Постанова

від 20.10.2014 по справі 910/3304/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2014 р. Справа№ 910/3304/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Ропій Л.М.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Пойда Д.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу у відкритому засіданні Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 року

у справі № 910/3304/14 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Колективного підприємства «Лікар Айболіт» Міжнародного благодійного дитячого фонду «Світоч»

до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» в особі Лівобережного центру продажу СК «Нова»

про стягнення 23 760, 27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство "Лікар Айболіт" Міжнародного благодійного дитячого фонду "Світоч" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" про стягнення 23 760,27 грн. за договором № 768 про надання медичної допомоги стоматологічною установою від 10.07.2007 року.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 768 про надання медичної допомоги стоматологічною установою від 10.07.2007 в частині здійснення розрахунків за надані протягом 29.01.2012 - 30.04.2012 послуги, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 18 535,50 грн. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 397,77 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 року у справі № 910/3304/14 позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що договір був укладений 10.07.2007 року та відповідно до п. 11 договору діяв до 31.12.2008 року. При цьому, дія договору вважається автоматично пролонгованою тільки на наступний рік. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач зобов'язаний був надавати документи на оплату лише протягом 2 місяців від здійснення послуги.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» по справі № 910/3304/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/3304/14 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 24.06.2014 року.

Розпорядженням в. о. голови Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року, у зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М. А. у відпустці, справу № 910/3304/14 передано до розгляду колегії суддів у складі: Пономаренко Є. Ю. - головуючий, Руденко М. А., Ропій Л. М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Пономаренко Є. Ю. - головуючий, Руденко М. А., Ропій Л. М.

У судовому засіданні 24.06.2014 року оголошено перерву до 05.08.2014 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 року, у зв'язку із перебуванням судді Руденко М. А. у відпустці та вихід головуючого судді Дідиченко М. А. з відпустки, справу № 910/3304/14 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Ропій Л. М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Ропій Л. М.

У судове засідання 05.08.2014 року представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.08.2014 року надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 року розгляд справи відкладено до 23.09.2014 року.

У судове засідання 23.09.2014 року представник позивача не з'явився, однак через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.09.2014 року не заперечував проти задоволення клопотання позивача.

Крім того, представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року відкладено розгляд справи до 14.10.2014 року.

У судовому засіданні 14.10.2014 року оголошена перерва до 20.10.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.10.2014 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 20.10.2014 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" (замовник), та Колективним підприємством "Лікар Айболіт" Міжнародного благодійного дитячого фонду "Світоч" (виконавець) укладено договір № 768 про надання медичної допомоги стоматологічною установою (надалі - договір), яким регулюються відносини по наданню виконавцем замовнику медичних послуг застрахованим особам (клієнтам) замовника. Під медичними послугами розуміються наступні види послуг: хірургічна стоматологічна допомога; терапевтична стоматологічна допомога.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов'язаний забезпечити надання медичних послуг клієнтам відповідно до умов даного договору згідно ліцензії на право здійснення медичних послуг (додаток № 2) та прейскуранту на запропоновані послуги (додаток 1). Обсяг медичних послуг, що надаються виконавцем узгоджується із замовником згідно порядку, визначеного в розділі 4 даного договору.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

За змістом ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до п. 3.1 договору вартість обумовлених видів медичних послуг визначається прейскурантом виконавця, погодженим із замовником (додаток № 2).

Як вбачається із матеріалів справи, протягом січня - квітня 2012 позивачем були надані стоматологічні послуги на загальну суму 18 535, 50 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. За надані медичні послуги були сформовані рахунки № 6 від 29.01.2012 на суму 2 587,50 грн., № 24 від 26.02.2012 на суму 3 757,50 грн., № 44 від 25.03.2012 на суму 6 642,00 грн., № 72 від 29.04.2012 на суму 5 548,50 грн.

Водночас, заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що строк укладеного між сторонами договору закінчився 31.12.2009 року, а тому послуги були надані поза межами дії договору.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008. Дія даного договору вважається автоматично продовжено на наступний рік, якщо за 30 днів до закінчення строку його дії, жодною із сторін не було направлено на адресу іншої сторони письмове повідомлення про припинення дії даного договору.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів направлення однією із сторін договору повідомлення про припинення його дії в порядку п. 11.1 договору, колегія суддів дійшла до висновку, що даний договір після 31.12.2008 року неодноразово пролонгувався та був чинним протягом 2012 року.

Крім того, колегія суддів зауважує, що в п. 11.1 договору не зазначено, що договір автоматично пролонгується тільки на один рік.

Згідно з п.п. 4.1 - 4.2 договору оплата послуг замовником здійснюється на підставі рахунку виконавця, наданого замовнику. Після надання послуг застрахованим особам (клієнтам), виконавець оформляє із зазначенням кожної послуги для кожного клієнта акт виконаних робіт (зразок наведено у додатку № 3 до даного договору). На підставі актів виконаних робіт за звітний місяць, виконавцем оформлюється рахунок і надається замовнику протягом п'яти банківських днів після закінчення звітного місяця, але не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним періодом (не більше 2 місяців).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що вказані рахунки були надіслані відповідачу у вересні 2012 року та отримані останнім 24.09.2012 року. Факт отримання спірних рахунків у вересні 2012 року відповідачем не заперечується, про що вказано у поданому суду відзиві на позовну заяву. Доказів виставлення (надсилання) відповідачу відповідних рахунків раніше вересня 2012 року позивачем не подано.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 4.3 договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг за спірними рахунками настав 03.10.2012 року (сім банківських днів від дати отримання рахунків).

Також, колегія суддів зазначає, що з боку позивача мало місце прострочення кредитора, оскільки відповідні рахунки були виставлені відповідачу з порушенням встановленого п. 4.2 договору строку. Однак, в розумінні положень ст. 613 Цивільного кодексу України прострочення кредитора не є підставою для звільнення боржника від виконання свого обов'язку (в даному випадку - оплати за надані послуги), а може лише виступати підставою для відстрочення виконання боржником свого обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, в порушення умов договору та наведених вище положень законодавства відповідач оплату за надані послуги не здійснив, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 18 535, 50 грн.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 397,77 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, положеннями ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 договору передбачено, що у випадку порушення замовником строків оплати, передбачених п. 4.3 даного договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заявлену до стягнення суму пені позивач нараховує на суму, визначену в кожному із виставлених за спірний період рахунків окремо, а датами початку нарахування пені відповідачем визначено дати відповідних рахунків.

Таким чином, у визначений позивачем період (за який нараховано суму пені) з боку відповідача не було допущено прострочення виконання зобов'язань за договором, а відтак нарахування пені у визначений позивачем період є безпідставним.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Також, у зв'язку зі зверненням позивача за кваліфікованою юридичною допомогою та понесенням додаткових витрат, останній заявляє про стягнення з відповідача витрат, понесених у зв'язку з захистом та відновленням порушеного права на оплату адвокатських послуг у розмірі 2 000, 00 грн., відповідно до чого надав до матеріалів справи наступні документи:

- договір про надання адвокатських послуг від 06.11.2013 року, укладеного між позивачем як клієнтом та Адвокатським об'єднанням «Алькасар» в особі Бучацького Олександра Андрійовича як виконавцем;

- платіжне доручення № 77 від 11.11.2013 року на суму 2 000, 00 грн., відповідно до яких позивач сплатив грошові кошти за надані послуги адвоката.

Положеннями статті 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги зазначене та враховуючи положення ст. 49 ГПК України витрати по оплаті послуг адвоката покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 року у справі № 910/3304/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 року у справі № 910/3304/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/3304/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Л.М. Ропій

Є.Ю. Пономаренко