Постанова

від 16.10.2014 по справі 910/14057/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р. Справа№ 910/14057/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Самсіна Р.І.

Шаптали Є.Ю.

за участю представників:

від позивача: Капітоненко Ш.О. - директор, Сесик Г.З. - заступник директора,

від відповідача: представник - Небрат Ю.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інформаційно-аналітична служба "Ліга"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р.

у справі № 910/14057/13 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології Маркетингу", м. Київ

до Приватного підприємства "Інформаційно-аналітична служба "Ліга", м. Київ

про стягнення 100 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології Маркетингу" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Інформаційно-аналітична служба "Ліга" про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості в сумі 100 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг від 30.05.2012 р. № 30/05/2012, здійснив на користь відповідача попередню оплату юридичних послуг в сумі 100.000,00 грн. Однак, позивач послуг у відповідача не замовляв, сторони спору актів прийому-передачі виконаних робіт та послуг не підписували.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. у справі №910/14057/13 позов задоволено повністю, стягнуто з приватного підприємства "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА "ЛІГА" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ МАРКЕТИНГУ" основну заборгованість в сумі 100.000,00 грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2.000,00 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Інформаційно-аналітична служба "Ліга" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представник відповідача в судовому засідання заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що до справи вступив новий представник. Також, в даному клопотанні представник відповідача просить суд витребувати у позивача оригінали договорів №29/05/2012 від 29.05.2012 р. та №30/05/2012 від 30.05.2012 р., а також зробити судовий запит до КМД УАППЗ «Укрпошти» у м. Києві щодо отримання ТОВ «Технології маркетингу» цінного листа, направленого представниками відповідача 06.10.2014 р.

Колегія суддів, розглянувши дані клопотання, залишила їх без задоволення, оскільки заявником необґрунтована неможливість самостійного надання документів, які він просить витребувати. Крім того, відсутні підстави для відкладення розгляду справи, так як представник відповідача, який бере участь у справі, отримав довіреність на представництво інтересів відповідача ще 26.05.2014 р.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "Технології Маркетингу" (замовник) та приватним підприємством "Адвокатське бюро "Ліга", найменування якого змінено на "приватне підприємство "Інформаційно-аналітична служба "Ліга", (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг від 30.05.2012 № 30/05/2012 (Договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавцеь за грошову винагороду приймає на себе зобов'язання по наданню юридичних послуг щодо питань, які виникають в процесі діяльності позивача (далі - послуги), в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що оплата наданих відповідачем позивачеві послуг за Договором здійснюється за домовленістю між сторонами правочину авансом або по факту шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Надання відповідачем позивачеві послуг в межах Договору здійснюється на підставі замовлень, що є невід'ємною частиною Договору (п. 5.2 Договору).

Згідно п.п. 2.3, 5.2 Договору виконання робіт та надання послуг оформлюється відповідним двостороннім актом прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг, у якому вказується перелік послуг, наданих відповідачем та сума винагороди.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між замовником та виконавцем Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач платіжними дорученнями від 31.05.2012 № 185, від 18.06.2012 № 235, від 09.07.2012 № 267, від 14.08.2012 № 332 перерахував на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 100.000,00 грн.

Під час оформлення вказаних вище розрахункових документів позивачем допущено помилку у графі "призначення платежу" та, з метою виправлення вказаної обставини, позивачем надіслано відповідачеві лист від 31.08.2012 р. із вихідним № 53, яким останній просив відповідача вважати призначенням платежів за платіжними дорученнями від 31.05.2012 р. № 185, від 18.06.2012 р. № 235, від 09.07.2012 р. № 267, від 14.08.2012 р. № 332 - оплату юридичних послуг за Договором про надання юридичних послуг від 30.05.2012 № 30/05/2012.

Позивач 16.10.2012 надіслав відповідачеві лист від 03.10.2012 № 58, згідно із яким вимагав останнього повернути грошові кошти в сумі 100.000,00 грн. протягом 5 календарних днів. Проте вказана вимога позивача залишена відповідачем без виконання та відповіді.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави (глава 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Задовольняючи позов повністю, місцевий господарський суд виходив з того, що послуги, оплачені позивачем, надані останньому не були та грошові кошти в сумі 100.000,00 грн. відповідачем не повернуті, тому до спірних правовідносин слід застосувати положення встановлені п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 68 000,00 грн., оскільки відповідачем не надано актів здачі-приймання робіт до Договору.

Водночас, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення заборгованості в сумі 42 000,00 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові в цій частині у зв'язку з наступним.

Відповідачем до апеляційного господарського суду надано належним чином завірену копію Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) до Договору, з якої вбачається, що відповідачем були надані послуги згідно Замовлення № 1 від 29.05.2012 р. за період з 29.05.2012 р. по 27.06.2012 р. на суму 42 000,00 грн. Зазначений акт підписаний сторонами та завірений їх печатками.

Колегія суддів, у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, приймає даний акт в якості доказу, оскільки представники відповідача не приймали участь в судових засіданнях суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна заборгованість в сумі 68 000,00 грн., а в частині стягнення 42 000,00 грн. слід відмовити.

Також, у відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 840 грн.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інформаційно-аналітична служба "Ліга" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 року у справі № 910/14057/13 скасувати в частині стягнення заборгованості в сумі 42 000,00 грн. та судового збору в сумі 840 грн.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА "ЛІГА" (01024, м. Київ, Печерський район, вул. Шовковична, буд. 16; ідентифікаційний код 36757494, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ МАРКЕТИНГУ" (04074, м. Київ, Оболонський район, вул. Коноплянська, буд. 12; ідентифікаційний код 35962355, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1160 (тисяча сто шістдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.»

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ МАРКЕТИНГУ" (04074, м. Київ, Оболонський район, вул. Коноплянська, буд. 12; ідентифікаційний код 35962355) на користь приватного підприємства "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА "ЛІГА" (01024, м. Київ, Печерський район, вул. Шовковична, буд. 16; ідентифікаційний код 36757494) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/14057/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Р.І. Самсін

Є.Ю. Шаптала