Ухвала

від 08.10.2014 по справі 804/1221/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2014 рокусправа № 804/1221/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі №804/1221/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лексус Центр до про Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лексус Центр (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.09.2013 року №0000262204. (т.1, а.с.3-9)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/1221/14. (т.1, а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, містить численні спотворення фактів. Крім того, відповідач з порушенням ст.79 Податкового кодексу України розпочав проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Лексус Центр .

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі №804/1221/14 адміністративний позов задоволено. (суддя - Захарчук Н.В.) (т.2, а.с.49-57)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що судом не встановлено ознак нікчемності правочинів, укладених позивачем із контрагентами при здійсненні операцій по поставці будівельних матеріалів.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі №804/1221/14 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що акт від 29.07.2013 року № 118/223/35933371 складений правомірно, згідно діючого законодавства, а висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими.

25 червня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№34343/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що висновки відповідача зроблені без належного дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, а факти, викладені в акті, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України відносно того, що угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та є підставою для невизнання таких угод недійсними.

Відповідач у судовому засіданні підтримав вимог апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровської окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі №804/1221/14 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі №804/1221/14.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 26 липня 2013 року по 29 липня 2013 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ПП Полтава-Проект-Монтаж за грудень 2012 року та ТОВ Горизонталь Артпелес за квітень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, результати якої оформлено актом №118/223/35933371 від 29 липня 2013 року.

Висновками зазначеного акту встановлено:

- нереальність здійснення господарських відносин з ТОВ Лексус-Центр , а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ Лексус-Центр операцій по ланцюгу з постачальником ПП Полтава-Проект-Монтаж за грудень 2012 року на ТОВ Горизонталь Артпелес за квітень 2013 року;

- порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 156029,43 грн.

17 вересня 2013 року, на підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000262204.

За результатами оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення в адміністративному порядку, останнє залишено без змін.

Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі №816/2136/13 визнано неправомірними дії ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС щодо формування в акті №437/22.5-10/35295110 від 10.04.2013р. Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Полтава-Проект-Монтаж (код ЄДРПОУ 35295110) з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період - за лютий 2010 року-2013 року висновків.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року вказану постанову суду першої інстанції залишено без змін.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що висновки Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо зазначених порушень при здійсненні господарських взаємовідносин між ТОВ Лексус Центр та ПП Полтава-Проект-Монтаж є неправомірними.

Також позивач своєчасно отримував від контрагентів податкові накладні на підтвердження факту надання ними товарів та робіт. Отримання податкових накладних від зазначених підприємств, засвідчує факт виникнення в ТОВ Лексус Центр законного права на віднесення сум податку до податкового кредиту. Таким чином, сума ПДВ була віднесена ТОВ Лексус Центр за вказані періоди до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ПП Полтава-Проект Монтаж та ТОВ Горизонталь Артпелес . На момент складання вказаних податкових накладних ПП Полтава-Проект-Монтаж та ТОВ Горизонталь Артпелес були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також, зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 12 лютого 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі №804/1221/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 13 жовтня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Згідно з оригіналом.

Помічник судді К.О. Потапов