Ухвала

від 28.05.2015 по справі 804/13896/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 рокусправа № 804/13896/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Сорокіна В.В. (довіреність від 06 січня 2015 року),

- Краснобрижи І.В. (довіреність від 19 березня 2015 року),

- Вельтищевої Л.В. (довіреність від 16 лютого 2015 року),

відповідача: - Колупаєва О.В. (довіреність від 20 січня 2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року

у справі № 804/13896/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод»

до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2014 року № 0001201501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1124703,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 562351,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі клопотання про заміну сторони його правонаступником, у судовому засіданні допущено процесуальне правонаступництво державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Представник державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представники публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» заперечують проти вимог апеляційної скарги та просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень та березень 2014 року, за результатами якої складено акт від 15 липня 2014 року № 778/15-1/05393122.

Перевіркою встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість по отриманих податкових накладних, що виписані із порушенням (не є зведеними податковими накладними) та відображенні публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» у декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року завищення від'ємного значення в сумі 252302,68 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1124703,00 грн.; пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України по податковій накладній в сумі податку на додану вартість - 3541,67 грн. (сума податку на додану вартість врахована при розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість 208,34 грн.); формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних від товариства з обмеженою відповідальністю «СП-КАПІТАЛЛ» на суму податку на додану вартість - 14206,34 грн., де постачальник здійснює операції не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру); пункту 6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 листопада 2013 року № 678, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме: у декларації по податку на додану вартість за квітень 2014 року не задекларовано показники у рядку 21.3 «Зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу», що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації) за січень 2014 року на 648337,00 грн.

На підставі акту перевірки від 15 липня 2014 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 07 серпня 2014 року № 0001201501 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1124703,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 562351,50 грн.

При цьому, як вбачається з акту перевірки (сторінка 13), податковим органом зазначено стосовно поданого додатку 8 до декларації за березень 2014 року, а саме: документи надані достовірні та у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що подача додатка Д8 є доказом того, що сформований публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» податковий кредит по контрагентам - державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторського-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» та державне підприємство «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» правомірно включено до податкового кредиту в декларації за березень 2014 року і заявлено до бюджетного відшкодування у квітні 2014 року.

Разом з тим, при проведені перевірки правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в додатку № 4 до акту перевірки податковим органом, при звірці наявності фактичної оплати постачальникам у попередніх до квітня 2014 року періоді, зазначається про безпідставне включення податку на додану вартість по контрагентам - державне підприємство «Держстандартметрологія» в сумі 1502,45 грн. та державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» в сумі 4166,67 грн.

В акті перевірки податковим органом встановлено порушення заповнення податкових накладних контрагентами публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод», якими надано податковий кредит за березень 2014 року. Даний висновок відповідачем зроблено без обґрунтування математичних обчислень з посиланням на загальний обсяг постачання товарів, робіт (послуг) та інші докази.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді або в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що податкова накладна, згідно якої зроблений необґрунтований та помилковий висновок, щодо її заповнення з порушенням порядку заповнення податкових накладних в частині невірного розрахунку, оформлена постачальником в повній відповідності з нормами Податкового кодексу України та нормами чинного законодавства, податкова накладна містить всі необхідні реквізити, належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод» мало законні підстави для формування податкового кредиту, який підтверджено податковими накладними, належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, по яким постачальниками в повному обсязі відображені податкові зобов'язання в відповідних звітних періодах.

Крім того, окремі дефекти податкової накладної не призводять до її недійсності. При здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності перевага повинна надаватися змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Щодо висновку податкового органу про нікчемність укладених правочинів позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «СП-КАПІТАЛЛ» слід зазначити наступне.

Між публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «СП-КАПІТАЛЛ» укладено договір від 26 грудня 2013 року № 223/5 про надання послуг пов'язаних зі збором, перевезенням, зберіганням відходів, розчинів, кислот, які утворилися в результаті господарської діяльності з метою подальшої утилізації. Факт виконання умов договору підтверджується актами надання послуг, податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Оплата проведена в повному обсязі шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується відповідними реєстрами платіжних доручень. До складу податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014 року включено суму 14206,34 грн.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, законодавством встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Виконання договору та правомірність формування податкового кредиту по податку на додану вартість підтверджується первинними документами, в тому числі податковими накладними. Придбані послуги (послуги, пов'язані зі збором, перевезенням, зберіганням відходів, розчинів, кислот, які утворилися в результаті господарської діяльності з метою подальшої утилізації) були використані в господарській діяльності підприємства.

При цьому, посилання податкового органу на довідку від 24 червня 2014 року № 125/05-03-22-03/36898910 Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, якою встановлено нікчемність правочинів між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «СП-КАПІТАЛЛ» у період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року, не доводить обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 15 липня 2014 року № 778/15-1/05393122, оскільки в самому акті відсутні посилання на порушення позивачем та його контрагентом норм Цивільного кодексу України або інформація про те, що на момент здійснення господарських операцій товариство з обмеженою відповідальністю «СП-КАПІТАЛЛ» виключено з ЄДРПОУ, а також не зареєстровано платником податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що при визнанні договору нікчемним податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Також слід зазначити, що податковим органом в акті перевірки не спростовується фактичне виконання господарських операцій між публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «СП-КАПІТАЛЛ», та відсутність використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідні суми у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Стосовно правомірності формування позивачем суми від'ємного значення з податку на додану вартість, відображеної у січні та квітні 2014 року, судом з'ясовано наступне.

Згідно з пунктами 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає і сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Жодних обмежень щодо врахування такого від'ємного значення протягом конкретних періодів не передбачено і при цьому конкретно зазначено, що враховується податковий кредит, який сплачено у попередніх та звітному періодах.

Згідно із положеннями розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України № 678 від 13 листопада 2013 року - залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Судом встановлено, що позивачем заповнений рядок 24 цієї декларації.

Платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Відповідно до п. 200.8 цієї статті, до декларації додається, також, розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З огляду на те, що підприємство не подавало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, а нормами Податкового кодексу України жодних обмежень щодо врахування від'ємного значення протягом конкретних періодів не встановлено публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод» правомірно відобразило залишок від'ємного значення в рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року в розмірі 648337,00 грн.

Абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання, недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2014 року № 0000093100 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 304 634 грн. та податкового повідомлення-рішення від 14 квітня 2014 року № 0000352203 про зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду суми податку на додану вартість у розмірі 648337,00 грн.

Таким чином, до набрання законної сили судових рішень за даними позовами у податкового органу відсутні правові підстави для проведення будь-яких коригувань в податковій звітності за результатами такої перевірки.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим