Постанова

від 15.10.2014 по справі 810/5320/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 року 810/5320/14

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 16 год. 35 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г. ,

при секретарі судового засідання Васковець М.С., за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінсерт Холдінгз Україна" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень - рішень

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінсерт Холдінгз Україна" з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2014 року №0004202220, №0004212220, №0004172220.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, в Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області (далі - Бориспільска ОДПІ або відповідач) було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» (далі - позивач) у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий, березень та квітень 2014р.

За результатами даної перевірки Бориспільською ОДПІ було складено Акт №245/10-04-22-20/35319974 від 20.05.2014р., яким ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» було встановлено порушення п.120.1 ст.120, п.200.1, п.200.2, п.200.3 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в частині завищення залишку від'ємного значення, який після відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі вищевказаного Акту перевірки, Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області 10.06.2014р. були винесені податкові повідомлення - рішення №0004202220, №0004212220 та №0004172220, якими ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму - 631 277,25 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач у відповідності до ст.56 Податкового кодексу України, оскаржив їх до Головного у правління Міндоходів у Київській області.

27.08.2014р. позивачем було отримано рішення про результати розгляду скарги №1980/10/10-36-10-01-04/625 від 15.08.2014р., яким скаргу ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення - без змін.

Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки, вважає оскаржувані повідомлення рішення незаконними та таким, що підлягають скасуванню в повному обсязі, тому звернувся з даним позовом до суду.

У судовому засіданні представники позивача Ризун В.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, просив суд позов задовольнити, від відшкодування судових витрат відмовився.

Відповідачем позов не визнано, заперечення надано суду в письмовій формі. За поясненнями відповідача, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У судове засідання 15.10.2014 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до вимог ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження.

Згідно з вимогами статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, на підставі ч. 4 та ч. 6 ст. 128 КАС України, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача , суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку декларацій з ПДВ за звітний податковий період лютий, березень та квітень 2014 року та додатків до них TOB «Сінсерт Холдінгз Україна» (код ЄДРПОУ 35319974), за результатами якої складено акт від 20.05.2014 №245/10-04-22-20/35319974.

При перевірці використано: податкова декларація з ПДВ за лютий 2014 року (від 16.04.2014 року №9020834387) та додатки до неї; податкова декларація з ПДВ за березень 2014 року (від 17.04.2014 року №9021202170) та додатки до неї; податкова декларація з ПДВ за квітень 2014 року (від 16.05.2014 року №9027824318) та додатки до неї; акт перевірки від 07.05.14 №208/22-20/35319974 (за несвоєчасну подачу податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року).

Проведено перевіркою встановлено порушення позивачем Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Мндоходів України від 13.11.13 №678, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 476 379,0 грн. та до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 15 746,0 грн. за лютий 2014 року, завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 476 374,0 грн. та до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 9 005,0 грн. за березень 2014 року, завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 476 374,0 грн. та до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 60 046,0 грн. за квітень 2014 року.

За результатами камеральної перевірки збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету (р.25) за лютий 2014 року на суму 15746,0 грн., за березень 2014 року на суму 9005,0 грн., за квітень 2014 року на суму 60 046,0 грн., зменшується сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р.17-р.9) за квітень 2014 року на суму 57737,0 грн., зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) за лютий 2014 року на суму 476 379,0 грн., за березень 2014 року на суму 476 374.0 грн., за квітень 2014 року на суму 476 374,0 грн.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем прийнято: податкове повідомлення - рішення від 10.06.2014 року №0004202220, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2014 року на загальну суму 525111грн. та податкове повідомлення - рішення від 10 червня 2014 року №0004212220, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за основним платежем - 84794 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 21199, 25 грн.

Крім того, Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 року ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна», за результатами якої складено Акт від 07.05.2014р. № 208/22-20/ 35319974.

При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року, подану до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області в паперовому вигляді.

Перевіркою термінів подання податкової звітності встановлено, що податкову звітність з податку на додану вартість за лютий 2014 року отримано Бориспільською ОДПІ 16.04.2014 року. Граничний термін надання - 20.03.2014 року.

Отже, відповідачем було встановлено, що позивачем було порушено вимоги підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України.

За результатами перевірки Бориспільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.06.2014року №0004172220 щодо сплати штрафних санкцій у сумі 170 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями -рішеннями, позивач у відповідності до ст.56 Податкового кодексу України, оскаржив їх до Головного у правління Міндоходів у Київській області.

27.08.2014р. Позивачем було отримано рішення про результати розгляду скарги №1980/10/10-36-10-01-04/625 від 15.08.2014р., яким скаргу ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення - без змін.

Суть встановлених порушень, на думку посадових осіб Бориспільської ОДПІ полягає в тому, що позивачем було порушено порядок подання та заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міндоходів України від 13.11.2013р. № 678, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, мотивуючи це тим, що податкова звітність з податку на додану вартість за період 2010р. по 2014р. підприємством не подавалась.

Суд зазначає, що висновки відповідача щодо встановлених товариству порушень є безпідставними у зв'язку з наступним.

22.01.2010р. відповідачем було складено Акт №3 про анулювання реєстрації ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» як платника податку на додану вартість у зв'язку з тим, що останній подавав до податкового органу податкові декларації з ПДВ, які свідчили про відсутність оподаткування поставок протягом періоду з січня по грудень 2009р.

У зв'язку з цим на підставі пп. «г» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції від 03.04.2005р. №168/97-ВР) відповідачем було прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з 22.01.2010р.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2010р. у справі за №2-а-3374/10/1070 позовні вимоги було задоволено, а рішення Бориспільської ОДПІ про анулювання реєстрації ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» як платника податку на додану вартість було скасовано.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011р. у справі №2а -3374/10/1070 постанову Київського окружного адміністративного суду було скасовано, а апеляційну скаргу Бориспільської ОДПІ задоволено.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2011р. касаційну скаргу ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна було задоволено, постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2010р. - залишено без змін.

Таким чином, за наслідками судового оскарження рішення Бориспільської ОДПІ про анулювання реєстрації ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» як платника податку на додану вартість було скасовано та визнано протиправним з моменту його прийняття.

21.12.2012р. позивачем, з метою виконання ухвали суду та поновлення свідоцтва платника податку на додану вартість, на адресу Бориспільської ОДПІ було направлено відповідний лист за вих. №52.

Враховуючи те, що попередній лист ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» був залишений посадовими особами Бориспільської ОДПІ без розгляду, позивачем 11.04.2013р. було подано повторний лист (вих. №42) з приводу поновлення товариства в якості платника податку на додану вартість та вирішення питання щодо поновлення та подання звітності з податку на додану вартість. Даний лист Бориспільською ОДПІ також було залишено без розгляду.

Лише 20.09.2013р. на адресу позивача надійшов лист Бориспільської ОДПІ за №1424/10/18-009, яким повідомлялось про необхідність подання реєстраційної заяви за формою 1-ПДВ для поновлення свідоцтва платника на додану вартість.

В лютому 2014р. позивача було поновлено в реєстрі платників податку на додану вартість.

Таким чином, не зважаючи на те, що рішення Вищого адміністративного суду України було винесено 29.11.2011р., фактичне поновлення ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» в реєстрі платників податку на додану вартість відбулось лише у лютому 2014р., тобто через 2 роки.

У зв'язку з тим, що після поновлення ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна в якості платника на додану вартість заходів щодо поновлення звітності з цього податку Бориспільською ОДПІ не вживалось, товариство 20.02.2014р. повторно звернулась з тією ж вимогою лист від 20.02.2014р. №4.

29.05.2014р. з метою поновлення звітності за період з лютого 2010р. по січень 2014р. (включно) позивачем на адресу Бориспільської ОДПІ було подано декларації з податку на додану вартість з від'ємним значенням у рядку 24, яке утворилось в останньому звітному періоді (грудень 2009р.) і було відображено в деклараціях з податку на додану вартість.

Однак, подані декларації податковий орган до уваги не взяв, а провів камеральну перевірку, за наслідками якої Бориспільською ОДПІ було встановлено завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 476 374, 00грн. на підставі невизнання поданими декларації за період з січня 2010р. по травень 2011р. у зв'язку з тим, що: рішенням від 22.01.2010р. було анульовано реєстрацію ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» як платника податку на додану вартість; податкова звітність протягом періоду з січня 2010р. по лютий 2014р. не подавалась.

Разом з тим, судом встановлено, що від'ємне значення у розмірі 476 374,00 грн. виникло у ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» у 2009р. та було зараховано товариством до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що було відображено у деклараціях за 2009 та 2010 рр.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується Податкового кодексу України.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України регулюється Податковим кодексом та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (далі - Порядок № 1492).

Так, статтею 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу України (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому підпунктом 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість передбачено, що залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, за підприємством зберігається право на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з податку на додану вартість наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Крім того, посадовим особам Бориспільської ОДПІ було відомо про те, що у період з дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та до дати набрання чинності судового рішення, яким відмінено анулювання такої реєстрації, платник податку не подає звітність з податку на додану вартість, оскільки не є його платником, як визначено ПК України підтверджується листом Бориспільської ОДПІ від 22.09.2011р. №8674/10/28-1.

Також, посилання відповідача на строк давності у 1095 днів у листі від 05.06.2014р. №3268/10/18 є необґрунтованим, оскільки, як вже зазначалося, рішення Бориспільської ОДПІ про анулювання реєстрації ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» як платника податку на додану вартість було скасовано та визнано протиправним з моменту його прийняття.

За таких обставин, відображення ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» у рядку 24 декларації з податку на додану вартість з від'ємним значенням у розмірі 476 374,00 грн. є правомірним, оскільки виникло ще до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 22.01.2010 року.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України є необґрунтованими.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 10.06.2014року №0004172220 щодо сплати штрафних санкцій у сумі 170 грн. суд зазначає наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, вказане податкове повідомлення - рішення було винесено відповідачем та направлено позивачу одночасно з податковими повідомленнями - рішеннями №0004202220, №0004212220 від 10.06.2014 року, Акт від 07.05.2014р. № 208/22-20/ 35319974 позивач не отримував.

Пояснень з приводу того, чому податкове повідомлення - рішення №0004172220 щодо сплати штрафних санкцій у сумі 170 грн. було винесено саме 10.06.2014 року, а перевірка проведена 07.05.2014 року відповідачем суду не надано, як і не надано докази надіслання позивачу Акту від 07 травня 2014 року № 208/22-20/ 35319974.

Отже, доказів на підтвердження того, що податкове повідомлення - рішення №0004172220 від 10.06.2014 року прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим Кодексом України, своєчасно, тобто протягом розумного строку відповідачем суду не надано.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкових повідомлень - рішень від 10.06.2014 року №0004202220, №0004212220, №0004172220 , а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Від відшкодування судових витрат представник позивача відмовився.

Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області від 10.06.2014 року №0004202220, №0004212220, №0004172220.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 жовтня 2014 р.