Постанова

від 13.10.2014 по справі 804/14336/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 р. Справа № 804/14336/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Риженко О.В.

за участю:

представника позивача Мельника С.М.

представника позивача Прокудіна Г.П.

представника відповідача Лісниченко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2014 р. №0003282201 та №0003292201,-

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2014 р. №0003282201 та №0003292201.

Позовні вимоги, з урахуванням уточнень до адміністративного позову від 03.10.2014 р. обґрунтовано наступним.

Відповідно до Наказу ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.06.2014 р. проведена виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» (код ЄДРПОУ 35496956) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р., відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 15.08.2014 р. №1817/2201/35496956 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Гамма Україна» код за ЄДРПОУ 35496956 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р.».

В акті перевірки від 15.08.2014 р. №1817/2201/35496956 відповідачем зроблено висновок про порушення: 1). п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 2 404 893,0 грн., в томі числі: у II кварталі 2011 року - у сумі 591 524,0 грн., у II кварталі 2011 р. - у сумі 87 037,0 грн., у IV кварталі 2011 року - у сумі 1 027 582,0 грн., у II кварталі 2012 року - у сумі 291 464,0 грн., у III кварталі 2012 р. - у сумі 276 881,0 грн., у IV кварталі 2012 року - у сумі 101344,0 грн., рік 2013 - 29 061,0 грн.; 2). п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.19, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755- VI (зі змінами та доповненнями) що призвело до заниження податку на додану вартість 7 920,0 грн., у т.ч. по періодах: у липні 2012 р. - 6511,0 грн, у квітні 2012 р. - 1409,0 грн. 3). п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, підприємство не відобразило у повному обсязі в податковому розрахунку за формою - 1ДФ за у II, III та IV кварталах 2013 року виплати сумм доходу фізичним особам-підприємцям.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 15.08.2014 р. №1817/2201/35496956, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 03.09.2014 р. №0003282201, відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2 266 711,25 грн., з яких за основним платежем у розмірі 1 813 369,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 453 342,25 грн. та №0003292201, відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 9 900,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 7 920,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 980,00 грн.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 р. по справі було відкрито провадження та справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав, додатково пославшись на пояснення, викладені в уточненнях до адміністративного позову від 06.10.2014 року та додаткових поясненнях від 06.10.2014 року.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти адміністративного позову та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення від 22.09.2014 року, в яких зазначила наступне.

За результатами проведеної перевірки був складений акт ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.08.2014 р. №1817/2201/35496956, на який ТОВ «Гамма Україна» були надані письмові заперечення від 20.08.2014 р. №200801 до акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. від 15.08.2014 р. №1817/2201/35496956, згідно яких підприємство не погоджувалося з висновками, наведеними в акті перевірки.

25.08.2014 р. за №14934/10/22-01на зазначені заперечення булла контролюючим органом булла надана відповідь про залишення акту перевірки від 15.08.2014 р. №1817/2201/35496956 без змін.

В ході проведення перевірки були встановлені наступні правопорушення: 1). Щодо податку на прибуток: у зв`язку з механічними та арифметичними помилками допущеними при складанні акту перевірки від 15.08.2014 р. пп.3.1.1 п.3.1 розділу 3 «Дохід» вважати помилковим та викласти у настуній редакції: за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. ТОВ «Гамма Україна» задекларовано дохід у сумі 38 202 567,00 грн.

Перевіркою повноти визначення доходу за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. встановлено заниження доходу у сумі 8 188 125,00 грн., в тому числі: у III кварталі 2011 р. - у сумі 378 422,00 грн., у IV кварталі 2011 року - у сумі 4 467 749,00 грн., у II кварталі 2012 року - у сумі 1 387 925,00 грн., у III кварталі 2012 р. - у сумі 1 318 482,00 грн., у IV кварталі 2012 року - у сумі 482 592,0 грн., рік 2013 - 152 955,0 грн.

Проведеною перевіркою відображено показники за період з 01.04.2011 р. по31.12.2013 р. у загальній сумі 38 188 711,0 грн. на підставі таких документів: договорів продажу товарів, актів виконаних робіт, видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок та журналів ордерів бухгалтерського обліку по рахункам 28, 361, 362 встановлнено заниження задекларованих ТОВ «Гамма Україна» показників у рядку 02 Декларацій «Дохід від операцій діяльності (дохід від продажу товарів (робіт, послуг))» у сумі 8 188 125,00 грн., у тому числі: у III кварталі 2011 р. - у сумі 1 387 925,00 грн, у III кварталі 2012 р. - у сумі 1 318 482,00 грн., у IV кварталі 2012 року - у сумі 482 592,0 грн., рік 2013 - 152 955,0 грн.

ТОВ «Гамма Україна» за період з 01.04.2011 р. по 31.122013 р. мав взаємовідносини з ПП «ТРАФІК ДОН» (38113458), ПП «АППЛІКАТ» (24829234), ТОВ СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «СОЛЬВЕЙГ-МЕД» (23508020), ТОВ «РИВС» (34914473), ПП «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЕКСПОСТАЧ» (32466363), ТОВ «ЛІГА» (24609852), ПП «ПОЛЮС» (32350538), ТОВ «ІНІЦІАТИВА» (31958853), ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ» (33906299), ТДВ «РОСС» (00223237), ТОВ «ФОРЕСТ ТРЕЙД» (35986121), ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс» (36641718).

У перевіряємому періоді ТОВ «Гамма Україна» не включено до скаладу валового доходу вартість товарів/послуг, які отримані безоплатно (платником не здійснено компенсацію вартості товарів) від невстановлених осіб без укладення будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати, а саме: у 3 кв. 2011 р. - 206 412,00 грн., у 4кв.2011 р. - 2 436 654,00 грн, у 2 кв. 2012 р. - 757 050,00 грн., у 3 кв.2012 р. - 719 172,00 грн., у 4 кв.2012 р. - 263 232,00 грн., рік 2013- 83 430,00 грн.

Товар реалізовано на невизначену особу, внаслідок чого занижено доходи у 3кв. 2011 р. - на 172010,00 грн., у 4 кв. 2011 р. - на 2 030 795,00 грн., у 2 кв. 2012 р. - на 630 875,00 грн., у 3кв.2012 р. - на 599310,00 грн., у 4 кв. 2012 р.- на 219 360,00 грн., рік 2013 р. - на 69, 525,00 грн.

Відповідач зазначає, що у зв`язку з механічними та арифметичними помилками, допущеними при складанні акту перевірки від 15.08.2014 р. №1817/2201/35496956 пп.3.1.3. п.3.1 розділу 3 «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» вважати помилковим та викласти в новій редакції: за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. ТОВ «Гамма Україна» задекларовано податок на прибуток у сумі 603 659,00 грн.

Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. у сумі 1 813 371 грн., у тому числі: у III кварталі 2011 р. - у сумі 87 037 грн., у IV кварталі 2011 року - у сумі 1 027 582 грн., у II кварталі 2012 року - у сумі 291 464 грн., у III кварталі 2012 р. - у сумі 276 881 грн., у IV кварталі 2012 року - у сумі 101 344 грн., рік 2013 - 29 061 грн.

Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності за зазначені періоди на загальну суму 6 511,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «МСС» (КОД за ЄДРПОУ 24999066). Податковим органом встановлено, що ТОВ «Гамма Україна» поршено вимоги п.187.1 ст.187, п.п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-IV, що призвело до заниження складу податкових зобов`язань всього на суму 6 511,00 грн. Під час проведення перевірки повнити визначення податкового кредиту за період з 01.04.2011 р. по 31.12.203 р. встановлено його завищення в сумі 1 409,00 грн., також встановлено, що ТОВ «Гамма Україна» віднесло до складу податкового кредиту ПДВ у квітні 2012 р. у квітні 2012 р. у сумі 1 409,00 грн. по взаємовідносинам ТОВ «МКУ» (код за ЄДРПОУ 30730755), згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДАП України між данними податкового кредиту та податкових зобов`язань встановлено розбіжність з ТОВ «МКУ».

Зважаючи на викладене, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» є юридичною особою, що підтверджується відомостями які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4.3 ст.4 «Цілі та предмет діяльності» Статуту ТОВ «Гамма Україна», копія якого міститься в матеріалах справи, предметом діяльності Товариства є господарська діяльність по виконанню робіт, наданню послуг та виробництву продукції і торгівлі, зокрема: оптова, роздрібна торгівля та посередництво в торгівлі електронними компонентами, мікросхемами та платами; оптова, роздрібна торгівля та посередництво в торгівлі комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; неспеціалізована оптова торгівля; посередництво в торгівлі широким асортиментом товарів; інші види оптової та роздрібної торгівлі; виробництво електронного та телекомунікаційного обладнання, електронних компонентів, плат, мікросхем, тощо; постачання, реалізація та модернізація деталей, радіо комплектуючих, обладнання та механізмів; ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки; експортні та імпортні операції, тощо.

Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління аудиту ДПІ у Кровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - Білохою Катериною Павлівною; в.о. начальника відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - Аратюновою Світланою Григорієвною; головним державним ревізором-інспектором сектору контролю за валютними операціями та операціями у сфері ЗЕД управління податкового аудиту ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - Шахновським Микитою Валерійовичем; Головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зорів фізичних осіб ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області- Курманчук Вікторією Анатолієвною; головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - Ковальовою Наталією Леонідівною на підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.06.2014 р. №476 та направлень від 21.07.2014 р. №419, від 21.07.2014 р. №418; від 21.07.2014 р. №421, від 21.07.2014 р. №423; від 21.07.2014 р. №383 проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2011 р.по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт від 15.08.2014 р. №1817/2201/35496956 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Гамма Україна», код за ЄДРПОУ 35496956 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р.».

На підставі зазначеного акту від 15.08.2014 р. №1817/2201/35496956 податковим органом зроблено висновок про порушення: 1). п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 2 404 893,0 грн., в томі числі: у II кварталі 2011 року - у сумі 591 524,0 грн., у II кварталі 2011 р. - у сумі 87 037,0 грн., у IV кварталі 2011 року - у сумі 1 027 582,0 грн., у II кварталі 2012 року - у сумі 291 464,0 грн., у III кварталі 2012 р. - у сумі 276 881,0 грн., у IV кварталі 2012 року - у сумі 101344,0 грн., рік 2013 - 29 061,0 грн.; 2). п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.19, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755- VI (зі змінами та доповненнями) що призвело до заниження податку на додану вартість 7 920,0 грн., у т.ч. по періодах: у липні 2012 р. - 6511,0 грн, у квітні 2012 р. - 1409,0 грн. 3). п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, підприємство не відобразило у повному обсязі в податковому розрахунку за формою - 1ДФ у II, III та IV кварталах 2013 року виплати сум доходу фізичним особам-підприємцям. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були прийнятті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 03.09.2014 р. №0003282201, відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2 266 711,25 грн., з яких за основним платежем у розмірі 1 813 369,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 453 342,25 грн. та №0003292201, відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 9 900,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 7 920,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 980,00 грн.

В акті перевірки від 15.08.2014 р. №1817/2201/35496956 податковим органом встановлено, що ТОВ «Гамма Україна» за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 року мало господарські відносини з ПП «ТРАФІК ДОН» (38113458), ПП «АППЛІКАТ» (24829234), ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «СОЛОВЕЙГ-МЕД» (23508020), ТОВ «РИВС» (34914473), ПП «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЕКСПОСТАЧ» (32466363), ТОВ «РС-АРПИ», ТОВ «ФВП «ПОЛІМВЕСТ» ТОВ «ЛІГА» (24609852), ПП «ПЛЮС» (32250538), ТОВ «ІНІЦІАТИВА» (31958853), ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ» (33906299), ТДВ «РОСС» (00223237), ТОВ «ФОРЕКС ТРЕЙД» (35986121), ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс» (36641718), однак податковим органом під час перевірки встановлено, що правочини, які були укладені між ТОВ «Гамма Україна» та його контрагентами у відповідні періоди не спричинили реального настання правових наслідків, усі операції продажу на адресу зазначених контрагентів не спричинили реального настання правових наслідків, також встановлено факт відсутності мети отримання прибутку, спрямування діяльності на отримання доходу.

На вищезазначений акт, складений Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.08.2014 р. №1817/2201/35496956 позиваем було поданно заперечення від 20.08.2014 р. за вих.№200801.

Листом від 20.08.2014 р. №14934/10/22-01 Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надано відповідь на заперечення від 20.08.2014 р. №200801 до акту перевірки від 15.08.2014 р. №1817/2201/35496956, у якій також зазначено про порушення позивачем: п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) що призвели до заниження податку на прибуток в сумі 1 813 371 грн., у тому числі: у III кварталі 2011 р. - у сумі 87 037 грн., у IV кварталі 2011 року - у сумі 1 027 582 грн., у II кварталі 2012 року - у сумі 291 464 грн., у II кварталі 2012 р. - у сумі 276881 грн., у IV кварталі 2012 року - у сумі 101 344 грн., рік 2013 - 29 061 грн.

Щодо реальності здійснення господарських операцій позивача з зазначеними вище контрагентами судом встановлено наступне.

В матеріалах справи міститься копія договору від 12.09.2011 р. №091202 укладеного між ТОВ «Гамма Україна» та ТОВ «РИВС» відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язувався поставити та передати продукцію (радіоелектронні компоненти) у власність ТОВ «РИВС», а останній зобов`язувався прийняти товар та оплатити товар на умовах договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до суду надано копїю рахунку від 20.12.2011 р. №00109; копію накладної від 26.12.2011 р. 00109; 12.09.2011 р. 00065; від 23.09.2011 р. 00065; копію рахунку від 15.09.2011 р. №00069; копію накладної від 23.09.2011 р. №00069; копії податкових накладних: від 26.12.2011 р. №29; від 23.09.2011 р. №15; від 23.09.2011 р. №14; копію виписки по рахунку №2600491878 з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.

Між ТОВ «Гамма Україна» та ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач» укладено договір від 11.10.2011 р. №101101 відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язувався поставити та передати продукцію (радіоелектронні компоненти) у власність ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», а остінній зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

В підтвердження виконання умов зазначеного вище договору позивачем було надано копію рахунку від 07.11.2011 р. №00087; копію накладної від 16.11.2011 р. №00087; копію рахунку від 11.10.2011 р. №00079; копію накладної від 21.10.2011 р. №00079; копію податкової накладної від: 16.11.2011 р. №23; від 21.10.2011 р. №15; копію виписки по рахунку №2600491878 з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.

В матеріалах справи також міститься договір від 30.09.2011 р. №093001, відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язувався поставити та передати радіоелектронні компоненти у власність ТОВ «Ініціатива», а останній зобов`язується прийняти товар на умовах договору.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до суду надано копію накладної від 30.09.2011 р. №00070; копію рахунку від 30.09.2011 р. №00070; копію податкової накладної від 30.09.2011 р. №20; виписку по рахунку №2600191878 з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.

Між ТОВ «Гамма Україна» та ТОВ «СП «Сольвейг-Мед» укладено договір від 06.10.2011 р. №100601, відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язувався поставити та передати продукцію (радіоелектронні компоненти) у власність ТОВ «СП «Сольвейг-Мед», а останній зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах зазначеного договору.

В підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано до суду копію рахунку від 06.10.2011 р. №06817; копію накладної від 11.10.2011 р. №06817; копію рахунку від 06.10.2011 р. №06815; копію накладної від 10.10.2011 р. №06815; копію податкових накладних: від 07.10.2011 р. №5; від 07.10.2011 р. №5; виписку по рахунках №2600491878 з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.

В матеріалах справи міститься договір від 19.12.2011 р. №121902, укладений між ТОВ «Гамма Україна» та ТОВ «Ліга», відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язувався поставити та передати радіоелектронні компоненти у власність ТОВ «Ліга», а останній зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

В підтвердження виконання зазначеного договору позивачем було надано такі документи, як: копія рахунку від 19.12.2011 р. №00108; копія накладної від 22.12.2011 р. №00108; копія рахунку від 19.12.2011 р. №00105; копія накладної від 20.12.2011 р. №00105; копія рахунку від 19.12.2011 р. №00104; копія накладної від 19.12.2011 р. №00104; копії податкових накладних: від 22.12.2011 р. №23; від 20.12.2011 р. №17; від 19.12.2011 р. №16; виписка по рахунку від 2600491878 з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.

Між ТОВ «Гамма Україна» та ТДВ «РОСС» укладено договір від 15.11.2013 р. №111501, відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язується поставити та передати продукцію (радіоелектронні компоненти) у власність ТДВ «РОСС», а останній зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

В підтвердження виконання договору позивачем надані такі документи, як: копія накладної від 15.11.2013 р. №00393; копія рахунку від 5.11.2013 р. №07202; копія накладної від 21.11.2013 р. №00399; копія рахунку від 20.11.2013 р. №07313; копія накладної від 27.11.2013 р. №00412; копія рахунку від 22.11.2013 р. №07388; копія податкової накладної від 27.11.2013 р. №48; копія квитанції №1; копія податкової накладної від 19.11.2013 р. №28; копія податкової накладної від 21.12.2013 р. №33; копія квитанції №1; розписка по рахунку №2600491878 з 01.01.2013 р. по 10.04.2014 р.

В матеріалах справи міститься договір, укладений між ТОВ «Гамма Україна» та ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», відовідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язувалося поставити та передати продукцію - радіоелектроні компоненти у власність ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», а останній зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем було надано копії накладних; копії рахунків; копії податкових накладних, які містяться в 1-му томі матеріалів даної справи на стор. 208-249 та в 2-му томі на стор.1-17.

Що стосується інших контрагентів з якими ТОВ «Гамма Україна» начеб-то мало господарські правовідносини, а саме: ПП «ТРАФІК ДОН», ПП «АППЛІКАТ», ТОВ «РС-АПРИ», ТОВ «ФВП «ПОЛІМВЕСТ», ТОВ «ПЛЮС», ТОВ «ФОРЕКС ТРЕЙД», ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», матеріали справи не містять підтверджуючих доказів на їх виконання.

При цьому зазначені вище документи щодо правочинів, укладених ТОВ «Гамма Україна» з ТОВ «РИВС», ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», ТОВ «Ініціатива», ТОВ «СП «Сольвейг-Мед», ТОВ «Ліга», ТДВ «РОСС», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ» судом не приймаються у якості належних доказів щодо підтвердження реальності настання наслідків фінансово-господарської діяльності позивача з зазначеними контрагентами, з огляду на наступне.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Позивач зазначає, що визначення ТОВ «Гамма Україна» контролюючим органом вищевказаних податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість є не обґрунтованими, а вказані вище податкові повідомлення-рішення неправомірними та підлягають скасування, оскільки вважає, що з боку позивача не мало місця порушення вимог податкового законодавства.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Аналогічні повноваження податкових органів визначені і статтею 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно п.51.1. ст.51 ПК України податковий агент зобов`язаний подати у строки, встановлені цих кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сумм доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Відповідно до п.п.54.3.1 - п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі переліку, зазначеного у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79).

Крім того, згідно з абзацами 3.4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійній кредиторській заборгованості, крім випадків коли операції з надання/отримання безповоротної фінансовоїдопомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.137.10 ст. 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безповоротно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в кассу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення додаткових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, проятягом якого відбувається будь-яка з пподій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахуунок платника податку як оплата товарв/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівкою - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів , а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платнгиком податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до пунктів 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (наоахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженні одатковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цого Кодексу) чи не підтвердженні митними декларауіями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статі 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст.215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень надано право та повноваження щодо проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У відповідності до ст. 86 Податкового кодексу України результати проведених перевірок оформлюються актом та шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень у разі виявлення податковим органом заниження чи завищення податкових зобов'язань платника податків.

Таким чином, здійснюючи перевірку та складаючи акт перевірки, приймаючи податкові повідомлення-рішення відносно позивача щодо визначення грошових зобов'язань за результатами перевірки, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України.

Щодо правомірності та законності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 03.09.2014 року №0003282201 та №0003292201 на підставі акту перевірки від 15.08.2014 року №1817/2201/35496956, суд приходить до висновку про те, що дані податкові повідомлення-рішення є законними та правомірними, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 15.08.2014 року, у ході планової перевірки ТОВ «Гамма Україна» позивачем не був наданий весь перелік документи на підтвердженняи реального характеру описаних в акті правочинів з зазначеними у ньому ж контрагентами.

Суд критично ставиться до пояснень позивача щодо неотримання товару, який він начеб-то реалізував, від контрагентів, перелічених у наведенному акті перевірки, та реалізації власного ввезеного на митну територію України товару, оскільки дане тврдження прямо спростовується поясненнями представників позивача, наданими безпосередньо в судових засіданнях, відповідно до яких ТОВ «Гамма Україна» не є виробником а є лише дистрибютором радіоелектронних компонентів, які, за твердженнями позивача, підлягали реалізації відповідно до наведених вище договорів зазначеним у них контрагентам.

Також суд зазначає, що, навівши у якості виробників вказаних радіоелектронних компонентів цілий перелік іноземних компаній з США, Тайваню, Китаю, тощо, позивач, всупереч ст.70 КАС України, не наддав жодного належного доказу транспортування саме визначених у податкових накладних радіоелектронних компонентів на територію України та, безпосередньо до місця умовної реалізації такої продукції зазначеним вище контрагентам у кількості, визначеній відповідно до наданих позивачем у якості первинних документів перелічених вище накладних.

При цьому не витримує жодної критики та не сприймається судом у якості належного доказу на посвідчення факту транспортування зазначеної продукції посилання позивача на здійснення доставки радіоелектронних компонентів виключно засобами «DHL», що, з огляду на кількість та об'єм такої продукції, зазначену у долучених до матеріалів справи податкових накладних та рахунках, навіть не беручи до уваги їх розмір, взагалі не виявляється можливим.

Також суд зазначає, що надані позивачем у якості доказів реального характеру здійснення транспортування продукції документи, як то: договір про надання транспортно - експедиційних послуг від 11.05.2012 року №22827, укладений між ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Гамма Україна; договір №031011/авіа по організації вантажних перевезень від 03.10.2011 року, укладений між позивачем та ТОВ «Експрес Карго Юкрейн ЛТД»; договір №ТЕ 060912-1 транспортного експедитування від 06.09.2012 року, укладений між позивачем та «Формаг - Київ» дочірнім підприємством ТОВ «Формаг»; договір №ТЕ 241213-1 від 24.12.2013 року, укладений між позивачем та ТОВ «Експрес Карго Юкрейн ЛТД» з гарантійним листом від 24.12.2013 року до вказаного договору; договір перевезення №ДП 036 Асс№17528 від 01.02.2011 року, укладений між ТОВ «Аеро - Експрес» та ТОВ «Гамма Україна», копії яких містяться в матеріалах справи, є лише декларацією зазначених вище сторін про наміри вчинити певні дії відповідно до предметів кожної з наведених угод, та, з огляду на відсутність в матеріалах справи конкретних платіжних документів на посвідчення здійснення повної оплати послуг по кожному з наведених договорів, не можуть вважатися належним доказом реальності транспортування продукції, в тому числі, і без підтвердження здійснення такого транспортування належним чином оформленими товарно - транспортними накладними.

Також суд критично ставиться до наданих позивачем пояснень щодо здійснення ТОВ «Гамма Україна» протягом перевіряємого періоду господарської діяльності, що повністю відповідає завданням та цілям діяльності підприємства та обгрунтування таких пояснень фактом реєстрації позивача в державних фондах України, а також наявністю довідки, виданої Державним комітетом статистики з зазначенням основного виду діяльності позивача: 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього, сам факт наявності яких жодним чином не свідчить про здійснення господарської діяльності позивачем виключно в межах правового поля та на підставі чинного податкового законодавства України.

Судом також не приймаються в якості належних доказів реальності здійснених господарських операцій наявні в матеріалах справи оборотні відомості по матеріалам (том 6 справи), з огляду на те, що зміст даних оборотних відомостей жодним чином не свідчить про отримання зазначеної у них продукції сааме від постачальників, зазначених вище, а фіксує лише можливе знаходження товару на складі, площа якого відповідно до наданих позивачем у якості підтвердження наявності фізичних та технологічних можливостей для здійснення господарської діяльності у обсягах, визначених в акті перевірки, договору оренди нежитлового приміщення № А-8/2013 від 31.12.2012 року та договору оренди приміщення №010201 від 01.02.2012 року (виконання яких не підтверджено жодним платіжним документом, який би свідчив про перерахування коштів за оренду зазначених приміщень відповідно до умов наведених договорів оренди) складає 14,5 м.кв. та 58,70 м.кв., 32,10 м.кв. відповідно.

Аналогічно не заслуговує на увагу і обгрунтування руху активів у процесі здійснення господарських операцій з боку позивача наявністю кваліфікованого песоналу для здійснення статутної діяльності, в контексті чого ТОВ «Гамма Україна» були надані: копія штатного розкладу за період 2011 - 2013 рр; копії довідок ф.1 - ДФ за період 2011 - 2013 рр. З відмітками про реєстрацію у податкових органах, а також посилання позивача на відповідні податкові накладні, які містяться в матеріалах справи, з огляду на те, що доказів перерахування коштів за придбану продукцію позивачем не надано як на момент проведення перевірки, так і на момент розгляду справи, а посилання на наявність кваліфікованого персоналу у кількості 7 осіб є неспроможними, оскільки зазначенні особи, навіть у такій кількості та за наявності великого бажання, не наділені повноваженнями та фізичними можливостями щодо здійснення навантажувально - розвантажувальних робіт, видачі та отримання зазначеної вище продукції. До того ж, наявність у штаті підприємства навіть такого кваліфікованого персоналу як: директор, головний бухгалтер, бухгалтер, провідний спеціаліст (2 особи), інженер, помічник керівника підприємства, не є доказом наявності руху активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем та отримання прибутку ТОВ «Гамма Україна» саме внаслідок укладання та виконання правочинів, зазначених вище.

Крім того, не сприймається судом у якості належного та допустимого доказу підтвердження реалізації начеб-то отрманого товару позивачем надані останнім та оглянуті судом фотографії продукції, рекламні буклети радіоелектронних компонентів, таблиці з переліком покупців, копії дипломів учасника виставок 2011 року «КИП. ЕЛЕКТРОНІКА. ЕНЕРГЕТИКА» у м. Харкові, у 2011 році «Електроніка і енергетика 2011» у м. Одесі, міжнародної виставки «AISS- AutomaticA- 2011», сьомої міжнародної виставки «Електроніка і промислова автоматизація» 2012 року, сертифікати відповідності, та інші матеріали аналогічного змісту, які містяться в матеріалах справи, оскільки сам факт наявності таких документів не є належним підтвердженням факту фізичної наявності та переміщення вказаних радіоелектронних компонентів в межах господарської діяльності позивача щодо так званої «реалізації продукції широкому колу покупців».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи ( у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, як вже зазначалося вище, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з наявністю однієї з підстав, визначених наведенною нормою ПК України.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

У судовому засіданні судом було встановлено, що всі належні первинні бухгалтерські документи податковому органу під час перевірки не були надані, що підтверджується змістом акту перевірки від 15.08.2014р.

Судом на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, зазначеними у вказаному акті перевірки, у позивача були витребувані відповідні докази ухвалами суду, занесеними в журнали судових засідань, проте належні та допустимі докази в розумінні ст.70 КАС України позивачем надані не були, а докази, надані позивачем на підтвердження своєї позиції відповідно до заявленного адміністративного позову, не містять тієї доказової інформації, яка б мала логічним наслідком спростування висновків контролюючого органу та фактів, описаних вище та встановлених безпосередньо в судових засіданнях.

Згідно п.44.1, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Так, ні у ході проведення перевірки, ні у ході судового розгляду справи позивачем не були наданні відповідні докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентами, наведеними вище.

Отже, сам факт складання податкових та видаткових накладних не може свідчити про реальність здійснення господарських операцій.

Формальне дотримання платником вимог законодавства не є підставою для визнання податкової вигоди обґрунтованою. Подання необхідних документів не тягне автоматичного виникнення права на формування валових витрат та податкового кредиту, а є лише умовою для підтвердження факту реальності господарських операцій.

Таким чином, судом не встановлено у ході судового розгляду справи і руху активів позивача, що свідчить про відсутність факту реальності вчинення господарських операцій з контрагентами, зазначеними в акті перевірки.

За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем факту реальності здійснення господарських операцій з вказаними вище контрагентами, які наведені в акті перевірки від 15.08.2014 року, відсутність у позивача первинних документів, які підтверджують факт реалізації продукції покупцям, зазначеним вище, що не тягне за собою встановлення неправомірного характеру висновків контролюючого органу, наведених у описанному вище акті перевірки, та не має наслідком спростування факту існування виявлених контролюючим органом при проведенні перевірки порушень, не зважаючи на певні механічні та арифметичні помилки у тексті такого акту перевірки, які жодним чином не впливають на зміст виявлених порушень та не можуть слугувати підставою для івелювання відповідальності за зазначені порушення.

В той же час, не приймаються судом до уваги посилання позивача на відсутність повноважень у податкового органу на встановлення нікчемності правочинів, оскільки із висновків акту перевірки вбачається, що податковим органом під час перевірки досліджувалися лише питання щодо реальності чи нереальності вчинення господарських операцій, а не нікчемність правочинів, укладених позивачем.

За таких обставин, визначення податковим органом позивачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 9900,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 03.09.2014р. № 0003292201 та податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2266711,25 грн. за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 03.09.2014р. № 0003282201 є законним та правомірним.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позивач у ході судового розгляду справи не надав відповідних доказів на підтвердження реальності (фактичного) здійснення господарської операції, в той час, як відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність своїх висновків, викладених в акті перевірки від 15.08.2014р.

За викладених обставин, у адміністративного суду відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки зазначені рішення прийняті у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому не має підстав і для задоволення даного позову.

Приймаючи рішення у даній справі судом також враховується відповідні правові позиції Вищого адміністративного Суду України, які викладені в ухвалі від 29.04.2010р. №К-38733/06, а також в інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., в якому зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За таких підстав, суд вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2014 р. №0003282201 та №0003292201 не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2014 р. №0003282201 та №0003292201, суд приходить до висновку і про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. та 73,08 грн. (сімдесят три) грн. 08 коп. сплачених позивачем відповідно до платіжних дорученнь від 04.09.2014 р. №378 та від 05.09.2014 р. №379.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2014 р. №0003282201 на загальну суму 2266711,25 грн. та №0003292201 на загальну суму 9900,00 - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 20 жовтня 2014 року

Суддя Є.О. Жукова