Постанова

від 20.10.2014 по справі 818/2310/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 р. Справа №818/2310/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2310/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компресормаш"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компресормаш" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "Компресормаш"") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м.Сумах), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Сумах ГУ Міндоходів №0000382205 від 26 грудня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 335053 грн.;

- стягнути з Державного бюджету на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10 січня 2014 року позивач отримав податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів №0000382205 від 26 грудня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 335053,00 грн.

Дане податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі Акта перевірки про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компресормаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при формуванні показників у декларації за вересень 2013 р. від 4 грудня 2013 р. № 1946/2205/37283196/202.

З вищезазначеними податковим повідомленням-рішенням та висновками Акту перевірки позивач не погоджується, враховуючи наступне.

Підставою для проведення перевірки було подання ТОВ «Компресормаш» декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 р., в якій зазначено від'ємне значення податку на додану вартість більш ніж 100,00 тис. грн. (113,7 тис. грн.).

Відповідно до вимог пп. 78.1.8 ст., 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. Фактично при проведенні перевірки податковий орган перевірив не лише податкову декларацію за вересень 2013 р., а податковий період з липня 2012 р. по вересень 2013 р. Перевірка вищевказаних періодів є протиправною, так як не стосується виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2013 р.

Податковий орган обґрунтовує виявлені порушення лише на підставі відсутності товарно-транспортних накладних при отриманні товарів від постачальників. З цього приводу слід зазначити, що при отриманні товару від постачальників ТОВ «Компресормаш» використовує або найманий транспорт, або власні автомобілі працівників підприємства.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, непідтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) або не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України).

В якості винятку, підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту є заява зі скаргою на постачальника, яка подається відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, і бухгалтерська довідка, яка складається відповідно до п.198.5 ст.198 цього Кодексу, у разі якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, в тому числі - переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, при придбанні або виготовленні яких суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, не були включені до складу податкового кредиту.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування податку) (п.201.11 ст.201 Кодексу).

Таким чином, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 цього Кодексу, або інших документів, передбачених п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Таким чином, позивач з огляду на вищевикладене приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вважають, що податкове повідомлення - рішення прийнято згідно чинного законодавства.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 19.11.2013 р. по 27.11.2013 р. ДПІ у м. Сумах проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Компресормаш» (код ЄДРПОУ 37283196) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при формуванні показників у декларації за вересень місяць 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №1946/2205/37283196/202 від 04.12.2013 р. (а.с. 8-30).

Перевіркою встановлено порушення п. 44.1. ст.44, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2013 р. у сумі 315613 грн., в тому числі за липень 2012 р. в сумі 22349 грн., серпень 2012 р. в сумі 308 грн., лютий 2013 р. в сумі 17823 грн., квітень 2013 р. в сумі 231664 грн., травень 2013 р. в сумі 43469 грн., та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за вересень 2013 р. сумі 19440 грн.

26.12.2013 р. ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення №0000382205, яким ТОВ «Компресормаш» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 335053,00 грн. (а.с.7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з протиправності зменшення відповідачем ТОВ «Компресормаш» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Під час проведення перевірки позивачем не надано інформацію та документальне підтвердження щодо укладення договору про надання транспортних послуг між платником податків та перевізником, відсутні дані щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, відсутня інформація та документальне підтвердження розрахунків між платником податків та перевізником, підтвердження відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Компресормаш» витрат з оплати транспортування товару.

Поте, при поданні заперечень до акту «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Компресормаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при формуванні показників у декларації за вересень місяць 2013 року позивачем було надано завірені копії товарно-транспортних накладних.

Крім того, зі змісту акту перевірки судом встановлено, що підставою зменшення відповідачем ТОВ «Компресормаш» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість є висновок ДПІ у м.Сумах про безтоварність угод позивача із контрагентами - СУМДУ (код ЄДРПОУ 5408289), ТОВ "Сумський завод "Енергомаш" (код ЄДРПОУ 223208), ТОВ "Індустріал СІСТЕМЗ" (код ЄДРПОУ 32025162), НВ ТОВ "Ексцентрик ЛТД" (код ЄДРПОУ 14001865), ПП "Ангара" (код ЄДРПОУ 32047008), ТОВ "Атріум Сервіс Плюс" (код ЄДРПОУ 38361091), оскільки через відсутність у ТОВ "Компресормаш" товарно-транспортних накладних, товар фактично не перевозився і не зберігався, послуги по транспортуванню не надавались.

Проте, суд вважає помилковими такі висновки відповідача, виходячи з наступного.

З матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач обґрунтовує виявлені порушення лише на підставі відсутності товарно-транспортних накладних при отриманні товарів від постачальників.

Але при отриманні товару від постачальників ТОВ «Компресормаш» використовує або найманий транспорт, або власні автомобілі працівників підприємства, що підтверджується наданими товарно-транспортними накладними №21092013 від 21.09.2013 р., №18072012 від 18.07.2012 р., №7082012 від 07.08.2012 р., №13082012 від 13.08.2012 р., №13022013 від 13.02.2013 р., №30042013 від 30.04.2013 р., №31052013 від 31.05.2013 р., де зазначено вантадоодержувач - ТОВ "Компресормаш", автопідприємство - ФОП ОСОБА_1, а вантажовідправники - СУМДУ, ТОВ "Славіч", ТОВ "Індустріал СІСТЕМЗ", НВ ТОВ "Ексцентрик ЛТД" , ПП "Ангара" (а.с. 45-52).

Крім того, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, непідтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) або не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

В якості винятку підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту є заява зі скаргою на постачальника, яка подається відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, і бухгалтерська довідка, яка складається відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України у разі якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, в тому числі - переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, при придбанні або виготовленні яких суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, не були включені до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.201.11 ст.201 Податкового Кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування податку).

Таким чином, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п.201.10 статті Податкового Кодексу України, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 зазначеного Кодексу, або інших документів, передбачених п.201.11 ст.201 Кодексу. Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Дана позиція також співпадає з офіційним ставленням податкового органу з даного питання, яке зазначено в Листі Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 р. №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128, в якому зазначено про те, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано до матеріалів справи доказів відсутності у позивача первинних документів.

При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про відсутність реальності здійснення господарської операції, є виключно висновки викладені в акті перевірки про відсутність товарно-транспортних накладних.

Судовим розглядом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином .

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на висновках - припущеннях щодо безтоварності угоди.

Проте, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

На підставі викладеного вище, правочини між позивачем та його контрагентами підтверджено належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами і вони жодним чином не суперечать вимогам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а тому висновки відповідача, щодо зменшення ТОВ «Компресормаш» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Таким чином, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Щодо посилання відповідача на відсутність первинних документів, що підтверджують транспортування продукції по господарським відносинам із контрагентами, як на доведення безтоварності укладеного договору між позивачем та контрагентами, суд зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення умовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського ліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше трьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною ладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Згідно ч.1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 26.12.2013 року №0000382205 прийняте з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, позивачу відшкодовується із Державного бюджету сума судового збору в розмірі в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компресормаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0000382205 від 26 грудня 2014 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Компресормаш" розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 335053 ( триста тридцять п"ять тисяч п"ятдесят три ) грн. за вересень 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компресормаш" 486 грн. 20 коп. в рахунок повернення судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2014 р.

З оригіналом згідно

Суддя Л.М. Опімах