Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
21 жовтня 2014 р. № 820/15228/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,
за участю представника позивача - Воловельської Т.В.,
представника відповідача - Шляхти В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехноконструкція" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Профтехноконструкція" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Профтехноконструкція"), звернулося до суду із адміністративним позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Нововодолазька ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд:
- визнати дії Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області по внесенню інформації та змін до підсистеми "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" на підставі акта перевірки від 05.08.2014 року № 600/20-20-22-08/39066493 протиправними;
- зобов'язати Нововодолазьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з підсистеми "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" інформацію та зміни внесені на підставі акта перевірки від 05.08.2014 року № 600/20-20-22-08/39066493.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій з контрагентами є такими, що не відповідають дійсності через наявність всіх належним чином оформлених первинних документів, а будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки податковим органом стосовно позивача не приймалось й, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, тому дії відповідача щодо внесення інформації на підставі акта перевірки від 05.08.2014 року № 600/20-20-22-08/39066493 в підсистему "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" є неправомірними.
Вказує, що здійснення відповідачем дій по внесенню інформації про завищення ТОВ "Профтехноконструкція" податкового кредиту та податкового зобов'язання в інформаційній системі можливо лише у випадку прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень про нарахування суми грошового зобов'язання, або самостійної зміни відповідних показників платником податків, шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків). Таким чином, оскільки податковим органом жодних податкових повідомлень-рішень прийнято не було, а платником податків вказані показники по взаємовідносинам із контрагентами самостійно не змінювались, то такими діями відповідача щодо внесення інформації на підставі зазначеного акта перевірки порушено права та інтереси позивача.
Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов в яких вказав про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки, на думку відповідача, контролюючі органи в жодному разі не змінюють (не коригують) даних податкової звітності платників податків. Такі дані містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Поряд з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків.
Зазначає, що дані податкової звітності платника податків с даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.
Вказує, що відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є коригуванням податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - про проведення перевірки та про її результати.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив у повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначеними у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «Профтехноконструкція» зареєстроване 24.01.2014 року реєстраційною службою Нововодолазького районного управління юстиції, перебуває на обліку як платник податків та зборів в Нововодолазькій ОДПІ з 25.01.2014 року за № 202014008843 та з 01.03.2014 року зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 200163012.
Співробітниками Нововодолазької ОДПІ з 23.07.2014 року по 29.07.2014 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Профтехноконструкція" за результатами якої складено акт від 05.08.2014 року № 600/20-20-22-08/39066493 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Профтехноконструкція", код за ЄДРПОУ 39066493 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.03.2014 року по 31.05.2014 року" (далі по тексту - акт перевірки).
Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:
- господарська діяльність ТОВ «Профтехконструкція» по взаємовідносинам з покупцями та постачальниками: ТОВ «АСС» (код ЄДРПОУ 23914837) за березень, травень 2014р., ПАТ «НВК«Холод» (код ЄДРПОУ 23144769) за березень, травень 2014р., ТОВ «Насостехкомплект» (код ЄДРПОУ 23633541) за березень, травень 2014р., ПВКП «Харків-Продукт» (код ЄДРПОУ 23759489) за квітень 2014р., ТОВ «АСС Комерц» (код ЄДРПОУ 35698873) за квітень 2014р., ТОВ «НВП «Віллон» (код ЄДРПОУ 39075555) за квітень,травень 2014р., ТОВ «Люкспак» (код ЄДРПОУ 38397285) за травень 2014р., ТОВ «ЮБС Логістика Холод»(код ЄДРПОУ 37658523) за травень 2014р.; з постачальниками ТОВ «Трейдторгопт» (код ЄДРПОУ 38876615) за березень 2014р.,ТОВ «Полімер-Рісайлінг» (код ЄДРПОУ 38385264) за березень 2014р., ТОВ«Міні Арт» (код ЄДРПОУ 31675234),ПАТ «Сонячна долина» (код ЄДРПОУ 412961),ТОВ «КВК» (код ЄДРПОУ 36499654), ТОВ «АлефВинальКрим» (код ЄДРПОУ 32148768) за квітень 2014р.,ТОВ «ВТП «Укрпродукт» (код ЄДРПОУ 39081239) ,ТОВ «Стандартопт» (код ЄДРПОУ 39080130) за травень 2014р. має ознаки нереальності здійснення;
- ст.185 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого платником завищено податкові зобов'язання всього в сумі 2720820 грн., в тому числі за березень 2014 р. в сумі 154449 грн., за квітень 2014р. в сумі 1311307 грн., за травень 2014 в сумі 1255064 грн.;
- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого платником завищено податковий кредит всього в сумі 2695951 грн., в том числі за березень 2014 р. в сумі 152610 грн., квітень 2014 в сумі 1290747 грн., травень 2014р. в сумі 1252594 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, дані результатів перевірки, в тому числі їх числові значення про завищення ТОВ "Профтехноконструкція" податкового кредиту та податкового зобов'язання, податковим органом були внесені та відображені в підсистемі "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок".
Позивач, не погоджуючись з правомірністю дій податкового органу щодо внесення інформації та змін до електронної бази даних, звернувся до суду із даним позовом.
Суд зазначає, що порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Податковим кодексом України.
При цьому, відповідно до п.6 розділу І та п.5.2 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованого 12.01.2011 року в Міністерстві юстиції України за № 34/18772, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ «АСС» (код ЄДРПОУ 23914837) за березень, травень 2014 р., ПАТ «НВК«Холод» (код ЄДРПОУ 23144769) за березень, травень 2014 р., ТОВ «Насостехкомплект» (код ЄДРПОУ 23633541) за березень, травень 2014 р., ПВКП «Харків-Продукт» (код ЄДРПОУ 23759489) за квітень 2014р., ТОВ «АСС Комерц» (код ЄДРПОУ 35698873) за квітень 2014 р., ТОВ «НВП «Віллон» (код ЄДРПОУ 39075555) за квітень, травень 2014 р., ТОВ «Люкспак» (код ЄДРПОУ 38397285) за травень 2014р., ТОВ «ЮБС Логістика Холод» (код ЄДРПОУ 37658523) за травень 2014 р.; з постачальниками ТОВ «Трейдторгопт» (код ЄДРПОУ 38876615) за березень 2014 р.,ТОВ «Полімер-Рісайлінг» (код ЄДРПОУ 38385264) за березень 2014 р., ТОВ «Міні Арт» (код ЄДРПОУ 31675234), ПАТ «Сонячна долина» (код ЄДРПОУ 412961), ТОВ «КВК» (код ЄДРПОУ 36499654), ТОВ «АлефВинальКрим» (код ЄДРПОУ 32148768) за квітень 2014 р., ТОВ «ВТП «Укрпродукт» (код ЄДРПОУ 39081239), ТОВ «Стандартопт» (код ЄДРПОУ 39080130) за травень 2014 р. позивачем до суду надано належним чином засвідчені копії договорів, специфікацій, видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних, актів прийому - передачі виконаних робіт, актів надання послуг, карток складського обліку, оборотно-сальдові відомості за березень - травень 2014 року, карток складського обліку (а.с. 76 - 250 т.1; а.с. 1 - 250 т.2; а.с. 1 - 250 т. 3; а.с. 1 - 250 т. 4; а.с. 1 - 135, 147- 250 т. 5; а.с. 1 - 106 т. 6).
Судом в ході розгляду справи встановлено, що укладені платником податків правочини (як на придбання товарів (робіт, послуг), так і на продаж товарів (робіт, послуг)) у судовому порядку з підстав недійсності або нікчемності відповідачем не оскаржувались і ця обставина не заперечувалася представником ДПІ у судовому засіданні. Існування таких, що набрали законної сили, обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача за фактами здійснення відповідних господарських операцій контролюючим органом в ході перевірки виявлено не було, до суду таких вироків відповідачем не подано.
Як встановлено судом і не заперечується відповідачем, фактичною підставою для внесення податковим органом до ІС «Податковий блок» числових значень згідно акта перевірки є зафіксоване в ньому судження контролюючого органу про нереальність господарських операцій, проведених за участю позивача.
Між тим, судовим розглядом встановлено, що вказане судження податкового органу спростовується наданими до матеріалів справи позивачем копіями первинних і розрахункових документів відповідають вимогам належності та допустимості доказів згідно з ст. 70 КАС України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. ст. 44, 201 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, в достатній мірі засвідчуючи обставини дійсності руху товарів, робіт, послуг, грошових коштів.
Крім того, суд зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
У п.п 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".
Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992, № 2657-XII (далі по тексту - Закон № 2657-XII) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
Частиною 1. ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Тут йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки правового, інакше - легітимного.
Конституційний Суд України визначив поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)" від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004).
Отже, суд зазначає, що у позивача є легітимний інтерес, який полягає в достовірності податкової інформації, відносно нього, яка міститься в інформаційній базі «Податковий блок» податкового органу.
Також позивач заінтересований у проведенні податковим органом дій з виключення інформації з інформаційної системи, яка була внесена податковим органом на підставі акта, котрий є офіційним документом та містить в собі офіційні дані щодо позивача.
Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" введено в експлуатацію з 01.01.2013 року ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби усіх рівнів.
Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".
Суд вважає за необхідне зазначити, що ця система повинна відображати фактично задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи Міндоходів України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.
Крім того, наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Відповідно до норм податкового законодавства, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Отже, самі по собі документ (акт, довідка), складений за результатами перевірки платника податків, не може слугувати підставою для внесення інформації та змін до інформаційної системи.
Як встановлено під час судового розгляду, за наслідком проведеної перевірки податковим органом була встановлена неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентами, в зв'язку чим, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту та податкового зобов'язання по даним взаємовідносинам.
В свою чергу, жодних податкових повідомлень-рішень про нарахування позивачу суми грошового зобов'язання на підставі вказаних порушень прийнято не було, а результати проведеної перевірки та виявлені порушення, були відображені в інформаційних базах, шляхом відповідного внесення відповідних цифрових значень сум податкового кредиту та податкового зобов'язання.
Разом з тим, суд зазначає, що самостійна зміна відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.
Отже, дії податкового органу по внесенню інформації про завищення позивачем податкового кредиту та податкового зобов'язання в інформаційній базі можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути виключення таких внесених показників та /або відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.
Суд зазначає, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Таким чином, приймаючи до уваги, що будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки з приводу вказаних порушень стосовно позивача не приймалось, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, суд дійшов висновку, що діями відповідача з приводу відображення завищення ТОВ "Профтехноконструкція" податкового кредиту та податкового зобов'язання в підсистемі "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" на підставі акта перевірки 05.08.2014 року № 600/20-20-22-08/39066493 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Профтехноконструкція", код за ЄДРПОУ 39066493 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.03.2014 року по 31.05.2014 року" створено для позивача негативні наслідки.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних дій.
Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що дії відповідача не кореспондуються з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Виходячи з аналізу норм ст. 2, ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, а також беручи до уваги Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 1145/11/13-10 від 27.07.2010, суд зазначає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних і правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, ДПІ є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. При цьому, Верховний Суд України зазначив, що, відповідно КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п.6 ч.3 ст. 105), а відтак, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин із зазначенням способу, який, на думку суду не приводить до захисту права не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушуються. Суд, встановивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
Відповідно до абзаців 2 та 3 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (абз. 10 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехноконструкція" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області по внесенню інформації та змін до підсистеми "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" на підставі акта від 05.08.2014 року № 600/20-20-22-08/39066493 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Профтехноконструкція", код за ЄДРПОУ 39066493 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.03.2014 року по 31.05.2014 року".
Зобов'язати Нововодолазьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з підсистеми "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" інформацію та зміни внесені на підставі акта перевірки від 05.08.2014 року № 600/20-20-22-08/39066493 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Профтехноконструкція", код за ЄДРПОУ 39066493 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.03.2014 року по 31.05.2014 року".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2014 |
Оприлюднено | 04.11.2014 |
Номер документу | 41134327 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Бадюков Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні