Вирок

від 27.10.2014 по справі 219/3371/2014-к

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/3371/2014-к 1-кп/219/312/2014

В И РО К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2014

27 жовтня 2014 року м. Артемівськ

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді: Харченко О.П.

при секретарі: Карабута Ю.В.

за участю прокурора : Овчаренко О.Ф.

та обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Артемівську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014050150001024 від 26 квітня 2014 рокущодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дебальцеве Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня, не працює, не одружений, судимий:09.06.1999 року Дебальцівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 140, ст. 44, ст. 45 КК України (в ред. 1960 р.) до позбавлення волі на строк 2 роки умовно з іспитовим строком 2 роки;24.12.1999 року Дебальцівським міським судом Донецької області за ст. 86-1, ч. 1 ст. 43, ч. 4 ст. 81, ч. З ст. 42 КК України (в ред. 1960 р.) до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна (звільнений з Дзержинської ВК №2 Донецької області 19.02.2002 р. ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 13.02.2002 р. - умовно- дострокове звільнення);14.05.2007 року Дебальцівським міським судом Донецької області за ч. З ст. 185 КК України (в ред. 2001 р.) до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців (звільнений з Західної ВК №97 Донецької області 29.12.2009 р. ухвалою Червоногвардійського районного суду м. Макіївка Донецької області від 21.12.2009 р. - умовно-дострокове звільнення);що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, не маючи водійського посвідчення на право керування транспортними засобами категорії «В», 26.04.2014 року приблизно о 12 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_2, перевозячи пасажира ОСОБА_2, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, рухався по автодорозі сполученням Київ - Харків - Довжанський з боку м. Харків в напрямку сел. Должанський зі швидкістю приблизно 110 км/год., тим самим порушуючи вимоги:п. 12.6 Правил дорожнього руху України, згідно якому: «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух зі швидкістю: ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км / год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, які відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км / год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км / год.»;п. 12.9 Правил дорожнього руху України, згідно якому: «Водію забороняється:б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7...»,та на 748 км + 983,5 м даної автодороги, також порушуючи вимоги:п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно якому: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»,діючи з необережності, у вигляді злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен і міг їх передбачити шляхом належного виконання вимог вищевказаних пунктів Правш дорожнього руху України, не впоравшись з керуванням, з'їхав з проїжджої частині правими колесами на праве відносно напрямку свого руху узбіччя, після чого і процесі заносу, виїхавши на проїжджу частину автодороги сполученням Київ Харків - Довжанський, перетнув її на протилежну сторону, де допустив перекидання керованого ним автомобіля, в результаті чого пасажир його автомобіля ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді саден живота, струс головного мозку, закритого перелому лівої променевої кістки з незначним зсувом, закритої тупої травми правого колінного суглоба з переломами медіального мищелка великогомілкової кістки, голівки малогомілкової кістки, ушкодженнями зв'язкової апарата колінного суглоба, які як ті, що вимагають для видужання термін понад добу, відносяться до ушкоджень середньої тяжкості. Таким чином, водій автомобіля марки «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1, порушив правила безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом: п. 12.6 Правил дорожнього руху України, згідно якому: «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, і проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух зі швидкістю: г) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км / год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, які відокремлені одна від одної розділювальною смугою -не більше 110 км / год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км / год.»; п. 12 Правил дорожнього руху України, згідно якому: «Водію забороняється: ( перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7...»; п. 12 Правил дорожнього руху України, згідно якому: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні вказаного злочину за викладених обставин визнав повністю, щиро розкаявся та суду надав показання, що, дійсно, 26 квітня 2014 року, приблизно о 12 годині, коли він їхав з потерпілою до с. Троїцьке, у стані алкогольного сп'яніння на автомобілі ,який він придбав у сусіда за довіреністю , то не впорався із керуванням та скоїв ДТП ,в ході якого і він, і потерпіла отримали тілесні ушкодження .

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь - які сумніви у добровільності та істиності їх позиції, суд вирішив провести судовий розгляд провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України , обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів кримінального провадження.

Виходячи з викладеного суд вважає, що ОСОБА_1 знаходячись у стані алкогольного сп'яніння своїми необережними діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості, ОСОБА_1 тим самим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

При вирішенні питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання, суд відповідно до ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання, дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення за правилами ст. 12 КК України , відноситься до розряду злочинів середньої тяжкості.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він є громадянином України, судимий, у теперішній час ніде офіційно не працює, має місце постійного проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває,за місцем проживання характеризується позитивно .

На підставі ст..66 КК України у якості обставини,що пом»якшує покарання обвинуваченому , суд визнає його щире каяття у скоєнні злочину та відшкодування заподіяної шкоди.

Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину ОСОБА_1.у стані алкогольного сп*яніння.

Згідно ст. 65 КК України , особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує усі вищевказані обставини та його особу ,а також ту обставину, що він вчинив злочин з необережності і в теперішній час ще проходить лікування ,тому суд приходить до висновку про призначення йому покарання у виді обмеження волі з застосуванням випробувального терміну та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, то суд вважає недоцільним призначити йому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілою не заявлений . Заявлений прокурором позов у розмірі 1780 грн. 68 коп. за лікування потерпілої обґрунтований ,визнаний обвинуваченим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Судові витрати за проведення експертизи по кримінальному провадженню заявлені та доведені матеріалами кримінального провадження у розмірі 1230 грн. і підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349 , 368 , 370 , 374 , 376 КПК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі з випробуванням.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України .

В силу ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід стосовно засудженого не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь ЦМЛ м. Дебальцеве (МФО 834016, ЄДРПО 26320156, р/р 35420203039728 ГУДКУ у Донецькій області) витрати на лікування ОСОБА_2 на суму 1780 грн.68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Донецького НДІСЕ витрати за проведення експертизи ОСОБА_2 на суму 1230 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя О. П.Харченко