Постанова

від 13.10.2014 по справі 804/13896/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 р. Справа № 804/13896/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.В. за участю: представники позивача представник відповідача Сорокіна В.В., Вельтищевої Л.В., Краснобрижи І.В. Ваховської Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський трубний завод" (далі-ПАТ "ДТЗ", підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001201501 від 07.08.2014р.

Представники позивача, позов підтримали і надали пояснення, аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані неправомірністю дій відповідача. Позивач вважає, що перевіряючими не прийнято до уваги той факт, що при поданні декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року підприємством дотримані вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПАТ "ДТЗ" до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2014 року додана заява зі скаргою на постачальника ДП "Держстандартметрологія" та ДП "НДТІ ім. Я.Ю. Осади", яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Так. позивач зазначає, що укладений між ПАТ "ДТЗ" та ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ" договір від 26.12.2013 року №223/5 про надання послуг пов'язаних зі збором, перевезенням, зберіганням відходів, розчинів, кислот, які утворилися в результаті господарської діяльності з метою подальшої утилізації виконано сторонами у повному обсязі, правомірність формування податкового кредиту по податку на додану вартість підтверджується первинними документами (в тому числі податковими накладними), а придбані послуги були використані в господарській діяльності підприємства. Крім того, в акті перевірки у сформульованих відповідачем висновках щодо нікчемності правочинів позивача відсутні посилання на порушення норм податкового законодавства. Так, на думку позивача, твердження податкового органу стосовно відображення неузгоджених сум податку на додану вартість у рядку 21.3 декларації є безпідставними. У відповідача відсутні правові підстави для проведення будь-яких коригувань в податковій звітності на підставі податкових повідомлень-ріщень, які оскаржуються у судовому порядку. Крім того, позивач зазначає, що Податковим кодексом не заборонено відображення залишок від'ємного значення в рядку 24 декларації з податку на додану вартість у разі оскарження податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму залишку від'ємного значення. Законодавством не встановлено обмежень щодо врахування від'ємного значення протягом певних строків.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, надавши обгрунтування аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Позиція відповідача полягає у правомірності дій податкового органу. Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вдіповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "ДТЗ" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 1 124 703 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. №9028926904 від 20.05.2014 року). За результатами проведеної перевірки, керуючись "Порядком заповнення податкових накладних" затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 14 січня 2014 року № 10, встановлено порушення заповнення податкових накладних, контрагентами ПАТ "ДТЗ", за якими сформовано податковий кредит за період березень 2014 року. Крім того, перевіркою встановлено, що на порушення вимог п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України підприємством визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яку сформовано за рахунок від'ємного значення та ст. 201 Податкового кодексу України по податковим накладним, заповнених з порушеннями, за січень, березень 2014 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у квітні 2014 року на 1 124 703,00 грн. Відповідач також зазначає, що у декларації по податку на дододану вартість за квітень 2014 року позивачем помилково зазначено усі показники у податковій звітності у гривнях без копійок з відповідним округленням, що суперечить положенням Порядку заповнення податкових накладних" затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України 14 січня 2014 року № 10, в якому зазначається, що графи податкової накладної, які мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

ПАТ "ДТЗ" (код ЄДРПОУ 05393122) пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі-ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, податковий орган, відповідач).

У період з 24.06.2014р. по 08.07.2014р. працівниками ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ДТЗ", за результатами якої складено Акт №778/151/05393122 від 15.07.2014р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" (код ЄДРПОУ 05393122) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень та березень 2014 року".

Перевіркою було встановлено, що у поданій позивачем податковій декларації по податку на додану вартість за квітень 2014 року та додатках до неї від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відоборажене у рядку 19 податкової декларації складає 2 852 245 грн., а сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні періоди - січень і березень 2014 року становить 1 124 703 грн.

Податковий орган в зазначеному акті вказав, що позивач включив до складу податкового кредиту податкових накладних незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних за даними дод. 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ) (Д8)" по деклараціям з податку на додану вартість за березень 2014 року із контрагентами - Державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько- технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" (код ЄДРПОУ 05757883) та із Державне підприємство "Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (код ЄДРПОУ 04725941).

Висновки податкового органу щодо нереальності правочинів, укладених між ПАТ "ДТЗ" та його контрагентом-постачальником ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ" засновані на отриманій від Горлівської ОДПІ довідки №125/05-03-22-03/36898910 від 24.06.2014р. "про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ" (ЄДРПОУ 36898910) щодо документального підтвердження господарських відносин із ПАТ "ДТЗ" за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.", якою встановлено нікчемність правочинів.

Крім того, в ході перевірки відповідачем встановлено порушення заповнення податкових накладних контрагентами ПАТ "ДТЗ", яким надано податковий кредит за березень 2014 року, а саме:

-ПАТ "ІРШАВСЬКИЙ АБРАЗИВНИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ 00222189) ( податкові накладні № 30 від 27.03.2014 р. на загальну суму 15000,00 грн., № 31 від 28.03.2014 року на суму 40073 грн.);

-ПП "ТОРПВЕЛЬНА ГРУПА "КАНЦЛЕР" (код ЄДРПОУ 31971193) (податкова накладна № 84 від 06.03.2014 року на суму 173,21 грн.);

-КП "ПРОМРЕМОНТ" (код ЄДРПОУ 25607335) (податкові накладні № 22 від 17.03.2014р. на загальну суму 21 250,01 грн., № 24 від 19.03.2014 року на суму 26725,14 грн., № 53 від 31.03.2014 року на суму 1175.01грн.);

-ТОВ "НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЬ -КОМПЛЕКС" (код ЄДРПОУ 13626132) (податкова накладна № 5 від 17.03.2014 року на суму 9350,00 грн.);

-ТОВ "НЕФТЕК ОІЛ" (код ЄДРПОУ 30997048) (податкова накладна № 967 від 13.03.2014 року на суму 47600 грн.);

-ТОВ "ПОБЕДИТ - ІНСТРУМЕНТ" (код ЄДРПОУ 33741738) (податкові накладні № 68 від 12.03.2014 року на суму 58 553,82 грн., № 181 від 27.03.2014 року на суму 16 378,9 грн., № 190 від 28.03.2014 року на суму 79 700 грн.);

-ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" (код ЄДРПОУ 32490244) (податкова накладна № 4318/008 від 14.03.2014 року на суму 5000,00 грн.);

-ТОВ "МІЖРЕГІОНАЛЬНА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 31166718) (податкова накладна № 3 від 03.03.2014 року на суму 25 982,00 грн.);

-ПРИВАТНА НАУКОВО - ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "РЕММАШ" (код ЄДРПОУ 30316392) (податкові накладні № 2 від 18.03.2014 року на суму 14 536,67 грн., № 1 від 17.03.2014 року на суму 27234,85 грн.);

-ТОВ "СПЕЦТРАНЗИТ" (код ЄДРПОУ 37150567) (податкова накладна № 2 від 06.03.2014 року на суму 1587,75 грн.);

-Дніпропетровська торгово - промислова палата (код ЄДРПОУ 02944828) (податкова накладна № 121 від 04.03.2014 року на суму 14707,65грн.);

-Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 08596854) (податкова накладна № 3165 від 18.03.2014 року на суму 1290.09 грн.);

-ТОВ "ПМТЗ "ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР "РЕАГЕНТ" (код ЄДРПОУ 19313492) (податкова накладна № 860 від 28.03.2014 року на суму 21 000,00 грн.);

-ТОВ "ДНІПРОВЬКИЙ ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ" (код ЄДРПОУ 34775113) (податкова накладна № 158 від 17.03.2014 року на суму 10,47 грн.);

-ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 23359034) (податкова накладна № 129 від 12.03.2014 року на суму 1 000 000,00 грн.).

ДПІ у Ленінському районі в акті перевірки також зазначено, що при подачі декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року не враховано результати акту камеральної перевірки №338/04-67-22-03 від 21.03.2014р., а також прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення №0000352203 від 16.04.2014р. та не задекларовано показники у рядку 21.3 "Зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу" в сумі (-6 304 634 грн.), що, на думку перевіряючого, призвело до завищення ПАТ "ДТЗ" залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації) за січень 2014 року на 648 337 грн.

Отже, за результатими проведеної перевірки у складеному ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Акті №778/151/05393122 від 15.07.2014р. податковий орган прийшов до висновку:

-про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість по отриманих податкових накладних, що виписані із порушенням (не є зведеними податковими накладними) та відображенні ПАТ "ДТЗ" у декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року завищення від'ємного значення в сумі 252 302, 68 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 124 703, 00 грн.;

-перевіркою операцій із здійснення попередньої оплати за товарно-матеріальні цінності встановлено порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України по податковій накладній в сумі податку на додану вартість - 3541, 67 грн. (сума податку на додану вартість врахована при розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість 208, 34 грн.);

- в ході проведення перевірки встановлено формування податкового кредиту з податку на додану вартість ПАТ "ДТЗ" на підставі отриманих податкових накладних від ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ" (код за ЄДРПОУ 36898910) на суму податку на додану вартість - 14 206, 34 грн., де постачальник здійснює операції не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру);

-порушення п. 6 роз V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінстерства фінансів України від 13.11.2013р. ;678, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ПАТ "ДТЗ" у декларації по податку на додану вартість за квітень 2014 року не задекларовано показники у рядку 21.3 "Зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу", що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації) за січень 2014 року на 648 337 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу, відображеними в Акті №778/151/05393122 від 15.07.2014р., позивач направив відповідачу заперечення на зазначений акт перевірки (вих. №49/179 від 29.07.2014р.).

У відповідь на отримані заперечення, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська направило позивачу лист за вих. №14721/10/15-1 від 05.08.2014р., яким висновки Акту №778/151/05393122 від 15.07.2014р. залишено без змін.

На підставі Акту №778/151/05393122 від 15.07.2014р. ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0001201501 від 07.08.2014р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 124 703 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 562 351,5 грн.

Позивач, не погодившись із винесеним податковим органом рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 15, 16 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити та задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку та строки визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає за кожним податком і збором.

Згідно пп.14.1.157. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення -письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пп.14.1.7. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Отже, податкова звітність являє собою сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету.

Таким чином, оскільки документи податкової звітності фіксують обчислення податку або суму, що підлягає сплаті до бюджету, застосування системного підходу до аналізу вищезазначених та інших норм податкового законодавства, дає підстави зробити висновок, відповідно до якого податкові повідомлення-рішення про обов'язок сплатити грошове зобов'язання та податкові повідомлення-рішення про обов'язок внести відповідні зміни до податкової звітності так чи інакше стосуються саме грошових зобов'язань платника податку, оскільки наслідком виконання зобов'язань платника податку по сплаті зазначених у податковому повідомленні-рішенні сум грошового зобов'язання, так і наслідком виконання зобов'язань по внесенню змін до податкової звітності є зміна майнового стану платника податку.

На сторінці 13 Акту працівник ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська зазначає, що стосовно поданого додатку 8 до декларації за березень 2014 року надані документи достовірні та у повному обсязі.

Подача додатка Д8 є доказом того, що сформований позивачем податковий кредит по контрагентам ДП "Науково-дослідний та конструкторського-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" та ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" правомірно включено до податкового кредиту в декларації за березень 2014 року і заявлено до бюджетного відшкодування у квітні 2014 року.

Однак, при проведені перевірки правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, в додатку № 4 до Акту перевірки відповідачем при звірці наявності фактичної оплати постачальникам у попередніх до квітня 2014 року періоді безпідставно включено ДП "Держстандартметрологія" ПДВ в сумі 1 502,45 грн., а також ДП "НДТІ ім Я.Ю. Осади" (код ЄДРПОУ 05757883): № 24 від 19.03.2014 року, ПДВ -4 166,67 грн.

Так, в акті №778/15-1/05393122 відповідачем вказано, що в ході перевірки встановлено порушення заповнення податкових накладних контрагентами ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", якими надано податковий кредит за березень 2014року.

Даний висновок про порушення заповнення податкових накладних перевіряючий орган здійснив без обгрунтовання математичних обчислень з посиланням на загальний обсяг постачання товарів,робіт (послуг) та інші докази.

Так, згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплат товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, (п. 198.2. Податкового кодексу України).

Так, зазначена в Акті перевірки податкова накладна, згідно якої зроблений необгрунтований та помилковий висновок, щодо її заповнення з порушенням порядку заповнення податкових накладних в частині невірного розрахунку, оформлена постачальником в повній відповідності з нормами Податкового кодексу України та нормами чинного законодавства, податкова накладна містить всі необхідні реквізити, належним порядком зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б)в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 N 10, в податковій накладній зазначаються, зокрема:

-у графі 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість (графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством);

-у графі 8 - база оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податку на додану вартість за основною ставкою;

-у графі 9 - база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податку на додану вартість за нульовою ставкою;

-у графі 10 - база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню податку на додану вартість за нульовою ставкою (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України);

-у графі 11 - база оподаткування товарів/послуг, які звільнені від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ та підр. 2 р. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;

-у графі 12 - загальна сума коштів, що підлягає сплаті.

Податкові зобов'язання відображені постачальниками в відповідних звітних періодах в повному обсязі, податкові накладні належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, ПАТ "ДТЗ" мав законні підстави для формування податкового кредиту, який підтверджено податковими накладними, належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, по яким постачальниками в повному обсязі відображені податкові зобов'язання в відповідних звітних періодах.

Крім того, окремі дефекти податкової накладної не призводять до її недійсності. При здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності перевага повинна надаватися змісту документа порівняно з його зовнішньою формою, про що також зазначається в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014р. № 375/11/14-14.

Між ПАТ "ДТЗ" та ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ" був укладений договір від 26.12.2013 року №223/5 про надання послуг пов'язаних зі збором, перевезенням, зберіганням відходів, розчинів, кислот, які утворилися в результаті господарської діяльності з метою подальшої утилізації. Даний договір сторонами виконано у повному обсязі, що підтверджується первинними документами.

Так, на виконання вимог податкового законодавства ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ" надало акти надання послуг від 05.03.2014 року №212 на загальну суму 26 128,00 грн. у т.ч. ПДВ 4 354,67 грн., №230 на загальну суму 26 910,00 грн. у т.ч. ПДВ 4 485,00 грн., №282 на загальну суму 32 200,00 грн. у т.ч. ПДВ 5 366,67 грн. за надані послуги зі збору, перевезенню і зберіганню відходів розчинів кислот чи основ.

ПАТ "ДТЗ" було перераховано кошти даному контрагенту за виконані послуги платіжним дорученням №1145 від 04.04.2014 року суму 32 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 366,67 грн., №1019 від 18.03.2014 року суму 26 128,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 354,67 грн., та № 1065 від 25.03.2014 року суму 26 910,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 485,00 грн.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704.

На підставі отриманих від ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ" податкових накладних за послуги зі збору, перевезення і зберігання відходів, розчинів, кислот чи основ (III кл. небезпеки) №12 від 05.03.2014 року на суму 26 128,00 грн. в т.ч. ПДВ 4 354,67 грн.; податкова накладна №30 від 13.03.2014 року на суму 26 910,00 грн. в т.ч. ПДВ 4 485,00 грн.; податкова накладна №90 від 20.03.2014 року на суму 32 200,00 грн. в т.ч. ПДВ 5 366,67 грн. позивачем було включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014 року в сумі 14 206,34 грн.

Виконання договору та правомірність формування податкового кредиту по податку на додану вартість підтверджується первинними документами, в тому числі податковими накладними. Придбані послуги (послуги, пов'язані зі збором, перевезенням, зберіганням відходів, розчинів, кислот, які утворилися в результаті господарської діяльності з метою подальшої утилізації) були використані в господарській діяльності підприємства.

У відповідності до статті 198.3 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 198.6 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, єдиною підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна, оформлена належним чином.

У відповідності до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього кодексу.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновки податкового органу щодо ризиковості надання ПАТ "ДТЗ" податкового кредиту по господарським операціями з контрагентом ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ" засновані на даних, отриманої від Голівської ОДПІ довідки №125/05-03-22-03/36898910 від 24.06.2014р., якою встановлено нікчемність правочинів між позивачем та даним контрагентом у період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.

При цьому в самому акті ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська відсутні посилання на порушення позивачем та ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ" норм Цивільного кодексу України або інформація про те, що на момент здійснення господарських операцій, ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ" було виключено з ЄДРПОУ, а також не було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Посилаючись на протиправність дій постачальника в акті перевірки перевіряючими не наведено безспірних доказів обґрунтування своїх висновків та доводів. Зокрема, в процесі перевірки податковим органом не було надано належних доказів, що підтверджують нікчемність правочинів між ПАТ "ДТЗ" та ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ".

Зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012р. (справа №К/9991/43637/12) зазначено, що: "чинне законодавство України не містить жодної норми, яка б передбачала наявність повноважень органів ДПС України на встановлення факту нікчемності правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам cm. ст. 203, 215, 228, 662, 656 Цивільного кодексу України в актах перевірок суб'єктів господарювання... Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом.. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені...".

Статтею 204 Цивільного кодексу України та статтею 207 Господарського кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Виходячи з цього підставою для визнання правочину нікчемним є його недійсність, встановлена законом або судом, а не актом перевірки, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, відображають лише суб'єктивну думку податкового інспектора.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

У відповідності до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, з огляду на викладене, нікчемним є тільки той правочин щодо якого встановлено, що внаслідок його укладення був порушений публічний порядок.

Поряд з цим, для обґрунтованого застосування статей 203, 215 Цивільного кодексу України законодавець зобов'язує правозастосовуючий орган чітко визначити в чому зміст правочину суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Ця вимога випливає зі змісту частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Що стосується складання акту перевірки відносно ПАТ "ДТЗ" з висновками про нікчемність угод на підставі статті 228 Цивільного кодексу України, то, в даному випадку ДПІ не встановлена та не доведена визначальна складова податкового правопорушення - вина в діях ПАТ "ДТЗ" у формі умислу при укладанні вищевказаного договору, що свідчить про неможливість застосування до даних правовідносин приписів статті 228 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Слід мати на увазі, що в розумінні Цивільного та Господарського кодексів України необхідною умовою для висновку про нікчемність правочину є докази наміру сторін на протизаконний результат. При цьому намір юридичної особи визначається умислом особи, яка підписала відповідний договір.

Таким чином, для висновку про нікчемність договору необхідним є визначення конкретної норми статті та встановлення в чому ж полягає порушення з боку ПАТ "ДТЗ" та ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ" Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, моральних засад суспільства при укладенні оскаржуваного договору, що не було дотримано суб'єктом владних повноважень. Отже, за таких обставин, ДІЛ у Ленінському районі у м. Дніпропетровську необгрунтовано та безпідставно зроблено висновок щодо нікчемності укладеного договору.

Висновок про нікчемність зроблений без використання наданих законом повноважень щодо встановлення суб'єктивної сторони намірів сторін, тобто умислу. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним.

Отже, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податковий орган, посилаючись на цю обставину, вправі звернутись до суду з позовом про стягнення в доход держави коштів, незаконно отриманих за таким правочином. Однак ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська до суду з таким позовом не зверталась.

В Акті не наведено інформації про наявність судових рішень щодо визнання укладених правочинів недійсними як боку його учасників, так і з боку третіх осіб. Жодних документальних доказів про неможливість роботи контрагентів ПАТ "ДТЗ" та його постачальника у перевіряємий період не надано.

Відповідно до п. 4, 5. 6 розд. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 22.12.10 р. № 984:

"Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово- господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів ".

Також слід зазначити, що відповідачем в акті перевірки не спростовується фактичне виконання господарських операцій між ПАТ "ДТЗ" та ТОВ "СП-КАПІТАЛЛ" та відсутність використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Факти здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджують: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Виконання позивачем договорів з контрагентом спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, що є визначальною ознакою господарської операції, та свідчить про правомірність дій підприємства щодо формування податкового кредиту за вищевказаним договором.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає і сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Підпунктом "а" п. 200.4 ст.200 цього Кодексу визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до пп. "б" п. 200.4 ст.200 цього Кодексу залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до даних податкової звітності за січень та квітень 2014р., наданої позивачем, позивач не подавав заяви на бюджетне відшкодування.

Стосовно правомірності формування позивачем суми від'ємного значення з податку на додану вартість, відображеної у січні та квітні 2014 року, судом з'ясовано наступне.

Щодо правомірності відображеного ПАТ "ДТЗ" залишку від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в рядку 24 податкової декларації, слід зазначити таке.

Відповідно до п.200.3 Податкового кодексу України - при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Жодних обмежень щодо врахування такого від'ємного значення протягом конкретних періодів не передбачено і при цьому конкретно зазначено, що враховується податковий кредит, який сплачено у попередніх та звітному періодах.

Згідно із положеннями розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України N 678 від 13.11.2013р. - залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Судом встановлено, що позивачем був заповнений рядок 24 цієї декларації.

Платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Виходячи з вищевикладеного, ПАТ "ДТЗ" правомірно відобразило в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 648 337,00 грн.

Дану правову позицію також підтримує Вищий адміністративний суд України, зокрема в ухвалах від 26.02.2013р. (справа №К/991/50678/12) та від 19.12.2013р. (справа №К/800/32557/13).

Так, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

З огляду на те, що підприємство не подавало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, а нормами Кодексу жодних обмежень щодо врахування від'ємного значення протягом конкретних періодів не встановлено ПАТ "ДТЗ" правомірно відобразило залишок від'ємного значення в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року.

Згідно п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Відповідно до п. 200.8 цієї статті, до декларації додається, також, розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше. - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач подавав до податкового органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відображав про таке своє рішення у звітній декларації та складав розрахунок суми бюджетного відшкодування .

Згідно п. 46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п. 1 Розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів Україні від 13.11.2013 № 678 - до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період.

При цьому, відповідно до зазначеного порядку, кожен рядок декларації відображає конкретні дані податкового обліку, тобто ті зобов'язання, що виникли у відповідні звітні періоди.

Так, зокрема, Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затв. Наказом Міністерства доходів і зборів Україні від 13.11.2013 № 678 передбачає, рядок. 21.3 - "зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу".

Відповідно до ст.. 200 Податкового кодексу України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню ) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визнається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разу відсутності боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, у разі коли податкове зобов'язання у вигляді зменшення/збільшення від'ємного значення визначається контролюючим органом, дані зобов'язання відображаються у ряд. 21.3 податкової декларації, при цьому жодних обмежень щодо врахування такого від'ємного значення протягом конкретних періодів не передбачено і при цьому конкретно зазначено, що враховується податковий кредит, який сплачено у попередніх та звітному періодах.

Згідно з п.56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

На підставі ч. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання, недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Враховуючи положення ст. 102 Податкового кодексу України строк давності оскарження податкового повідомлення-рішення становить 1095 днів.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ПАТ "ДТЗ" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.01.2014 року №0000093100 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 304 634 грн. та про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.04.2014 р. №0000352203 про зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду суми податку на додану вартість у розмірі 648 337грн.

Таким чином, до набрання законної сили судових рішень за даними позовами у податкового органу відсутні правові підстави для проведення будь-яких коригувань в податковій звітності за результатами такої перевірки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції' України і діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених па контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушення прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України.

З огляду на викладене, позов Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001201501 від 07.08.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (код ЄДРПОУ 05393122) судові витрати у розмірі 4945, 08 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень вісім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2014 року

Суддя Р.А. Барановський