Постанова

від 21.10.2014 по справі 826/12029/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2014 року 13:05 № 826/12029/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 року

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна» (надалі - позивач) з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 06.06.2014 року №№ 0000643901, 0000633901.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивач не порушував вимог п.138.1., п.138.2. ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.185.1. ст.185, п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані відповідачу під час перевірки та засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит та формування валових витрат підприємства по взаємовідносинам з контрагентами.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача законними та обґрунтованими, прийнятими з підстав встановлення, під час перевірки позивача, факту нереальності проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, що, за правилами діючого податкового законодавства позбавляє платника податків (у даному випадку - позивача) права на формування податкового кредиту та валових витрат по таким операціям.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом відповідача від 04.04.2014 року № 370 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», зокрема, керуючись пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, призначена документальна позапланова виїзна перевірка позивача по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Маркет Продакт» (код 38607218) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 01.01.2013року по 31.12.2013 року, податку на додану вартість за період 01.11.2013 року по 30.11.2013 року, ТОВ «Полісся Пласт» (код 38428716) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, податку на додану вартість за період 01.11.2013 року по 31.01.2014 року, ТОВ «Баядера-Імпорт» (код 32155618) в частині відображення в податковому обліку розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до отриманих податкових накладних з датою виписки 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, ТОВ «Віткус» (код 35503748) в частині відображення в податковому обліку розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до отриманих податкових накладних з датою виписки з 01.03.2013 року по 31.03.2012 року, ТОВ «Бранд» (код 37441851) в частині відображення в податковому обліку розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до отриманих податкових накладних з датою виписки з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, ТОВ «Девілон» (код 30178883) в частині відображення в податковому обліку розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до отриманих податкових накладних з датою виписки з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, АТ «ВО «Конті» (код 25112243) в частині відображення в податковому обліку розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до отриманих податкових накладних з датою виписки 01.11.2012 року по 30.11.2012 року.

При цьому, суд зазначає.

Відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, виключною передумовою для прийняття органом державної податкової служби рішення (наказу) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків і здійснення такої перевірки, є факт не надання цим платником пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В той же час, відповідачем не подані суду докази направлення позивачу відповідного обов'язкового запиту та/або ненадання позивачем відповіді на обов'язковий запит.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення виїзної позапланової документальної перевірки позивача, передбачені пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового Кодексу України.

Незважаючи на зазначене, відповідачем булла проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Маркет Продакт» (код 38607218) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 01.01.2013року по 31.12.2013 року, податку на додану вартість за період 01.11.2013 року по 30.11.2013 року, ТОВ «Полісся Пласт» (код 38428716) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, податку на додану вартість за період 01.11.2013 року по 31.01.2014 року, ТОВ «Баядера-Імпорт» (код 32155618) в частині відображення в податковому обліку розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до отриманих податкових накладних з датою виписки 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, ТОВ «Віткус» (код 35503748) в частині відображення в податковому обліку розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до отриманих податкових накладних з датою виписки з 01.03.2013 року по 31.03.2012 року, ТОВ «Бранд» (код 37441851) в частині відображення в податковому обліку розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до отриманих податкових накладних з датою виписки з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, ТОВ «Девілон» (код 30178883) в частині відображення в податковому обліку розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до отриманих податкових накладних з датою виписки з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, АТ «ВО «Конті» (код 25112243) в частині відображення в податковому обліку розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до отриманих податкових накладних з датою виписки 01.11.2012 року по 30.11.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 21.05.2014 року № 536/28-10-39-10/32049199, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

п.138.1., п.138.2. ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 223 057,00 грн., у т.ч. по періодам: за 2013 рік - в сумі 223 057,00 грн.;

п.185.1. ст.185, п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в періоді, що перевірявся, на загальну суму 567 867,00 грн., у т.ч.: за листопад 2013 року на 504 047,00 грн., за грудень 2013 року на 59 540,00 грн., за січень 2014 року на 4 280,00 грн.

Так, наявність порушень позивачем норм податкового законодавства, зафіксованих в акті перевірки від 21.05.2014 року № 536/28-10-39-10/32049199, обґрунтовані з боку відповідача наступним.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивач мав взаємовідносини із ТОВ «Полісся Пласт» (код 38428716) в періоді 01.01.2013 року по 31.12.2013 року відповідно до договору поставки товарів та надання послуг № 25797 від 01.11.2012 року, за яким позивач надає контрагенту (постачальник) рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами і додатками до цього Договору, а постачальник у свою чергу, постачає і передає у власність позивача товари згідно з замовленнями позивача та товаросупровідною документацією, які є невід'ємною частиною даного Договору. Постачальник зобов'язаний постачати товари за цінами, зазначеними у затвердженій Сторонами специфікації/прайс-листі. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які налаються постачальником позивачу.

На виконання умов зазначеного договору, позивачем отримані від ТОВ «Полісся Пласт» наступні первинні документи: податкові накладні, видаткові (товарні) накладні та транспортні накладні (детальний перелік наведено в акті перевірки).

Для підтвердження оплати товару, відповідно до видаткових накладних, виписаних за листопад 2013 року, позивачем до перевірки надавалися платіжні доручення.

Також, до перевірки були надані позивачем документи на товар, що, зокрема, свідчать про його відповідність критеріям безпеки, а саме: висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи «Мішки поліетиленові господарчі та для пакування промислових і харчових продуктів» (об'єкт експертизи відповідає встановленим медичним критеріям безпеки/показникам); паспорт якості, виданий ТОВ «Полісся пласт», що підтверджує відповідність виробленого поліетиленового пакета ТУ У 20298773.001-2000; протокол №9087/535-538 досліджень виробів з полімерних та інших матеріалів від 14.04.2011 року, виданий ТОВ «Дніпропетровським центром радіологічного контролю».

Крім зазначених первинних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Полісся Пласт», відповідачем в ході перевірки був отриманий акт ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 18.02.2014 року № 1047/22-02/38428716 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Полісся Пласт» (код за ЄДРПОУ 38428716) з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» (код за ЄДРПОУ 32049199) за листопад 2013 року», згідно якого встановлено, що в ході проведення перевірки ТОВ «Полісся Пласт» не надано жодних документів щодо відпуску, зберігання, бухгалтерського обліку, навантаження та розвантаження ТМЦ, наявності транспортних засобів, наявності виделкового підйомника у ТОВ «Полісся Пласт»; надані посадовими особами ТОВ «Полісся Пласт» видаткові накладні не містять обов'язкових реквізитів (код форми, місце складання, посади та прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій і складання первинних документів, а також відсутні підписи про отримання посадових осіб ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»). ТОВ «Полісся Пласт», не є виробником продукції, а є посередником в реалізації продукції (поліетиленові пакети). При цьому, перевіркою не підтверджено документально оприбуткування та зберігання товарно-матеріальних цінностей для подальшого їх транспортування та реалізації на ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна». Також, підприємством не надано, а перевіркою не встановлено довіреності, посвідчення про відрядження, згідно яких ТОВ «Полісся Пласт» отримувало товар, документи на оприбуткування ТМЦ від постачальника до ТОВ «Полісся Пласт», що не доводить факт отримання товарів посадовими особами ТОВ «Полісся Пласт» реалізованих ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна».Таким чином, перевіркою ТОВ «Полісся Пласт» документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», їх вид, обсяг та розрахунки за листопад 2013 року та, відповідно, документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по податковому кредиту за листопад 2013 рік.

Отже, з огляду на наведене, встановлено неможливість реального здійснення ТОВ «Полісся Пласт» господарських операцій по поставці товарів ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна».

Також, в ході проведення перевірки встановлено, що позивач мав взаємовідносини із ТОВ «Маркет Продакт» (код 38607218) в періоді 01.01.2013 року по 31.12.2013 року відповідно до договору поставки товарів та надання послуг № 26080 від 16.09.2013 року, за умовами якого, позивач надає контрагенту (постачальник) рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами і додатками до цього Договору, а постачальник у свою чергу, постачає і передає у власність позивача товари згідно з замовленнями позивача та товаросупровідною документацією, які є невід'ємною частиною даного Договору. Постачальник зобов'язаний постачати товари за цінами, зазначеними у затвердженій Сторонами специфікації/прайс-листі. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які налаються постачальником позивачу.

На виконання умов зазначеного договору, позивачем отримані від ТОВ «Маркет Продакт» наступні первинні документи: податкові накладні, видаткові (товарні) накладні та транспортні накладні (детальний перелік наведено в акті перевірки).

Для підтвердження оплати товару, відповідно до видаткових накладних, виписаних за листопад 2013 року, позивачем до перевірки надавалося платіжне доручення.

Також, до перевірки були надані позивачем документи на товар, що, зокрема, свідчать про його відповідність критеріям безпеки та показникам відповідності, а саме: декларація про відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2008 року № 717; сертифікат відповідності №UA.003.C.228-13 від 22.08.2013 року, виданий ООВ ОС ДП «Черкасисистандартметрологія»; сертифікат відповідності серії ВВ № UA1.034.0125208-13 терміном дії 13.06.2013-11.06.2014. Продукція - концентрати проти обледеніння; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 01.08.2013 року №05.03.02-04/69383 (об'єкт експертизи відповідає встановленим медичним критеріям безпеки/показникам); висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.11.2010 року №05.03.02-04/84987 (об'єкт експертизи відповідає встановленим медичним критеріям безпеки/показникам).

Крім зазначених первинних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Маркет Продакт» відповідачем в ході перевірки був отриманий акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 27.02.2014 року №602/26-55-22-07/38607218 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Маркет Продакт» код за ЄДРГЮУ 38607218, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за листопад 2013 року», згідно якого встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Маркет продукт» анульовано 27.01.2014 року; ТОВ «Маркет Продакт» за податковою адресою не знаходиться; згідно АІС «Податковий блок» підприємство має 9 стан - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»; згідно аналітичної довідки на підприємстві працює 1 особа, заробітна плата не відома, основні засоби відсутні. Проведеними заходами встановити реальність здійснення господарських операцій не представилось можливим; в ході складання акту не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків; відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також: устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Маркет Продакт» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності; операції ТОВ «Маркет Продакт» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Таким чином, правочини, вчинені ТОВ «Маркет Продакт» не спрямовані на реальне настання наслідків, що ними обумовлені. Крім того, відповідно до АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Маркет Продакт» не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року, таким чином не визначено податкові зобов'язання ТОВ «Маркет Продакт» від реалізації товарів.

Отже, з огляду на наведене, встановлено неможливість реального здійснення ТОВ «Маркет Продакт» господарських операцій по поставці товарів ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна».

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку про відсутність реальності вчинення господарських операцій поставок між позивачем та контрагентами - ТОВ «Маркет Продакт» та ТОВ «Полісся Пласт», отже правочини, укладені з такими контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків. Таким чином, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій, а складені по відповідним операціям первинні документи є такими, що складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій та засвідчити право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам (господарським операціям) з ТОВ «Маркет Продакт» та ТОВ «Полісся Пласт».

Суд звертає увагу, що у супереч вимог Податкового кодексу України відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про не підтвердження реальності його угод (здійснених господарських операцій з контрагентами), тобто, фактично, податковим органом заміщено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем, у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки 21.05.2014 року № 536/28-10-39-10/32049199, за результатом розгляду яких, висновки акту перевірки від 21.05.2014 року № 536/28-10-39-10/32049199 були залишені без змін, як такі, що відповідають нормам діючого законодавства.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що не надаючи належної правової оцінки первинним документам по взаємовідносинам позивача з контрагентами, а також не приймаючи до уваги змісту та обсягу господарських операцій здійснених між позивачем та контрагентами, що вказані в первинних документах, податковий орган визначив в акті про те, що внаслідок порушень норм податкового законодавства контрагентами позивача, такі первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, внаслідок чого останній позбавлений законного права на віднесення сум по таким первинним документам до податкового кредиту та валових витрат підприємства.

На підставі акта перевірки позивача від 21.05.2014 року № 536/28-10-39-10/32049199, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 06.06.2014 року:

№ 0000643901, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 223 057,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 111 529,00 грн.;

№ 0000633901, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 567 867,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 283 394,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження до Міністерства доходів і зборів України, зазначені податкових повідомлення-рішення відповідача були залишені без змін.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, а також поясненням представників сторін, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст. 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.2.4, п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З аналізу п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення встановлено, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, оформлені належним чином (згідно вимог діючого законодавства України) податкова накладна, розрахункові, платіжні та інші первинні документи, є документами, які є підставою для нарахування податкового кредиту та формування валових витрат підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, зафіксовано в акті перевірки позивача та вже зазначалося раніше, позивач мав договірні відносини з контрагентами - ТОВ «Маркет Продакт» та ТОВ «Полісся Пласт», на підтвердження реальності яких, позивачем подавалися відповідачу, під час перевірки, виписані зазначеними контрагентами первинні документи, зокрема, видаткові накладні, податкові накладні та товарні накладні, під час огляду та дослідження частини яких, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, отже такі первинні документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача з контрагентом.

Крім того, для підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, позивачем надавалися суду додаткові документи, а саме: замовлення на поставку, ТТН-листи доставки, реєстри переданих товарних накладних, реєстри отриманих податкових накладних, акти перевірки розрахунків, копії товарних чеків на реалізацію споживачам придбаних у контрагентів товарів, докази завіряння підписів посадових осіб позивача на товаросупровідних документах на товар, платіжні доручення на оплату товару, які в сукупності свідчать про реальність вчинення позивачем відповідних операцій з контрагентами.

При цьому, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не подано, що спростовує доводи представника відповідача представлені в судовому засіданні та викладені в письмових запереченнях на позов.

Таким чином, фактично були відсутні обставини зазначені як встановлені, хоча лише їх наявність дала б підстави ставити під сумнів реальність господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ «ВКФ «Мілана».

Між тим, суд зазначає, що наявність податкових накладних та інших первинних документів (розрахункових, платіжних) є обов'язковою але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та валових витрат підприємства, оскільки право на їх оформлення надають лише реальні господарські операцій, за результатами яких платник податків формує податковий кредит та валові витрати.

Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В той же час, доводи відповідача на невідповідність наданих позивачем первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «Маркет Продакт» та ТОВ «Полісся Пласт», вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом до уваги не приймаються, оскільки а ні з акту перевірки, а ні з пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні, суду не вдалось встановити розбіжностей між вимогами діючого законодавства до оформлення первинних документів та їх фактичним змістом.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні ст.16 Кодексу, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагенти.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи судом встановлено не було.

Аналогічна позиція підтверджується численною судовою практикою у відповідних справах (ухвала ВАСУ від 19.02.2013 року № К/9991/64614/11, від 16.03.2013 року № К/800/9087/13).

Таким чином, відповідачем, незважаючи на положення ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було подано належних та допустимих доказів на обґрунтування власних доводів та/або доведення узгодженості дій позивача з недобросовісними контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод чи обізнаності позивача з відповідними діями контрагентів.

Крім того, суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Полісся Пласт» та акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Маркет Продакт», з наступних підстав.

По-перше, відповідач не був замовником зустрічної звірки контрагента позивача, а тому отриманий ним акт про неможливість її проведення не може бути належним доказом, оскільки отриманий всупереч діючому законодавству у неналежній формі. Зокрема, в порушення вимог Податкового кодексу України (п.73.5 ст.73), відповідачем прийнятий як доказ акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, а не довідка, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

По-друге, фактично, відповідач визначив акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Маркет Продакт» та акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Полісся Пласт» як підставу для проведення перевірки. При цьому, за правилами діючого податкового законодавства, наведена в актах інформація підлягала перевірці належними та допустимими доказами. Проте, як вбачається з тексту акта перевірки позивача, насправді, податкова інформація з зазначених актів, фактично була переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, складеним по взаємовідносинам позивача з контрагентами та іншим доказам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Таким чином, висновки акту перевірки позивача, сформовані, крім іншого, на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Полісся Пласт» та акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Маркет Продакт» є безпідставними.

Також, суд звертає увагу на закріплений статтею 61 Конституції України принцип індивідуалізації відповідальності, виходячи зі змісту якого, підприємство не несе відповідальності за свого контрагента та не позбавлене права на податковий кредит (формування валових витрат) у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту/валових витрат, що узгоджується з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії.

За таких обставин, доводи, викладені в акті перевірки позивача, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути достатніми підставами для визнання господарських операцій між позивачем та контрагентами нереальними та не можуть одночасно бути достатніми доказами неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами, внаслідок чого спірні податкові повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 06.06.2014 року №№ 0000643901, 0000633901 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 06.06.2014 року №№ 0000643901, 0000633901 з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків №0000643901 від 06.06.2014 року з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 223 057 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 111 529 грн. та № 0000633901 від 06.06.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на 567 867 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 283 934 грн.

Судові витрати в сумі 4872,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій