Ухвала

від 31.10.2014 по справі 760/17975/14-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 6-850/14 (760/17975/14-ц)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2014 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кізюн Л.І.

при секретарі Слепусі О.П.,

розглянувши подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Дякона Назара Миколайовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в:

Державний виконавець Дякон Н.М. звернувся до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань, покладених на нього рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10.11.2011 року та рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20.06.2013 року у справі № 2-1810/11.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві знаходиться виконавче провадження №39307884 з виконання виконавчого листа по справі №2-1810/11, виданого 26.07.2013 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості в сумі 430168,36 дол. США, що за курсом НБУ становить на 08.11.2011 року 3433044,63 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києві від 11.07.2014 року замінено стягувача ТОВ «Кредитні ініціативи» його правонаступником ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг».

Виконавче провадження з примусового виконання рішення розпочато 14.08.2013 року та надано боржнику строк для добровільного його виконання до 21.08.2013 року.

У встановлений для добровільного виконання строк, вимоги виконавчого документу боржником виконані не були. На день внесення подання до суду боржником не здійснено жодних дій для погашення заборгованості, повністю або частково. При цьому у боржника є можливість для вчинення активних дій, спрямованих на погашення боргу, оскільки йому на праві власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1.

Боржник свідомо не отримує надіслані йому державним виконавцем повідомлення, що на думку державного виконавця також свідчить про умисне ухилення від виконання своїх зобов'язань.

Також, державний виконавець вказує, що виїзд боржника за межі України унеможливить виконання рішення суду.

З огляду на наведені вище обставини просить обмежити боржника у праві виїзду за межі України на підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України».

В судовому засіданні державний виконавець Дякон Н.М. підтримав подання та просив його задовольнити.

Суд, заслухавши державного виконавця, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні подання необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.07.2013 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10.11.2011 року у справі №2-1810/11 та рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20.06.2013 року, якими з ОСОБА_2 стягнуто на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість в сумі 430168,36 дол. США, що за курсом НБУ становить на 08.11.2011 року 3433044,63 грн.

14.08.2013 року державним виконавцем Нечай Г.П. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документу та арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

На час розгляду подання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10.11.2011 року у справі №2-1810/11 та рішення Апеляційного суду м. Києва від 20.06.2013 року в повному обсязі не виконане.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києві від 11.07.2014 року замінено стягувача ТОВ «Кредитні ініціативи» його правонаступником ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг».

Також, судом встановлено, що в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «Факторингова компанія «ФК Факторинг» звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 8000000000:91:109:0166, належну на праві власності ОСОБА_2, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, вартість земельної ділянки оцінена експертом в 1605650,00 грн.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», який визначає загальні умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на державного виконавця покладено обов'язок вживати заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 2, 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у тому випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

З аналізу вказаних положень Закону слідує, що задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені саме за ухилення від виконання зобов'язань, а не за наявність факту їх невиконання. Саме по собі невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

При цьому, під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов'язків.

Так, зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Як вбачається з матеріалів подання виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №2-1810/11 розпочато у серпні 2013 року, про що державним виконавцем винесено відповідну постанову. Державним виконавцем також накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

У судовому засіданні державний виконавець пояснив, що у боржника наявна на праві власності земельна ділянка.

З подання вбачається, що боржнику на праві власності належить квартира.

Крім того, матеріали подання та наданого суду виконавчого провадження не містять доказів про те, що державним виконавцем витребовувалися дані про доходи боржника та вчинялися відповідні дії по виконанню рішення суду.

Наявність нереалізованого нерухомого майна, яке згідно позиції державного виконавця боржник мав реалізувати, а виручені грошові кошти спрямувати на погашення заборгованості, не може свідчити про ухилення боржника від виконання ним обов'язків покладених на нього рішенням суду, оскільки такий обов'язок не покладний на боржника ні рішенням суду, ні ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Матеріали подання не містять належних доказів на підтвердження того, що боржнику вручена постанова про відкриття виконавчого провадження, та виклики державного виконавця, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що боржник обізнаний про наявність відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі №2-1810/11.

Державним виконавцем не надано суду доказів, які б свідчили, що у боржника дійсно є наміри виїзду за межі України до іноземної держави, шляхом звернення з відповідним клопотанням до Державної прикордонної служби, що може призвести до неможливості виконання рішення суду.

З огляду на наведене, враховуючи, що законних підстав для обмеження гарантованого Конституцією України права ОСОБА_2 на свободу пересування під час розгляду справи не встановлено, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання державного виконавця Дякон Н.М. необхідно відмовити.

Керуючись статтями 293, 377-1 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Дякона Назарія Миколайовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.І.Кізюн