Ухвала

від 21.07.2015 по справі 810/5320/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року м. Київ К/800/5389/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 р.

у справі № 810/5320/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінсерт Холдінгз Україна»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області

про скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінсерт Холдінгз Україна» (далі - позивач, ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна») звернулось до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Бориспільська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.06.2014 року №0004202220, №0004212220, №0004172220.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Бориспільська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Бориспільською ОДПІ проведено камеральну перевірку декларацій з ПДВ за звітний податковий період лютий, березень та квітень 2014 року та додатків до них TOB «Сінсерт Холдінгз Україна», за результатами якої складено акт від 20.05.2014 №245/10-04-22-20/35319974.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Мндоходів України від 13.11.13 №678.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.06.2014 року №0004202220, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2014 року на загальну суму 525111 грн., та податкове повідомлення - рішення від 10 червня 2014 року №0004212220, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за основним платежем - 84794 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 21199, 25 грн.

Крім того, Бориспільською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 року ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна», за результатами якої складено акт від 07.05.2014р. № 208/22-20/ 35319974.

Перевіркою термінів подання податкової звітності встановлено, що податкову звітність з податку на додану вартість за лютий 2014 року отримано Бориспільською ОДПІ 16.04.2014 року. Граничний термін надання - 20.03.2014 року.

Отже, відповідачем було встановлено, що позивачем було порушено вимоги підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2014року №0004172220 щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 170 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу України (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.01.2010 р. відповідачем було складено акт №3 про анулювання реєстрації ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» як платника податку на додану вартість у зв'язку з тим, що останній подавав до податкового органу податкові декларації з ПДВ, які свідчили про відсутність оподаткування поставок протягом періоду з січня по грудень 2009 р.

У зв'язку з цим на підставі пп. «г» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції від 03.04.2005р. №168/97-ВР) відповідачем було прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з 22.01.2010 р.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2010р. у справі за №2-а-3374/10/1070 позовні вимоги було задоволено, а рішення Бориспільської ОДПІ про анулювання реєстрації ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» як платника податку на додану вартість було скасовано.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011р.у справі №2а -3374/10/1070 постанову Київського окружного адміністративного суду було скасовано, а апеляційну скаргу Бориспільської ОДПІ задоволено.

Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2011 р. касаційну скаргу ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна було задоволено, постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2010р. - залишено без змін.

Отже, за наслідками судового оскарження рішення Бориспільської ОДПІ про анулювання реєстрації ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» як платника податку на додану вартість було скасовано та визнано протиправним з моменту його прийняття.

21.12.2012 р. позивачем, з метою виконання ухвали суду та поновлення свідоцтва платника податку на додану вартість, на адресу Бориспільської ОДПІ було направлено відповідний лист за вих. №52.

Враховуючи те, що попередній лист ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» був залишений посадовими особами Бориспільської ОДПІ без розгляду, позивачем 11.04.2013 р. було подано повторний лист (вих. №42) з приводу поновлення товариства в якості платника податку на додану вартість та вирішення питання щодо поновлення та подання звітності з податку на додану вартість. Даний лист Бориспільською ОДПІ також було залишено без розгляду.

Лише 20.09.2013 р. на адресу позивача надійшов лист Бориспільської ОДПІ за №1424/10/18-009, яким повідомлялось про необхідність подання реєстраційної заяви за формою 1-ПДВ для поновлення свідоцтва платника на додану вартість.

В лютому 2014 р. позивача було поновлено в реєстрі платників податку на додану вартість.

Таким чином, фактичне поновлення ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» в реєстрі платників податку на додану вартість відбулось лише у лютому 2014 р.

У зв'язку з тим, що після поновлення ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна в якості платника на додану вартість заходів щодо поновлення звітності з цього податку Бориспільською ОДПІ не вживалось, позивач 20.02.2014 р. повторно звернувся з тією ж вимогою листом від 20.02.2014р. №4.

29.05.2014 р. з метою поновлення звітності за період з лютого 2010 р. по січень 2014 р. (включно) позивачем на адресу Бориспільської ОДПІ було подано декларації з податку на додану вартість з від'ємним значенням у рядку 24, яке утворилось в останньому звітному періоді (грудень 2009 р.) і було відображено в деклараціях з податку на додану вартість.

Водночас подані декларації податковий орган до уваги не взяв, а провів камеральну перевірку, за наслідками якої Бориспільською ОДПІ було встановлено завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 476 374, 00грн. на підставі невизнання поданими декларації за період з січня 2010 р. по травень 2011 р. у зв'язку з тим, що рішенням від 22.01.2010 р. було анульовано реєстрацію ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» як платника податку на додану вартість.

Разом з тим, як встановлено судами, від'ємне значення у розмірі 476 374,00 грн. виникло у ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» у 2009 р. та було зараховано позивачем до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що було відображено у деклараціях за 2009 та 2010 рр.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що відображення ТОВ «Сінсерт Холдінгз Україна» у рядку 24 декларації з податку на додану вартість з від'ємним значенням у розмірі 476 374,00 грн. є правомірним, оскільки виникло ще до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 22.01.2010 року.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області відхилити.

2.Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун