Постанова

від 06.10.2014 по справі 826/11325/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06 жовтня 2014 року 17 год. 11 хв. № 826/11325/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Здраво" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 06 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 04 серпня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Здраво" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 18 липня 2014 року № 0007392208 та № 0007402208 (далі - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 07 серпня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 01 вересня 2014 року задоволено письмове клопотання представника позивача про забезпечення доказів та у слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - СУФР ГУ Міндоходів у місті Києві) витребувано із матеріалів кримінального провадження № 32014100000000052 копії первинних бухгалтерських документів, вилучених у позивача на підставі ухвали судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В. від 20 травня 2014 року у справі № 761/13595/14-к (провадження № 1-кс/761/5306/2014) згідно з реєстром № 1 від 11 червня 2014 року до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 11 червня 2014 року, які відображають фінансово-господарські правовідносини між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Мікас Плюс" (далі - ТОВ "Мікас Плюс") , зокрема: договорів, актів звірок; товарно-транспортних накладних; податкових накладних.

У зв'язку з ненаданням витребуваних доказів, ухвалою суду від 22 вересня 2014 року у СУФР ГУ Міндоходів у місті Києві тимчасово вилучено та долучено до матеріалів справи засвідчені копії вище перелічених первинних бухгалтерських документів.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 15 серпня 2014 року та протягом судового розгляду справи. Пояснили, що оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним норм податкового законодавства.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 07 по 09 липня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 09 липня 2014 року складено акт № 287/1-22-08/38040207 про результати невиїзної позапланової перевірки позивача з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинам із ТОВ "Мікас Плюс" за період із 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року (далі - акт перевірки) , відповідно до висновків якого, позивачем:

- занижено податок на прибуток за 2013 рік у розмірі 1115199,00 грн., чим порушено пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ;

- занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у загальному розмірі 1173894,00 грн., у тому числі за: січень 2013 року - 88416,00 грн.; лютий 2013 року - 99597,00 грн.; березень 2013 року - 91535,00 грн.; квітень 2013 року - 146335,00 грн.; травень 2013 року - 36031,00 грн.; червень 2013 року - 92453,00 грн.; липень 2013 року - 88983,00 грн.; серпень 2013 року - 89500,00 грн.; вересень 2013 року - 79182,00 грн.; жовтень 2013 року - 91540,00 грн.; листопад 2013 року - 83955,00 грн.; грудень 2013 року - 114529,00 грн.; січень 2014 року - 71838,00 грн., чим порушено п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України.

На підставі акту перевірки, 18 липня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: № 0007392208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1173894,00 грн. за основним платежем та у розмірі 586947,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0007402208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1115199,00 грн. за основним платежем та у розмірі 557600,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Перевірку проведено на підставі наказу від 07 липня 2014 року № 1693 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", оформленому на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Зокрема, згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У матеріалах справи міститься копія постанови від 06 травня 2014 року про призначення позапланової документальної перевірки, якою призначено таку перевірку позивача щодо проведених фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Мікас Плюс" за 2013-2014 роки у частині правильності нарахування та сплати до бюджету України податків.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що у провадженні СУФР ГУ Міндоходів у місті Києві знаходяться матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014100000000052, відкритому за фактом вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

У ході досудового розслідування у вказаному провадженні виявлено, що протягом 2013-2014 років невстановлені особи, діючи від імені ТОВ "Мікас Плюс" на території міста Києва, здійснювали пособництво в ухиленні від сплати податків суб'єктами господарювання реального сектору економіки, у тому числі позивачем.

Відповідно до реєстраційних документів ТОВ "Мікас Плюс", директором товариства є ОСОБА_2, яка, будучи допитаною у якості свідка, показала, що зареєструвала вказане товариство за грошову винагороду. Фінансово-господарську діяльність ТОВ "Мікас Плюс" вона не здійснювала, банківські рахунки вказаного товариства вона не відкривала. Жодних документів, які свідчать про фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ "Мікас Плюс" із позивачем, вона не готувала та не підписувала, товарів (робіт, послуг) позивачу від імені вказаного товариства не поставляла.

Тобто, як вбачається з вище викладених обставин, законний представник ТОВ "Мікас Плюс" заперечує свою участь у здійсненні очолюваним нею товариством фінансово-господарської діяльності, у тому числі із позивачем.

У постанові Верховного Суду України від 01 вересня 2009 року № 21-1258во09 зазначено, що необхідно приймати до уваги факт наявності фінансово-господарських зв'язків з підприємствами, діяльність яких має ознаки "фіктивності".

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, у разі заперечення особами, від імені яких або якими їх виписано, як й інші первинні документи у такому разі, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товару (робіт, послуг), а тому віднесення відображених у таких податкових накладних сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток та ПДВ ґрунтується за виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та ТОВ "Мікас Плюс". Контрагент позивача має ознаки "фіктивності". Позивачем до перевірки не надано необхідних первинних документів на підтвердження реального здійснення ним господарських операцій із ТОВ "Мікас Плюс".

Згідно зі ст. 55-1 Господарського кодексу України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Слід зазначити, що у ході судового розгляду справи представниками позивача не надано суду первинної документації щодо взаємовідносин позивача із ТОВ "Мікас Плюс", оскільки такі документи вилучено у позивача у рамках кримінального провадження № 32014100000000052.

Враховуючи викладене, як уже зазначено вище, на підставі та виконання прийнятої 22 вересня 2014 року судом ухвали про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом до матеріалів фактично долучено тільки копії товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) та податкових накладних, які складено безпосередньо позивачем та ТОВ "Мікас Плюс".

Будь-яких копій інших первинних документів, які б підтвердили факт реальності фінансово-господарських взаємовідносин та операцій позивача із ТОВ "Мікас Плюс", суду не надано.

До того ж, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що ТТН не відповідає встановленій формі.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.27, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, враховуючи при цьому факт не підтвердження документально реальності господарських операцій за участю позивача та ТОВ "Мікас Плюс", суд прийшов до висновку про обґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Здраво" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Здраво".

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 13 жовтня 2014 року