Постанова

від 16.10.2014 по справі 2а-3006/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/22203/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012

у справі № 2а-3006/11/2070

за позовом Приватного підприємства «Інтерновація»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інтерновація» (далі по тексту - позивач, ПП «Інтерновація») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС) про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення невиїзної документальної перевірки позивача з питань встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.08.2009 по 28.02.2010 на підставі якої був складений акт перевірки від 30.04.2010 №2043/23/2/36505243.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012, позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем з 29.04.2010 по 30.04.2010 було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.08.2009 по 28.02.2010, за результатами якої був складений акт від 30.04.2010 №2043/23-2/36505243.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірна документальна невиїзна перевірка діяльності позивача була проведена ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС безпідставно та без прийняття уповноваженою особою податкового органу відповідного рішення до її проведення.

Проте, із зазначеними доводами погодитись не можна, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватись таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

При цьому оспорювані дії повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо викладення в акті перевірки певних висновків, а також щодо використання складеного за результатами проведеної перевірки акту в службовій діяльності, зокрема, при проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки, а відтак підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

В разі ж, якщо платник податків вважає, що викладена в акті перевірки інформація є такою, що не відповідає дійсності та/або зашкоджує його діловій репутації, такий платник не позбавлений можливості здійснити захист своєї ділової репутації в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, порушення судами норм процесуального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Інтерновація» відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)М.О. Федоров