Ухвала

від 15.04.2015 по справі 804/11003/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2015 рокусправа № 804/11003/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року у справі № 804/11003/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерметал» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерметал» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо визнання дій ТОВ «Полімерметал» по укладенню правочинів з ФОП ОСОБА_1, ТОВ «МетКом Трейдінг» та Metallwere Renner GmbH такими, що вчинені з діловою метою отримати лише виключну податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності, наслідком яких є незаконне заволодіння державним майном (мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону); визнати протиправними дії при складанні акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Полімерметал» від 28.03.2013 р. № 985/22-6/36296529 та при прийнятті податкових повідомлень - рішень від 22.04.2013 р. № 0001312250 та № 0001332250 та скасувати такі податкові повідомлення - рішення. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні рішення винесені податковим органом на підставі Акту про результати позапланової документальної невиїзної перевірки від 28.03.2013 р. № 985/22-6/36296529, висновки якого позивач вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на хибному твердженні про завищення підприємством податкового кредиту на суму 141847,49 грн. (за період лютий 2012 р. на суму 40483,33 грн. та за липень 2012 р. на суму 101364,16 грн.) в результаті придбання товарів, що реалізовані на експорт, за економічно недоцільними угодами. На думку позивача, податковий кредит, що виник в результаті здійснення господарських операцій з контрагентом-постачальником ФОП ОСОБА_1, був сформований ним у відповідності до положень п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України. Первинні документи позивача свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом - ФОП ОСОБА_1 при придбанні товару, а також доводять реальність господарських операцій між позивачем та нерезидентами при експорті даного товару. Враховуючи суму реалізації товару за експортними операціями підприємства та суму понесених витрат, прибуток експортної господарської операції становить 64063,05 грн., у зв'язку із чим висновок ДПІ про заниження ПДВ є безпідставним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» № 0001312250 від 22 квітня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 7642,50 грн., із них за основним платежем 6114 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1528,50 грн. та форми «В4» № 0001332250 від 22 квітня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року у розмірі 113627,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання відповідача на встановлені в ході проведення перевірки обставини купівлі товарів у ФОП ОСОБА_1 і подальшої їх реалізації на експорт за ціною нижчою від ціни придбання, що підтверджує висновок податкової інспекції про відсутність у позивача мети отримання доходу від цих операцій. Укладені позивачем правочини спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування та не мають під собою розумної, економічно обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети. За таких обставин, висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 141847,49 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1, в т.ч. за лютий 2012 року на суму 40483,33 грн., за липень 2012 р. на суму 101364,16 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за лютий 2013 року на суму 113627,00 грн., є правомірними.

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, з 15.03.2013 р. по 21.03.2013 р. Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Полімерметал» з питань дотримання податкового та іншого законодавства при здійсненні операцій по придбанню товару та його подальшої реалізації за межами митної території України за періоди лютий 2012 р. та квітень 2012 р. За наслідками перевірки складено Акт від 28.03.2013 № 985/22-6/36296529, згідно з висновками якого встановлено порушення ТОВ «Полімерметал» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит на 141847,49грн., в т.ч. за лютий 2012 року на суму 40483,33 грн., за липень 2012 року на суму 101364,16 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 6114,0грн. за липень 2012р. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за лютий 2013 року на суму 113627,0 грн. (т. 1 а.с.44-61). З посиланням на Акт перевірки від 28.03.2013 № 985/22-6/36296529, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.04.2013 № 0001312250 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 7642,5 грн. (в т.ч. за основним платежем - 6114,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1528,5 грн.) та від 22.04.2013 № 0001332250 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 113627,00 грн. за лютий 2013 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів, з врахуванням положень статті 195 Кодексу адміністративного судочинства, згідно якої суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач висловлює свою незгоду із скасованими судом першої інстанції податковими повідомленнями-рішеннями.

З приводу цього суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відтак, законодавець зобов'язує платника податку, який здійснює операції з вивезення товарів за межі митної території України, враховувати при визначені вартості таких товарів податок на додану вартість, сплачений ним при придбанні такого товару, а інакше він позбавляється права на віднесення відповідних сум податку до податкового кредиту. Більш того, положеннями п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України чітко зауважено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг (а операції з вивезення товарів за межі митної території України є такими, що оподатковуються за нульовою ставкою) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, крім податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума податкового кредиту в розмірі 141847,49 грн. сформована позивачем у зв'язку із придбанням у ФОП ОСОБА_1 за період - лютий 2012 р. та квітень 2012 р. товарів (посуд з оцинкованої сталі в асортименті, садово-господарський інвентар) на загальну суму 1137435 грн., в тому числі ПДВ - 189572,50 грн. В подальшому отриманий позивачем товар був реалізований ним згідно зовнішньоекономічного контракту на поставку від 10.02.2012 р. № 5 та від 20.04.2012 р. № 11 на адресу ТОВ «МетКомТрейдінг» (Російська Федерація) на загальну суму 1011925,55 грн. Правомірність формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання вказаної продукції підтверджено безпосередньо договором та контрактами купівлі-продажу товару, специфікаціями до них, банківськими виписками, договорами на транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажів та на міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом заявками до договорів, актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурами до договорів та до ВМД. (т. 1 а.с. 118-119, 120-130, 131-141,176-200, 224-226, 227-228, 229,142-149, 150-157, 158-163, 164-177).

Розрахунки ТОВ «Полімерметал» з ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Багатопрофільна фірма «ЮНІС», ТОВ «ТОТАЛ-ТРАНС», ФОП ОСОБА_2 за придбаний товар та отримані послуги ТОВ «Полімерметал» здійснено в безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується відповідними банківськими виписками (т. 2 а.с. 230-240).

Експортні операції ТОВ «Полімерметал» підтверджуються вантажно-митними деклараціями, з відміткою митниці на п'ятому екземплярі про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, та міжнародними автомобільними накладними (CMR) з відмітками митниць України і Росії про проходження митного контролю та про одержання вантажу одержувачем, а саме: ВМД №203933 від 14.02.2012 на суму 217207,55 грн. (817720,0 російських рублів) за контрактом №5 від 10.02.2012 (Російська Федерація), CMR №0278644, перевезення вантажу здійснювалось за договором на перевезення вантажів у міжміському й міжнародному сполученні автомобільним транспортом від 09.02.2012 №9/1 між ТОВ «Полімерметал» (замовник) та ТОВ «Багатопрофільна фірма ЮНІС» (перевізник); ВМД №204232 від 16.02.2012 на суму 257162,74грн. (24590 Євро) за контрактом №2 від 18.01.2012 (Федеральна Республіка Германія), CMR №030211, перевезення вантажу здійснювалось за договором-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажів від 10.02.2013 №225 між ТОВ «Полімерметал» (замовник) та ТОВ «ТОТАЛ-ТРАНС» (експедитор); ВМД №211374 від 06.04.2012 на суму 264021,99грн. (972815,0 російських рублів) за контрактом №5 від 10.02.2012 (Російська Федерація), CMR №253806, перевезення вантажу здійснювалось за договором на міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.06.2012 №208 між ТОВ «Полімерметал» (замовник) та ФОП ОСОБА_6 (перевізник); ВМД №213621 від 24.04.2012 на суму 273533,27грн. (1009795,0 російських рублів) за контрактом №11 від 20.04.2012 (Російська Федерація), CMR №252582, перевезення вантажу здійснювалось за договором на міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.06.2012 №208 між ТОВ «Полімерметал» (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник).

За експортними операціями ТОВ «Полімерметал» у січні-липні 2012 р. отримано оплату за експортований товар у повному обсязі: від ТОВ «МетКом Трейдинг» (Російська Федерація) за контрактом №5 від 10.02.2012 у сумі 1785535 рос.руб. (копія банківської виписки від 28.042012 №6 на суму 500000рос.руб.; копія банківської виписки від 15.05.2012 №9 на суму 312720 рос.руб.; копія банківської виписки від 26.06.2012 №12 на суму 972815рос.руб.); від ТОВ «МетКом Трейдинг» (Російська Федерація) за контрактом №11 від 20.04.2012 у сумі 1009795 рос.руб. (копія банківської виписки від 23.07.2012 №11 на суму 500000рос.руб.; копія банківської виписки від 24.07.2012 №12 на суму 509795рос.руб.); від 18.01.2012 у сумі 24560 EUR (копія банківської виписки від 31.01.2012 №2 на суму 24560 Євро)(т. 1 а.с. 224-229).

Крім того, сума придбаних товарів ТОВ «Полімерметал» у ФОП ОСОБА_1 склала 1137435,00 грн. в т.ч. ПДВ - 189572,50 грн., а сума реалізації позивачем на експорт склала 1011925,55 грн. за нульовою ставкою ПДВ. Тобто, реалізація товару на експорт не була збитковою для позивача, а мала прибуток у розмірі 64063,05 грн.

Відтак враховуючи, що спірна сума податкового кредиту сформована позивачем у зв'язку із придбанням товарів, виходячи з договірної вартості товарів, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та підтверджена податковими накладними, оформленими з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Щодо посилань апелянта на придбання позивачем товарів за економічно недоцільними угодами, колегія суддів зазначає, що господарська діяльність, в першу чергу, повинна мати направленість на отримання доходу. При цьому окрема господарська операція може не призвести до отримання доходу, однак це не свідчить про те, що діяльність платника податку не була направлена на отримання доходу і не є господарською в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, з урахуванням того, що ця господарська операція, яка безпосередньо не направлена на отримання доходу, може бути передумовою для отримання доходу в майбутньому, або на запобігання понесення необґрунтованих збитків у подальшому. Зазначена правова позиція також відображена в рішенні Верховного Суду України від 28.02.2011 р., в якому суд вказує, що збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що апелянтом, в свою чергу, не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, тоді як висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року у справі № 804/11003/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай