Рішення

від 22.10.2014 по справі 911/4148/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2014 р. Справа № 911/4148/14

за позовом UniCredit Bank Austria AG (УніКредит Банк Австрія АГ), Австрія, м. Відень

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС», м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ», м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк», м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Ткачук О.В. - довіреність № 7863 від 28.07.2014 р.;

від відповідача: Одокієнко В.О. - довіреність б/№ від 23.07.2014 р.;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: Кучерявий Д.В. - довіреність б/№ від 18.12.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернувся UniCredit Bank Austria AG (УніКредит Банк Австрія АГ) (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС» (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги простроченням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ» сплати кредиту за договором про надання кредитної лінії від 17.11.2006, укладеного з Bank Austria Creditanstalt AG, правонаступником якого є UniCredit Bank Austria AG та Акціонерним комерційним банком «ХФБ Банк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк».

У зв'язку з цим Позивач просить суд: - в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23576211, вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083) в розмірі 4493911,88 дол. США, що еквівалентно 60621563,47 грн. (за офіційним курсом НБУ 13,489 грн. за 1 дол. США, станом на 22.09.2014 р.), (з яких: заборгованість по тілу кредиту - 4416216,26 дол. США; заборгованість по сплаті процентів - 73180,60 дол. США; штрафні санкції - 4515,02 дол. США) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 33061840, вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083) в розмірі 2220091,96 дол. США, що еквівалентно 29948394,53 грн. (за офіційним курсом НБУ 13,489 грн. за 1 дол. США, станом на 22.09.2014 р.) (з яких: заборгованість по тілу кредиту - 2179661,74 дол. США; заборгованість по сплаті процентів - 35300,53 дол. США; штрафні санкції - 5129,69 дол. США) перед UniCredit Bank Austria AG (A-1010 Vienna, Schottengasse 6-8, Austria, registration number FN 150714p) (УніКредит Банк Австрія АГ, А-1010, Відень, Шотенгассе, 6-8, Австрія, реєстраційний номер FN150714р) за Договором про надання кредитної лінії від 17.11.2006 р. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.11.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом КМНО Лосєвим В.В. за № 3654, а саме: нежитлові будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 90687932224) та земельну ділянку, цільове призначення якої: розміщення виробничої бази, розміром 4,9000 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1, кадастровий номер 3222485900:04:001:0014 (реєстраційний номер в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 90604432224) шляхом визнання права власності за UniCredit Bank Austria (УніКредит Банк Австрія);

- Визнати за UniCredit Bank Austria AG (A-1010 Vienna, Schottengasse 6-8, Austria, registration number FN 150714p) (УніКредит Банк Австрія АГ, А-1010, Відень, Шотенгассе, 6-8, Австрія, реєстраційний номер FN150714р) право власності на нежитлові будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 90687932224) та земельну ділянку, цільове призначення якої: розміщення виробничої бази, розміром 4,9000 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1, кадастровий номер 3222485900:04:001:0014 (реєстраційний номер в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 90604432224).

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2014 р. порушено провадження у справі № 911/4148/14 та призначено її до розгляду на 22.10.2014 р.; залучено до участі у справі ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача.

09.10.2014 р. через відділ діловодства суду надійшла заява ПАТ «УніКредит Банк» б/№, б/дати (вх. № 21663/14) про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача.

14.10.2014 р. через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення Позивача від 14.10.2014 р. б/№ (вх. № 22134/14) по суті позову.

14.10.2014 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання Позивача від 14.10.2014 р. б/№ (вх. № 22135/14) про залучення додаткових доказів до матеріалів справи.

14.10.2014 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання Позивача від 14.10.2014 р. б/№ (вх. № 22157/14) про залучення ПАТ «УніКредит Банк» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача.

17.10.2014 р. через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення Позивача від 16.10.2014 р. б/№ (вх. № 22424/14) по суті позову.

21.10.2014 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання Відповідача від 21.10.2014 р. б/№ (вх. № 22768/14) про припинення провадження у справі.

21.10.2014 р. через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення Позивача від 20.10.2014 р. б/№ (вх. № 22781/14) по суті позову.

22.10.2014 р. через відділ діловодства суду надійшла заява Позивача від 21.10.2014 р. б/№ (вх. № 22873/14) з доданими документами.

22.10.2014 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання Третьої особи 2 від 22.10.2014 р. б/№ (вх. № 22922/14) про залучення додаткових документів.

В судове засідання 22.10.2014 р. з'явились представники Позивача, Відповідача і Третьої особи 2 та надали пояснення у справі. Позивач і Третя особа 2 позов підтримали та просили задовольнити його в повному обсязі. Представник Відповідача проти позову усно заперечив, проте письмового відзиву на позов Відповідачем подано не було. Третя особа 1 у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (надалі також: «Постанова № 18»), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до інформації з сайту УДППЗ «Укрпошта» - відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за номером 0103245349444 - ухвала суду від 29.09.2014 р. про порушення провадження у справі № 911/4148/14, яка направлялася Третій особі 1 у справі, вручене за довіреністю 20.10.2014 р. об'єктом поштового зв'язку КИЇВ 1 з індексом 01001.

Таким чином, Третя особа 1 вважається належним чином повідомленою про час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 22.10.2014 р. залучено до участі у справі ПАТ «УніКредит Банк» в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача.

Дослідивши у судовому засіданні клопотання Відповідача про припинення провадження у справі, судом встановлено наступне.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Позивач та Відповідач в іпотечному договорі від 17.11.2006 р. (п. 6.2.) визначили, що будь-які спори та питання, щодо яких сторони не можуть дійти згоди за цим договором чи у зв'язку з ним, якщо не можуть бути вирішені шляхом переговорів сторін, підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті України відповідно до Регламенту зазначеного Міжнародного комерційного арбітражного суду та чинного законодавства України, отже Відповідач на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди», п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та п. 4.2. Постанови № 18 просить суд припинити провадження у справі № 911/4148/14.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Як зазначено вище, відповідне третейське застереження міститься у п. 6.2. іпотечного договору від 17.11.2006 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Так, положеннями частини 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» унормовано, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Разом з тим, у Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/2008 від 10.01.2008 р. визначено, що третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3, є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України. Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України). Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

У листі Верховного Суду України від 11.02.2009 р. «Практика застосування судами Закону України «Про третейські суди» зазначено, що якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішується «судом», «у судовому порядку», «на підставі рішення суду» тощо, слід вважати, що йдеться про державні суди. Отже, відповідні питання не підлягають розгляду у третейських судах.

З урахуванням вищевикладеного, нормами спеціального Закону України «Про іпотеку» не передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення третейського суду, а отже зазначені спори підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції. (Даної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові № 5011-2/13783-2012 від 22.04.2014 р.).

В ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно із ст. 1 ГПК України, юридичним та фізичним особам гарантовано право на звернення до господарського суду, згідно із встановленою підвідомчістю справ.

На підставі викладеного, судом в порядку ч. 1 ст. 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визнається, що вказана у п. 6.2. іпотечного договору арбітражна угода не може бути виконана щодо заявлених у цій справі позовних вимог.

Таким чином, клопотання Відповідача про припинення провадження у справі на підставі того, що даний спір повинен розглядатись третейським судом, не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні представник Відповідача заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з можливістю врегулювати спір у цій справі мировою угодою та на підтвердження свого клопотання надала суду копію меморандуму від 17.10.2014 р., укладеного між ПАТ «УніКредит Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» щодо можливого викупу останнім в майбутньому вимог до Відповідача та Третьої особи 1 за Договором про надання кредитної лінії від 17.11.2006 р.

Представники Позивача та Третьої особи 2 проти вказаного клопотання заперечили, обґрунтовуючи свою позицію тим, що їм не відомо про проведення відповідних переговорів.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання, оскільки надана представником Відповідача копія меморандуму не є належним та допустимим доказом обставин, на які посилається заявник.

Крім цього, у судовому засіданні представником Відповідача заявлено усне клопотання про направлення матеріалів справи за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області у зв'язку з тим, що юридичною адресою Відповідача є: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1.

Частиною 3 ст. 16 ГПК України передбачено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Оскільки, Позивачем заявлено позовні вимоги про перехід права власності та про визнання права власності на майно, яке знаходиться в Київській області, а отже даний спір підлягає розгляду господарським судом Київської області.

За таких обставин усне клопотання Відповідача про направлення справи за підсудністю не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Детально розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача та Третьої особи 2, а також дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ» (Позичальник-1, Третя особа 1 у справі), Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС» (Позичальник-2, Відповідач у справі) з однієї сторони та Bank Austria Creditanstalt AG, правонаступником якого є UniCredit Bank Austria AG (Кредитор-1, Позивач у справі) та Акціонерним комерційним банком «ХФБ Банк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк» (Кредитор-2, Третя особа 2 у справі) з іншої сторони було укладено договір про надання кредитної лінії (далі - кредитний договір) з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до умов Кредитного договору, кредитори погодилися надати позичальникам кредит для цілей, викладених у пункті 2.2. Кредитного договору, відповідно до строків та умов, що містяться у Кредитному договорі.

Максимальна наявна кредитна лінія для Позичальника-1 (ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ») була встановлена в розмірі 7000000 (сім мільйонів) доларів США та для Позичальника-2 (ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС») - 14500000 (чотирнадцять мільйонів п'ятсот тисяч) доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору, Bank Austria Creditanstalt AG, правонаступником якого є UniCredit Bank Austria AG надав 07.12.2006 р. ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС» транш кредиту в розмірі 7250000,00 дол. США, підтвердженням чого є SWIFT-виписка від 07.12.2006 р., виписка по особовому рахунку Відповідача та копія заявки на отримання кредиту.

Окрім того, на виконання умов Кредитного договору, Позивач перерахував ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ» 21.12.2006 р. транш кредиту на суму 1500000,00 дол. США, 29.01.2007 р. транш кредиту на суму 1000000,00 дол. США та 20.02.2007 р. транш кредиту в розмірі 1000000,00 дол. США. Вказані обставини також підтверджуються відповідними SWIFT-виписками від 21.12.2006 р., 29.01.2007 р., 20.02.2007 р., а також випискою по особовому рахунку Третьої особи 1 та копією заявки на отримання кредиту.

У відповідності до п. 5.1. Кредитного договору, кожен позичальник зобов'язується погашати свою частку кредиту кожному кредитору на рахунок вказаний відповідним кредитором в рахунок кожного кредитора шляхом здійснення квартальних платежів в рахунок основної суми та відсотків, які сплачуються у кожну дату виплати процентів, які починаються через шість місяців після першого траншу відповідно до графіку погашення.

Дата погашення кредиту встановлена на 17.11.2011 р. за умови, що цю дату може бути подовжено на період у п'ять років на вибір позичальників, за умови затвердження кредитними комітетами кредиторів та обґрунтованої вірогідності того, що позичальники будуть спроможні виконати всі свої відповідні зобов'язання за договором протягом такого продовженого періоду, та за умови внесення відповідних змін та доповнень до договору, які підписані сторонами.

Вказаний строк сторонами продовжувався, у тому числі Додатковою угодою № 7 від 14.02.2013 р. сторонами було змінено кінцеву дату погашення кредиту на 17.11.2015 р.

Відповідно до положень Кредитного договору, дата виплати процентів означає останній день місяця кожного календарного кварталу (тобто 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня) або, якщо такий день не є робочим днем, перший наступний день, який є робочим днем наступного місяця.

Пунктом 4.1. Кредитного договору передбачено, що по кожному траншу нараховуються проценти за процентною ставкою, що дорівнює для кредиторів, які не є резидентами Австрії, плаваючій процентній ставці (сума LIBOR плюс відповідна маржа) або фіксованій процентній ставці (ставка банківського рефінансування плюс маржа), в залежності від обставин, для відповідного періоду нарахування процентів та для кредиторів, що є резидентами Австрії, загальній процентній ставці; за умови, що у всіх випадках, коли має застосовуватися штрафна процентна ставка, на кредит нараховується штрафна процентна ставка.

Відповідач погасив заборгованість по кредиту лише частково в розмірі 2833783,74 дол. США, та сплатив проценти за його користування в розмірі 4027467,77 дол. США.

Третя особа 1 сплатила заборгованість по кредиту лише частково в розмірі 1320338,26 дол. США, та сплатила проценти за користування кредитом в розмірі 1995942,61 дол. США.

Вказані обставини підтвердженні наданими Позивачем суду довідками про стан заборгованості Відповідача та Третьої особи 1 за Кредитним договором та виписками по особовим рахункам.

17.11.2006 р. між Bank Austria Creditanstalt AG, правонаступником якого є Позивач, Акціонерним комерційним банком «ХФБ Банк Україна», правонаступником якого є Третя особа 2 та Відповідачем було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрований в реєстрі за № 3654 (з наступними змінами та доповненнями) відповідно до якого Відповідач передав в іпотеку: (і) визначене у договорі нерухоме майно (нежитлові будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1); (іі) землю, цільове призначення якої: розміщення виробничої бази, розміром 4,9000 гектарів, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1, кадастровий номер 3222485900:04:001:0014, у якості забезпечення своєчасного та повного виконання ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ» та ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС» своїх грошових зобов'язань перед Позивачем та Третьою особою 2 за Кредитним договором.

При посвідченні іпотечного договору 17.11.2006 р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. було зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно - нежитлові будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1 (реєстраційний номер заборони 4077855); земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1, кадастровий номер 3222485900:04:001:0014 (реєстраційний номер заборони 4077856), а також зареєстровано в Державному реєстрі іпотек відомості про іпотеку (реєстраційний номер 4098621).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 27611103 від 02.10.2014 р., в реєстрі наявні відомості про нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором, а також 25.06.2013 р. до реєстру були внесені відомості про іпотеку - номер запису 1424412.

Враховуючи припинення позичальниками виконання зобов'язань за Кредитним договором, кредиторами було прийнято рішення про дострокове погашення кредиту та 06.08.2014 р. на адреси Позичальників направлені вимоги про негайне дострокове погашення кредиту, які були отримані 08.08.2014 р., що Відповідачем не заперечується.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС» порушено зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором, укладеними з банками, у зв'язку з чим у Відповідача виникла станом на 22.09.2014 р. прострочена заборгованість на загальну суму 4493911,88 дол. США, (еквівалент 60621563,47 грн. (за офіційний курсом НБУ 13,489 грн. за 1 дол. США, станом на 22.09.2014 р.), а також заборгованість Третьої особи 1 становить 2220091,96 дол. США, еквівалент 29948394,53 грн. (за офіційний курсом НБУ 13,489 грн. за 1 дол. США, станом на 22.09.2014 р.).

13.08.2014 р. на адресу Відповідача та Третьої особи 1 були направлені вимоги про усунення випадків невиконання за договором іпотеки від 17.11.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. за № 3654 з проханням погасити наявну перед Позивачем та Третьою особою 2 заборгованість за Кредитним договором, або у відповідності до п. 5.4.2. іпотечного договору, добровільно передати права на предмет іпотеки у власність в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань.

Вказані вимоги були отримані Відповідачем та Третьою особою 1 - 15.08.2014 р., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями поштових повідомлень про вручення.

Нормативно обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач посилається на приписи ст. ст. ст. 3, 33, 37 Закону України «Про іпотеку», відповідно до яких у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом набуття права власності на нього.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором, відповідно до ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з аналогічними положеннями Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст. ст. 3, 629 ЦК України, цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як зазначає Позивач, станом на 22.09.2014 р. у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС» наявна прострочена заборгованість перед UniCredit Bank Austria AG за Кредитним договором від 17.11.2006 р. в розмірі 4493911,88 дол. США, з яких: по тілу кредиту - 4416216,26 дол. США; по сплаті процентів - 73180,60 дол. США; штрафні санкції, пеня (п. 13.1. Кредитного договору) - 4515,02 дол. США. У Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ» також наявна прострочена заборгованість перед UniCredit Bank Austria AG за Кредитним договором від 17.11.2006 р. в розмірі 2220091,96 дол. США, з яких: по тілу кредиту - 2179661,74 дол. США; по сплаті процентів - 35300,53 дол. США; штрафні санкції, пеня (п. 13.1. Кредитного договору) - 5129,69 дол. США.

При цьому, факт наявності заборгованості Відповідача та Третьої особи 1 за Кредитним договором від 17.11.2006 р. підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Перевіривши правильність нарахування Позивачем процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, що визначені UniCredit Bank Austria AG, судом встановлено, що надані Позивачем розрахунки є обґрунтованими та арифметично вірними.

Окрім того, судом встановлено настання випадків невиконання, встановлених п. 12 Кредитного договору, а саме: п. 12.9. та п. 12.7, щодо арешту майна Відповідача, та неспроможності боржника сплатити борги та початок переговорів з будь-яким з кредиторів з метою санації або реструктуризації фінансової заборгованості. Дані обставини підтверджені копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.10.2014 р. та копією листа ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ» та ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС» від 19.08.2014 р.

Також Позивач у додаткових поясненнях зазначає про наявність інших порушень з боку Відповідача, зокрема Відповідач в порушення положень п. 2.6. іпотечного договору не застрахував предмет іпотеки та в порушення п. п. 2.3.5., 2.8. не погодив проведення Позивачем перевірки предмету іпотеки, за запити Позивача.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ч. 1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою, відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», є вид забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі не виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього божника у порядку встановленому цім законом.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

За приписами ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Цією ж статтею передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом іпотечного договору (п.п. 3.1, 5.1.) від 17.11.2006 р. за реєстровим № 3654 іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі настання випадку невиконання відповідно до умов кредитного договору, а також невиконання обов'язків, умов, домовленостей або зобов'язань за іпотечним договором.

У відповідності до статті 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до умов укладеного іпотечного договору, а саме п. 5.4., сторони визначили, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки банки мають право вільно, у межах чинного законодавства України, та на власний розсуд обирати методи реалізації предмет іпотеки, у тому числі, без обмеження, шляхом позасудового звернення стягнення на підставі договору, а саме шляхом: (і) передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; (іі) продажу предмета іпотеки на підставі договору купівлі-продажу будь-якій особі у спосіб визначений банками на власник розсуд (зокрема але не обмежуючись, шляхом продажу особі-покупцю, або на публічних торгах, або іншими способами відповідно до вимог чинного законодавства України, (ііі) передачі та використання вартості предмета іпотеки у будь-який інший спосіб за допомогою одного контракту чи низки контрактів та вчинення визначених вище дій.

Вказані способи звернення стягнення, передбачені договором є домовленістю сторін про задоволення вимог та не потребують подальшого погодження сторонами.

Один із таких способів звернення стягнення сторони визначили в п. п. 5.4.2. іпотечного договору, а саме шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

У відповідності до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові № 6-124цс13 від 11.12.2013 р., які в силу положень ст. 111-28 ГПК України є обов'язковими для суду, входячи з положень частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором. Так позиція Верховного суду України також викладена в постанові від 19.08.2014 р. у справі № 3-43гс14.

При цьому суд відзначає, що у разі, якщо такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, як набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, передбачений договором іпотеки, іпотекодержатель може реалізувати його у судовому порядку, шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до висновку Приватного підприємство «Енергомакс» від 18.08.2014 р., ринкова вартість нерухомого майна (нежитлові будівлі і споруди, розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1; земельна ділянка з цільовим призначенням: під розміщення виробничої бази, розміром 4,9 га за тією ж адресою), що є предметом іпотечного договору від 17.11.2006 р. за реєстровим № 3654 становить 94000000,00 грн., в тому числі ПДВ - 15666666,67 грн., що складається з вартості нежитлових будівель та споруд - 78810000,00 грн. та вартості земельної ділянки - 15190000,00 грн.

Як встановлено судом, Приватне підприємство «Енергомакс» є суб'єктом оціночної діяльності відповідно до сертифікату № 16553/14, виданого ФДМУ 06.06.2014 р.

У судовому засіданні представник Відповідача усно поставила під сумнів правильність визначеної експертом оцінки зазначеного майна.

З вказаного приводу суд вважає доцільним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

В силу наведеної норми закону, вартість предмету іпотеки є тією обставиною, що може підтверджуватись виключно оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

В той же час, суд звертає увагу, що приписами ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

На замовлення Позивача Приватним підприємством «Гарант-Експерт» було здійснено рецензування складеного ПП «Енергомакс» висновку про оцінку іпотечного майна та зроблено висновок про відповідність останнього вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, при наявності незначних недоліків, що не вплинули на достовірність оцінки.

Отже, виходячи з викладеного, як Відповідач, так і Третя особа 1 маючи заінтересованість у неупередженому розгляді оцінки спірного майна, відповідно, мали можливість звернутись згідно з приписами ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» з письмовим запитом до осіб, які відповідно до наведеної норми мають право здійснювати рецензування висновку про оцінку майна, для отримання рецензії на висновок про оцінку майна, наданий Позивачем.

Разом з тим, заперечуючи проти висновку про оцінку предмету іпотеки, наданого Позивачем до матеріалів справи, Відповідачем не було надано рецензії на нього.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що представником Відповідача не доведено за допомогою належних та допустимих доказів факту неналежності наданого Позивачем висновку; наявні в матеріалах справи висновок про оцінку та рецензія на висновок свідчать відповідність проведеної оцінки вимогам законодавства.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до висновку про оцінку від 18.08.2014 р., ринкова вартість предмету іпотеки становить 94000000,00 грн., відповідно 90 відсотків вартості складає 84600000,00 грн., та вказана сума не перевищує розмір заборгованості Позичальників 1, 2 перед Позивачем за Кредитним договором (90569958,00 грн.), отже у Позивача відсутній обов'язок відшкодувати Відповідачу зазначене перевищення.

Викладені в позовній заяві та поясненнях Позивача обставини Відповідачем під час розгляду справи спростовані не були.

Таким чином, вимоги UniCredit Bank Austria AG є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23576211, вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083) в розмірі 4493911,88 дол. США, що еквівалентно 60621563,47 грн. (за офіційним курсом НБУ 13,489 грн. за 1 дол. США, станом на 22.09.2014 р.), (з яких: заборгованість по тілу кредиту - 4416216,26 дол. США; заборгованість по сплаті процентів - 73180,60 дол. США; штрафні санкції - 4515,02 дол. США) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 33061840, вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083) в розмірі 2220091,96 дол. США, що еквівалентно 29948394,53 грн. (за офіційним курсом НБУ 13,489 грн. за 1 дол. США, станом на 22.09.2014 р.) (з яких: заборгованість по тілу кредиту - 2179661,74 дол. США; заборгованість по сплаті процентів - 35300,53 дол. США; штрафні санкції - 5129,69 дол. США) перед UniCredit Bank Austria AG (A-1010 Vienna, Schottengasse 6-8, Austria, registration number FN 150714p) (УніКредит Банк Австрія АГ, А-1010, Відень, Шотенгассе, 6-8, Австрія, реєстраційний номер FN150714р) за Договором про надання кредитної лінії від 17.11.2006 р. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.11.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом КМНО Лосєвим В.В. за № 3654, а саме: нежитлові будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 90687932224) та земельну ділянку, цільове призначення якої: розміщення виробничої бази, розміром 4,9000 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1, кадастровий номер 3222485900:04:001:0014 (реєстраційний номер в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 90604432224) шляхом визнання права власності за UniCredit Bank Austria (УніКредит Банк Австрія).

3. Визнати за UniCredit Bank Austria AG (A-1010 Vienna, Schottengasse 6-8, Austria, registration number FN 150714p) (УніКредит Банк Австрія АГ, А-1010, Відень, Шотенгассе, 6-8, Австрія, реєстраційний номер FN150714р) право власності на нежитлові будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 90687932224) та земельну ділянку, цільове призначення якої: розміщення виробничої бази, розміром 4,9000 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1, кадастровий номер 3222485900:04:001:0014 (реєстраційний номер в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 90604432224).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 23576211) на користь UniCredit Bank Austria AG (A-1010 Vienna, Schottengasse 6-8, Austria, registration number FN 150714p) (УніКредит Банк Австрія АГ, А-1010, Відень, Шотенгассе, 6-8, Австрія, реєстраційний номер FN150417) 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 28.10.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.