Ухвала

від 22.01.2014 по справі 666/2227/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№11кп/791/67/14 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ч.2 ст. 368 КК України Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

іменем України

22 січня 2014 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 листопада 2013 року, яким: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Херсона, громадянина України, зареєстрованого

та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч.2 ст. 368 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно- господарською діяльністю, строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України.

Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази.

в с т а н о в и л а:

Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за те, що він, працюючи на посаді головного державного податкового інспектора відділу зустрічних звірок управління податкового контролю Державної податкової інспекції у м.Херсоні, будучи представником влади та службовою особою, проводячи позапланову виїзну перевірку на ПП «Мітойл» за адресою: м.Херсон, вул.Суботи, 80 з питань дотримання вимог податковою законодавства, одержав 26.02.2013 року м. Херсоні неправомірну вигоду від заступника директора вказаного підприємства ОСОБА_9 в сумі 20 000 грн. за складання акту про результати перевірки, в якому не буде відображено таких порушень податкового законодавства, які є підставою для самостійного визначення ДПІ у м. Херсоні грошового зобов`язання ПП «Мітойл», та застосування до нього штрафної (фінансової) санкції та надсилання останньому податкового повідомлення - рішення.

У поданій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_8 з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого, просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_10 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням функції представника влади чи місцевого самоврядування, строком на 3 роки, з конфіскацією майна. Відповідно до ст. 54 КК України позбавити його спеціального звання інспектор податкової служби 1 рангу. В обґрунтування доводів указує, що суд першої інстанції належним чином не мотивував і не дав оцінки сукупності всіх доказів обвинувачення, досліджених під час судового розгляду, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про перекваліфікацію дій ОСОБА_8 з ч.4 на ч.2 ст. 368 КК України, виключивши кваліфікуючу ознаку як одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням, оскільки досліджені в судовому засіданні докази свідчать про те, що обвинувачений неодноразово висловлював свої незаконні вимоги директору ПП «Мітойл» та його заступнику про надання йому грошових коштів за складання акту перевірки, в якому не буде відображено таких порушень вимог податкового законодавства, що тягнуть за собою нарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій, погрожуючи їх застосуванням, чим створив умови, за яких заступник директора вимушений був дати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливих наслідків для зазначеного підприємства. Тому дії ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч.4 ст. 368 КК України. Крім того, суд позбавив ОСОБА_8 права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, виконання яких ним не передбачено, оскільки він за своєю посадою державного податкового інспектора виконував функції представника влади. Обвинуваченим вчинено тяжкий злочин, а тому йому слід призначити покарання у виді реального позбавлення волі з обов`язковим застосуванням додаткових покарань та з позбавленням спеціального звання на підставі ст. 54 КК України.

У запереченнях захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 вказує на необґрунтованість апеляційної скарги прокурора, посилаючись на те, що висновки суду про перекваліфікації дій ОСОБА_8 з ч.4 на ч.2 ст. 368 КК України відповідають фактичним обставина кримінального провадження і підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами. Покарання обвинуваченому призначено з дотримання вимог ст. 65 КК України. Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_8 без зміни.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, та просив ухвалити новий вирок щодо ОСОБА_8 з наведених вище підстав, пояснення захисника ОСОБА_7 і обвинуваченого ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, у дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, останнє слово ОСОБА_8 , в якому він просив вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження та доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом правильно встановлено фактичні обставини провадження і зроблено обґрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_8 в одержанні хабара.

Такий висновок суду ґрунтується на досліджених у встановленому законом порядку доказах, яким дано належну оцінку.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.2 ст. 368 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими з таких підстав.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 , працював на посаді головного державного податкового інспектора відділу зустрічних звірок управління податкового контролю Державної податкової інспекції у м. Херсоні, і будучи представником влади та службовою особою, проводив позапланову виїзну перевірку на ПП «Мітойл» з питань дотримання вимог податковою законодавства.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечував той факт, що він, будучи представником влади та службовою особою, одержав неправомірну вигоду від заступнику директора вказаного підприємства ОСОБА_9 ..

При цьому він визнав, що 26.02.2013 року, працюючи державним податковим інспектором, і проводячи перевірку, одержав від ОСОБА_9 20 000 грн. за складання акту, в якому не буде відображено таких порушень податкового законодавства, які є підставою для самостійного визначення ДПІ у м. Херсоні грошового зобов`язання ПП «Мітойл», застосування до нього штрафної (фінансової) санкції та надсилання останньому податкового повідомлення рішення.

Потерпілий ОСОБА_9 (заступник директора ПП «Мітойл») показав, що державний податковий інспектор ОСОБА_8 проводив перевірку на ПП «Мітойл» з питань дотримання вимог податковою законодавства. Під час зустрічей ОСОБА_8 запропонував йому передати 20 000 грн. за складання акту перевірки, згідно якого за результатами перевірки штрафних санкцій до ПП «Мітойл» не буде застосовано, за що він передав ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 20 000 грн. Погроз та тиску зі сторони ОСОБА_8 не було.

Ці ж обставини підтвердив свідок ОСОБА_11 (директор ПП «Мітойл»)

Свідок ОСОБА_12 (бухгалтер ПП «Мітойл») показала, що вона та ОСОБА_9 підписали та отримали акт перевірки, складений ОСОБА_8 .. Про вимагання і одержання неправомірну вигоди останнім, їй нічого не відомо.

Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (керівники ДПІ у м. Херсоні) показали, що акт про результати перевірки ПП «Мітойл», який склав ОСОБА_8 , з яким вони ознайомились, складений згідно діючого законодавства та підписаний начальником відділу зустрічних звірок.

Відповідно до акту про результати перевірки ПП «Мітойл» від 22.02.2013 року з питань дотримання вимог податкового законодавства, складеного ОСОБА_8 , порушень податкового законодавства, що могли потягнути нарахування податкового зобов`язання та застосування штрафної (фінансової) санкції, зазначеним підприємством не допущено, тобто відсутні негативні наслідки, які могли заподіяти шкоду правам і законним інтересам ПП «Мітойл». (т.1 а.п.43-73)

Згідно з даними протоколу огляду місця події та відеозапису, висновків фізико-хімічної експертизи, у ОСОБА_8 виявлено та вилучено гроші в сумі 20 000 грн. попередньо промарковані люмінофором, який виявлено в змивах з рук ОСОБА_8

(т.1 а.п. 38 - 41, т.2 а.п. 170 - 187 )

Вказані обставини і показання обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 підтверджуються також змістом записів аудіо та відео розмов між ними, в ході яких вони обговорювали результати перевірки до моменту і під час одержання неправомірну вигоди ОСОБА_8 (т.3 а.п. 4 - 10)

Таким чином, наведені у вироку докази переконливо свідчать про те, що ОСОБА_8 , будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду за виконання в інтересах заступника директора ПП «Мітойл» ОСОБА_9 дій з використанням наданої йому влади, і його винність у вчиненні цього злочину доведено повністю.

За таких обставин суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.2 ст. 368 КК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що дії ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч.4 ст. 368 КК України як одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням, то колегія суддів вважає їх безпідставними і такими, що суперечать встановленим у провадженні обставинам.

Так, згідно з приміткою п.3 ст. 354 КК України у статті 368 КК України вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливих наслідків щодо своїх прав і законних інтересів.

Як установлено судом першої інстанції і підтверджено матеріалами провадження, ОСОБА_8 жодних погроз вчинення або не вчинення дій, які могли б заподіяти шкоду правам чи законним інтересам ПП «Мітойл», не вчиняв і умов, за яких би заступник директора ОСОБА_9 був вимушений надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливих наслідків щодо прав і законних інтересів зазначеного підприємства, не створював.

Суд першої інстанції врахував зазначені вимоги закону і правильно визнав, що ОСОБА_8 не вимагав, а лише висунув вимогу передати йому грошові кошти за складання складання акту про результати перевірки, в якому не буде відображено таких порушень податкового законодавства, які є підставою для самостійного визначення ДПІ у м. Херсоні грошового зобов`язання ПП «Мітойл», та застосування до нього штрафної (фінансової) санкції та надсилання останньому податкового повідомлення - рішення.

Згідно з приміткою п.3 ст. 354 КК України у статті 368 КК України, така вимога без погрози вчинення дій, які могли заподіяти шкоду правам чи законним інтересам ПП «Мітойл», не є вимаганням неправомірної вигоди.

Крім того, суд врахував також ту обставину, що акт про результати перевірки ПП «Мітойл», складений ОСОБА_8 , за своїм змістом відповідає діючому законодавству, який було перевірено контролюючим органом, тобто є чинним. Цей акт було вручено представникам підприємства не пізніше 5 днів з моменту підписання.

Отже, при складанні зазначеного акту, ОСОБА_8 не вчинив будь-яких дій, які могли б заподіяти шкоду правам чи законним інтересам ПП «Мітойл».

Оскільки під час судового розгляду не було встановлено достатніх доказів про вимагання ОСОБА_8 неправомірної вигоди і вичерпані можливості їх отримання, суд першої інстанції правильно перекваліфікував дії ОСОБА_8 з ч. 4 на ч.2 ст. 368 КК України.

У зв`язку з чим, доводи прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, не ґрунтуються на матеріалах провадження.

Що стосується доводів прокурора про м`якість призначеного покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував, що він вперше вчинив злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, обставини, що пом`якшують покарання, зокрема, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини, що він є інвалідом 3 групи з дитинства по зору. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Врахувавши зазначені обставини, та дані про особу винного, суд дійшов висновоку про можливість виправлення ОСОБА_8 без відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, і на думку колегії, є правильним. Таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом із тим, як правильно зазначено в апеляційній скарзі прокурора, при призначенні ОСОБА_8 додаткового покарання, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, у виді позбавлення права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, суд не врахував, що він за своєю посадою державного податкового інспектора виконував функції представника влади, а тому повинен був позбавити його права обіймати посади, пов`язані із здійсненням функції представника влади, а не взагалі всіх можливих посад та здійснення функцій, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Тому вирок в цій частині підлягає зміні.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування вироку, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 409 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 листопада 2013 року щодо ОСОБА_8 в частині призначення покарання - зміни.

Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.2 ст. 368 КК України до додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із здійсненням функцій представника влади, строком на 2 роки.

У решті вирок щодо нього залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: