Постанова

від 16.10.2014 по справі 2а-15508/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15508/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Земляна Г.В.

Горбань Н.І.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Дачмен Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінераліс" про визнання угоди недійсною та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Подільському районі) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Дачмен Україна" (далі - ТОВ "Біг Дачмен Україна"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінераліс" (далі - ТОВ "Мінераліс") про визнання недійсною угоди від 01.04.2011 р. №186/010411, укладеної між ТОВ "Біг Дачмен Україна" та ТОВ "Мінераліс", зобов'язання стягнення з відповідачів коштів в дохід держави на суму 857 884,91 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ДПІ у Подільському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі м. Києва проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Біг Дачмен Україна» (ідентифікаційний код 35132847) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з певними контрагентами, в т.ч. ТОВ «Мінераліс» (ідентифікаційний код 32486018), за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складений акт перевірки від 20.07.2012 р. № 259/22-205/35132847.

В акті перевірки зазначено, що у податковому обліку ТОВ «Біг Дачмен Україна» до складу податкового кредиту необґрунтовано віднесло суму податку на додану вартість з товарів, отриманих від ТОВ «Мінераліс Лтд» за договором щодо придбання обладнання від 01.04.2011 р. №186/010411 на загальну суму 857 884,91 грн.

Даною перевіркою, зокрема по правовідносинам з ТОВ «Мінераліс» встановлено порушення ТОВ «Біг Дачмен Україна»:

- п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мінераліс» за червень 2011 року на суму - 857 885, 00 грн.;

- п. 1, 2 ст. 215, п. 1 і 5 ст. 203, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені таким правочином, здійсненим між ТОВ «Біг Дачмен Україна» і ТОВ «Мінераліс» за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р.

На підставі акта перевірки ДПІ у Подільському районі прийняла податкове повідомлення-рішення від 31.07.2012 р. №0002702220, яким ТОВ «Біг Дачмен Україна» визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 475 703,00 грн., з якої по взаємовідносинам з ТОВ «Мінераліс» на суму - 857 885, 00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 р. по справі №2а-12579/12/2670, - визнане протиправним та скасоване.

Вважаючи, що договір від 01.04.2011 р. №186/010411, укладений між ТОВ "Біг Дачмен Україна" та ТОВ "Мінераліс" є нікчемним та не спричинив реального настання правових наслідків, що призвело до незаконного віднесення до складу валових витрат сум коштів, ДПІ у Подільському районі звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 1 ст. 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення ст. 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій до податкових правовідносин не застосовуються.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Позивачем не надано судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між відповідачами, разом з тим колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2011 р. між ТОВ «Біг Дачмен Україна» (покупець), в особі в.о. директора ОСОБА_3 та ТОВ «Мінераліс» (постачальник), в особі директора Сацької Л.В., укладено договір за №186/010411 про поставку обладнання. Згідно Додатку №1 до вказаного договору ТОВ «Мінераліс» зобов'язувалося передати у власність ТОВ «Біг Дачмен Україна» майно на загальну суму 5 147 309, 47 грн. (в т.ч. ПДВ - 857 884, 91 грн.) з доставкою.

Судом першої інстанції зазначено, що на підтвердження факту виконання сторонами своїх договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ «Біг Дачмен Україна» надало копії первинних і розрахункових документів, однак будь-які первинні документи щодо реальності виконання відповідачами договору від 01.04.2011 р. №186/010411 в матеріалах справи відсутні, а отже не досліджувались судом першої інстанції.

Під час апеляційного провадження по справі, будь-які первинні документи щодо реальності вказаного правочину відповідачами також не надано.

При цьому, постановою Подільського районного суду м. Києва від 11.10.2012 р. по справі №2607/11723/12 ОСОБА_3 як директор ТОВ «Біг Дачмен Україна» визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України та звільнено від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих підстав.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, оскільки кримінальна справа припиняється з нереабілітуючих для неї підстав, тобто судом визнається факт вчинення особою певного злочину, однак не застосовуються встановлені законом заходи відповідальності, обмеження певних прав і свобод особи.

Вказаною постановою встановлено, що в травні 2011 року ОСОБА_3 звернувся, зокрема до Сацької Л.В. (директор ТОВ «Мінераліс») з проханням надання йому допомоги в безпідставному формуванні податкового кредиту та валових для ТОВ «Біг Дачмен Україна», шляхом використання в податковому обліку ТОВ «Біг Дачмен Україна» первинних документів ТОВ «Мінераліс», які мали ознаки фіктивності та фактично ніяких робіт не виконували, послуг не надавали. ОСОБА_3 31 травня 2011 року, реалізуючи свій злочинний намір як директор ТОВ «Біг Дачмен Україна», перераховував безготівкові кошти на розрахункові рахунки ТОВ «Мінераліс» в розмірі 5147309,47 грн., в т.ч. ПДВ - 857 884,91 грн. Тобто, здійснено правочин, що порушує публічний порядок та завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Посилання відповідача на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2012 р. скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ від 31.07.2012 р. №0002702220 є необґрунтованими, оскільки підставами для скасування податкового повідомлення-рішення стало допущення податковою інспекцією процедурних порушень при проведенні документальної перевірки, дослідження первинних документів по господарським операціям судом не здійснювалось.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що ТОВ «Біг Дачмен Україна» перераховувалися, а ТОВ «Мінераліс» приймалися кошти без мети реального настання правових наслідків, а тому підстави для віднесення до валових витрат та податкового кредиту суми ПДВ за таким правочином відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині щодо стягнення коштів на суму 857884,91 грн. в дохід держави є обґрунтованими.

Недійсність такого правочину прямо встановлено ст. 228 Цивільного кодексу України, а тому згідно ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Разом з тим, нормами КАС України законодавцем не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними в порядку адміністративного судочинства, а тому вимога позивач про визнання угоди недійсною не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі необхідно задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2014 року в частині щодо вимог про стягнення коштів в дохід держави - скасувати та в частині ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2014 року в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення коштів - скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову , якою позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінераліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Дачмен Україна" суму 857 884,91 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Дачмен Україна" в дохід держави суму 857 884,91 грн.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Горбань Н.І.

Повний текст постанови складено 21.10.2014 р.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.