Постанова

від 28.10.2014 по справі 904/2929/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2014 року Справа № 904/2929/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

за участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Волкогон Т.В., посвідчення № 017508 від 05.06.14 року.

Представники сторін:

від позивача : не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від відповідача : не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від третьої особи : не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ та Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014р. у справі №904/2929/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтехмаш", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Регул", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Криворізька міська рада, м. Кривий Ріг

про стягнення 20 000 грн.,

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Регул", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтехмаш", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

30.04.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромтехмаш" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Регул" заборгованості за договором підряду в сумі 20000 грн.

26.05.2014р. представник позивача подав до господарського суду заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої просив стягнути заборгованість за договором будівельного підряду за рахунок майна, що є предметом спору.

18.06.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Регул" звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтехмаш", в якому просило суд визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Регул" право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю цеху літ."А-1", загальною площею 3142,8 кв.м; рампу з навісом літ."а",загальною площею 358,9 кв.м; прибудову літ."а1", загальною площею 28,6кв.м; прибудову літ."а2", загальною площею 25,7 кв.м; рампу літ."аЗ", загальною площею 91,3кв.м; ворота №1; огорожа №2; замощення І.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014р. по справі №904/2929/14 (суддя Бєлік В.Г.) у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено в повному обсязі. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Регул" право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю цеху літ."А-1" загальною площею 3142,8 кв.м; рампу з навісом літ."а",загальною площею 358,9 кв.м; прибудову літ."а1", загальною площею 28,6кв.м; прибудову літ."а2", загальною площею 25,7 кв.м; рампу літ."аЗ", загальною площею 91,3кв.м; ворота №1; огорожа №2; замощення І, які розташовані за адресою: м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул.Серафимовича, 99.

Додатковим рішенням господарського суду від 15.07.2014р. по даній справі з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтехмаш" стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Регул" судовий збір у сумі 16 000 грн.

Не погодившись із рішенням суду, заступник прокурора м. Дніпропетровська подав до суду апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині задоволення зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні зустрічного позову. В решті рішення суду просить залишити без змін.

Зокрема, скаржник зазначає, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

23.10.2014 року від Криворізької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить здійснити розгляд справи без участі представника третьої особи та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню виходячи з наступного.

31.08.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Регул" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромтехмаш" (підрядник) був укладений договір підряду про виконання будівельних робіт, відповідно до п.1.1 якого замовник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, дає завдання підрядникові щодо виконання, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати на свій ризик наступну разову роботу: будівництво конструкцій каркасу (колон каркасу з гнутого профілю) на будівельному об'єкті за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Серафимовича, строком до 27 грудня 2012 року.

Предметом підряду (результатом виконання роботи за цим договором) є: будівництво (виготовлення) конструкцій каркасу (колон каркасу з гнутого профілю) (п.1.2. договору).

Згідно п.1.3. договору замовник зобов'язаний забезпечити підрядника всім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором, а саме: матеріалом для виготовлення конструкцій каркасу (колон каркасу з гнутого профілю), шляхом доставки на виробничий майданчик за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Серафімовича, у строк до 27 вересня 2012року.

Пунктом 1.4. договору сторони узгодили, що замовник зобов'язаний своєчасно прийняти і оплатити роботу.

Вартість роботи по договору визначена та затверджена сторонами у сумі 20 000 гривень, в тому числі ПДВ (п.4.1. договору).

Згідно п.4.2 договору розрахунок між замовником і підрядником провадиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошової суми, зазначеної в п.4.1. даного договору, на поточний рахунок підрядника не пізніше наступного дня з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі виконаної роботи.

Прийняті на себе зобов'язання підрядник (позивач за первісним позовом) виконав, про що свідчить наданий до матеріалів справи акт приймання-передачі виконаних робіт від 27.12.2012р., підписаний без зауважень представниками сторін та скріплений печатками підприємств (а.с.11).

Доказів оплати за виконані будівельні роботи на суму 20 000 грн. товариством з обмеженою відповідальністю "Регул" до матеріалів справи не надано.

Судова колегія, враховуючи заяву позивача за первісним позовом про зміну предмета позову, в якій останній просив господарський суд стягнути заборгованість за договором будівельного підряду за рахунок майна, що є предметом договору будівельного підряду, зазначає наступне.

В силу ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порядок і спосіб оплати виконаних робіт погоджений сторонами у п.п.4.1,4.2 договору, відповідно до яких не передбачено розрахунку за виконані роботи шляхом передачі об'єкту будівництва підряднику.

Доказів розірвання, визнання недійсним договору матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене і те, що ані договором підряду, ані діючим законодавством не передбачено стягнення боргу за виконані роботи за рахунок майна, що є предметом договору будівельного підряду, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог за первісним позовом.

Щодо зустрічного позову судова колегія зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регул" у зустрічному позові зазначає: «Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 05.12.2008р., зареєстрованого в Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 26.12.2008р. за №040810801090, Криворізька міська рада, як власник земельної ділянки та орендодавець, діючи на підставі рішення міської ради від 21.11.2008р. №2880, надала в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Регул", як орендарю, а останнє прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва цеху з виробництва товарів народного споживання, яка знаходиться на вул. Серафимовича в районі виробничої території ДП "Придніпровська залізниця" в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, площа ділянки 0,9915 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:03:182:0009, строком на 2 роки.

Додатковою угодою від 28.12.2010р. про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 26.12.2008р. №040810801090, на підставі рішення Криворізької міської ради від 22.12.2010р. №111, було продовжено термін дії договору на 2 роки.

21.03.2013р. між Криворізькою міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Регул" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 30.01.2013р. №1779 надав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для будівництва цеху з виробництва товарів народного вжитку, яка знаходиться на вул. Серафимовича в районі виробничої території ДП "Придніпровська залізниця" в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, площа ділянки 0,9915га, кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:03:182:0009, строком на 2 роки.

Протягом 2009-2012 років товариством з обмеженою відповідальністю "Регул" за власні кошти збудовано нежитлову будівлю цеху літ "А-1" загальною площею 3647,3 кв.м. Для проведення інвентаризації нерухомого майна з метою подальшого оформлення права власності на збудовані товариством з обмеженою відповідальністю "Регул" об'єкти, позивач за зустрічним позовом звертався до КП ДОР "Криворізьке БТІ", де замовив технічний паспорт на нежитлову будівлю цеху.

За результатами інвентаризації, проведеної КП ДОР "Криворізьке БТІ", 15.08.2013р. на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю цеху, розташовану за адресою: вул. Серафимовича у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, виданий технічний паспорт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регул" перед початком будівельних робіт отримало від Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 12.01.2009р. Дозвіл на виконання будівельних робіт №2.

Відповідність вказаних будівель будівельним нормам і правилам підтверджується виданим товариству з обмеженою відповідальністю "Регул" експертним висновком про технічний стан будівельних конструкцій нежилої будівлі цеху по вул. Серафимовича у м. Кривому Розі, виконаного спеціалізованою організацією Центром діагностики будівель та споруд - товариством з обмеженою відповідальністю "КривбасБудСервіс" (м. Кривий Ріг, пр. Миру, 28/293), відповідно до якого загальний технічний стан будівельних конструкцій будівлі цеху задовільний та відповідає категорії К-ІІ.

Рішенням виконавчого комітету Довгинцівської районної ради м. Кривого Рогу №673 від 30.10.2013 року "Про впорядкування адресного господарства" було присвоєно нежитловій будівлі цеху з виробництва товарів народного вжитку адресу - вул. Серафимовича, будівля № 99».

На підставі вищевказаних обставин, товариство з обмеженою відповідальністю "Регул" просило суд визнати за ним право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю цеху літ."А-1", загальною площею 3142,8 кв.м; рампу з навісом літ."а", загальною площею 358,9 кв.м; прибудову літ."а1", загальною площею 28,6кв.м; прибудову літ."а2", загальною площею 25,7 кв.м; рампу літ."аЗ", загальною площею 91,3кв.м; ворота №1; огорожа №2; замощення І.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на час здійснення будівництва товариством з обмеженою відповідальністю «Регул») передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Пунктами 5,8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на час здійснення будівництва товариством з обмеженою відповідальністю «Регул») визначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію забороняється.

Прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомості регулюється Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011р., відповідно до п.п.2,3 якого прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІП категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (п.11 наведеного Порядку).

Відповідно до п.12 вищевказаного Порядку, експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

За приписами п.22 Порядку видачу сертифіката здійснює Інспекція, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Згідно п.23 Порядку для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідної Інспекції заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката за формою згідно з додатком 2, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 3.

Згідно ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частинами 1-6 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

На підставі частини третьої статті 376 Цивільного кодексу України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 Цивільного кодексу України).

При цьому суд має враховувати, що відсутність заперечень власника проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, чи визнання такого позову має бути обґрунтовано відповідними доказами, що підтверджують право на вчинення таких процесуальних дій, зокрема, договорами купівлі продажу земельної ділянки, оренди, міни.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні:

- будь-які дані щодо звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Регул» до компетентних державних органів з приводу прийняття забудови до експлуатації;

- докази отримання у встановленому порядку дозволу на будівництво спірного об'єкту нерухомості та докази подання заяви про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката на збудовану нежитлову будівлю у відповідності до вимог Порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, (ст.15 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (ст.16 Цивільного кодексу України).

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Однак, з матеріалів справи не вбачається, яким чином товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромтехмаш» порушує права товариства з обмеженою відповідальністю «Регул» щодо визнання за останнім права власності на самочинно збудоване нерухоме майно у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду частковому скасуванню.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на товариство з обмеженою відповідальністю «Регул» відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ та Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014р. у справі №904/2929/14 частково скасувати, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«В задоволенні первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Регул» на користь державного бюджету України 8000 грн. судового збору по апеляційній скарзі, про що видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

У відповідності із статтею 122 Господарського процесуального кодексу України припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2014р., виданим на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014р. по справі №904/2929/14.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 29.10.2014 року.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В.І.Крутовських