Ухвала

від 08.10.2014 по справі 2а-10655/10/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/72003/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 по справі №2а-10655/10/0870 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.12.2010 №0001480805/0 та від 06.12.2010 №0001470805/0.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі 24.10.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 16.12.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.2.1 пункту 8.2, підпункту 8.3.1 пункту 8.3, підпункту 8.6.1. пункту 8.6, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», підпункту 4.5.3 пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі проведено документальну невиїзну перевірку Концерну «Міські теплові мережі» з питань перевірки відомостей, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» за період з 01.10.2008 по 30.09.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.2.1 пункту 8.2, підпункту 8.3.1 пункту 8.3, підпункту 8.6.1. пункту 8.6, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», а саме завищено суму амортизаційних відрахувань основних засобів 3 групи, у зв'язку з придбанням теплообмінників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 775,00грн.; підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» на суму 30250,00грн.

За наслідками перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі складено акт від 23.11.2010 №486/08-05/02944840 та прийнято від 06.12.2010 №0001480805/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 45375,00грн., у тому числі 30250,00грн. - за основним платежем та 15125,00грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 06.12.2010 №0001470805/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1162,50грн., у тому числі 775,00грн. - за основним платежем та 387,50грн. - штрафні (фінансової) санкції.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Відповідно до абзацу першого підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат, є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства стали результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», оформлені актом від 21.06.2010 №1086/23-02/34407425, яким встановлено вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, відсутність об'єктів оподаткування, відсутність підприємства за юридичною адресою, свідоцтво платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» анульоване 26.11.2009 відповідно до акту від 26.11.2009 №666/34407425.

Разом з тим, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім того, реальність спірних господарських операцій підтверджується матеріалами справи, зокрема, договором купівлі-продажу від 08.10.2008 №40 з додатковою угодою до нього; актом здачі-приймання від 16.10.2008 №02/8; податковою накладною від 16.10.2008 №16100801; банківськими виписками; журналом реєстрації довіреностей; розрахунком амортизації Жовтневої філії по теплообміннику ПР-325, придбаного позивачем у контрагента; актами приймання в експлуатацію теплообмінників, а також іншими первинними документами, що містяться в матеріалах мправи.

На дату складання спірної податкової накладної, свідоцтво платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» було дійсним.

Таким чином, слід погодитися з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач підтвердив факт реальності господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ Будмонтаж Запоріжжя».

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2010 №0001480805/0 та від 06.12.2010 №0001470805/0 є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 по справі №2а-10655/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв