Рішення

від 27.10.2014 по справі 906/1117/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" жовтня 2014 р. Справа № 906/1117/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

прокурора: Ільченко П.Л. посв. №020353 від 11.09.2013р.;

від позивача: Кулеша П.А. дов. №1844/10 від 09.09.2014р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Черняхівської районної державної адміністрації ( смт. Черняхів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун-3" (с. Горбулів, Черняхівський район, Житомирська область)

про розірвання договору оренди

Прокурор подав позов про:

- припинення шляхом розірвання договору оренди землі від 29.11.2011р., укладеного між Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області та ТОВ "Стоун-3";

- зобов'язання ТОВ "Стоун - 3" повернути державі в особі Черняхівської районної державній адміністрації Житомирської області земельну ділянку площею 3,4775 га (кадастровий номер 1825682400:06:000:0162), нормативно грошовою оцінкою 481286 гривень, що розташована на території Горбулівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Ухвалою господарського суду від 14.08.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.09.2014р.

Ухвалою суду від 22.09.2014р. розгляд справи відкладено на 13.10.2014р.

Ухвалою господарського суду від 13.10.2014р. розгляд справи відкладено до 27.10.2014р. В порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору до 28.10.2014р. включно.

Прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с. 54-57).

Представник позивача підтримав вимоги, викладені прокурором у позовній заяві. Подав копію наказу Державної служби геології та надр України № 632 від 20.12.2013р. про аналювання спеціального дозволу на користування надрами (а.с. 73-74). Надав для огляду проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу Горбулівської сільської ради із зміною цільового призначення земель під кар'єр дослідно-промислового видобутку лабрадориту на Верхолузівському -2 родовищі з передачею земель в оренду ТОВ "Стоун-3" площею 3,4775га.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив. 23.10.2014р. на адресу суду повернулась ухвала господарського суду від 13.10.2014р. з відміткою поштового відідлення про неможливість вручення поштового відправлення у зв'язку з закінчення терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою (а.с.35-36), суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За вказаних обставин, враховуючи надані позивачем докази, відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви, 05.05.2006р. Черняхівською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі із ТОВ "Стоун", згідно якого останньому у користування строком на 3 роки передано земельну ділянку загальною площею 3,4775 га, що знаходиться на землях Горбулівської сільської ради за межами с. Горбулів для геологічного вивчення, в тому числі дослідно - промислової розробки "Верхолузького - 2" родовища лабрадориту (а.с. 26-27).

На підставі наказу Мінприроди № 575 від 21.12.2010р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища видано відповідачу спеціальний дозвіл на користування надрами № 5333 від 13.01.2011р. для видобування корисних копалин на Верхолузькому -2 родовищі строком на 20 років (а.с.19).

15.11.2011р. за результатами розгляду звернення ТОВ "Стоун - 3", головою Черняхівської районної державної адміністрації вирішено поновити вищевказаний договір оренди, про що винесено відповідне розпорядження.

29.11.2011р. між Черняхівською районною державною адміністрацією (орендодавець, позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стоун - 3" було укладено договір оренди землі (а.с. 14-17).

Відповідно до п.1 Договору, позивач зобов'язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборонного та іншого призначення, яка знаходиться на території Горбулівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

В оренду передається земельна ділянка площею 3,4775га, нормативною грошовою оцінкою 481286,00 грн. (п. 2.5 Договору).

Пунктом 8 Договору, сторони визначили, що договір укладається до 13.01.2031р.

Договір зареєстровано 18.01.2012р. у відділі Держкомзему у Черняхівському районі за №182560004000929.

18.01.2011р. на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки позивач передав в оренду відповідачу земельну ділянку для видобування корисних копалин на Верхолузькому - 2 родовищі лабрадориту, габро та габро - лабрадориту терміном до 13.01.2031р. (а.с. 18).

12.02.2014р. Черняхівська районна державна адміністрація звернулась з поданям до Державної служби геології та надр України згідно якого просила припинити право користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю "Стоун-3", відповідно до спеціального дозволу на користування надрами від 13.01.2011р. № 5333, в зв'язку з тим, що орендарем не здійснюється видобування корисних копалин на об'єкті оренди (а.с 23).

Крім того, 09.07.2014р. позивач звернувся листом №1390/9 до Житомирської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, згідно якого повідомив, що видобування товариством "Стоун - 3" корисних копалин на Верлузькому - 2 родовищі лабрадориту, габро та габро - лабрадориту не проводиться впродовж останніх чотирьох років. Вказав, що не заперечує проти розірвання договору оренди землі від 29.11.2011р.

Підставою звернення прокурора з позовом до суду є те, що відповідач не проводить видобування корисних копалин на Верхолузькому-2 родовищі лабрадориту, габро та габро лабрадориту впродовж останніх чотирьох років, у зв'язку з чим наказом № 632 від 20.12.2013р. Державною службою геології та надр України анульовано спеціальний дозвіл ТОВ "Стоун-3" на користування ділянкою надр родовища лабрадориту, габро, габро-лабрадориту "Верхолузьке-2" № 5333 від 13.01.2011р. Зазначає, оскільки відповідач втратив право на видобування надр, то він позбавлений права використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, що є підставою для розірвання договору оренди.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, пояснення прокурора та позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків(ч.1 ст. 626 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди землі від 29.11.2011р.

Стаття 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено факт передачі відповідачу згідно акту приймання-передачі земельної ділянки для видобування корисних копалин на Верхолузькому - 2 родовищі лабрадориту, габро та габро - лабрадориту терміном до 13.01.2031р. (а.с. 18).

Згідно з ч.1 п. а ст.19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Пунктом 16 Договору сторони визначили, що цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборонного та іншого призначення.

А пунктом 15 Договору, визначено, що земельна ділянка передавалась для видобування копалин на Верхолузькому -2 родовищі лабродариту, габро та габро-лабродариту.

Згідно ст. 24 Кодексу України "Про надра" права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами. Користувач надр зобов'язаний, зокрема, використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано, виконувати інші вимоги щодо користування надрами.

Як свідчть матеріали справи, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України надано відповідачу спеціальний дозвіл на користування надрами за реєстраційним номером № 5333 від 13.01.2011р. на видобування корисних копалин: лабрадориту, габро, габро - лабрадориту (а. с. 19).

Проте, відповідач земельну ділянку не використовував за цільовим призначенення впродовж чотирьох років, що також вбачається з листа Черняхівської районної державної адміністрації № 1390/9 від 09.07.2014р. (а.с. 20).

Пунктами 5, 6 ст. 26 Кодексу України "Про надра" передбачено, що право користування надрами припиняється у разі використання надр не для тієї мети, якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами.

Право користування надрами припиняється органом, який надав у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку (ч. 2 ст. 26 Кодексу України "Про надра").

Зазначена норма закону кореспондується з положеннями абзацу 10 п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003р. № 1540, у відповідності до якого анулювання дозволу на користування надрами здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр у разі використання надр не за призначенням.

Матеріалами справи підтверджено, що спеціальний дозвіл № 5333 від 13.01.2011р., анульований на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 20.12.2013р. № 632 (а.с. 73-74).

Відповідно до ст.ст. 96, 143 Земельного кодексу України землекористувач зобов'язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, інше.

Відсутність дозволу на користування надрами тягне за собою припинення прав користування земельної ділянки, оскільки підстав для використання за цільовим призначенням земельної ділянки у землекористувача немає.

Таким чином, враховуючи, що спеціальний дозвіл анульовано, відповідач не має законних підстав для використання земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме: видобування лабрадориту, габро, габро-лабрадориту.

За таких обставин право користування відповідачем земельною ділянкою пов'язане з правом користування надрами. При цьому право користування земельною ділянкою є похідним від права користування надрами, а тому припиняється з припиненням останнього.

Як обумовлено в ч. 2 ст. 26 Кодексу України "Про надра" питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

У відповідності до ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Приписами ч.1 п. а ст. 143 Земельного кодексу України передбачено примусове припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно п. 36 договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За приписами ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем всупереч умов договору та приписів частини 1 статті 96 Земельного кодексу України земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, що свідчить про порушення істотних умов договору, то, у даному випадку, наявні підстави для розірвання вказаного договору у відповідності до статті 32 Закону України "Про оренду землі"

Згідно ч.1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п.21 договору оренди землі, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку після рекультивації у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання передачі об'єкта оренди.

Оскільки суд дійшов висновку про розірвання договору оренди землі, похідна вимога прокурора про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку також підлягає задоволенню. При цьому, виходячи з ч.2 ст.16. Закону України "Про Державний земельний кадастр" - ідентифікатором у Державному земельному кадастрі є кадастровий номер земельної ділянки.

Тому при винесенні рішення про повернення земельної ділянки слід вказувати її кадастровий номер, адресу розташування та її площу.

Щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яку прокурор вказує у своїй вимозі про повернення земельної ділянки, виходячи з умов договору оренди (481286,00 грн.), то цей показник не являється ідентифікуючою ознакою земельної ділянки, не є сталою величиною, оскільки підлягає щорічній індексації, тому суд вважає необгрунтованим зазначати її в рішенні.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не спростував доводів позивачів та прокурора, а також не подав до суду доказів поновлення спеціального дозволу на користування надрами.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" позовні вимоги немайнового характеру - розірвання договору оренди землі від 29.11.2011року та повернення земельної ділянки державі в особі Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області - у 2014 році підлягають оплаті судовим збором у мінімально необхідному розмірі за кожну вимогу окремо - по 1281,00 грн.

В порядку ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити шляхом розірвання договір оренди землі, укладений 29.11.2011р. між Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області (12301, Житомирська область, смт. Черняхів, майдан Рад, 1, ідентифікаційний код 04053453) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стоун-3" (12316, Житомирська область, Черняхівський район, с.Горбулів, вул. 50-річчя Жовтня, 19-а, ідентифікаційний код 32277057) щодо оренди земельної ділянки загальною площею 3,4775га, яка знаходиться на території Горбулівської сільської ради, зареєстрований в Черняхівському відділі Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" від 05.05.2006р. за № 04062230004.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Стоун-3" (12316, Житомирська область, Черняхівський район, с.Горбулів, вул. 50-річчя Жовтня, 19-а, ідентифікаційний код 32277057) повернути державі в особі Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області (12301, Житомирська область, смт. Черняхів, майдан Рад, 1, ідентифікаційний код 04053453) земельну ділянку загальною площею 3,4775га, кадастровий номер 1825682400:06:000:0162, яка знаходиться на території Горбулівської сільської ради Черняхівського району Житомирскої області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Стоун-3" (12316, Житомирська область, Черняхівський район, с.Горбулів, вул. 50-річчя Жовтня, 19-а, ідентифікаційний код 32277057) в доход Державного бюджету України

- 2436,00,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 31.10.14

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2- прокурору

3- відповідачу (рек.)