Постанова

від 30.10.2014 по справі 2а-5597/08/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-5597/08/1570

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Берекет Н.В.,

за участю представника апелянта - Віноградової С.А.,

представника Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - Боровець Ю.В.,

представника Південної митниці - Покотило Д.Ю.,

представника прокуратури Малиновського району м. Одеси - прокурора Лавренюка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті-Сервіс» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті-Сервіс» до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Південної митниці, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

25 березня 2008 року ТОВ «Айті Сервіс» звернулись до суду першої інстанції з вказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що ним згідно контракту №LDA-09/2007 від 14 вересня 2007 року, укладеного між ТОВ «Айті Сервіс» та компанією "LUDWIGSON LLP" GB, та договору комісії, укладеному між ТОВ «Айті Сервіс» та ТОВ «Софт-Макс», був отриманий вантаж - легкові автомобілі закордонного виробництва в розукомплектованому вигляді. Вказаний вантаж надійшов партіями 14.09.2007 року та 20.09.2007 року. 28 вересня 2007 року позивачем до ДП «Одесастандартметрологія» були подані заявки на проведення процедури сертифікації товару. 12 листопада 2007 року ТОВ «Айті Сервіс» отримало сертифікати відповідності товару. Процедура розмитнення однієї партії товару закінчилась 15.11.2007 року, а іншої - 16.11.2007 року. За час, втрачений підприємством на отримання сертифікатів на товари, тобто з 28.09.2007 року до 15.11.2007 року та 16.11.2007 року відповідних партій товарів, ТОВ «Айті Сервіс» було сплачено митний збір за перебування вантажу під митним контролем в сумі 672 177, 72 гривень. Вважаючи, що термін, витрачений на отримання сертифікатів відповідності товару, не підлягає зарахуванню до строку перебування товарів під митним контролем, позивач звернувся до Приморської митниці для отримання висновку про повернення з Державного бюджету України помилково зарахованих митних платежів. Відповідач відмовив ТОВ «Айті Сервіс» в наданні висновки, мотивуючи таке рішення відсутністю правових підстав для повернення сплаченого збору. Посилаючись на порушення відповідачем норм діючого законодавства, ТОВ «Айті Сервіс» просив суд визнати неправомірною відмову Приморської митниці у наданні висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, щодо суми надмірно сплаченого збору за перебування під митним контролем вантажу згідно з вантажно-митними деклараціями на загальну суму 672 177, 72 гривень, зобов'язати Південну митницю надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області висновок про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Айті Сервіс» надмірно сплаченого збору за перебування вантажу під митним контролем у розмірі 672 177, 72 гривень, зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Одеській області здійснити повернення на користь ТОВ «Айті Сервіс» суми надмірно сплачених до бюджету зборів за перебування товарів під митним контролем у розмірі 672 177, 72 гривень та стягнути з Південної митниці моральну шкоду у сумі 5 000 гривень.

Ухвалою від 04 березня 2009 року Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірною відмову Приморської митниці у наданні висновку про повернення Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, щодо суми надмірно сплаченого збору за перебування під митним контролем вантажу згідно з вантажно-митними деклараціями на загальну суму 672 177, 72 гривень; зобов'язано Південну митницю надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області висновок про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Айті Сервіс» надмірно сплаченого збору за перебування вантажу під митним контролем у розмірі 672 177, 72 гривень; зобов'язано Головне управління Державного казначейства України в Одеській області здійснити повернення на користь ТОВ «Айті Сервіс» суми надмірно сплачених до бюджету зборів за перебування товарів під митним контролем у розмірі 672 177, 72 гривень. Рішення суду мотивовано тим, що строк здійснення сертифікації не підлягає включенню до терміну знаходження товарів під митним контролем.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2012 року рішення попередніх судів скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, що суди попередніх інстанції передчасно та без дослідження усіх матеріалів справи дійшли висновку про повернення ТОВ "Айті Сервіс" надмірно сплаченого збору, за перебування вантажу під митним контролем.

Постановою Одеського окружного суду від 17 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач надав до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовою колегією встановлено, що 14 вересня 2007 року між ТОВ «Софт-Макс» (комітент) та ТОВ «Айті Сервіс» (комісіонер) був укладений договір комісії №АСМ - 14/09, відповідно до якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок комітента за винагороду купити товар у термін та за ціною, встановлених Договором, а також укласти договір з брокерськими фірмами для проведення митного оформлення товару.

14 вересня 2007 року на виконання умов договору комісії № АСМ - 14/09 між ТОВ «Айті Сервіс» (покупець) та компанією "LUDWIGSON LLP" GB (продавець) був укладений контракт № LDA-09/2007, згідно якого продавець зобов'язується поставити, а покупець - отримати та оплатити товар. Власником та вантажоотримувачем товару є ТОВ «Софт-Макс». На виконання умов договору комісії № АСМ - 14/09 та з метою здійснення митного оформлення товару 28.09.2007 року позивач подав заявки до ДП «Одесастандартметрологія» для проведення процедури сертифікації товару. Сертифікати на вантаж були отримані ТОВ «Айті Сервіс» 12.11.2007 року, а процедура розмитнення однієї партії закінчилась 15.11.2007 року, а іншої - 16.11.2007 року. За час перебування товарів під митним контролем, починаючи з 28.09.2007 року по 15 та 16 листопада відповідно, позивач сплатив збір в повному обсязі, а саме в сумі 672 177, 72 гривень.

Відповідно до п. 7.3.6. Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 363 від 23.06.1998 року, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, при нарахуванні зборів за перебування під митним контролем до строку перебування під митним контролем не включається час, витрачений імпортером на отримання дозволів державних органів на ввезення продукції та пред'явлення їх митній установі, якщо надання таких дозволів обумовлювалось проведенням відповідної експертизи продукції і вони не могли бути отримані до моменту перетинання продукцією митного кордону.

З матеріалів справи вбачається, що заявки на проведення сертифікації партій продукції (дорожньо-транспортних засобів) були подані 28.09.2007 року, тобто з цієї дати розпочалась процедура отримання сертифікатів відповідності товарів. 12.11.2007 року на вказані товари видані сертифікати.

Судовою колегією встановлено, і сторони це не заперечують, що період з 28.09.2007 року по 12.11.2007 року був витрачений імпортером на отримання сертифікатів відповідності товарів, а тому цей період не підлягає включенню до терміну знаходження товарів під митним контролем.

Разом з тим Південна митниця вважає, що позовні вимоги ТОВ «Айті Сервіс» не підлягають задоволенню, оскільки на момент здійснення митного оформлення позивач не надав відомості про здійснення з 28.09.2007 року по 12.11.2007 року процедури сертифікації товарів.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є належною особою, яка має право на повернення спірної суми коштів.

Судова колегія не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Таким чином, розпочинаючи митне оформлення товарів митний орган перевіряє наявність усіх необхідних документів, в тому числі сертифікатів відповідності товарів. Виходячи з викладеного, Приморська митниця не могла не знати про строки здійснення сертифікації товарів.

Крім того, ч. 1 розділу 3 Порядку повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата митних та інших платежів, помилково або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами. затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618 (в редакції, діючої на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми.

Відповідно до п.1.2, п.п.3.2.1 п. 3.2 Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією, затвердженого наказом Державної митної служби України від 23.06.1999 року № 363 (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення товару, у національній валюті України митні збори сплачуються суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами або такими, що не мають статусу юридичної особи) та iншими органiзацiями з мiсцезнаходженням на територiї України, якi створенi i дiють вiдповiдно до законодавства України...

Згідно п..п. 5.1 та 5.2 суми Порядку надмiру стягнених митних зборiв за бажанням особи, що здiйснює декларування товарiв та iнших предметiв, можуть бути їй поверненi або зарахованi в рахунок майбутнiх платежiв протягом установленого законодавством строку позовної давностi з моменту митного оформлення, контроль за поверненням надмiру стягнених сум митних зборiв або зарахуванням їх у рахунок майбутнiх платежiв здiйснює вiддiл митних платежiв митницi, де проводилося митне оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору комісії №АСМ - 14/09 від 14 вересня 2007 року та додаткової угоди від 01 жовтня 2007 року до вказаного договору, що є його невід'ємною частиною, які укладені між ТОВ "Софт-Макс" (Комітентом) та ТОВ "Айті Сервіс" (Комісіонером) п. 2.1.8 визначено, що Комісіонер (ТОВ "Айті Сервіс" зобов'язаний від свого імені вживати заходи по охороні прав та інтересів Комітента у випадку нестачі або пошкодження його майна. Згідно п. 2.1.9 вищезазначеного договору у випадку виникнення спору, Комісіонер зобов'язаний розв'язувати їх в інтересах комітента, але від свого імені, у встановленому законодавством порядку, у тому числі, у разі потреби, у судовому порядку, в частині придбанні, оплати, ввозу, декларуванні товарів. Комісіонер зобов'язаний на свій ризик і від свого імені, але в інтересах Комітента здійснювати всі дії по встановленню митної вартості, сплаті необхідних платежів, по поверненню й одержанню надмірно сплачених коштів. Згідно п. 4.4 Договору у випадку стягнення надмірно сплачених коштів з бюджету, Комісіонер зобов'язаний здійснити всі дії, передбачені законодавством для цього, та протягом 5 днів після одержання на свій поточний рахунок даних коштів перерахувати їх на поточний рахунок Комітента.

Як вбачається з гр. 9 вантажних митних декларацій ТОВ "Айті Сервіс" є особою, відповідальною за фінансове врегулювання.

Крім того, з банківської виписки по рахунку ТОВ "Айті Сервіс", що наявні в матеріалах справи, вбачається, що саме позивачем із свого рахунку на рахунок Приморської митниці було перераховано кошти - попередня оплата за митне оформлення ВМД згідно контракту № LDA-09/2007 від 14.09.2007 року без ПДВ. (Т.с. 3 а.с. 205-207).

Зазначені кошти прийняті Південною митницею, зараховані на рахунок Державного бюджету України, тим самим відповідач визнав факт, що ТОВ "Айті- Сервіс" є належним платником митних зборів.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних прав.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Айті-Сервіс" в частині зобов'язання митного органу надати висновок про повернення збору за перебування вантажу під митним контролем підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що митний орган не мав жодних законодавчо обґрунтованих підстав для нарахування митного збору протягом періоду з моменту ввезення товару на територію України та до моменту отримання сертифікатів відповідності.

Крім того, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що позивач не є належною особою, яка має право на повернення надміру сплачених коштів за перебування товару під митним контролем є передчасними, оскільки як вбачається з матеріалів справи - ТОВ "Айті - Сервіс", відповідно до митної декларації, є відповідальною особою, за фінансове врегулювання. Відповідно до договору комісії та додаткової угоди позивач, у випадку виникнення спорів, зобов'язаний розв'язувати їх в інтересах ТОВ "Софт-Макс", але від свого імені, у встановленому законодавством порядку, у тому числі, у разі потреби, у судовому порядку, в частині придбанні, оплати, ввозу, декларуванні товарів, здійснювати всі дії по встановленню митної вартості, сплаті необхідних платежів, по поверненню й одержанню надмірно сплачених коштів, а у випадку стягнення надмірно сплачених коштів з бюджету, зобов'язаний здійснити всі дії, передбачені законодавством для цього, та протягом 5 днів після одержання на свій поточний рахунок даних коштів перерахувати їх на поточний рахунок ТОВ "Софт- Макс", що і було зроблено позивачем.

Таким чином, для повного захисту прав та інтересів позивача, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення надмірно сплачених митних зборів, які належать ТОВ "Айті - Сервіс", підлягають задоволенню.

З огляду на вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції наведеного не врахував, та помилково дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині. При вирішенні справи судом першої інстанції, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Щодо позовних вимог, про стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає, що в цій частині вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано жодного доказу, що підприємством понесені якісь втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяними незаконними діями і відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

З матеріалів справи також вбачається, що на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2009 року, було видано виконавчі листи, щодо зобов'язання Південної митниці надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області висновок про повернення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті -Сервіс" суми надмірно сплаченого збору за перебування вантажу під митним контролем.

05.08.2009 року Державною митною службою України Південної митниці надано висновок про повернення збору за перебування вантажу під митним контролем з Державного бюджету України на користь ТОВ "Айті Сервіс" у розмірі 672 177, 72 гривень. Згідно платіжного доручення № 162.648 від 14.08.2009 року вищезазначені кошти перераховані на розрахунковий рахунок позивача які він отримав і в подальшому перерахував ТОВ "Софт - Макс". Повороту виконання рішення не відбувалось.

Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2012 р. постанова Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2009 року, на підставі якої ТОВ «Айті-Сервіс» отримано висновок про повернення збору та надмірно сплачений збір у сумі 672 177,72 грн., - скасована, та справу направлено на новий судовий розгляд, при цьому починаючи з 2009 року під час перегляду справи судом касаційної інстанції поворот виконання рішення суду в порядку ст.265 КАС України не був застосований та кошти, які є предметом спору фактично повернуті позивачеві.

З огляду на викладене, враховуючи ті обставини, що позовні вимоги ТОВ «Айті-Сервіс» обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі та з огляду на ті обставини, що кошти в сумі 672 177,72 грн, які позивач просить повернути, фактично вже повернуті йому у 2009 році, судова колегія вважає за необхідне, в порядку ч. 1 ст. 257 КАС України, в судовому рішенні визначити спосіб і порядок виконання судового рішення в цій частині.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-ХІУ із змінами та доповненнями визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч.2 ст. З Закону України «Про виконавче провадження» постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. № 845 затверджено «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок).

Вказаний Порядок на даний час визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами.

Згідно п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Відповідно п. п. 3 п. 9 Порядку орган Казначейства повертає стягувачеві виконавчий документ у разі, коли суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень до бюджету.

Враховуючи вищенаведені обставини, судова колегія вважає за можливе встановити спосіб виконання рішення суду, в частині повернення надмірно сплачених платежів, яким зарахувати кошти, які були повернуті, на підставі висновку Південної митниці від 06.08.2009 р. про повернення збору за перебування вантажу під митним контролем з Державного бюджету України, та 14.08.2009 р. перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Айті-Сервіс» в сумі 672 177,72 грн., згідно виконавчого листа по справі № 2-а-5597/08/1570, виданого під час примусового виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2009 р. в рахунок виконання прийнятого рішення, а саме постанови Одеського апеляційного суду від 30.10.2014р. та вважати рішення в цій частині виконаним, у в'язку з чим виконавчий лист видачі не підлягає.

З огляду на вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції наведеного не врахував, та помилково дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. При вирішенні справи судом першої інстанції, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті-Сервіс» - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті-Сервіс» - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Південної митниці у наданні висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи щодо суми надмірно сплаченого збору за перебування під митним контролем вантажу, згідно з вантажно - митними деклараціями на загальну суму 672 177,72грн.

Зобов'язати Південну митницю (65078, м.Одеса, вул.Гайдара,21-А, код ЄДРПОУ 35819019) надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок про повернення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті - Сервіс» (Одеська область, м.Іллічівськ, вул.Промислова,2-А, код ЄДРПОУ 35321585) суми надмірно сплаченого збору за перебування вантажу під митним контролем у розмірі 672 177(шістсот сімдесят дві тисячі сто сімдесят сім)грн.72коп.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м.Одеса, вул.Садова,1 А, код ЄДРПОУ 23213460) здійснити повернення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті - Сервіс» (Одеська область, м.Іллічівськ, вул.Промислова, 2-А, код ЄДРПОУ 35321585) суми надмірно сплачених до бюджету зборів за перебування товарів під митним контролем у розмірі 672 177(шістсот сімдесят дві тисячі сто сімдесят сім)грн.72коп.

Встановити спосіб виконання рішення суду в частині надання висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів Південною митницею та зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області здійснити повернення надмірно сплачених платежів, яким зарахувати кошти, повернуті 14.08.2009 р. на розрахунковий рахунок ТОВ «Айті-Сервіс» в сумі 672 177,72 грн., згідно виконавчих листів по справі № 2-а-5597/08/1570, виданих на примусове виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2009 р., в рахунок виконання прийнятого рішення, а саме постанови Одеського апеляційного суду від 29.10.2014р., та вважати рішення в цій частині виконаним, у в'язку з чим виконавчий лист повторній видачі не підлягає.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35321585) сплачений судовий збір у сумі 1150,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 31.10.2014 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик