Справа № 523/3028/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2014 р. Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Бузовського В.В.,
при секретарі - Петровської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки -
встановив:
Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі АТ «УкрСиббанк») звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму боргу за договором кредиту в сумі 20 093,33 дол. США та в рахунок погашення боргу звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому звичайної ціни на цей вид майна на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій АДРЕСА_1. В обґрунтування вимог представник позивача посилається на те, що між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1, 11.08.2005р., був укладений Кредитний договір № 3028-08ОФ Н, згідно якого банк надав їй кредит в сумі 26 000,00 доларів США, при цьому відповідач зобов'язався повернути ці кошти у строк до 11.08.2026р., року, здійснюючи погашення заборгованості та сплачуючи проценти за користування кредитними ресурсами. В результаті невиконання умов кредитного договору, згідно наданих позивачем розрахунків, станом на 03.02.2014 року заборгованість становить 20 093,33 дол. США. Поручителем, який взяв на себе солідарну відповідальність за належне виконання зобов'язання є ОСОБА_2, який уклав договір поруки. Крім того, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, був укладений договір іпотеки від 11.08.2005 року, а отже вони є майновими поручителями за належне виконання грошового зобов'язання боржником ОСОБА_1
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1, вимоги позову не визнав та пояснив, що позивач не надав квитанцію про видачу готівки та ліцензію на здійснення кредитних операцій в іноземній валюті.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином за місцем їх реєстрації, що підтверджується розписками про отримання судових повісток (а.с. 87, 88, 89).
Згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Так, судом встановлено, що між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1, 11.08.2005р., був укладений Кредитний договір № 3028-08ОФ Н (в системі банку №10614274000) згідно якого банк надав їй кредит в сумі 26 000,00 доларів США, при цьому відповідачка зобов'язалася повернути кошти у строк до 11.08.2026р., здійснюючи погашення заборгованості та сплачуючи проценти за користування кредитом на умовах визначених договором (а.с. 6).
Положеннями зазначеного кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за даним договором банк має право визнати термін дострокового повернення кредиту таким, що настав.
У результаті невиконання умов кредитного договору, згідно наданих позивачем розрахунків, станом на 03.02.2014 року заборгованість становить 20 093,33 дол.США в тому числі борг: по кредиту 16 285,94 дол. США; по процентам 3 801,62 дол. США; пеня по кредиту 0,30 дол. США; пеня по процентам 5,47 дол. США (а.с. 18-22).
Поручителем, який взяв на себе солідарну відповідальність за належне виконання ОСОБА_1, грошового зобов'язання є ОСОБА_2, який уклав договір поруки (а.с. 27).
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
У відповідності зі ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
До відношень встановлених по кредитному договору застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги АТ «УкрСиббанк» в частині стягнення суми боргу в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Щодо вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд вважає, що вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Так встановлено, що майновими поручителями за належне виконання грошового зобов'язання боржником ОСОБА_1, є ОСОБА_3, та ОСОБА_4, які 11.08.2005 року уклали з АТ «УкрСиббанк» договір іпотеки. Предметом іпотеки, є квартира АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції що діяла на час укладання договору іпотеки), визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Згідно до п.38 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року, у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.
Наявність договору про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.
У відповідності до п.42 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року, резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки або визнання права власності за іпотекодержателем; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).
Разом з тим, у відповідності до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року №1304-VII, що набрав чинності 07.06.2014 року, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу"» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/ майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
З урахуванням отримання кредиту в іноземній валюті, реєстрації і проживання майнових поручителів у вказаній квартирі, відсутності доказів наявності іншого нерухомого житлового майна у майнових поручителів, дія мораторію поширюється до встановлених правовідносин.
Ч.1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів. При цьому, з урахуванням вимог ст.10 ЦПК України щодо змагальності сторін, суд позбавлений можливості з власної ініціативи витребувати будь-які докази.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 61, 64, 88, 212-215 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 НОМЕР_1, ОСОБА_2 НОМЕР_2, на користь ПАТ «УкрСиббанк» р/р 29090000000113, МФО 351005, код 09807750 суму боргу за договором кредиту в розмірі 20 093 долара 33 цента США (еквівалент за курсом НБУ станом на 28.10.2014р., - 260 208 грн., 62 коп.), в тому числі: по кредиту 16 285,94 дол. США; по процентам 3 801,62 дол. США; пеня по кредиту 0,30 дол. США; пеня по процентам 5,47 дол. США;.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 НОМЕР_1, ОСОБА_2 НОМЕР_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» р/р 29090000000113, МФО 351005, код 09807750 сплачений судовий збір в розмірі 1 606,06 грн.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 НОМЕР_1, ОСОБА_2 НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 996,00 грн.
В частині вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя:
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2014 |
Оприлюднено | 03.11.2014 |
Номер документу | 41108340 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Суворовський районний суд м.Одеси
Бузовський В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні