Ухвала

від 23.10.2014 по справі 826/13709/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року м. Київ К/800/8972/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутторгзбут" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутторгзбут" до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про скасування рішення про коригування митної вартості товару,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2013 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутторгзбут" задоволено частково. Скасовано рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 15 серпня 2013 року №125000004/2013/010385/1. В іншій частині позову судом відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийнято в цій частині нову постанову про відмову в позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, між ТОВ "Фрутторгзбут", (як покупцем), та компанією "Argensun S.A." (Аргентина), (як постачальником), було укладено зовнішньоекономічний контракт від 05.04.2013 р. №AR-01/2013, згідно з яким, продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти у власність від постачальника на умовах CFR-Одеса/Іллічівськ продукти харчування виробництва Аргентини у кількості, асортименті, та за цінами, визначеними у Специфікації (пп. 1.1).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.4 контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США та включає в себе, не обмежуючись виключно, вартість тари, упаковки та маркування. Загальна сума контракту включає в себе суми окремих партій, але не повинна перевищувати 1000000,00 дол. США.

Пунктами 1.6, 1.7 контракту, передбачено, що поставки товарів будуть здійснені морським транспортом. Постачальник несе витрати пов'язані з транзитним перевезенням товару через треті країни.

Відповідно до Специфікації №1 від 05.04.2013 р. до вказаного Контракту, постачальник зобов'язувався передати покупцю чорнослив без кістки калібру 50/60, запакований в картонні коробки по 10 кг загальною кількість 21 коробка на суму 54810,00 дол. США.

На виконання умов вказаного контракту, до Київської обласної митниці представником митного брокера ТОВ "М енд С форвардінг" (згідно з договором про надання послуг по митному оформленню від 11.10.2010 р. № 606-30) було подано митну декларацію від 06.08.2013 р. №125110000/2013/335389 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару "Чорнослив сушений: Чорнослив сушений без кістки калібру 50/60, ваговий (без додавання цукру) карт. коробок по 10 кг(чиста вага кг)дата виготовлення: 2013, термін зберігання: 18 місяців (2014).Торговельна марка - . Виробник - S.A.".

Вказана партія надійшла безпосередньо від виробника Компанії "Argensun S.A." (Аргентина).

Згідно з гр. 44 митної декларації від 06.08.2013 р. №125110000/2013/335389, для митного оформлення було подано наступні документи: коносамент №602680833 від 13.06.2013, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №22268 від 01.08.2013 р., інвойс №009000002924 від 29.05.2013 р., пакувальний лист від 28.05.2013 р., експортну декларацію від 27.05.2013 р. №13008EC01006755Y, прайс - лист від 01.04.2013 р., зовнішні валютні платіжні доручення №227 від 24.07.2013 р. та №117 від 11.04.2013 р., Експертний висновок Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №Ц-369 від 29.07.2013 р., Контракт, Специфікацію №1 від 05.04.2013 р. до Контракту, карантинний дозвіл на імпорт №75/05840,Сертифікат походження №00011576 від04.06.2013 р.

Митна вартість товарів була заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), на рівні 2,61 долара США за 1 кг.

Під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Крім того, відповідачем вказувалось на необхідність подання позивачем додаткових документів, а саме: прайс-листа виробника, зовнішньоекономічного договору, висновку експертної організації, банківське платіжне доручення (за наявності), розрахунок ціни (калькуляція, довідкова інформація щодо вартості в країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними оцінюваним товарам, виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів на території України.

Оскільки, позивачем, вказане вище, не було зроблено, рішенням Київської обласної митниці від 15.08.2013 р. №125000004/2013/010385/1 митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом до рівня 4,35 доларів США за 1 кг.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що позивачем разом з митною декларацією подано до митниці усі документи оформлені належним чином, що є достатніми для визначення митної вартості товару за першим методом.

Натомість скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд вказав на правомірність дій, а відтак і спірного рішення митного органу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на його правомірність та обґрунтованість та вважає за доцільне зазначити про таке.

Так, предметом даного спору є правомірність визначення митним органом митної вартості товару.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України від 17.11.2002р., митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Згідно зі ст. 86 МК України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 265 МК митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів вважає, що у разі незгоди Митниці із митною вартістю імпортованого товару, вона відповідно до вимог статті 266 МК зобов'язана провести процедуру консультацій, у ході яких мала б дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних аргументів.

У випадку якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналізуючи матеріали справи колегією суддів встановлено, що у митниці виникли обґрунтовані сумніви у достовірності заявленої митної вартості товару в зв'язку з чим і були витребувані додаткові документи. При цьому, надані позивачем на вимогу митного органу документи мали розбіжності та не містили необхідних даних для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Обов'язок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності подати додаткові документи на вимогу митного органу встановлений ч.2 ст. 264 Митного кодексу України, а також пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006р. За ст. 267 МК України перший метод визначення митної вартості може бути використаний лише за умови, якщо дані, заявлені декларантом, підтверджені документально та є достовірними.

У зв'язку з тим, що подані позивачем документи мали розбіжності та не містили необхідних даних для застосування першого методу визначення митної оцінки товару, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем. При визначенні митної вартості товару за шостим методом митниця діяла відповідно до вимог ст. 266 МК України та мотивувала позивачу неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товару.

Таким чином, колегія суддів вважає, що приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 15 серпня 2013 року №125000004/2013/010385/1, Митниця діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутторгзбут" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: