Постанова

від 31.10.2014 по справі 815/1939/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1939/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2013 року № 0000032250, -

В С Т А Н О В И В:

Товариств з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «ТРК Клуб-ТВ») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просить визнати протиправними дії відповідача та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 року № 0000032250.

Позивач позовні вимоги, в цілому, обґрунтовує тим, що на підставі акту перевірки від 12.12.2012 року № 7675/22-5/3659151 «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ТРК «Клуб-ТВ», код ЄДРПОУ - 33659151 щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Приємна пропозиція» код ЄДРПОУ - 37264435, їх реальності та повноти відображення в обліку за період: липень 2012 року», відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.01.2013 року № 0000032250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 60 812,00 грн. (за основним платежем - 48650 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12162 грн.). Позивач вважає, що дії посадових осіб відповідача при прийнятті відповідного рішення є протиправними, а саме оскаржуване податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях, зокрема, зазначивши, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, включаючи матеріали адміністративної справи № 815/4079/13-а, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Щодо податку на додану вартість дії державної податкової служби спрямовані на запобігання необґрунтованому заниженню сум податкових зобов'язань з цього податку, безпідставному одержанню сум бюджетного відшкодування з ПДВ, тобто прийняття передбачених законом заходів до суб'єктів господарювання, які намагаються штучно створювати у податковому обліку з податку на додану вартість від'ємні різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з метою безпідставного одержання коштів з державного бюджету або створювати таки умови для вигодонабувача, виконуючи посередницьку функцію між ним та вигодоформуючим суб'єктом.

Судом встановлено, що в період з 29.11.2012 року по 19.12.2012 року, згідно п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-УІ, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 26.11.2012 року № 2812 та згідно направлення від 26.11.2012 року № 003625/3333 посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ТРК Клуб-ТВ», їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 12.12.2012 року № 7675/22-5/3659151 «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ТРК «Клуб-ТВ», код ЄДРПОУ - 33659151 щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Приємна пропозиція» код ЄДРПОУ - 37264435, їх реальності та повноти відображення в обліку за період: липень 2012 року», відповідно до висновку якого, встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в період який підлягав перевірці з ПДВ на суму 48650,00 грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на загальну суму ПДВ 48650,00 грн. (а.с. 31-41 том 1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 року № 0000032250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 60 812,00 грн. (за основним платежем - 48650 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12162 грн.) (а.с. 10 том 1).

Не погодившись з висновками акту перевірки, прийнятим податковим повідомленням-рішенням та діями щодо його прийняття, ТОВ «ТРК Клуб-ТВ» оскаржило їх в судовому порядку, вимагаючи визнання їх протиправними та скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування позивачу сум податку на додану вартість стали висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в липні 2012 року на суму 48650,00 грн. по господарських операціях з ТОВ «Приємна пропозиція».

Вказані вище обставини, як вбачається з акту перевірки, були встановлені, окрім іншого, на підставі акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.09.2012 рок № 3796/22-9/37264435 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Приємна пропозиція», код за ЄДРПОУ 37264435 щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень 2012 року», відповідно до висновків якого встановлено, що операції ТОВ «Приємна пропозиція» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ «Приємна пропозиція» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, перевіркою первинної документації ТОВ «ТРК Клуб - ТВ» було встановлено, що відповідно до договору ТОВ «ТРК Клуб - ТВ» та ТОВ «Приємна пропозиція» №18 від 07.07.2012 року про надання послуг предметом його було надання комплексу послуг щодо документального репортажу для розміщення в ефірі телеканалу GTV, однак, отримання зазначеного репортажу станом на час проведення перевірки як нематеріальний актив у оборотно - сальдових відомостях ТОВ «ТРК Клуб - ТВ» відображено не було. Крім того, перевіркою було встановлено, що протягом липня 2012 року ТОВ «ТРК Клуб - ТВ» було оплачено роботи з розробки репортажу для розміщення в ефірі телеканалу GTV ТОВ «Приємна пропозиція», якого в ході перевірки не представлено на загальну суму 291 900 грн. у тому числі ПДВ у сумі 48650 грн. Таким чином, відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ «ТРК Клуб - ТВ» п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в період який підлягав перевірки з податку на додану вартість на суму 48650,00 грн.

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій, здійснюваних між ТОВ «ТРК Клуб - ТВ» та ТОВ «Приємна пропозиція», що є підставою для формування витрат, виникнення права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань та одержання сум бюджетного відшкодування з ПДВ.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі по тексту - ПК України).

Так п. 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Однак в даному конкретному випадку, з урахуванням доводів представника відповідача, предметом доказування у справі, у тому числі, є реальність правочину за укладеними угодами.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Проте податкова накладна не є документом, на підставі якого можливо дійти висновку про використання придбаних товарів (послуг) у межах господарської діяльності платника податку та отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Судом встановлено, що 07.07.2012 року між ТОВ «ТРК «Клуб - ТВ» (Замовник) та ТОВ «Приємна пропозиція» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №18, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг по організації і забезпеченню художньої постановки документального репортажу для розміщення замовником в ефірі телеканалу GTV (а.с. 54-57 том 1).

В підтвердження товарності операцій між ТОВ «ТРК Клуб - ТВ» та ТОВ «Приємна пропозиція», позивачем було надано до перевірки та до суду копії вищезазначеного договору, податкових накладних, актів надання послуг та платіжних доручень (а.с. 54-70, 91-106 том І).

У періоді, що перевірявся, а саме в липні 2012 року позивачем сформовано податковий кредит за рахунок ПДВ в загальній сумі 48 650,00 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Приємна пропозиція».

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність - це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати право на податковий кредит.

У відповідності до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання. Не належать до поставки операції передачі товарів в межах цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Відповідно до п.п. 14.1.191 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Дії з перерахування постачальнику коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього не підпадають під поняття «продаж товарів».

Також Постановою Верховного суду України від 21.10.2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд» до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення визначено, що дії з перерахування постачальнику коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього не підпадають під поняття «продаж товарів», яке визначено п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому, відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

При цьому, судом встановлено, що позивач звертався до Одеського окружного адміністративного суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування у повному обсязі рішення Міністерства доходів та зборів України про результати розгляду скарги від 24.04.2013 року № 1442, яким Міністерство доходів і зборів України залишило без змін, оскаржуване у даній справі позивачем, податкове повідомлення рішення від 03.01.2013 року № 0000032250.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року по справі № 815/4079/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014 року, у задоволенні позову ТОВ «ТРК Клуб-ТВ» до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про розгляд скарги від 24.04.2013 року № 1442 - відмовлено.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно з ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Передбачене вищевказаною нормою звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов'язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.

Як вбачається з постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року по справі № 815/4079/13-а, яка набрала законної сили, при розгляді справи судом були також досліджені обставини укладення між ТОВ «ТРК «Клуб - ТВ» та ТОВ «Приємна пропозиція» договору про надання послуг №18 та відповідно реальність здійснюваних за ним операцій.

Так, вказаним судовим рішенням, зокрема, встановлено, що на підтвердження виконання ТОВ «Приємна пропозиція» договору про надання послуг позивачем надано суду податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит перевіреного періоду, №702 від 16.07.2012р., №703 від 16.07.2012р., №704 від 16.07.2012р. №705 від 16.07.2012р., №719 від 26.07.2012р., №718 від 26.07.2012р. Однак, зазначені документи не можуть бути прийняті у якості належних доказів, оскільки у них не зазначено прізвище осіб, що їх виписали, у зв'язку з чим не можливо встановити особу відповідальну за вказану операцію. При цьому, зазначені податкові накладні виписані на виконання договору поставки №18 від 07.07.2012 р.

Також, представником позивача надано до суду акти надання послуг з комплексу послуг з організації та забезпечення художньої постановки дитячого свята від 16.07.2012р. №0094, №0095, №0096, №0097, від 26.07.2012р. №00106, №00105. При цьому, у вказаних актах не зазначено перелік послуг, які були надані виконавцем та прийняті замовником згідно кожного акта. Також у зазначених актах не вказано прізвище осіб відповідальних за здійснення вказаних господарських операцій, які безпосередньо підписали акти від виконавця та замовника.

Представником позивача на підтвердження реальності здійснюваної господарської операції з ТОВ «Приємна пропозиція» було надано до суду диск з відеозаписом, за твердженням представника позивача, документального репортажу дитячого свята згідно укладеного договору про надання послуг №18. При цьому, дослідженням зазначеного репортажу, судом було встановлено, що він містить інформацію про проведення дитячого свята іншого ніж було узгоджено сценарним планом до договору №18 від 07.07.2012р.

Крім того, представником позивача надано до суду у підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій з ТОВ «Приємна пропозиція» копії платіжних доручень на перерахування коштів ТОВ «Приємна пропозиція», однак, перерахування коштів позивачем на користь ТОВ «Приємна пропозиція» не може свідчити про реальність здійснюваної господарської операції.

З огляду на викладене, вказаним судовим рішенням встановлено, що позивачем не надано належних доказів щодо виконання обов'язків відповідно до укладеного договору поставки №18 від 07.07.2012р. з ТОВ «Приємна пропозиція» у перевірений податковим органом період та за таких обставин, суд у вказаному судовому рішенні дійшов висновку, щодо правомірності встановленого податковим органом порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит в період який підлягав перевірки з ПДВ на суму 48 650,00 грн.

З огляду на приписи ст.124 Конституції України, ст.ст. 72, 254 КАС України, суд не вбачає жодних правових підстав для залишення поза увагою при вирішенні даної справи постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року по справі № 815/4079/13-а, а відтак, згаданий судовий акт підлягає обов'язковому застосуванню при розгляді даного спору.

Таким чином, з огляду на те, що рішенням суду, яке набрало чинності, встановлено правомірність встановленого податковим органом порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит в періоді який підлягав перевірки з ПДВ на суму 48 650,00 грн., зафіксованого в акті від 12.12.2012 року № 7675/22-5/3659151, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо прийняття, так само як і саме спірне податкове повідомлення рішення від 03.01.2013 року № 0000032250, прийняте на підставі вказаного акту перевірки є обґрунтованим та правомірним.

При цьому, суд зазначає, що при розгляді даної справи судом також були досліджені надані позивачем податкові накладні, акти надання послуг, платіжні доручення та диск з відеозаписом, за твердженням представника позивача, документального репортажу дитячого свята згідно укладеного договору про надання послуг №18 та суд дійшов аналогічного за вищезазначеним судовим рішенням по справі №815/4079/13-а висновку, а будь-яких інших доказів на підтвердження реальності здійснення вищезазначених господарських операцій позивачем до суду надано не було.

Крім того, з урахуванням того, що при проведенні перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було досліджено первинні документи ТОВ «ТРК Клуб - ТВ» суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2012р. по справі №2а-13771/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 року було визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Приємна пропозиція», за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 20.09.2012р. №3796/22-9/37264435, а також з огляду на те, що судом встановлено, що постановою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2012р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 року по справі №2а-13771/12/2670 скасовано, в задоволенні позовних вимог ТОВ «Приємна пропозиція» відмовлено (а.с. 43-44 том 1).

Також суд додатково зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Під час проведення перевірки та розгляду справи в суді представником позивача не надано доказів руху активів у процесі здійснення вищезазначених господарських операцій. Не спростовані твердження відповідача щодо відсутності можливостей ТОВ «Приємна пропозиція» для вчинення господарських операцій, за якими виписані податкові та видаткові накладні, надані позивачем.

Також суд відхиляє доводи позивача щодо того, що надані позивачем договір, податкові накладні та акти надання послуг, є безперечними доказами обґрунтованого віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у ціні вартості отриманих послуг. Так, як вказані документи, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне отримання послуг саме від вищезазначеного контрагенту, на підставі яких сформований податковий кредит, за умови недодержання встановленої чинним, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством форми для обліку, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на його формування, та не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивачем, враховуючи наявні первинні документи, не доведений факт отримання послуг від ТОВ «Приємна пропозиція».

Суд вважає необхідним зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Суд погоджується з висновками за актом перевірки та доходить аналогічного висновку, що дії позивача призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Очевидним також вбачається факт, що ТОВ «ТРК Клуб - ТВ» укладена угода з контрагентом, яка не була спрямована на реальне настання правових наслідків. Під час судового розгляду справи позивачем не наданого жодного переконливого доказу, який би спростував такий висновок.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає, ТОВ «ТРК Клуб - ТВ» не надано вичерпних, оформлених належним чином згідно з вимогами діючого законодавства документів, на підставі яких можливо достовірно визначити, що товари та роботи (послуги) отримані саме від контрагента ТОВ «Приємна пропозиція». При цьому в ході перевірки встановлена відсутність фактичного підтвердження взаємовідносин позивача з вищевказаним підприємством, як при укладенні самого договору так і при здійсненні безпосередньо господарських операцій за ним.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що в силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких фактичних даних, які б спростували висновки за актом перевірки про наявність ознак нікчемності укладеної позивачем угоди з ТОВ «Приємна пропозиція».

Несплата ТОВ «ТРК Клуб - ТВ» податків у встановленому законодавством України порядку руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави та формування дохідної частини Державного бюджету України, що суперечить моральним засадам суспільства. Наявним вбачається намір позивача одержати економічний ефект за рахунок формування податкового кредиту за угодою, яка не була спрямована на реальне настання правових наслідків, з ціллю заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Такі дії позивача призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України, оскільки не сплачені підприємством ПДВ внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового кредиту з ПДВ є дохідною частиною бюджету та власністю держави.

Провадження ТОВ «ТРК Клуб - ТВ» своєї діяльності призвело до штучного завищення податкового кредиту та витрат.

На підставі встановлених судовим рішенням у справі №815/4079/13-а, яке набрало законної сили обставин, встановлених судом в межах розгляду даної справи фактів та досліджених доказів, керуючись нормами діючого законодавства та внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що ТОВ «Приємна пропозиція» не мало реальної можливості здійснювати господарські операції за вищевказаним договором, тобто не здійснювало господарську діяльність, а штучно формувало податкову вигоду позивачу.

При відсутності реального здійснення господарських операцій ТОВ «Приємна пропозиція», видало податкові накладні позивачу в порушення вимог ПК України, який надає право видавати такі накладні лише при здійсненні господарської операції.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем в межах компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. При цьому звернення позивача з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів суд оцінює обраний спосіб ухилення від відповідальності за встановлені порушення.

З огляду на викладене, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з позивача решту суми судового збору пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2013 року № 0000032250 - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» (код ЄДРПОУ 33659151, адреса: 65063, м. Одеса, вул. Пастера, 60) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1644,30 гривень (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 31 жовтня 2014 року.

Суддя С.О. Cтефанов

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2013 року № 0000032250 - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» (код ЄДРПОУ 33659151, адреса: 65063, м. Одеса, вул. Пастера, 60) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1644,30 гривень (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).