Постанова

від 01.04.2015 по справі 804/14336/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2015 рокусправа № 804/14336/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі №804/14336/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» до про Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0003282201 та №0003292201 від 03.09.2014 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/14336/14.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що обставини, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані рішення, не підтверджені належним чином, ґрунтуються на припущеннях, без зазначення первинних документів та без системного викладення порушень вимог податкового законодавства, не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, а тому не можуть бути доказами вчинення позивачем порушень, які встановлені контролюючим органом у висновку акта перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі №804/14336/14 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. (суддя - Жукова Є.О.)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач в ході судового розгляду справи не надав відповідних доказів на підтвердження реальності (фактичного) здійснення господарської операції, а відповідачем доведено правомірність своїх висновків, викладених в акті перевірки.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду матеріалам справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі №804/14336/14 та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач, зокрема, зазначив, що позивач відображав свої доходи та витрати суто на підставі первинних документів, що засвідчують здійснення господарських операцій та відображаються в бухгалтерському обліку. Відповідач в акті перевірки не зазначив у чому саме видаткові накладні на реалізований товар не відповідають визначенню первинних документів. Позивачем не порушено п.198.6 Податкового кодексу України і весь податковий кредит підтверджено податковими накладними.

Податковим органом не надано письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представників позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі №804/14336/14 та задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, посадовими особами податкового органу в період з 21 липня 2014 року по 01 серпня 2014 року проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року, результати якої оформлено актом №1817/2201/35496956 від 15 серпня 2014 року.

Як зазначив Верховний суд України в постанові від 10 вересня 2013 року по справі №21-237а13 акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів приймає до уваги вказаний висновок Верховного суду України та виходить із необхідності надати правову оцінку діям податкового органу щодо оформлення результатів проведеної перевірки платника податків.

У відповідності до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до пункту 86.3 вищезазначеної статті акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

З метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлених підрозділів і у відповідності до норм статей 77, 78, 86 розділу II Податкового кодексу України Наказом Державної податкової адміністрації від 22 грудня 2010 року №984 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 3 Розділу І Порядку передбачено, що акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Також згідно пункту 2 Розділу ІV «Підписання акта (довідки) документальної перевірки, порядок його (її) реєстрації та зберігання» Порядку акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що податковим законодавством України неодноразово закріплений обов'язок посадової особи податкового органу, яка проводила документальну перевірку платника податків, підписати відповідний акт, складений за результатами її проведення.

Відповідно до акту перевірки №1817/2201/35496956 від 15 серпня 2014 року планова виїзна документальна перевірка була проведена:

-ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління аудиту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Білохою Катериною Павлівною;

-в.о. начальника відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Аратюновою Світланою Григорієвною;

-головним державним ревізором-інспектором сектору контролю за валютними операціями та операціями у сфері ЗЕД управління податкового аудиту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Шахновським Микитою Валерійовичем;

-Головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зорів фізичних осіб ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Курманчук Вікторією Анатолієвною;

-головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Ковальовою Наталією Леонідівною.

Із дослідження вказаного акту перевірки судом апеляційної інстанції встановлено, що посадові особи податкового органу, які проводили перевірку, а саме Білоха К.П., Ковальова Н. Л., Аратюнова С.Г., не виконали покладеного на них обов'язку щодо підписання акту, оформленого за результатами проведеної перевірки, замість власного підпису у графі «підпис» зазначено «лікарняний», «відпустка», «відпустка» відповідно. Тобто акт перевірки підписано меншістю службових осіб, що здійснювали проведення перевірки.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що невиконання вказаними посадовими особами покладеного на них податковим законодавством обов'язку суперечить критерію добросовісності у розумінні пункту 5 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, акт перевірки №1817/2201/35496956 від 15 серпня 2014 року як носій доказової інформації не можна вважати таким, що оформлений у відповідності до встановлених вимог законодавства України та таким, що достовірно відображає позицію усіх посадових осіб контролюючого органу з приводу здійсненої перевірки та обставин, що нею встановлені.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано залишено поза увагою вказаний недолік складання акту перевірки.

Разом з тим, відповідач в п.п. 3.1.1 п.3.1 розділу «Дохід» акту перевірки зазначає, що правочини, які виконувались між ТОВ «Гамма Україна» з контрагентами у відповідні періоди не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. Усі операції продажу на адресу контрагентів не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». З огляду на це встановлено факт відсутності мети отримання прибутку, спрямування діяльності на отримання доходу, що є однією із основних ознак господарської діяльності платника податків. Оскільки внаслідок визнання правочинів позивача із ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «СОЛОВЕЙГ-МЕД» у жовтні, грудні 2011 року, ТДВ «РОСС» у листопаді 2013 року, ТОВ «ЛІГА» у грудні 2011 року, ТОВ «КОМПАНІЯ «РЕМЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» у грудні 2011 року, у липні 2012 року, ТОВ «ІНІЦІАТИВА» у вересні 2011 року, ПП «ПОЛЮС» у серпні 2011 року, жовтні 2011 року, листопаді 2011 року, ПП «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЕКСПОСТАЧ» у жовтні 2011 року, листопаді 2011 року, ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ» у квітні, травні, вересні, жовтні 2012 року, ТОВ «РВ-АРПИ» у травні 2011 року, ТОВ «РИВС» у вересні, грудні 2011 року, ТОВ «ФВП «ПОЛІМВЕСТ» у квітні, червні 2011 року, ТОВ «КОМПАНІЯ «РЕМЕЛЕКТРОСЕРВІС» за квітень 2013 року нікчемними спростовано правові підстави та документальне підтвердження щодо реальності господарських операцій, тому фактично товари/послуги були реалізовані невстановленим особам без укладання угод та за відсутності документального підтвердження оплати за них.

Необхідно звернути увагу на те, що згідно відповіді податкового органу від 23.08.2014 р. №14934/10/22-01 щодо заперечень позивача, у зв'язку з механічними та арифметичними помилками, допущеними при складанні акту перевірки №1817/2201/35495956 від 15 серпня 2014 року, п.п. 3.1.1 п.3.1 розділу «Дохід» необхідно вважати помилковим. Вказаний підпункт викладено в новій редакції, відповідно до якої податковий орган вказав, що в період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року позивач мав взаємовідносини із ПП «ТРАФІК ДОН», ПП «АППЛІКАТ», ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «СОЛОВЕЙГ-МЕД», ТОВ «РИВС», ПП «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ЕКСПОСТАЧ», ТОВ «ЛІГА», ПП «ПОЛЮС», ТОВ «ІНІЦІАТИВА», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТДВ «РОСС», ТОВ «ФОРЕСТ ТРЕЙД», ТОВ «КОМПАНІЯ «РЕМЕЛЕКТРОСЕРВІС».

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що із переліку контрагентів, які на думку податкового органу мали взаємовідносини з позивачем, у новій редакції акту перевірки було виключено ТОВ «РВ-АРПИ» та ТОВ «ФВП «ПОЛІМВЕСТ». Натомість відповідачем додаткового зазначено контрагентів ПП «ТРАФІК ДОН», ПП «АППЛІКАТ», ТОВ «ФОРЕСТ ТРЕЙД».

Разом з тим, суб'єктний склад осіб, що мали взаємовідносини із позивачем не вплинув на висновки податкового органу щодо нікчемності відповідних угод та спростованість правових підстав та документального підтвердження щодо реальності господарських операцій.

Відповідно до пункту 5.2 розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

З акту перевірки та відповіді на заперечення, якою частково викладено акт перевірки в новій редакції, вбачається, що відповідач вказуючи на те, що правочини, які виконувались між ТОВ «Гамма Україна» з контрагентами у відповідні періоди не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, не зазначає конкретні пункти і статті законодавчих актів, які, на його думку, порушені платником податків. Із викладених посилань на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №168/704 неможливо достовірно встановити у якій частині вимоги положення даних нормативно-правових актів недотримано платником податків та яким чином. Крім того, відсутнє належне обґрунтування висновків стосовно того, що усі операції продажу на адресу контрагентів не спричиняють реального настання правових наслідків, посилання на недоліки оформлення певних первинних документів первинного бухгалтерського обліку відповідачем не зазначені. Також акт перевірки також не містить чіткого викладення обставин порушень позивача, що призвели до заниження податку на додану вартість.

Вказані недоліки оформлення результатів проведеної перевірки безпідставно залишено без уваги судом першої інстанції.

Висновками акту перевірки №1817/2201/35496956 від 15 серпня 2014 року встановлено наступні порушення:

-п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 2 404 893,0 грн., в томі числі: у II кварталі 2011 року - у сумі 591 524,0 грн., у II кварталі 2011 р. - у сумі 87 037,0 грн., у IV кварталі 2011 року - у сумі 1 027 582,0 грн., у II кварталі 2012 року - у сумі 291 464,0 грн., у III кварталі 2012 р. - у сумі 276 881,0 грн., у IV кварталі 2012 року - у сумі 101344,0 грн., рік 2013 - 29 061,0 грн.;

-п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755- VI ( зі змінами та доповненнями) що призвело до заниження податку на додану вартість 7920,0 грн., у т.ч. по періодах: у липні 2012 р. - 6511,0 грн., у квітні 2012 р. - 1409,0 грн.

-п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, підприємство не відобразило у повному обсязі в податковому розрахунку за формою - 1ДФ у II, III та IV кварталах 2013 року виплати сум доходу фізичним особам-підприємцям.

На вищезазначений акт, складений Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, позивачем були подані заперечення від 20.08.2014 р.

Згідно відповіді податкового органу від 23.08.2014 р. №14934/10/22-01 на заперечення позивача, висновки акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Гамма Україна» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2013 року відповідають чинному законодавству. Разом з тим, зокрема, п.1 розділу 4 «Висновок» викладено в наступній редакції:

-п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) що призвели до заниження податку на прибуток в сумі 1 813 371 грн., у тому числі: у III кварталі 2011 р. - у сумі 87 037 грн., у IV кварталі 2011 року - у сумі 1 027 582 грн., у II кварталі 2012 року - у сумі 291 464 грн., у II кварталі 2012 р. - у сумі 276881 грн., у IV кварталі 2012 року - у сумі 101 344 грн., рік 2013 - 29 061 грн.

03 вересня 2014 року на підставі акту перевірки №1817/2201/35496956 від 15 серпня 2014 року відповідачем по відношенню до позивача прийнято:

-податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003282201, відповідно до якого збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2 266 711,25 грн., з яких за основним платежем у розмірі 1 813 369,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 453 342,25 грн.

-податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003292201, відповідно до якого збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 9 900,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 7 920,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 980,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість висновків акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить із необхідності безпосередньої оцінки відносин між контрагентами при дослідженні факту здійснення господарської операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься копія договору від 12.09.2011 р. №091202 укладеного між ТОВ «Гамма Україна» та ТОВ «РИВС», відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язувався поставити та передати продукцію (радіоелектронні компоненти) у власність ТОВ «РИВС», а останній зобов`язувався прийняти товар та оплатити товар на умовах договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано копію рахунку від 20.12.2011 р. №00109; копію накладної від 26.12.2011 р. 00109; 12.09.2011 р. 00065; від 23.09.2011 р. 00065; копію рахунку від 15.09.2011 р. №00069; копію накладної від 23.09.2011 р. №00069; копії податкових накладних: від 26.12.2011 р. №29; від 23.09.2011 р. №15; від 23.09.2011 р. №14; копію виписки по рахунку №2600491878 з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.

Між ТОВ «Гамма Україна» та ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач» укладено договір від 11.10.2011 р. №101101, відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язувався поставити та передати продукцію (радіоелектронні компоненти) у власність ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», а останній зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного вище договору позивачем було надано копію рахунку від 07.11.2011 р. №00087; копію накладної від 16.11.2011 р. №00087; копію рахунку від 11.10.2011 р. №00079; копію накладної від 21.10.2011 р. №00079; копію податкової накладної від: 16.11.2011 р. №23; від 21.10.2011 р. №15; копію виписки по рахунку №2600491878 з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.

В матеріалах справи також міститься договір від 30.09.2011 р. №093001, відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язується поставити та передати радіоелектронні компоненти у власність ТОВ «Ініціатива», а останній зобов`язується прийняти товар на умовах договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано копію накладної від 30.09.2011 р. №00070; копію рахунку від 30.09.2011 р. №00070; копію податкової накладної від 30.09.2011 р. №20; виписку по рахунку №2600191878 з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.

Також між ТОВ «Гамма Україна» та ТОВ «СП «Сольвейг-Мед» укладено договір від 06.10.2011 р. №100601, відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язується поставити та передати продукцію (радіоелектронні компоненти) у власність ТОВ «СП «Сольвейг-Мед», а останній зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах зазначеного договору.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано копію рахунку від 06.10.2011 р. №06817; копію накладної від 11.10.2011 р. №06817; копію рахунку від 06.10.2011 р. №06815; копію накладної від 10.10.2011 р. №06815; копію податкових накладних: від 07.10.2011 р. №5; від 07.10.2011 р. №5; виписку по рахунках №2600491878 з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.

В матеріалах справи міститься копія договору від 19.12.2011 р. №121902, укладеного між ТОВ «Гамма Україна» та ТОВ «Ліга», відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язується поставити та передати радіоелектронні компоненти у власність ТОВ «Ліга», а останній зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано такі документи, як: копія рахунку від 19.12.2011 р. №00108; копія накладної від 22.12.2011 р. №00108; копія рахунку від 19.12.2011 р. №00105; копія накладної від 20.12.2011 р. №00105; копія рахунку від 19.12.2011 р. №00104; копія накладної від 19.12.2011 р. №00104; копії податкових накладних: від 22.12.2011 р. №23; від 20.12.2011 р. №17; від 19.12.2011 р. №16; виписка по рахунку від 2600491878 з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.

Між ТОВ «Гамма Україна» та ТДВ «РОСС» укладено договір від 15.11.2013 р. №111501, відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язується поставити та передати продукцію (радіоелектронні компоненти) у власність ТДВ «РОСС», а останній зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

На підтвердження виконання договору позивачем надані такі документи, як: копія накладної від 15.11.2013 р. №00393; копія рахунку від 15.11.2013 р. №07202; копія накладної від 21.11.2013 р. №00399; копія рахунку від 20.11.2013 р. №07313; копія накладної від 27.11.2013 р. №00412; копія рахунку від 22.11.2013 р. №07388; копія податкової накладної від 27.11.2013 р. №48; копія квитанції №1; копія податкової накладної від 19.11.2013 р. №28; копія податкової накладної від 21.12.2013 р. №33; копія квитанції №1; розписка по рахунку №2600491878 з 01.01.2013 р. по 10.04.2014 р.

В матеріалах справи міститься копія договору, укладеного між ТОВ «Гамма Україна» та ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язується поставити та передати продукцію - радіоелектронні компоненти у власність ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», а останній зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем було надано копії накладних, копії рахунків, копії податкових накладних.

Суд першої інстанції вказує, що матеріали справи не містять підтверджуючих доказів виконання угод позивачем, зокрема, із ТОВ «РС-АПРИ», ТОВ «ФВП «ПОЛІМВЕСТ».

Разом з тим, як вже було зазначено, податковий орган виклавши в новій редакцій п. 3.1.1 п.3.1 розділу «Дохід» акту перевірки не вказував на те, що у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини із зазначеними юридичними особами. Висновки стосовно нікчемності угод позивача із даними контрагентами або порушень формування податкової звітності відповідно до таких угод акт перевірки у новій редакції не містить.

Стосовно посилань суду першої інстанції на те, що матеріали справи не містять підтверджуючих доказів виконання угод позивачем з ПП «ПОЛЮС», ТОВ «ФОРЕКС ТРЕЙД», ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», колегія суддів звертає увагу на наступне.

В матеріалах справи міститься копія договору, укладеного ТОВ «Гамма Україна» із ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», відповідно до якого ТОВ «Гамма Україна» зобов`язується поставити та передати продукцію - радіоелектронні компоненти у власність ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», а останній зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано копію рахунку від 21 грудня 2011 року №0013; копію накладної від 28 грудня 2011 року №00113; копію податкової накладної від 28 грудня 2011 року №32; копію виписки по рахунку №2600491878 від 31 грудня 2012 року.

Також в матеріалах справи наявні копії договорів позивача із ПП «ПОЛЮС», ТОВ «ФОРЕКС ТРЕЙД» та копії відповідної первинної бухгалтерської документації.

Наведене свідчить про неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи.

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП «ТРАФІК ДОН», ПП «АППЛІКАТ», необхідно відмітити що правочини позивача із названими контрагентами стали предметом дослідження податкового органу тільки у новій редакції п. 3.1.1 п.3.1 розділу «Дохід» акту перевірки, яку було викладено у відповіді податкової на заперечення позивача від 23.08.2014 р. №14934/10/22-01.

Колегія суддів, наголошує на тому, що згідно приписів Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок), у разі встановлення під час перевірки порушень, оформлюються у формі акта.

Згідно пункту 6 Розділу ІV Порядку у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби та надсилається платнику податків у порядку, встановленому абзацом другим цього пункту.

Разом з тим, вказаними нормами не передбачено право податкового органу на внесення змін чи викладення акту перевірки у новій редакції, такі дії по своїй суті свідчать про факт складення іншого акта перевірки, у зв'язку з чим, позивач, в такому випадку, був позбавлений права підписати змінений акт із зауваженнями та надати їх у встановленому порядку.

Крім того, висновки по взаємовідносинам позивача із ПП «ТРАФІК ДОН», ПП «АППЛІКАТ» були сформовані податковим органом поза межами проведення документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року, яка була проведена з 21 липня 2014 року по 01 серпня 2014 року.

За таких обставин, посилання суду першої інстанції на необхідність надання позивачем доказів на підтвердження здійснення господарських операцій із ПП «ТРАФІК ДОН», ПП «АППЛІКАТ» є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що належним чином оформленими первинними документами, відповідність яких вимогам закону відповідачем не заперечується, підтверджується правомірність формування позивачем показників податкової звітності.

Натомість відповідач, крім посилань на нікчемність укладених угод не навів жодного обґрунтування порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Стосовно посилань податкового органу на нікчемність укладених між позивачем та контрагентами правочинів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України закріплений принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Податковим органом не було наведено жодних посилань на норми законодавства України, які відносять правочини між позивачем та контрагентами до категорії нікчемних.

Крім того, в матеріалах справи відсутні копії судових рішень або вироків суду, з яких би вбачалась недійсність укладених правочинів або здійснення сторонами даних господарських відносин діяльності, що не спрямована на настання реальних правових наслідків.

За таких обставин, колегія суддів вважає наявні в акті перевірки посилання на нікчемність укладених позивачем правочинів суб'єктивною думкою, яка ґрунтується на припущеннях, посадових осіб, що проводили перевірку платника податків та підписали акт перевірки.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача.

Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, у випадку, якщо податковий орган вбачає в укладеному правочині ознаки нікчемності, у нього наявне право звернутись до суду із позовом про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочину, здійсненому, на його думку, з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на його нікчемність. Докази звернення відповідача із вказаними вимогами до суду матеріали справи не містять.

У відповідності до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у податковому повідомленні-рішенні №0003282201 від 03.09.2014 р. зазначено, що підставою для його прийняття є акт перевірки №1817/2201/35496956 від 15 серпня 2014 року, згідно з яким встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 2404893,00 грн. Відповіддю податкового органу від 23.08.2014 р. №14934/10/22-01 на заперечення позивача відповідач зазначив про заниження податку на прибуток в сумі 1813371,00 грн.

Разом з тим, грошове зобов'язання за основним платежем, визначене позивачу відповідачем шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення №0003282201 від 03.09.2014 р., складає 1813369,00 грн., що не узгоджується ні з зазначеним як підстава здійснення такого нарахування актом перевірки, ні з вищевказаною відповіддю податкової.

З огляду на встановлені судом обставини справи та вказані норми законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що під час судового розгляду відповідач не надав беззаперечних доказів щодо наявності порушень податкового законодавства з боку позивача, відсутності господарських операцій між платником податків та контрагентами, а висновки податкового органу щодо відсутності реального характеру вказаних операцій ґрунтуються на припущеннях.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вастберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» суд зазначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи встановлені судом порушення, допущені суб'єктом владних повноважень при складенні акту перевірки, який є підставою для прийняття оскаржуваних рішень, відсутність в акті перевірки підписів більшості посадових осіб, що проводили перевірку платника податків, необґрунтованість та суперечливість посилань відповідача, що містяться в акті перевірки, ненадання відповідачем беззаперечних доказів щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що податковим органом не доведено законність і обґрунтованість прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0003282201 та №0003292201 від 03.09.2014 р.

При цьому колегія суддів виходить із положень частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і тому вимоги апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі №804/14336/14 - скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ч.3 ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Україна» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі №804/14336/14 - скасувати.

Позов - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003282201 та №0003292201 від 03 вересня 2014 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 20 квітня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна