Постанова

від 26.01.2015 по справі 911/4148/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р. Справа№ 911/4148/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача-1: Ярощук В.М.

від позивача-2: не з'явились

від відповідача: Одокієнко В.О., дов. б/н від 23.07.2014р.

від третьої особи-1 на

стороні відповідачів: Одокієнко В.О., дов. б/н від 22.09.2014р.

від третьої особи-2 на

стороні відповідачів: не з'явились

від третьої особи-1 на

стороні позивачів: не з'явились

від третьої особи-2 на

стороні позивачів: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕФ АЙ

ЕМ СЕРВІС"

на рішення Господарського суду Київської області

від 22.10.2014 р.

у справі № 911/4148/14 (судді: Наріжний С.Ю.)

за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю

«Компанія з управління активами «Еф Ай Ем

Капітал»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю

«Компанія з управління активами «Альтус Ассетс

Актівітіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕФ

АЙ ЕМ СЕРВІС"

треті особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача

1) Товариство з обмеженою відповідальністю

„ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ";

2) Публічне акціонерне товариство „УніКредит

Банк"

треті особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні позивача

1) ТОВ «Фінансова компанія «Авістар»

2) UniCredit Bank Austria AG (УніКредит Банк

Австрія АГ)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області звернувся UniCredit Bank Austria AG (УніКредит Банк Австрія АГ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2014 року у справі № 911/4148/14 позов задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23576211, вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083) в розмірі 4493911,88 дол. США, що еквівалентно 60621563,47 грн. (за офіційним курсом НБУ 13,489 грн. за 1 дол. США, станом на 22.09.2014 р.), (з яких: заборгованість по тілу кредиту - 4416216,26 дол. США; заборгованість по сплаті процентів - 73180,60 дол. США; штрафні санкції - 4515,02 дол. США) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 33061840, вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083) в розмірі 2220091,96 дол. США, що еквівалентно 29948394,53 грн. (за офіційним курсом НБУ 13,489 грн. за 1 дол. США, станом на 22.09.2014 р.) (з яких: заборгованість по тілу кредиту - 2179661,74 дол. США; заборгованість по сплаті процентів - 35300,53 дол. США; штрафні санкції - 5129,69 дол. США) перед UniCredit Bank Austria AG (A-1010 Vienna, Schottengasse 6-8, Austria, registration number FN 150714p) (УніКредит Банк Австрія АГ, А-1010, Відень, Шотенгассе, 6-8, Австрія, реєстраційний номер FN150714р) за Договором про надання кредитної лінії від 17.11.2006 р. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.11.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом КМНО Лосєвим В.В. за № 3654, а саме: нежитлові будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 90687932224) та земельну ділянку, цільове призначення якої: розміщення виробничої бази, розміром 4,9000 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1, кадастровий номер 3222485900:04:001:0014 (реєстраційний номер в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 90604432224) шляхом визнання права власності за UniCredit Bank Austria (УніКредит Банк Австрія). Визнано за UniCredit Bank Austria AG (A-1010 Vienna, Schottengasse 6-8, Austria, registration number FN 150714p) (УніКредит Банк Австрія АГ, А-1010, Відень, Шотенгассе, 6-8, Австрія, реєстраційний номер FN150714р) право власності на нежитлові будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 90687932224) та земельну ділянку, цільове призначення якої: розміщення виробничої бази, розміром 4,9000 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1, кадастровий номер 3222485900:04:001:0014 (реєстраційний номер в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 90604432224). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 23576211) на користь UniCredit Bank Austria AG (A-1010 Vienna, Schottengasse 6-8, Austria, registration number FN 150714p) (УніКредит Банк Австрія АГ, А-1010, Відень, Шотенгассе, 6-8, Австрія, реєстраційний номер FN150417) 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2014 року у справі № 911/4148/14 та припинити провадження у справі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014р. у справі № 911/4148/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС" прийнято до провадження та призначено на 08.12.2014р.

27.11.2014р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника ПАТ «Укрсоцбанк» надійшла заява про заміну позивача та третьої особи -2 на їх правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Авістар».

04.12.2014р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС" надійшло клопотання про правонаступництво та просить залучити в якості позивачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Еф Ай Ем Капітал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Альтус Ассетс Актівітіс».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. у справі № 911/4148/14 відкладено розгляд справи на 13.01.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015р. у справі № 911/4148/14 продовжено строк розгляду справи, замінено позивача, залучено в якості третьої особи-2,3 та відкладено розгляд справи на 26.01.2015р.

23.01.2015р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Компанія з управління активами «Альтус Ассетс Актівітіс» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представники позивача-2 та третіх осіб у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача-2 та третіх осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 17.11.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ" (позичальник-1, третя особа 1 у справі), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС" (позичальник-2, відповідач у справі) з однієї сторони та Bank Austria Creditanstalt AG, правонаступником якого є UniCredit Bank Austria AG (Кредитор-1) та Акціонерним комерційним банком "ХФБ Банк Україна", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УніКредит Банк" (кредитор-2, третя особа 2 у справі) з іншої сторони було укладено договір про надання кредитної лінії (далі - кредитний договір) з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до умов Кредитного договору, кредитори погодилися надати позичальникам кредит для цілей, викладених у пункті 2.2. Кредитного договору, відповідно до строків та умов, що містяться у Кредитному договорі.

Максимальна наявна кредитна лінія для позичальника-1 (ТОВ "ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ") була встановлена в розмірі 7000000 (сім мільйонів) доларів США та для позичальника-2 (ТОВ "ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС") - 14500000 (чотирнадцять мільйонів п'ятсот тисяч) доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору, Bank Austria Creditanstalt AG, правонаступником якого є UniCredit Bank Austria AG надав 07.12.2006 р. ТОВ "ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС" транш кредиту в розмірі 7250000,00 дол. США, підтвердженням чого є SWIFT-виписка від 07.12.2006 р., виписка по особовому рахунку відповідача та копія заявки на отримання кредиту.

На виконання умов Кредитного договору, UniCredit Bank Austria AG перерахував ТОВ "ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ" 21.12.2006 р. транш кредиту на суму 1500000,00 дол. США, 29.01.2007р. транш кредиту на суму 1000000,00 дол. США та 20.02.2007 р. транш кредиту в розмірі 1000000,00 дол. США. Вказані обставини підтверджуються відповідними SWIFT-виписками від 21.12.2006 р., 29.01.2007 р., 20.02.2007 р., а також випискою по особовому рахунку третьої особи 1 та копією заявки на отримання кредиту.

У відповідності до п. 5.1. Кредитного договору, кожен позичальник зобов'язується погашати свою частку кредиту кожному кредитору на рахунок вказаний відповідним кредитором в рахунок кожного кредитора шляхом здійснення квартальних платежів в рахунок основної суми та відсотків, які сплачуються у кожну дату виплати процентів, які починаються через шість місяців після першого траншу відповідно до графіку погашення.

Дата погашення кредиту встановлена на 17.11.2011 р. за умови, що цю дату може бути подовжено на період у п'ять років на вибір позичальників, за умови затвердження кредитними комітетами кредиторів та обґрунтованої вірогідності того, що позичальники будуть спроможні виконати всі свої відповідні зобов'язання за договором протягом такого продовженого періоду, та за умови внесення відповідних змін та доповнень до договору, які підписані сторонами.

Вказаний строк сторонами продовжувався, у тому числі Додатковою угодою № 7 від 14.02.2013 р. сторонами було змінено кінцеву дату погашення кредиту на 17.11.2015 р.

Відповідно до положень Кредитного договору, дата виплати процентів означає останній день місяця кожного календарного кварталу (тобто 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня) або, якщо такий день не є робочим днем, перший наступний день, який є робочим днем наступного місяця.

Пунктом 4.1. Кредитного договору передбачено, що по кожному траншу нараховуються проценти за процентною ставкою, що дорівнює для кредиторів, які не є резидентами Австрії, плаваючій процентній ставці (сума LIBOR плюс відповідна маржа) або фіксованій процентній ставці (ставка банківського рефінансування плюс маржа), в залежності від обставин, для відповідного періоду нарахування процентів та для кредиторів, що є резидентами Австрії, загальній процентній ставці; за умови, що у всіх випадках, коли має застосовуватися штрафна процентна ставка, на кредит нараховується штрафна процентна ставка.

Відповідач погасив заборгованість по кредиту лише частково в розмірі 2833783,74 дол. США, та сплатив проценти за його користування в розмірі 4027467,77 дол. США.

Третя особа 1 сплатила заборгованість по кредиту лише частково в розмірі 1320338,26 дол. США, та сплатила проценти за користування кредитом в розмірі 1995942,61 дол. США.

Вказані обставини підтвердженні UniCredit Bank Austria AG довідками про стан заборгованості відповідача та третьої особи 1 за Кредитним договором та виписками по особовим рахункам.

17.11.2006 р. між Bank Austria Creditanstalt AG, правонаступником якого є UniCredit Bank Austria AG, Акціонерним комерційним банком "ХФБ Банк Україна", правонаступником якого є третя особа 2 та відповідачем було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрований в реєстрі за № 3654 (з наступними змінами та доповненнями) відповідно до якого відповідач передав в іпотеку: (і) визначене у договорі нерухоме майно (нежитлові будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1); (іі) землю, цільове призначення якої: розміщення виробничої бази, розміром 4,9000 гектарів, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1, кадастровий номер 3222485900:04:001:0014, у якості забезпечення своєчасного та повного виконання ТОВ "ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ" та ТОВ "ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС" своїх грошових зобов'язань перед UniCredit Bank Austria AG та третьою особою 2 за Кредитним договором.

При посвідченні іпотечного договору 17.11.2006 р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. було зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно - нежитлові будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1 (реєстраційний номер заборони 4077855); земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1, кадастровий номер 3222485900:04:001:0014 (реєстраційний номер заборони 4077856), а також зареєстровано в Державному реєстрі іпотек відомості про іпотеку (реєстраційний номер 4098621).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 27611103 від 02.10.2014 р., в реєстрі наявні відомості про нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором, а також 25.06.2013 р. до реєстру були внесені відомості про іпотеку - номер запису 1424412.

Враховуючи припинення позичальниками виконання зобов'язань за Кредитним договором, кредиторами було прийнято рішення про дострокове погашення кредиту та 06.08.2014 р. на адреси позичальників направлені вимоги про негайне дострокове погашення кредиту, які були отримані 08.08.2014 р., що відповідачем не заперечується.

Обґрунтовуючи свої вимоги, UniCredit Bank Austria AG зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС" порушено зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором, укладеними з банками, у зв'язку з чим у відповідача виникла станом на 22.09.2014 р. прострочена заборгованість на загальну суму 4493911,88 дол. США, (еквівалент 60621563,47 грн. (за офіційний курсом НБУ 13,489 грн. за 1 дол. США, станом на 22.09.2014 р.), а також заборгованість третьої особи 1 становить 2220091,96 дол. США, еквівалент 29948394,53 грн. (за офіційний курсом НБУ 13,489 грн. за 1 дол. США, станом на 22.09.2014 р.).

13.08.2014 р. на адресу відповідача та третьої особи 1 були направлені вимоги про усунення випадків невиконання за договором іпотеки від 17.11.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. за № 3654 з проханням погасити наявну перед UniCredit Bank Austria AG та третьою особою 2 заборгованість за Кредитним договором, або у відповідності до п. 5.4.2. іпотечного договору, добровільно передати права на предмет іпотеки у власність в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані вимоги були отримані вВідповідачем та третьою особою 1 - 15.08.2014 р., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями поштових повідомлень про вручення.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором, відповідно до ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Так, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст. ст. 3, 629 ЦК України, цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як зазначив UniCredit Bank Austria AG, станом на 22.09.2014 р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС" наявна прострочена заборгованість перед UniCredit Bank Austria AG за Кредитним договором від 17.11.2006 р. в розмірі 4493911,88 дол. США, з яких: по тілу кредиту - 4416216,26 дол. США; по сплаті процентів - 73180,60 дол. США; штрафні санкції, пеня (п. 13.1. Кредитного договору) - 4515,02 дол. США. У Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ" також наявна прострочена заборгованість перед UniCredit Bank Austria AG за Кредитним договором від 17.11.2006 р. в розмірі 2220091,96 дол. США, з яких: по тілу кредиту - 2179661,74 дол. США; по сплаті процентів - 35300,53 дол. США; штрафні санкції, пеня (п. 13.1. Кредитного договору) - 5129,69 дол. США.

Як вбачається з матеріалів справи, факт наявності заборгованості відповідача та третьої особи 1 за Кредитним договором від 17.11.2006 р. підтверджується банківськими виписками.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що нарахування UniCredit Bank Austria AG процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, що визначені UniCredit Bank Austria AG є обґрунтованими та арифметично вірними.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека- вид забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі не виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього божника у порядку встановленому цим законом.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Цією ж статтею передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом іпотечного договору (п.п. 3.1, 5.1.) від 17.11.2006 р. за реєстровим № 3654 іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі настання випадку невиконання відповідно до умов кредитного договору, а також невиконання обов'язків, умов, домовленостей або зобов'язань за іпотечним договором.

Відповідно ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до умов укладеного іпотечного договору, а саме п. 5.4., сторони визначили, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки банки мають право вільно, у межах чинного законодавства України, та на власний розсуд обирати методи реалізації предмет іпотеки, у тому числі, без обмеження, шляхом позасудового звернення стягнення на підставі договору, а саме шляхом: (і) передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; (іі) продажу предмета іпотеки на підставі договору купівлі-продажу будь-якій особі у спосіб визначений банками на власник розсуд (зокрема але не обмежуючись, шляхом продажу особі-покупцю, або на публічних торгах, або іншими способами відповідно до вимог чинного законодавства України, (ііі) передачі та використання вартості предмета іпотеки у будь-який інший спосіб за допомогою одного контракту чи низки контрактів та вчинення визначених вище дій.

Вказані способи звернення стягнення, передбачені договором є домовленістю сторін про задоволення вимог та не потребують подальшого погодження сторонами.

Один із таких способів звернення стягнення сторони визначили в п. п. 5.4.2. іпотечного договору, а саме шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

У відповідності до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові № 6-124цс13 від 11.12.2013 р., які в силу положень ст. 111-28 ГПК України є обов'язковими для суду, входячи з положень частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором. Так позиція Верховного суду України також викладена в постанові від 19.08.2014 р. у справі № 3-43гс14.

За таких обставин, у разі, якщо такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, як набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, передбачений договором іпотеки, іпотекодержатель може реалізувати його у судовому порядку, шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до висновку Приватного підприємство "Енергомакс" від 18.08.2014 р., ринкова вартість нерухомого майна (нежитлові будівлі і споруди, розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, село Чайки, вул. Дачна, 1; земельна ділянка з цільовим призначенням: під розміщення виробничої бази, розміром 4,9 га за тією ж адресою), що є предметом іпотечного договору від 17.11.2006 р. за реєстровим № 3654 становить 94000000,00 грн., в тому числі ПДВ - 15666666,67 грн., що складається з вартості нежитлових будівель та споруд - 78810000,00 грн. та вартості земельної ділянки - 15190000,00 грн.

Як встановлено судом, Приватне підприємство "Енергомакс" є суб'єктом оціночної діяльності відповідно до сертифікату № 16553/14, виданого ФДМУ 06.06.2014 р.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

В силу наведеної норми закону, вартість предмету іпотеки є тією обставиною, що може підтверджуватись виключно оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення UniCredit Bank Austria AG Приватним підприємством "Гарант-Експерт" було здійснено рецензування складеного ПП "Енергомакс" висновку про оцінку іпотечного майна та зроблено висновок про відповідність останнього вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, при наявності незначних недоліків, що не вплинули на достовірність оцінки.

Виходячи з викладеного, як відповідач, так і третя особа 1 маючи заінтересованість у неупередженому розгляді оцінки спірного майна, відповідно, мали можливість звернутись згідно з приписами ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" з письмовим запитом до осіб, які відповідно до наведеної норми мають право здійснювати рецензування висновку про оцінку майна, для отримання рецензії на висновок про оцінку майна, наданий Позивачем.

Разом з тим, заперечуючи проти висновку про оцінку предмету іпотеки, наданого UniCredit Bank Austria AG до матеріалів справи, відповідачем не було надано рецензії на нього.

Згідно ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до висновку про оцінку від 18.08.2014 р., ринкова вартість предмету іпотеки становить 94000000,00 грн., відповідно 90 відсотків вартості складає 84600000,00 грн., та вказана сума не перевищує розмір заборгованості позичальників 1, 2 перед позивачами за Кредитним договором (90569958,00 грн.), отже у позивачів відсутній обов'язок відшкодувати відповідачу зазначене перевищення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до висновку про оцінку від 18.08.2014 р., ринкова вартість предмету іпотеки становить 94000000,00 грн., відповідно 90 відсотків вартості складає 84600000,00 грн., та вказана сума не перевищує розмір заборгованості позичальників 1, 2 перед позивачами за Кредитним договором (90569958,00 грн.), отже у позивачів відсутній обов'язок відшкодувати відповідачу зазначене перевищення.

Також, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не обгрнунтовано відмовлено в задоволенні клопотанні про направлення справи за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області у зв'язку з тим, що юридичною адресою відповідача є: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1.

Згідно ч. ст. 16 ГПК України що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Відповідно до п.п. 20.8. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна.

Місцезнаходження майна має бути підтверджено документально. У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження, підсудність справи визначається на загальних підставах, тобто згідно зі статтею 15 ГПК.

Якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п'ятій статті 16 ГПК, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду у господарському суді міста Києва.

Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги про перехід права власності та про визнання права власності на майно, яке знаходиться в Київській області, даний спір підлягає розгляду господарським судом Київської області.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2014 року у справі № 911/4148/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕФ АЙ ЕМ СЕРВІС" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2014 року у справі № 911/4148/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/4148/14 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

М.М. Новіков