платника податку не була направлена на отримання доходу і не є господарською в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ, з урахуванням того, що ця господарська операція, яка безпосередньо не направлена на отримання доходу, може бути передумовою для отримання доходу в майбутньому, або на запобігання понесення необґрунтованих збитків у подальшому.

Виходячи з позиції Верховного Суду України, викладеної в рішенні від 28.02.2011 р. по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Пілснер Україна» до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської.

За таких обставин, суд вважає, що висновок податкового органу щодо того, що ТОВ «Полімерметал» здійснювало операцію з експорту товару, яка не мала під собою мети отримання доходу, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ, є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Окремо слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами ПКУ не передбачений такий спосіб визначення контролюючим органом наявності збитковості чи прибутковості господарської діяльності платника податку як порівняння фактурної вартості реалізованого товару по ВМД із сукупною суму ціни (з ПДВ) сплаченої за продукцію на території України.

На підставі викладеного суд зазначає, що висновки акту перевірки щодо заниження позивачем в лютому та квітні 2012 року податкового кредиту на суму - 141847,49 грн., не підтверджуються належними та допустимими доказами, спростовуються фактичними обставинами справи та нормами права. Позиція податкового органу спростована позивачем в ході розгляду справи та не ґрунтується на правильному застосуванні відповідачем норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Щодо висновку в акті перевірки позивача про порушення ним ч.1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, суд зазначає наступне. Відповідно до ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, згідно зі ст.228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.2011 р.) правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом. З наведених приписів слідує, що законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними виключно судом.

Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентами, на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, ДПІ не наводиться. Рішення суду про визнання зазначених правочинів недійсними через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено.

За викладених обставин суд вважає, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 28.03.2013 р. № 985/22-6/36296529, щодо визнання недійсними правочинів між позивачем його контрагентами, за якими позивачем був сформований податковий кредит та валові витрати, є безпідставними.

Відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення № 0001312250 від 22 квітня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 7642,50 грн., із них за основним платежем 6114 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1528,50 грн., відтак, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерметал» в цій частині підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення - рішення №0001332250 від 22 квітня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року у розмірі 113627,00 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями п.86.1 ст.86 ПКУ визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (абз.1 п.86.1); акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати (абз.2 п.86.1); строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження) (абз.3 п.86.1); у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абз.4 п.86.1).

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.10.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.3). У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень (п.5.2). Висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (п.6).

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, визначено п. 58.1 ст. 58 ПК України

Як свідчать матеріали перевірки, період, який був охвачений перевіркою - лютий 2012 року та квітень 2012 року (т. 1 а.с. 44), між тим, податкове повідомлення - рішення №0001332250 від 22 квітня 2013 року винесено за період - лютий 2013 року (т. 1 а.с. 73).

Крім того, з Акту перевірки від 28.03.2013 р. № 985/22-6/36296529 свідчить, що контролюючим органом взагалі не досліджувалось питання щодо правомірності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації з ПДВ), а про завищення такого значення зазначено лише у висновках до акту перевірки (т. 1 а.с. 61).

В ході розгляду справи відповідачем не було надано обґрунтованих пояснень щодо правомірності висновків контролюючого органу про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації)за лютий 2013 року на суму 113627,00 грн.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем податкове повідомлення - рішення №0001332250 від 22 квітня 2013 року винесено з порушенням норм діючого податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо визнання дій ТОВ «Полімерметал» по укладенню правочинів з ФОП ОСОБА_4, ТОВ «МетКом Трейдінг» та Metallwere Renner GmbH такими, що вчинені з діловою метою отримати лише виключну податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності, наслідком яких є незаконне заволодіння державним майном (мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону) та визнання протиправними дії ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська при складанні акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Полімерметал» від 28.03.2013 р. № 985/22-6/36296529 та при прийнятті податкових повідомлень - рішень від 22.04.2013 р. №0001312250 та № 0001332250, суд зазначає, що в цій частині позову слід відмовити виходячи з наступного.

Як було зазначено раніше, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у відповідності до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.11 за №34/18772 (далі - Порядок №984). Положенням п.3 Порядку №984 зазначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. За змістом п.6.1 Порядку опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів зазначається у висновку акту перевірки. Як вбачається з описової частини акту Позивача, податковим органом, з огляду на надані до перевірки копії первинних документів, досліджено питання реальності проведених господарських операцій з метою встановлення факту відповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам, що відповідає повноваженням та компетенції органів державної податкової служби.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів позивача наявними у справі доказами, суд відзначає, що діяльність відповідача у спірних правовідносинах, яка полягала у вчиненні дій по складанню акту перевірки від 28.03.2013 року цілком відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, адже відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Між тим, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, свобод та інтересів шляхом «визнання протиправними дій ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська щодо визнання дій ТОВ «Полімерметал» по укладенню правочинів з ФОП ОСОБА_4, ТОВ «МетКом Трейдінг» та Metallwere Renner GmbH нікчемними» не узгоджується із способами захисту, визначеними нормами ст. 2 КАС України, у зв'язку із чим, в цій частині позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Враховуючи наведене, а також ту обставину, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст.. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерметал» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» № 0001312250 від 22 квітня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 7642,50 грн., із них за основним платежем 6114 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1528,50 грн.;

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «В4» № 0001332250 від 22 квітня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року у розмірі 113627,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерметал» (код ЄДРПОУ 36296529, адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Комінтерну, буд. 15, кімн. 9) витрати по оплаті судового збору в розмірі 1212,69 грн. (одна тисяча двісті дванадцять грн. 69 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева