Постанова

від 21.10.2014 по справі 428/1289/14-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р. Справа № 428/1289/14-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

за участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сєвєродонецької міської ради Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.07.2014р. по справі № 428/1289/14-а

за позовом ОСОБА_2

до Сєвєродонецької міської ради Луганської області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Представник ОСОБА_1, в інтересах позивача ОСОБА_2, звернувся до належного суду з адміністративним позовом до Сєвєродонецької міської ради в якому просив визнати незаконним та скасувати пункти 1 та 2 рішення Сєвєродонецької міської ради 3599 від 26.05.2011р. «Про затвердження дислокації парків, скверів та інших зелених зон м. Сєвєродонецька».

В обґрунтування позову посилався на те, що спірним рішенням відповідач безпідставно збільшив земельну ділянку під парком культури та відпочинку ім. Горького м. Сєвєродонецька на 10,4га., приєднав до парку частину території іншого району та кілька приватних земельних ділянок по вул. Зелена м.Сєвєродонецька, у тому числі земельну ділянку площею 0,0950га. в районі буд. АДРЕСА_1 кадастровий № 4412900000:02:003:0045, яка належить позивачу.

Оспорюване рішення відповідачем було прийнято після отримання позивачем земельної ділянки у приватну власність, про наявність якого позивач дізналась 07.02.2014 року.

Постановою Сєвєродонецького міського суду від 04 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункти 1 та 2 рішення Сєвєродонецької міської ради 3599 від 26.05.2011р. «Про затвердження дислокації парків, скверів та інших зелених зон м. Сєвєродонецька».

У апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сєвєродонецького міського суду від 04 липня 2014 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови без повного з'ясування обставин справи.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Сєвєродонецькою міською радою було прийнято рішення №599 від 26.05.2011р., яким затверджено дислокацію парків, скверів та інших зелених зон міста Сєвєродонецька та вирішено віднести спірні земельні ділянки до земель рекреаційного призначення з внесенням відповідним змін в дані земельного кадастру. Додатком до даного рішення Сєвєродонецької міської ради є схема дислокації парків, скверів та інших зелених зон міста Сєвєродонецька з експлікацією, в якій зазначена площа Парку культури та відпочинку складає 35,40га.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Схема не оформлена належним чином, неможливо чітко визначити межі земель, які віднесені до земель рекреаційного призначення, не зрозуміло яким чином визначалися площі та не можливо зробити висновок що вона є додатком до Рішення Сєвєродонецької міської ради №599 від 26.05.2011р. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру площа Парку культури та відпочинку ім. Горького, розташованої за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна складає 25,0га.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачає, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про планування і забудову територій» - Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством.

Генеральний план м. Сєвєродонецька, який був розроблений Орендним підприємством інститутом «Укргорстройпроект» на замовлення Сєвєродонецького міськвиконкому у 1994 p., та затверджений рішенням Сєвєродонецької міської ради № 717 від 26.04.1994 р. (а.с.42).

Згідно ст. 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Таким чином, землі лісопаркової зони - парку культури та відпочинку ім. Горького м. Сєвєродонецька є землями рекреаційного призначення.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, Сєвєродонецька міська рада при прийнятті рішення № 599 від 26.05.2011 р. «Про затвердження дислокації парків, скверів та інших зелених зон міста Сєвєродонецьк» діяла лише в межах та на підставі Законів України, інших нормативно-правових актів України, та на підставі єдиної чинної містобудівної документації м. Сєвєродонецька - Генеральний план м. Сєвєродонецька.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, що є підставою для звільнення від доказування.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.03.2013 року у справі №1227/8705/2012 встановлено, що площа земельної ділянки парку культури та відпочинку ім. Горкого, розташованого в м. Сєвєродонецьку вул. Сметаніна зменшена на 0,6950га. і складає 24,3050га. внаслідок відведення земельних ділянок громадянам під будівництво індивідуальних житлових будинків, згідно генплану м.Сєвєродонецька розташовані на території парку культури та відпочинку ім. Горького.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відтак, суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право особи на судовий захист, відповідно до якого кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, позивач повинен довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача, а також факт застосування або можливості застосування до нього оскаржуваного нормативно-правового акту.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів прийшла до висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що має значення для справи та порушення судом норм процесуального права, тому скасовує постанову суду першої інстанції, з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сєвєродонецької міської ради Луганської області задовольнити.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.07.2014р. по справі № 428/1289/14-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в позові ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст постанови виготовлений 27.10.2014 р.