Ухвала

від 22.10.2014 по справі 813/8724/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року Справа № 876/1166/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

представника позивача Усенка М.І.,

представника відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прімоколект. Центр грошових вимог» до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Прімоколект. Центр грошових вимог» (далі - ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог») звернулося до суду з адміністративним позовом, у просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському р-ні) від 15 листопада 2013 року

№ 0000272240, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 102147,81 грн., з яких 68098,54 грн. за основним платежем та 34049,27 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000282240, яким було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 37174,26 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі № 813/8724/13-а вказаний позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі ДПІ у Франківському р-ні просить вказану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог» відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що за наявною податковою інформацією взаємовідносини між ТОВ «Малден ЛТД» та контрагентами - постачальниками ПП «ATM» (код за ЄДРПОУ 24606641) та ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299), не спричинили реального настання правових наслідків. Отже за період з 01 січня 2011 року по 31.01.2013 року у ТОВ «Малден ЛТД» відсутні об'єкти оподаткування ПДВ по операціях з продажу товарів підприємствам - покупцям «ймовірним вигодонабувачам».

Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду заперечив обґрунтованість доводів апелянта, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що вимоги апелянта не підлягають задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог», суд першої інстанції виходив із того, що позивач (Покупець) та ТОВ «Євромобайл Україна» (Постачальник) уклали договір купівлі - продажу від 18.04.2012 року № 28. На виконання умов даного договору Постачальник передав у власність Покупцю обладнання відповідно до рахунку - фактури №000840 від 18 квітня 2012 року та видаткової накладної № PH-0000555 від 30 травня 2012 року на суму 404424,60 грн., в т.ч. ПДВ 67404,10 грн.

У підтвердження виконання договору позивачем надано відповідні первинні документи.

ТОВ «Евромобайл Україна» виписало позивачу податкові накладні № 91 від 24.04.2012 року на загальну суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн. та № 121 від 30.05.2012 року на загальну суму 204424,60 грн., в т.ч. ПДВ 34070,77 грн., що відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

За отримане від ТОВ «Євромобайл Україна» обладнання позивач розрахувався, що підтверджується банківськими виписками про рух коштів по рахунку.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Євромобайл Україна» відображено у податковій звітності ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за квітень, травень, вересень 2012 року.

У подальшому отримані від ТОВ «Євромобайл Україна» товарно-матеріальні цінності було використано у господарській діяльності позивача.

Зауважень щодо оформлення первинних документів відповідач не зазначив.

Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця.

Тому аргументи відповідача щодо відсутності реального виконання господарської операції є безпідставними і прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення від 15 листопада 2013 року № 0000272240 та № 0000282240 слід скасувати.

Даючи правову оцінку доводам апелянта та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витратами слід вважати суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За правилами п.138.1. ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Положеннями пп. 139.9 ст. 139 ПК України встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до приписів п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.3. ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як безспірно встановлено судом, ДПІ у Франківському р-ні було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог»» з питань господарських відносин з ТОВ «Малден ЛТД» за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року (акт № 298/22-40/36992270 від 05.11.2013 року), результати якої стали підставою для прийняті оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 15 листопада 2013 року № 0000272240 та № 0000282240.

На переконання апеляційного суду, суть даного публічно-правового спору зводиться до оцінки обґрунтованості висновку податкового органу про неправомірність відображення позивачем у податковому обліку наслідків господарських операцій з ТОВ «Малден ЛТД» (код ЄДРПОУ 35628146).

У обґрунтування правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Франківському р-ні покликається на висновки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, зроблені у акті № 695/225/35628146 від 02.04.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Малден ЛТД» (код ЄДРПОУ 35628146) щодо документального підтвердження господарських операцій з ПП «АТМ» та з ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року», де зазначено про здійснення ТОВ «Малден ЛТД» діяльності, спрямованої на надання безпідставної вигоди третім особам, що на думку податкового органу свідчить про те, що усі правочини, які були укладені з ним, не створюють жодних правових наслідків.

Разом із тим, як безспірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог» та ТОВ «Євромобайл Україна» (правонаступником якого є ТОВ «Малден ЛТД»), уклали договір купівлі - продажу від 18 квітня 2012 року №28, відповідно до умов якого останній зобов'язується поставляти і передавати у власність, а позивач зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до умов п. 3.3 та п. 3.4 даного договору, постачальник зобов'язаний поставити товар, а саме GSM/VoIP шлюз (Термінал HG - 4032Q6 РМХ) та шасі розширення (Термінал HG - 4040 QEX6) на загальну суму 404424,60 грн. з ПДВ в пункт поставки: м.Львів, вул. Смаль-Стоцького,1 корп.3, 3 поверх на умовах DAP згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс - 2010», узгодженими партіями.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було представлено рахунок - фактуру № 000840 від 18 квітня 2012 року, видаткову накладну № PH- 0000555 від 30 травня 2012 року на суму 404424,60 грн., в т.ч. ПДВ 67404,10 грн., акт приймання - передачі товару від 30 травня 2013 року, витяг з електронного реєстру довіреностей, у п. 36 якого зазначено, що на отримання товару від ТОВ «Євромобайл Україна» 29 травня 2012 року видано довіреність РС-0000036 на ОСОБА_4

Окрім того, ТОВ «Евромобайл Україна» виписало позивачу податкові накладні № 91 від 24 квітня 2012 року на загальну суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн. та № 121 від 30 травня 2012 року на загальну суму 204424,60 грн., в т.ч. ПДВ 34070,77 грн., що відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Проведення ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог» розрахунку з ТОВ «Євромобайл Україна» підтверджується банківськими виписками про рух коштів по рахунку № 26002709007613 від 24 квітня 2012 року та № 26002709007613 від 08 червня 2012 року.

На підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем також надано документи про налаштування придбаного телекомунікаційного обладнання та його обслуговування (акт № 46 від 19.07.2012 року, акт № 49 від 31.08.2012 року, акт № 53 від 28.09.2012 року, акт № 56 від 31.10.2012 року, акти приймання - передачі основних засобів від 01.06.2012 року GSM/VoIP шлюз (Термінал HG - 4032Q6 РМХ) та шасі розширення (Термінал HG - 4040 QEX6), розрахунки амортизації за 2012-2013 роки на телекомунікаційне обладнання, розрахунки надання послуг стільникового мобільного зв'язку від 16.12.2013 року за період з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року, договір оренди основних засобів № 02/07-01 від 02 липня 2012 року, рахунки на оплату №416 від 30 вересня 2013 року, №462 від 14 жовтня 2013 року та виписки по рахунку про оплату за оренду.

Окрім того, 27 листопада 2012 року ТОВ «Євромобайл Україна» було повернуто ТОВ «Прімоколект. Центр грошових вимог» зайво сплачені кошти в сумі 20 833,20 грн., що було відображено у податковій декларації з ПДВ.

Зауважень щодо правильності оформлення вказаних первинних документів відповідачем у акті перевірки не зазначено.

Належність податкового статусу позивача та його контрагента, як платників ПДВ, податковим органом не оспорюється.

Даючи оцінку доводам відповідача щодо порушення податкового законодавства позивачем на підставі висновків, викладених у акті перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 695/225/35628146 від 02.04.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Малден ЛТД» (код ЄДРПОУ 35628146) щодо документального підтвердження господарських операцій з ПП «АТМ» та з ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року», апеляційний суд виходить із того, що кожен окремий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку і така відповідальність не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Окрім того, судом першої інстанції правомірно було враховано практику Європейського Суду з прав людини, а саме рішення від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03).

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача про нереальність господарської операції позивача з ТОВ «Євромобайл Україна» побудовані на припущеннях, а отже не можуть бути покладені в основу прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень № 0000272240 від 15.11.2013 року та № 0000282240 від 15.11.2013 року.

Таким чином суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі № 813/8724/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 23 жовтня 2014 року.