Ухвала

від 21.10.2014 по справі 820/14876/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р.Справа № 820/14876/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2014р. по справі № 820/14876/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Металіка"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Металіка", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області 27.05.2014 року № 0000082203 та від 27.05.2014 року № 0000092203.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з винесеними Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податковими повідомленнями-рішеннями від 27.05.2014 року № 0000082203 та № 0000092203 не згоден, вважає їх такими, що прийняті з порушенням приписів Податкового Кодексу України, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, Конституції України без врахування всіх первинних документів, що підтверджують реальність вчинених господарських операцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 року по справі № 820/14876/14 задоволено адміністративний позов.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 27.05.2014 року № 0000082203 та від 27.05.2014 року № 0000092203.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Металіка" (код ЄДРПОУ 33411231) сплачений судовий збір у розмірі 487.20 грн., (чотириста вісімдесят сім грн., 20 коп.).

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Металіка" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 21.02.2005 року за № 1 480 102 0000 006980. Знаходиться на податковому обліку у Основ'янській ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, про що свідчить довідка від 04.03.2005 року № 216, зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 29023282, виданого 16.03.2005 року (а.с.10-30, т.1).

Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Видавництво "Металіка" (податковий номер 33411231) з питань взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ "Укртехнопромпоставка" (податковий номер 36624074) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2012 по 30.04.2013, за наслідками якої складений акт від 23.04.2014 року № 1396/20-38-22-03/33411231 (а.с.31-38, т.1).

У висновках вищевказаного акту зазначені наступні порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 253 084,00 грн.;

- п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 252 688 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення від 27.05.2014 року № 0000082203, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 315 860,00 грн. у тому числі за основним платежем - 252 688,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 63 172,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.05.2014 року № 0000092203, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 316 355, 00 грн. у тому числі за основним платежем - 253 084,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 63 271, 00 грн., (а.с.39-40, т.1).

Позивачем у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового Кодексу України, до ГУ Міндоходів у Харківській області та Міністерства доходів і зборів України направлені скарги з вимогами про скасування вищезазначених податкових повідомлень - рішень.

Рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області про результати розгляду скарг від 04.07.2014 року № 4325/10/20-40-04-17 скарги директора ТОВ "Видавництво "Металіка" залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення - залишені без змін.

Рішенням Державної Фіскальної Служби України про результати розгляду скарги від 30.07.2014 року № 589/16/99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарга - без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки від 23.04.2014 року № 1396/20-38-22-03/33411231 фактичною підставою для висновків, слугував акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укртехнопромпоставка" (номер 36624074) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 22.01.2011 року по 06.02.2014 рік.".

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. За таких умов, факти, вказані в акті перевірки від 23.04.2014 року №1396/20-38-22-03/33411231 щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними, а тому податкові повідомлення - рішення 27.05.2014 року № 0000082203 та від 27.05.2014 року № 0000092203 р., винесені Основ'янською ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Металіка" має свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації виданого державним комітетом телебачення і радіомовлення України (а.с.103 ,т.4).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіка" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехнопромпоставка" (виконавець) укладено договір №33 на створення оригіналу макету поліграфічної продукції від 01.10.2012 року (а.с.52-54, т.1).

Відповідно до ст. 1 вищевказаного договору предметом договору є те, що Виконавець зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконувати роботу, зазначену у п.1.2. цього Договору, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати виконану роботу. За цим Договором Виконавець на підставі інформації, наданої Замовником, здійснює виготовлення оригіналу макету поліграфічної продукції журналу "МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК" Замовника (надалі - "оригінал макету") вид, кількість, якість та поліграфічний вигляд якого Сторони визначають в технічному завданні, що надається Замовником. Відповідно до умов цього Договору Замовнику належать всі майнові права автора на інформацію та виготовлену продукцію.

На виконання умов договору п. 2.1. сторонами підписано: технічне завдання на виготовлення оригінал - макету журналу "Металлический Вестник"; формат розділу "Прайс - строки" журналу "Металлический вестник"; рубрикацію товарів розділу "Прайс - строки" журналу "Металлический вестник"; графік виходу журналу "Металлический вестник" " (а.с.55-86, т. 1).

До договору №33 від 01.10.2012 року сторонами підписано специфікації в яких зазначається найменування послуги, од. вим., кількість, вартість з ПДВ та сума з ПДВ грн., а також на виконання п.2.2 замовником надавались зразки реклами та іншу необхідну інформацію, які виконавець використовує для виготовлення оригіналу макету (а.с.87-172, т.1).

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехнопромпоставка" на адресу позивача (а.с.173-223, т.1).

Факт виконання умов договору підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) які підписані сторонам та скріплені печатками (а.с.224-250, т.1, а.с.1, т.2).

Оплата за отримані роботи ТОВ "Видавництво "Металіка" здійснена у повному обсязі на підставі рахунків - фактур від 04.10.2012 року № 18, від 11.10.2012 року № 50, від 18.10.2012 року № 98, від 25.10.2012 року № 176, від 01.11.2012 року № 5, від 08.11.2012 року № 25, від 15.11.2012 року № 51, від 22.11.2012 року № 109, від 29.11.2012 року № 154, від 06.12.2012 року № 38, від 13.12.2013 року № 59, від 20.12.2013 року № 93, від 27.12.2012 року № 143, від 10.01.2013 року № 5, від 17.01.2013 року № 49, від 24.01.2013 року № 110, від 31.01.2013 року № 155, від 07.02.2013 року № 16, від 14.02.2013 року № 53, від 21.02.2013 року № 94, від 28.02.2013 року № 135, від 07.03.2013 року № 10, від 14.03.2013 року № 39, від 21.03.2013 року № 100, від 28.03.2013 року № 138, від 04.04.2013 року № 28, від 11.04.2013 року № 64, від 18.04.2013 року № 104, від 25.04.2013 року № 150, що підтверджується наданими платіжними дорученнями. (а.с.16-137, т.2).

Для виготовлення оригінал - макету журналу "Металлический весник" згідно з договором №33 від 01.10.2012 року від замовника до виконавця передано рекламні блоки, що підтверджується актами передачі про що свідчать підписи та штампи, а також передано праси (а.с.138-250, т.2, а.с.1-40).

Необхідність укладання договору №33 на створення оригіналу макету поліграфічної продукції від 01.10.2012 року виникла у позивача на підставі наступного.

Між приватним акціонерним товариством "Юнікон" (рекламодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Металіка" (виконавець) укладено договір №УС-8/2011 від 11.02.2011 року відповідно до умов якого виконавець на свій ризик та за свій рахунок зобов'язується розташувати рекламу в щотижневику "Металлический вестник" а рекламодавець зобов'язується сплачувати дану рекламу на підставі актів виконаних робіт (а.с.58, т.3).

Сторонами підписано та скріплено печатками додатки до договору №УС-8/2011 від 11.02.2011 року в яких зазначено: рекламоносій, назва рубрик, вид інформації в рубриці, тираж, строк розміщення реклами, вартість (59-62, т.3).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіка" виписано на адресу ПАТ "Юнікон" рахунки фактури та податкові накладні (а.с.63-76, т.3).

Виконання робіт підтверджується підписаними сторонами актами здачі - прийняття робіт.

Фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем норм податкового законодавства слугував висновок акту ДПІ у Дзержинському районі ГУ Міндоходів Харківської акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укртехнопромпоставка" (код 36624074) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 22.01.2011 року по 06.02.2014 р..

Таким чином, судом першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В силу приписів ПК України акт перевірки, складений органом державної податкової служби України відносно платника податків не є беззаперечним та безумовним доказом вчинення порушень контрагентами такого платника, за умови доведеності платником реальності вчинення господарської операції. При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. З урахуванням викладеного, суд наголошує, що з огляду на реальний характер операції, за наслідком виконання якої позивачем був сформований оспорюваний податковий кредит, порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як-от відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовною практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Згідно з п. 44.1. ст.41 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 138.8, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

З матеріалів справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", виписані підприємствами, які станом на момент виникнення спірних правовідносин були платниками податку на прибуток, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебували на обліку в органах державної податкової служби.

Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки не заперечуються та не спростовано.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

В даному випадку виконання угоди між позивачем та його контрагентом підтверджується первинними документами які містяться в матеріалах справи, отже, суд робить висновок, що витрати з придбання товарів та послуг у ТОВ "Укртехнопромпоставка" вірно віднесені позивачем до валових витрат.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2014р. по справі № 820/14876/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О.