Ухвала

від 01.10.2014 по справі 815/3340/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2014 р. Справа № 815/3340/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Жука С.І.,

- Кравченко К.В.

при секретарі - Романові Д.І.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - Кириленка Андрія Володимировича, представника товариства з обмеженою відповідальністю "Автотермінал" - Цибулько Миколи Петровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автотермінал" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Автотермінал" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000562200 від 16 травня 2014 року за порушення п.п.153.13.1 п.153.13 ст. 153, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України;

- №0000572200 від 16 травня 2014 року за порушення п.198.3 ст. 198 ПК України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області №0000562200 від 16 травня 2014 року, яким ТОВ "Автотермінал" - управитель майна за договором управління майном від 31 січня 2011 року з ТОВ "Сільгосппостач" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 263 809,50 грн. (з яких за основним платежем 175 873 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 87 936,50 грн.).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області №0000572200 від 16 травня 2014 року, яким ТОВ "Автотермінал" - управитель майна за договором управління майном від 31 січня 2011 року з ТОВ "Сільгосппостач" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 277 699,50 грн. (з яких за основним платежем 185 133 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 92 566,50 грн.).

В апеляційній скарзі ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Автотермінал" створено в результаті реорганізації ДП "Автотермінал" ТОВ "Сільгосппостач" шляхом перетворення, та є правонаступником усіх прав та обов'язків всього майна ДП "Автотермінал" ТОВ "Сільгосппостач".

ТОВ "Автотермінал" зареєстроване 14 липня 2008 року та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків. Основним видом діяльності ТОВ "Автотермінал" є, крім іншого, управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

31 січня 2011 року між ТОВ "Сільгосппостач" та ТОВ "Автотермінал" укладено договір управління вантажним митним комплексом, який посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_4 31 січня 2011 року та зареєстрованого в реєстрі під №90, за яким позивач виступає управителем майна ТОВ "Сільгосппостач" у вигляді ВМК.

На підставі вказаного договору ТОВ "Автотермінал" як управителя майна за договором управління майном від 31 січня 2011 року з ТОВ "Сільгосппостач" було додатково взято на облік у податковому органі з видачею додаткової довідки 4-ОПП з реєстраційним номером платника податків №382240293 як ТОВ "Автотермінал" - управитель майна за договором управління майном від 31 січня 2011 року з ТОВ "Сільгосппостач". Також, ТОВ "Автотермінал" - управитель майна за договором управління майном від 31 січня 2011 року з ТОВ "Сільгосппостач" було зареєстровано в ДПІ як платника ПДВ, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100334636 від 21 квітня 2011 року.

В період з 10 квітня 2014 року по 18 квітня 2014 року на підставі наказів ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області №189 від 09 квітня 2014 року, №207 від 16 квітня 2014 року, направлень на перевірку №134/22, №135/22, №136/22 від 09 квітня 2014 року, ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Автотермінал" - Управитель майна за договором управління майном від 31 січня 2011 року з ТОВ "Сільгосппостач", податковий номер 382240293 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої було складено акт позапланової виїзної перевірки №690/22/382240293 від 28 квітня 2014 року.

Відповідно до висновків акта перевірки встановлено порушення ТОВ "Автотермінал" - управитель вимог пп.153.13.1 п.153.13 ст. 153, п.138.1, 138.2, 138.4 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, а саме: у 2013 році позивачем занижено податок на прибуток у сумі 175 873 грн.; п.198.3 ст. 198 ПК України, позивачем занижено ПДВ в розмірі 185 133 грн., в тому числі по періодам: січень 2013 року - 78 217 грн., лютий 2013 року - 93 500 грн., березень 2013 року - 13 416 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав на них заперечення №8 від 05 травня 2014 року, начальнику ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, на які була надана відповідь №6041/10/15-09-22-10-13 від 14 травня 2014 року відповідно до якої підстави для перегляду висновків акту перевірки відсутні.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області 16 травня 2014 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000562200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 263 809,50 грн., з яких 175 873 грн. за основним платежем та 87 936,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, №0000572200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 277 699,50 грн., з яких 185 133 грн. за основним платежем та 92 566,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень №0000562200, №0000572200, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ "Автотермінал" підлягають задоволенню шляхом визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ст. 153 ПК України платник податку, який отримав майно на підставі договору управління (управитель), веде окремо від власного облік доходів та витрат в розрізі кожного договору управління. До складу доходів в окремому обліку відносяться доходи від управління майном, отримані в будь-якому вигляді. До складу витрат в окремому обліку відносяться всі витрати, які є витратами згідно із статтями 138-143 цього Кодексу, у тому числі винагорода управителю.

У відповідності до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

За змістом ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Податковим органом при проведенні перевірки було встановлено, що позивачем занижено у 2013 році податок на прибуток у сумі 175 873 грн. та занижено податок на додану вартість в розмірі 185 133 грн., оскільки відсутня пов'язаність з господарською діяльністю позивача його витрат по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Борол ЛТД" та ТОВ "Сільгосппостач".

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п.1.1 договору управління вантажним митним комплексом за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, Новомосковська дорога,23, який був укладений 31 січня 2011 року між ТОВ "Сільгосппостач" та ТОВ "Автотермінал", ТОВ "Сільгосппостач" зобов'язується передати позивачу на певний строк вантажний митний комплекс в управління, а ТОВ "Автотермінал" - управитель зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління ВМК в інтересах ТОВ "Сільгосппостач".

10 жовтня 2013 року між ТОВ "Сільгосппостач" та ТОВ "Автотермінал" - управителем було укладено договір до договору управління вантажним митним комплексом, згідно п.1 якого у зв'язку з вибуттям митного посту з території ВМК та припинення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності митного оформлення товарів на ВМК, сторони погодили достроково припинити договір управління ВМК з 10 жовтня 2013 року.

01 січня 2013 року між позивачем та ТОВ "Борол ЛТД" (виконавцем) було укладено договір №16 про обслуговування та забезпечення господарської діяльності ВМК відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню наступних послуг замовнику, пов'язаних з управлінням ВМК: здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, прибирання території, складських та офісних приміщень, надання персоналу, в тому числі різноробочих.

В підтвердження надання ТОВ "Борол ЛТД" послуг, позивачем надано протоколи погодження ціни на вантажно-розвантажувальні роботи та прибирання території і складських приміщень, акти виконаних робіт, звіти, податкові накладні, виписку з банківського рахунку та акт звіряння взаємних розрахунків.

Також, 28 грудня 2012 року між позивачем, діючим на підставі договору управління ВМК від 31 січня 2011 року та ТОВ "Сільгосппостач" (виконавцем) було укладено договір №36 про надання послуг зважування автотранспорту, виконання якого підтверджено, зокрема, актами виконаних робіт, податковими накладними, випискою з банківського рахунку та актом звіряння взаємних розрахунків.

Наведені первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Крім цього, надані ТОВ "Борол ЛТД" та ТОВ "Сільгосппостач" послуги із здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, надання механізмів, послуг прибирання, зважування, і відповідно витрати по оплаті таких послуг прямо передбачені як витрати, пов'язані з управлінням ВМК згідно п.2.1.3. договору управління ВМК від 31 січня 2011 року, а отже це вказує на те, що отримані послуги ТОВ "Автотермінал" пов'язані із здійсненням управління ВМК та відповідають предмету договору управління ВМК від 31 січня 2011 року.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ "Борол ЛТД" та ТОВ "Сільгосппостач", що підтверджено належним чином складеними первинними документами, у зв'язку з чим доводи апелянта щодо не підтвердження факту пов'язаності з господарською діяльністю позивача його витрат по взаємовідносинам з вказаними контрагентами є необґрунтованими.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження податкового органу про те, що акти виконаних робіт по господарським операціям з ТОВ "Борол ЛТД" та ТОВ "Сільгосппостач" складені з порушеннями, оскільки не дають можливості ідентифікувати осіб, які фактично брали участь у здійсненні господарських операцій та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.

При цьому, жодним нормативно-правовим актом не затверджено форми бланку акту виконаних робіт, крім законодавчо встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для первинних та зведених облікових документів - назва документа (форми), дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, в актах виконаних робіт наявні усі обов'язкові реквізити, які передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та вказані прізвища, ініціали та підписи директорів ТОВ "Автотермінал", ТОВ "Борол ЛТД", ТОВ "Сільгосппостач".

Разом з цим, в договорах, протоколах узгодження цін, актах виконаних робіт та податкових накладних зазначені як реквізити замовника реквізити ТОВ "Автотермінал" - управителя майна (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 000382240293, номер свідоцтва платника ПДВ №100334636).

З урахуванням цього, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки апелянта, що в актах виконаних робіт виконавцем зазначено іншого платника податків - ТОВ "Автотермінал", а не ТОВ "Автотермінал" - управитель майна за договором управління майном від 31 січня 2011 року з ТОВ "Сільгосппостач".

Також слід зазначити, що незначні недоліки в заповненні актів носять оціночний характер та не є підставою для висновку про позбавлення юридичної сили і доказовості зазначеного первинного документа щодо наданих позивачу послуг, відповідно, недотримання вимог, що пред'являються до оформлення первинного документа в бухгалтерському обліку, не може бути підставою для прийняття рішення про виключення суми зі складу валових витрат.

Наведені обставини справи свідчать про помилковість висновків податкового органу, що акти виконаних робіт, надані ТОВ "Борол ЛТД" та ТОВ "Сільгосппостач" складено з порушенням вимог діючого законодавства, що не дає можливості ідентифікувати осіб, які фактично брали участь у здійсненні даних операцій.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Лук'янчук О.В.

Суддя: Кравченко К.В.

Суддя: Жук С.І.