Постанова

від 23.10.2014 по справі 910/10196/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2014 р. Справа№ 910/10196/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Цукрова А.Ю. - дов. від 02.01.2014 року б/н

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Українська фінансова група" на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року

у справі № 910/10196/14 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Комунального підприємства „Індустріальне" Солом'янської районної в міста Києві державної адміністрації (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Українська фінансова група" (м. Київ)

про стягнення 33 426 грн. 81 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство „Індустріальне" Солом'янської районної в міста Києві державної адміністрації з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Українська фінансова група" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комунальні послуги в розмірі 19 171 грн. 84 коп., пені у розмірі 14 254 грн. 97 коп., всього 33 426 грн. 81 коп.

Рішенням від 25.06.2014 року господарський суд міста Києва позов задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ „Перша українська фінансова група" на користь КП „Індустріальне" Солом'янської РДА основну заборгованість у розмірі 19 171 грн. 84 коп., пеню у розмірі 14 254 грн. 94 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Перша Українська фінансова група" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строків та з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2014 у справі № 910/10196/14 та ухвалити нове ршення, яким стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість 3 664 грн. 54 коп., пеню - 3 664 грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору - 1 827 грн. 00 коп., в задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року ТОВ „Перша Українська фінансова група" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженням секретаря судової палати від 23.10.2014 року склад судової колегії змінювався.

В судове засідання 25.09.2014 року та 23.10.2014 року повноважні представники відповідача не з'являлися та про причини неявки суд не повідомляли, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 23.10.2014 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2008 року Комунальне підприємство "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві ради (виконавець за договором) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Перша українська фінансова група" (орендар (власник) за договором) уклали договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 11-351, відповідно до умов якого виконавець за плату надає орендарю комунальні послуги (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, загальною площею 156,80 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 34/36, і участь орендаря в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 року № 291/5678 „Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації" було змінено найменування Комунального підприємства „Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві ради на Комунальне підприємство „Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Положеннями розділу 5 договору від 01.04.2008 року № 11-351 визначено, що строк дії договору встановлено з 01.04.2008 року до 01.04.2009 року. Дія договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить інші сторони про припинення договору.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 договору від 01.04.2008 року № 11-351орендар щомісячно сплачує виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг (опалення, гаряче водопостачання та холодне водопостачання) згідно виставлених постачальниками табуляграм за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами.

Крім плати за комунальні послуги орендар сплачує виконавцю експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладання договору становить 120 грн. 92 коп. на місяць. Розмір цих витрат може коригуватися без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат в звітному періоді (п. 2.6. договору).

У відповідності до пункту 2.7 договору від 01.04.2008 року № 11-351 орендар сплачує за встановленими тарифами вартість послуг по транспортуванню теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача (відшкодування внутрішньобудинкових мереж) в розмірі 8 грн. 11 коп. на місяць, незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з виновками місцевого господарського суду про те, що за своєю правовою природою договір від 01.04.2008 року № 11-351 є договором про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до норм ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Нормами ч. 1-3 ст. 32 „Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі по тексту - Правила від 21.07.2005 року № 630), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що з огляду на відсутність у договорі від 01.04.2008 року № 11-351 строку оплати за житлово-комунальні послуги, застосовуються положення п. 18 Правил від 21.07.2005 року № 630.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що рахунки та акти приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) виставлялись та складались позивачем щодо обсягу та вартості послуг, які були фактично надані та спожиті за попередній місяць, на підставі виставлених постачальниками табуляграм (п. 2.1 договору), так як, незважаючи на зазначення у відповідних рахунках та актах поточного місяця надання послуг (місяць, у якому виставлено рахунок/акт, відповідає місяцю, за який надавались послуги, наприклад, рахунок від 23.08.2013 року № 4091 за період серпня 2013 року), вказані рахунки та акти містять обсяги та вартість послуг, які були спожиті за попередній місяць, що підтверджується обліковими картками та розшифровками рахунків, які отримувались позивачем від постачальників відповідно до п. 2.1 договору та пояснень позивача лише на початку наступного місяця.

Як встановлено судом, позивачем було надано відповідачу житлово-комунальні послуги на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008 року № 11-351 за період з серпня 2013 року по лютий 2014 року. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що факт, обсяги та вартість наданих комунальних послуг підтверджується доданими до позовної заяви копіями розшифровок рахунків, облікових карток (табуляграм), нарядів на підключення/відключення опалення, рахунків-фактур, актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг).

Також місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідно до доданих до позовної заяви рахунків-фактур та розрахунку позовних вимог позивачем здійснювалось нарахування плати за електроенергію, проте укладений сторонами договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008 року № 11-351 не передбачає обов'язку позивача щодо надання відповідачеві послуг з постачання електроенергії та, відповідно, не передбачає обов'язку відповідача сплачувати послуги з постачання електроенергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 та п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Ч. 1 ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, тощо.

Відповідач в апеляційній скарзі заперечував проти наявного боргу стверджуючи, що позивачем було безпідставно нараховано добір гарячого водопостачання.

Втім, як вбачається з матеріалів справив результатіт перевірки теплового господарства житлового будинку № 34/36 на вул. Виборзькій працівниками ПАТ „Київенерго" було виявлено, що в нежитловому приміщенні, яке використовується під офіс ТОВ „Перша Українська фінансова група" встановлена 1 мийка ГВП, яка не зазначена в додатках ; 6 в договорі від 01.10.2008 року № 910011 через те, що відбулася технічна помилка в договорі та про був складений акт від 17.06.2013 року № 44-24.

19.08.2013 року КП „Індустріальне" звернулося з листом від 19.08.2013 року та направило акт обстеження ПАТ „Київенерго" до ТОВ „Перша Українська фінансова група", на яке відповіді надано не було.

Таким чином заперечення відповідача щодо безпідставно нарахованого добору гарячого водопостачання не приймаються апеляційним господарським судом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що відносини між сторонами по справі (виконавцем та споживачем) як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг повинні ґрунтуватися виключно на договорі, який містить вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, які надаються виконавцем, та які відповідно має оплачувати споживач.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем жодним чином не було спростовано наявності основної заборгованості перед позивачем.

Таким чином, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті спожитих житлово-комунальних послуг за період з серпня 20013 року по лютий 2014 року, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 19 171 грн. 84 коп.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 2.9 договору від 01.04.2008 року № 11-351 за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

Ч. 3 ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до умов пункту 2.9 договору від 01.04.2008 року № 11-351.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув пеню у розмірі 14 254 грн. 97 коп.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Українська фінансова група" на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року по справі № 910/10196/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року по справі № 910/10196/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/10196/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__24.10.2014 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім