Постанова

від 20.08.2014 по справі п/811/2579/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа №П/811/2579/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом : Фірми «Агрогідромаш» товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень.

Фірма «Агрогідромаш» товариство з обмеженою відповідальністю звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000182207 від 16.04.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 42 530,00 грн., у тому числі 28 353,00 грн. основного платежу та 14 177,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000172207 від 16.04.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44 768,00 грн., у тому числі 29 845,00 грн. основного платежу та 14 923,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки перевірки ґрунтуються виключно на даних автоматизованих систем співставлення податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та перевірок інших суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим до позивача застосовано відповідальність за ймовірні порушення норм податкового законодавства суб'єктами господарювання, з якими він не мав взаємовідносин. Також позивач вказує, що його контрагент ПП «Кроун ЛТД» на час здійснення господарських операцій був зареєстрований як платник ПДВ та мав право виписувати податкові накладні, а придбані у ПП «Кроун ЛТД» товари використані у господарській діяльності Фірми «Агрогідромаш» ТОВ.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою не підтверджено факт здійснення господарських операцій позивача з ПП «Кроун ЛТД», а тому відсутні підстави для податкового обліку відповідних господарських операцій. Разом з цим, відповідач наголошує на тому, що неодмінною умовою для відображення операцій у складі податкових зобов'язань та податкового кредиту і доходів та витрат є факт реалізації/придбання товарів, робіт та послуг.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Належно повідомлений представник відповідача в судове засідання не з'явився (а.с.35, Т.2).

У судовому засіданні 20 серпня 2014 року представником позивача подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.36, Т.2).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 20.08.2014 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.37, Т.2), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 27.03.2014 р. по 28.03.2013 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області відповідно до наказу №495 від 24.03.2014 р. (а.с.144, Т.1) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Агрогідромаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ПП «Кроун ЛТД» за січень, червень, липень 2013 року, за результатами якої складено акт №17/11-23-22-07/24148606 від 04.04.2014 р., висновками якого, зокрема, є порушення ТОВ Фірмою «Агрогідромаш», на думку відповідача:

- пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік у сумі 28 353,00 грн.;

-п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму податку на додану вартість у загальному розмірі 29 845,00 грн., у тому числі за січень 2013 року в сумі 15 864,00 грн., за червень 2013 року в сумі 8 241,00 грн., за липень 2013 року в сумі 5 740,00 грн. (а.с.17-31, Т.1).

На підставі акта перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000182207 від 16.04.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 42 530,00 грн., у тому числі 28 353,00 грн. основного платежу та 14 177,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.33, Т.1);

- №0000172207 від 16.04.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44 768,00 грн., у тому числі 29 845,00 грн. основного платежу та 14 923,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). (а.с.35, Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом визначено грошові зобов'язання у зв'язку з включенням позивачем до складу витрат та податкового кредиту сум за господарськими операціями з ПП«Кроун ЛТД», які на думку Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що відповідно до договору поставки №20/12 від 14.12.2012 р. (а.с.37-38, 41, 47, 54, 64, Т.1) Фірма «Агрогідромаш» ТОВ придбало у ПП «Кроун ЛТД» пресформи для заливки пінополіуретана, сталь, заливну масу, фарбник чорний та емаль, папір фільтрувальний, пресформу для виготовлення кілець ущільнюючих, зокрема, у січні 2014 року на суму 95 184,00 грн., у тому числі ПДВ - 15 864,00 грн., у червні 2014 року на суму 49 444,80 грн., у тому числі ПДВ - 8 240,80 грн., у липні 2014 року на суму 34 440,00 грн., у тому числі ПДВ - 5 740,00 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними (а.с.42, 43, 48, 49, 55, 56, 65, 66, Т.1). При цьому суму 149 224,00 грн. позивачем віднесено до складу витрат за 2013 рік, суму ПДВ 15 864,00 грн. до складу податкового кредиту за січень 2013 року, 8 240,80 грн. - за червень 2013 року, 5 740,00 грн. - за липень 2013 року (а.с.72-76, 82-85, 94-97, Т.1).

Оплату вартості товарів придбаних у ПП «Кроун ЛТД» здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.45, 51, 58, 68, Т.1).

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до суду надано копії товарно-транспортних накладних (а.с.44, 50, 57, 67, Т.1).

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування валових витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ видом діяльності за КВЕД Фірми «Агрогідромаш» ТОВ, є, зокрема, оптова торгівля деталями та приладдям для автомобільних засобів; виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів (а.с.11, Т.1).

Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що товари придбані позивачем у ПП «Кроун ЛТД» оприбутковано та використано в господарській діяльності Фірми «Агрогідромаш» ТОВ для виготовлення фільтрів, які у подальшому реалізовувалися контрагентам ТОВ «Кронос-Авто», ТОВ «Технічні інженерні системи», ТОВ «Вінкомстандартсервіс», ТОВ «А.-Т.-С.», ТОВ «Техноторг-Дон», ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ПАТ «Криворіжіндустрбуд», на підтвердження чого до суду надано копії картки рахунку 281, 26 «Місця зберігання: склад №1», оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 «Замовлення: контрагенти», видаткових накладних, платіжних доручень, договорів поставки, калькуляцій на виготовлення фільтрів, внутрішніх документів на передачу товарів у виробництво, накладних на отримання готової продукції (а.с.46, 52, 53, 59-63, 69-71, 161-251, Т.1, а.с.1-20, Т.2).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за вищевказаними господарськими операціями з ПП «Кроун ЛТД» безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Фірми «Агрогідромаш» ТОВ.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п.198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування складу валових витрат та податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач сформував витрати у 2013 році та податковий кредит у січні, червні та липні 2013 року на підставі належно оформлених видаткових та податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. Разом з цим, ПП «Кроун ЛТД» на час видачі податкової накладної зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.39, 40, Т.1), а тому відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було зобов'язане виписувати податкові накладні.

Окрім того, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ПП «Кроун ЛТД». Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Зважаючи на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між Фірмою «Агрогідромаш» ТОВ та ПП «Кроун ЛТД», а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000182207, №0000172207 від 16.04.2014 р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак сплачений позивачем судовий збір (10% від ставки судового збору для позовних вимог майнового характеру) у розмірі 182,70 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь Фірми «Агрогідромаш» ТОВ.

Керуючись ст. ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000182207 від 16 квітня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Фірмі «Агрогідромаш» Товариству з обмеженою відповідальністю збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 42 530,00 грн., у тому числі 28 353,00 грн. основного платежу та 14 177,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000172207 від 16 квітня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Фірмі «Агрогідромаш» Товариству з обмеженою відповідальністю збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44 768,00 грн., у тому числі 29 845,00 грн. основного платежу та 14 923,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Присудити Фірмі «Агрогідромаш» Товариству з обмеженою відповідальністю, ЄДРПОУ 24148606 (25002, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7, кім. 202) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн.70 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.М. Момонт