Ухвала

від 23.10.2014 по справі 826/4752/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4752/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярова О.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріпорт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріпорт», звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2013 року № 0006322201 (форми «Р»), податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2013 року № 0006362201 (форми «П») і податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2013 року б/н (форми «Р»).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 15 листопада 2013 року № 0006322201 і № 0006362201. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, протягом періоду з 11.10.2013р. по 16.10.2013р. працівниками ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агріпорт» (ідентифікаційний код 34923006) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2010р. по 18.10.2013р., за результатами якої складений Акт від 25.10.2013р. № 306/1-22-01-34923006 (далі - Акт перевірки).

15 листопада 2013 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 25.10.2013р. № 306/1-22-01-34923006 прийняла наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення:

- за № 0006362201 (форми «П»), яким за порушення вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України зменшило суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларованого в декларації ТОВ «Агріпорт» за 1-ий квартал 2013 року. В ході огляду тексту цього податкового повідомлення-рішення судом виявлено допущення відповідачем описки в частині кваліфікації норм податкового законодавства, що були порушені платником податків за висновками Акта перевірки;

- за № 0006322201 (форми «Р»), яким за порушення вимог пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 та п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Агріпорт» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 237 210, 00 грн., в т.ч. 189 768, 00 грн. - основний платіж, 47 442, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- б/н (форми «Р»), яким за порушення вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Агріпорт» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 510, 00 грн. (штрафні (фінансові) санкції). З тексту цього податкового повідомлення-рішення судом вбачається, що відповідачем не був проставлений реєстраційний номер такого рішення на примірнику документу, що відправлявся платнику податків. Натомість згідно рішень вищестоящих контролюючих органів про результати розгляду скарг позивача на спірні податкові повідомлення-рішення, що наявні в матеріалах справи, зазначене податкове повідомлення-рішення на суму 510, 00 грн. фігурує під № 0006372201.

Згідно рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.01.2014р. за № 667/10/26-15-10-06-15 про результати розгляду первинної скарги оскаржувані ТОВ «Агріпорт» податкові повідомлення-рішення від 15.11.2013р. № 0006362201 і № 0006322201 (форми «Р» і форми «П») були за лишені без змін, а податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013р. № 0006372201 (форми «Р») було скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 170, 00 грн.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014р. № 5689/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарги такі податкові повідомлення-рішення від 15.11.2013р. № 0006362201, № 0006322201 і № 0006372201 були залишені без змін з урахуванням висновків рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.01.2014р. за № 667/10/26-15-10-06-15.

08 травня 2014 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 25.10.2013р. № 306/1-22-01-34923006 та з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.01.2014р. за № 667/10/26-15-10-06-15 прийняла нове податкове повідомлення-рішення за № 0004532201 (форми «Р»), яким за порушення вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Агріпорт» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 340, 00 грн. (штрафні (фінансові) санкції). При цьому дане податкове повідомлення-рішення позивачем в межах поданого позову не оскаржується та відповідно не є предметом розгляду цієї судової справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що станом на 31.03.2012р. суми отриманої позивачем від свого засновника поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 230 000, 00 грн. були повернуті останньому у визначені строки, а тому в силу норм пп. 135.5.5 п. 135. ст. 135 ПК не підлягали оподаткуванню податком на прибуток підприємств та відповідно не підпадала під визначення «безповоротна фінансова допомога».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, оскільки рішення оскаржується лише в частині задоволення позову, то воно підлягає перегляду в цій частині.

Так, в силу норм пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України до інших доходів, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відносяться вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

При цьому в розумінні пп. 14.1.257 п. 14. 1 ст. 14 цього ж Кодексу «безповоротна фінансова допомога» - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Одночасно вказаний підпункт п. 14.1 ст. 14 ПК України містить визначення «поворотної фінансової допомоги» - суми коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

За приписами пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України до складу інших доходів також відносяться суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Одночасно за умовами норми абз. 4 пп. 135.5.5 п. 135. ст. 135 ПК України положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Також, для визначення об'єкта оподаткування не враховуються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи (пп. 136.1.3 п. 136.1 ст. 136 ПК України).

При цьому в розумінні норми пп. «б» пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПК України «прямі інвестиції» - це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

Як вбачається з тексту Акта перевірки перевіряючі дійшли висновку про неповернення ТОВ «Агріпорт» станом на 31.12.2012р. суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 932 289, 00 грн., отриманої від ТОВ «Промін Агро» за договором поворотної фінансової допомоги від 10.02.2012р. за № ФП 120210/1, та кваліфікували такі кошти як безповоротну фінансову допомогу, що мала бути включена до складу інших доходів позивача.

В ході дослідження наявних матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що протягом періоду з 22.05.2009р. по 10.02.2012р. ТОВ «Агріпорт» здійснювало погашення кредитної заборгованості (кредитні кошти в сумі 266 000 дол. США та суми нарахованих відсотків) згідно кредитного договору від 22.04.2009р. № 1/4-АР, укладеного позивачем (Позичальником) з Компанією ATS Agribusiness Limited (Республіка Кіпр). За даними довідки Філії «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк» від 19.07.2013р. № OPR/СС/761 станом на 30.06.2012р. вся сума заборгованості по кредиту була погашена повністю.

При цьому для погашення зазначеного валютного кредиту ТОВ «Агріпорт» використовувало кошти в сумах 30 000, 00 грн., 40 000, 00 грн. та 1 160 000, 00 грн. (суми поворотної фінансової допомоги, без нарахування процентів), які були отримані від підприємства ТОВ «Промінь Агро» (ідентифікаційний код 35430214) на підставі догорів поворотної фінансової допомоги від 06.10.2011р. № ФП 11 10 06/1 (строк надання суми допомоги до 31.03.2012р. згідно Додаткової угоди від 26.12.2011р. № 1), від 28.10.2011р. № ФП 11 10 28/1 (строк надання суми допомоги до 31.03.2012р.) та від 10.02.2012р., № ФП 12 02 10/1 (строк надання суми допомоги до 31.03.2012р.)(копії таких договорів наявні в матеріалах даної справи). На момент укладення вказаних договорів поворотної фінансової допомоги ТОВ «Промінь Агро» являлося одним із засновників ТОВ «Агріпорт» з часткою в статному фонді в розмірі 60 439, 50 грн., що підтверджується наявним в матеріалах цієї справи Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно позивача станом на 06.10.2011р.

Повернення отриманих сум поворотної фінансової допомоги здійснювалося позивачем 06.03.2012р. за рахунок коштів в сумі 1 237 805, 46 грн., що були отримані ТОВ «Агріпорт» 29.02.2012р. від ТОВ «Промінь Агро» в якості внеску до статутного фонду ТОВ «Агріпорт». На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду першої інстанції, зокрема, наступні копії документів, які долучені до матеріалів справи:

- виписки Філії «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300379) по особовому рахунку ТОВ «Агріпорт» за період з 01.02.2012р. по 31.03.2012р.;

- акти звірки взаємних розрахунків, складених і підписаних між позивачем і ТОВ «Промінь Агро» станом на 30.06.2014р.;

- статуту ТОВ «Агріпорт» в новій редакції, затвердженого протокольним рішенням Загальних зборів Учасників Товариства № 1 від 10.02.2012р., та з відміткою про вчинення державним реєстратором запису про реєстрацію змін до установчих документів 27.02.2012р. за № 10681050011027716;

- протоколу № 1 від 10.02.2012р. рішення Загальних зборів Учасників ТОВ «Агріпорт», яким зафіксовано прийняття рішення про збільшення статутного капіталу Товариства до 1299544,50 грн. за рахунок збільшення частки ТОВ «Промінь Агро» в такому статутному фонді до 1 298 244, 96 грн., що відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно наявного в матеріалах справи Спеціального витягу відносно ТОВ «Агріпорт» станом на 28.04.2014р., тобто джерелом коштів для погашення поворотної фінансової допомоги Товариства перед ТОВ «Промінь Агро» був внесок грошових коштів засновника до статутного фонду Товариства.

Таким чином станом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 31.03.2012р. суми отриманої позивачем від свого засновника поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 230 000, 00 грн. були повернуті останньому у визначені строки, а тому в силу норм пп. 135.5.5 п. 135. ст. 135 ПК не підлягали оподаткуванню податком на прибуток підприємств та відповідно не підпадала під визначення «безповоротна фінансова допомога».

Що стосується способу повернення позивачем суми поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 160 000, 00 грн. шляхом використання коштів зі статутного фонду Товариства, то судом першої інстанції обгурнтовано зазначено, що такі дії не суперечать нормам ст. 12 Закону України «Про господарській товариства» від 19.09.1991р. № 1576-ХІІ та відповідно до наявних матеріалів були схвалені безпосередньо засновником підприємства - ТОВ «Промін Агро».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в порушення ст.71 КАС України не надано належних та допустимих доказів, які б доводили факт вчинення позивачем правопорушення норми пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, а тому у суду були всі підстави для задоволення позову в цій частині.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

Є.О. Сорочко

Повний текст виготовлено 27 жовтня 2014 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Сорочко Є.О.