Постанова

від 21.10.2014 по справі 926/1246/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Справа № 926/1246/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу сільськогосподарського кооперативу "Колос", м. Сторожинець б/н від 15.09.2014 р.

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.09.2014 р.

у справі № 926/1246/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Поліарт", м.Чернівці

до відповідача: сільськогосподарського кооперативу "Колос", м.Сторожинець

про стягнення заборгованості - 248263,55 грн.

За участю представників :

від позивача : не з»явився

від відповідача : не з'явився;

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням №58001 0388319 3 та №59000 0164912 3 про вручення копій ухвал Львівського апеляційного господарського суду адресатам .

Враховуючи те, що має місце доказ належного повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників сторін.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.09.2014р. у справі №926/1246/14 (суддя Гончарук О.В. ) позовні вимоги задоволено; стягнено з сільськогосподарського кооперативу "Колос", м. Сторожинець на користь ТОВ "Поліарт", м.Чернівці заборгованість в розмірі 248 263,55 грн. (202 467,96 грн. основного боргу, 18 019,69 грн. пені, 23 283,81 грн. інфляційних, 4 492,09 грн. 3% річних).

Сільськогосподарським кооперативом "Колос" подано апеляційну скаргу б/н від 15.09.2014 р., в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що суд у порушення приписів ч.3 ст.4-3 ГПК України та п.1 ч.1 ст.77 ГПК України не надав можливості СК «Колос» подати докази в підтвердження заперечень на позовні вимоги.

ТОВ «Поліарт» у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2014р. у зв»язку із відпусткою судді Гриців В.М. у склад колегії суддів для розгляду справи №914/2130/14 Господарського суду Львівської області введено замість судді Гриців В.М.- суддю Данко Л.С.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 03 грудня 2012 року між ТОВ "Поліарт" (субпідрядник) та сільськогосподарським кооперативом "Колос" (замовник) укладено договір субпідряду за №18 від 03.12.2012р., відповідно до умов якого субпідрядник взяв на себе зобов'язання згідно проектної документації та погодженого сторонами кошторису власними силами та/або із залученням необхідних спеціалістів з власних матеріалів та обладнання виконати монтаж котельні та підключення до системи опалення гімназії в смт.Красноїльськ Сторожинецького району, провести перевірку виконаних робіт та передати їх по акту прийому-передачі замовнику, а той, в свою чергу, зобов'язувався прийняти належним чином виконані роботи, про що підписати відповідний акт прийому-передачі, вчасно і в повному обсязі оплатити роботи згідно умов договору (а.с.12-16).

За умовами п.2.1 договору субпідряду вартість робіт за цим договором складає 457 095,00 грн., у т. ч. ПДВ.

Судом першої інстанції встановлено, що факт належного виконання позивачем робіт у відповідності до умов договору та їх прийняття відповідачем підтверджено підписаним сторонами актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 на суму 457 094,40 грн. (а.с.17-18).

Відповідно до п.4.3 договору субпідряду сторони погодили, що оплата робіт здійснюється замовником протягом трьох банківських днів після приймання етапу робіт по об'єкту, виконаних субпідрядником, і підписання акту прийому-передачі виконаних робіт сторонами цього договору.

Згідно із актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2013р. по 01.08.2014р. (поданого позивачем) заборгованість відповідача перед позивачем становить 202 467,96грн. (а.с.23).

В порядку позасудового врегулювання спору позивач 15.04.2014р. звернувся до відповідача з претензією за №4/04 (а.с.24) про виплату залишку заборгованості за договором субпідряду, надавши СГК "Колос" 10-денний термін для сплати боргу. У відповідь на претензію 28.04.2014р. відповідач надіслав листа за №119, в якому підтвердив наявність неоплаченого боргу та пообіцяв розрахуватись невідкладно за умови отримання фінансування за виконані роботи по об'єкту "Гімназія смт. Красноїльськ" від управління капітального будівництва Чернівецької ОДА, яке виступає замовником за договором генерального підряду (а.с.24).

В матеріалах справи відсутні докази сплати зазначеної заборгованості відповідачем.

Вищенаведене стало підставою для звернення позивача із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 202 467,96грн. основного боргу, 18 019,69грн. пені, 23 283,81грн. 3% річних та 1486,23грн. пені за прострочення платежу та 342,21 грн. інфляційних та 4 492,09грн. 3% річних.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України та ст..526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу положень ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що в силу вимог п.2 ст.838 ЦК України саме генеральний підрядник, яким є СГК "Колос", відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вже було зазначено вище, за умовами п. 4.3 Договору субпідряду оплата робіт здійснюється замовником протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, які відповідач зобов'язався провести в порядку передбаченому пп. 4.1, 4.2 договору, чого в повному обсязі відповідачем не вчинено, неоплачена заборгованість за договором субпідряду становить 202 467,96 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст..611 ЦК України).

Відповідно до ст.230 ГК України, ст. 549 ЦК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із договором субпідряду №18 від 03.12.2012р. (п.п. 6.3 договору) передбачена відповідальність замовника за порушення строків здійснення розрахунків у вигляді нарахування пені в розмірі подвійно облікової ставки НБУ.

Відповідно до 4.3 договору оплата робіт здійснюється замовником протягом трьох банківських днів після приймання етапу робіт по об'єкту, виконаних субпідрядником, і підписання акту прийому-передачі виконаних робіт сторонами цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року підписано сторонами 29.11.2013р., строк оплати - 05.12.2013р.

Позивачем, всупереч вимогам ст. 232 ГК України, згідно поданого розрахунку (а.с.25), суму пені нараховано за період з 12.02.2014р. по 12.08.2014р.

Отже з урахуванням вищенаведеного, враховуючи те, що право на нарахування пені у позивача виникло 05.12.2013р. та з огляду на заявлений позивачем розрахунок суми пені, підлягає стягненню пеня за період з 12.02.2014 по 04.06.2014р. в сумі 9 743,16грн. В решті пені в позові слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивачем правомірно нараховано відповідачу 23 283,81 грн. інфляційних та 4 492,09 грн. 3 % річних.

Відповідно до вимог ст.4.-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, скаржником належними та допустимими доказами факту неналежного виконання позивачем зобов'язань за договором не доведено.

Не береться до уваги посилання скаржника на те, що у порушення приписів ч.3 ст.4-3 ГПК України та п.1 ч.1 ст.77 ГПК України не надав можливості СК «Колос» подати докази в підтвердження заперечень на позовні вимоги з огляду на наступне.

Частиною 3 ст.22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 3.9.2 вищенаведеної постанови пленуму у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Повідомлення про вручення копій ухвали про порушення провадження у даній справі знаходяться в матеріалах справи (а.с.2).

Скаржник мав право після одержання ухвали про порушення провадження у справі надати (надіслати поштою) відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Однак, представник скаржника в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, причин нез"явлення суду не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду від 26.09.2014р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №59000 0164912 3 (вручено відповідачу 30.09.14), отже скористався наданими йому правами на власний розсуд.

За таких обставин, рішення підлягає скасуванню частково в сумі заявленої пені в розмірі 8 276,53грн., в решті рішення суду слід залишити без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог..

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського кооперативу «Колос» задоволити частково.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.09.2014р. у справі №926/1246/14 скасувати частково в частині стягнення пені в сумі 8 276,53грн. В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з сільськогосподарського кооперативу "Колос" (м. Сторожинець, вул. Горіхова, 2, код 01241800) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поліарт" (м. Чернівці, вул. Джамбула, 7/9, код 23247476) заборгованість в розмірі 239 987,02 грн. (202467,96 грн. основного боргу, 9 743,16грн. пені, 23 283,81 грн. інфляційних, 4492,09 грн. 3% річних) та 4 799, 74 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Поліарт" (м. Чернівці, вул. Джамбула, 7/9, код 23247476) на користь сільськогосподарського кооперативу "Колос" (м. Сторожинець, вул. Горіхова, 2, код 01241800) 83,12 грн. судового забору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Місцевому господарському суду видати накази..

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.10.2014р..

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.