Постанова

від 29.10.2014 по справі 910/1371/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 910/1371/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Дослідний Інститут Енергетичних Проектів та Реконструкцій" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 у справігосподарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Дослідний Інститут Енергетичних Проектів та Реконструкцій" доМіністерства екології та природних ресурсів України за участю прокуратури міста Києва про стягнення 953 876, 23 грн в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:Гусакова Т.Є. - дов. №8 від 22.01.2014; від відповідача:Жукович Л.В. - дов. №5/1-6/10140-14 від 20.08.2014; від Генеральної прокуратури УкраїниКлюге Л.М. - прокурор відділу, посв. №014652 від 17.01.2013; ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 10.04.2014 господарського суду м. Києва (суддя Ярмак О.М.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Міністерства екології та природних ресурсів України на користь ТОВ "Дослідний Інститут Енергетичних Проектів та Реконструкцій" борг в сумі 916 319, 10 грн та 18 326, 38 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач виконав у визначений строк роботи за договором підряду, а відповідач за актом виконаних робіт №48/24 прийняв без зауважень виконані роботи, однак не оплатив їх.

Постановою від 03.09.2014 Київського апеляційного господарського суду (судді: Лобань О.І. - головуючий, Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) рішення від 10.04.2014 господарського суду м. Києва скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що позивач не надав господарським судам належних доказів виконання ним підрядних робіт за договором, та прийняття робіт відповідачем, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду ТОВ "Дослідний Інститут Енергетичних Проектів та Реконструкцій" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2014 залишити в силі, посилаючись на те, що відповідачем порушено п.6.2.4 договору, оскільки акт виконання робіт не підписано та не повернуто. Також скаржник вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 253, 254, 853, 875, Цивільного кодексу; ст.107, 111 9 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить в задоволені касаційної скарги відмовити та залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду України від 03.09.2014, оскільки вважає, що позивач не довів порушення його прав та інтересів.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у задоволені касаційної скарги.

Господарськими судами встановлено, що 26.12.2011 ТОВ "Дослідний Інститут Енергетичних Проектів та Реконструкцій" (підрядник) та Міністерство екології та природних ресурсів України (замовник) уклали договір №35-0 ПД про закупівлю робіт за державні кошти з додатками. Відповідно до умов договору підрядник зобов'язався у 2011-2012 роках за завданням замовника виконати роботи зазначені у п.1.2 договору, а замовник - прийняти та оплатити роботи.

Додатком № 3 до договору №35-0 ПД від 26.12.2011 сторони визначили, що виконання робіт за договором від 26.12.2011 здійснюється позивачем в три стадії: стадія 1 "Ескізний проект", вартістю 56 236,67 грн.; стадія 2 "Проект", вартістю 466 947,60 грн.; стадія 3 "Робоча документація", вартістю 916 646,71 грн., сумарна вартість проектування: 1 439 830,98 грн.

Додатковою угодою №1 від 11.09.2012 до договору №35-0 ПД від 26.12.2011 сторони встановили термін виконання робіт: з моменту підписання договору - грудень 2012 року.

Розділом 4 договору №35-0 ПД сторони обумовили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником у безготівковій формі, в гривнях, коштів на поточний банківський рахунок підрядника протягом 10 календарних днів з моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. До рахунка додаються: акт приймання-передачі робіт. Фінансування здійснюється згідно бюджетного призначення.

Згідно п.п. 6.1.1, 6.1.2 та 6.1.3 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи, приймати виконані роботи за актом приймання-передачі виконаних робіт, при відсутності зауважень підписати акт здачі-приймання виконаних робіт протягом 10 календарних днів з дати його отримання та направити один екземпляр акту підряднику.

За п. 6.2.4 договору замовник вправі повернути акт здачі-приймання виконаних робіт підряднику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (відсутність печатки, підписів тощо), а також у разі ненадання відповідних документів, що визначені у цьому договорі.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили, що підрядник зобов'язаний: забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором; розробити документацію у відповідності до завдання на проектування (додаток 1) та погодити готову проектно-кошторисну документацію з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; після завершення етапу робіт підрядник передає замовнику проектно-кошторисну документацію в обсязі, передбаченому графіком, оформлену накладною та представляє акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації.

Як встановлено господарськими судами позивач на виконання вказаного вище договору передав відповідачу роботи за актами приймання-передачі №43/15 на суму 56 236,67 грн. та № 48/23 на суму 466 947,60 грн., а відповідач прийняв та оплатив вказані роботи платіжними дорученнями №601 від 16.10.2012 та №553 від 19.09.2012. Акт виконаних робіт №48/24 (третя стадія договору "Робоча документація") на суму 916319,10 грн. відповідачем не підписаний, роботи не прийняті та не оплачені, оскільки позивачем до акту не додані документи передбачені договором.

Стягнення з відповідача коштів за цим актом виконання робіт є предметом даного спору.

Як встановлено господарськими судами даний договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з п.1 ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 890 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов'язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що договором №35-0 ПД від 26.12.2011 сторони визначили порядок розрахунку та порядок прийняття виконаних робіт і встановили що документами, які підтверджують факт належного виконання підрядником та прийняття замовником робіт є акт приймання-передачі.

Господарським судом апеляційної інстанції також встановлено, що ТОВ "Дослідний Інститут Енергетичних Проектів та Реконструкцій" свої зобов'язання за договором щодо передачі проектної документації за актом приймання-передачі №48/24 за місцем знаходження Міністерства екології та природних ресурсів України в термін вказаний в договорі не виконало. Проектно-кошторисна документації "Реконструкція будівлі корпусу №1 Міністерства екології та природних ресурсів України з впровадженням енергозберігаючих технологій" (стадія "Робоча документація") не були передані відповідачу за актом приймання-передачі. Копія акту №48/24 виконаних робіт, яку господарський суд прийняв як доказ виконання робіт не може вважатися належним доказом відповідно, ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, оскільки оригінал акту виконаних робіт №48/24 в матеріалах справи відсутній, а копія цього акту належним чином не завірена, тому акт не може бути прийнятий як доказ виконаних робіт за договором, а вказані вище роботи не можуть вважатися виконаними та відповідно оплаченими.

В п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 зазначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.

Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

Відповідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.111 5 , п.1 ст.111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 03.09.2014 Київського апеляційного господарського суду зі справи №910/1371/14 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга