Ухвала

від 23.10.2014 по справі 815/2140/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2140/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

Жука С.І.,

при секретарі судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

07.04.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.03.2014р. № 0000094200 про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість на суму 798 210,00 грн., в т.ч. за основним платежем на 526 140грн. та штрафними санкціями - 263 070 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань, що стали предметом оскарження акту від 18.12.2013р. № 55/42-0/30109015/17 планової перевірки ТОВ «Інтертелеком», ДПІ прийшла до висновків про заниження податкових зобов'язань по взаємовідносинам з офіційними дилерами, внаслідок невідображення в податковому обліку авансових платежів, а також про нікчемність угод про придбання товару та послуг від ПП «Юг Регіон», ПП «Промтехсервіс», ПП «Шопгард Україна», ТОВ «Скло-Трейд», ПП «ВПФ «Влатор», ТОВ «Модуль-Сервіс», ТОВ «Діаль-Сервіс». Зазначені висновки ДПІ позивач вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення. На підставі викладеного відповідач просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 12.03.2014 року №0000094200 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 724 564,50 грн., в т.ч. за основним платежем на 483 043,00 грн. та штрафними санкціями на 241 521,50 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволення позовних вимог в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, та прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Інтертелеком» за період з 01.07.2012р. по 30.06.2013р. з питань, що стали предметом оскарження акту від 18.12.2013р. № 55/42-0/30109015/17 планової перевірки ТОВ «Інтертелеком», за результатами якої 21.02.2014р. складено акт № 10-28-08-42/30109015/1, податковим органом встановлені порушення п.185.1 ст.185,п.187.1 ст.187,п.189.4 ст.189, п.192.1 ст.192,п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198, п.201.7,201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3 968 258 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження висновків акту перевірки. За результатами розгляду заперечень ТОВ «Інтертелеком» на акт перевірки від 21.02.2014р. № 10-28-08-42/30109015/1, ДПІ 06.03.2014р. прийняла рішення № 1511-28-08-42, яким частково задовольнила заперечення та встановила заниження податку на додану вартість на 526 140 грн.

До висновків про заниження ПДВ податковий орган прийшов через встановлення факту невідображення в податковому обліку авансових платежів по взаємовідносинам з офіційними дилерами, про нікчемність угод про придбання товару та послуг від ПП «Юг Регіон», ПП «Промтехсервіс», ПП «Шопгард Україна», ТОВ «Скло-Трейд», ПП «ВПФ «Влатор», ТОВ «Модуль-Сервіс», ТОВ «Діаль-Сервіс», а також внаслідок подвійного відображення в податковій звітності податкових накладних № 58/880 від 31.03.2013р. та № 71/880 від 31.10.2012р., виписаних ПАТ «Укртелеком».

12.03.2013р. ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000094200 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 789 210 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 526 140 грн. та штрафними санкціями - 263 070 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з підтвердження факту включення позивачем до бази оподаткування ПДВ отриманих від дилерів авансових платежів та факту нарахування на них податкового зобов'язання з ПДВ, яке включено до складу відповідних податкових декларацій. Суд також вважав доведеною реальність господарських угод з ПП «Юг Регіон», ПП «Промтехсервіс», ПП «Шопгард Україна», ТОВ «Скло-Трейд», ПП «ВПФ «Влатор», ТОВ «Модуль-Сервіс», ТОВ «Діаль-Сервіс», в зв'язку з чим прийшов до висновку про безпідставне завищення податковим органом податкових зобов'язань з ПДВ.

Враховуючи, що в ході судового розгляду знайшли підтвердження факти подвійного включення до податкової звітності з ПДВ податкових накладних, виданих ПАТ «Укртелеком», на загальну суму ПДВ 43 097, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Оскільки позивачем не оскаржується судове рішення в частині відмови у позові, судова колегія позбавлена можливості надавати правову оцінку постанови суду першої інстанції в цій частині.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач здійснював фінансово-господарські операції на підставі укладених договорів офіційного дилера з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та на підставі договору договорі ексклюзивного дилера від 01.02.2011 року з ПП «Юг Регіон».

Згідно зазначених договорів TOB «Інтертелеком» (Оператор) доручає, а офіційний та ексклюзивний дилер зобов'язується здійснювати від імені та по дорученню Оператора за винагороду пошук ї абонентів для оператора, документальне оформлення послуг, заповнення відповідних реєстраційних документів та укладання абонентських договорів, виконання комплексу заходів по підготовці до підключення абонентів, в тому числі програмування (активація) кінцевого обладнання абонентів, прийом оплати на користь оператора.

Згідно додаткових угод до договорів з офіційними дилерами фізичними особами-підприємцями Оператор надає офіційним дилерам додаткові особові рахунки в АСР «Billing IT», для перерахування офіційним дилером авансових - нових коштів для підключення абонентів. По дилеру ПП «Юг Регіон» встановлено, що «послуги зв'язку у тому числі абонентська плата, оплачується Абонентом у попередній (авансовій) формі на поточній рахунок Оператора, зазначений у договорі, або касу Оператора, або шляхом активації придбаних Абонентом телекомунікаційних карток поповнення рахунків, або шляхом поштових переводів.

Датою оплати вважається дата зарахування оператором грошових коштів на особовий рахунок Абонента, тобто Абоненти здійснювали розрахунки з TOB «Інтертелеком» самостійно.

TOB «Інтертелеком» отримання авансових грошових коштів від дилерів для підключення абонентів для надання послуг зв'язку відображав в Автоматизованій системі "Billing IT» на особових рахунках дилерів, за виключенням дилера ПП «Юг Регіон».

Згідно даних бухгалтерського обліку підприємства, всі розрахунки в частині надання послуг зв'язку та оплатою даних послуг, підприємство відображає по рахунку бухгалтерського обліку 68 «Розрахунки за різними операціями», а саме на субрахунку 6811 розрахунки за авансами одержаними», розрахунки з іншої реалізації підприємство ображає на бухгалтерському рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

На думку перевіряючих, програма АСР «Billing ІТ» не є програмою бухгалтерського обліку, платник податків ТОВ «Інтертелеком» зобов'язаний вести податковий облік з податкових зобов'язань з ПДВ та виписувати податкові накладні відповідно до встановленого порядку та в повному обсязі відповідно чинного законодавства. Зазначені висновки стали підставою про порушення позивачем пп. 185.1 ст.185, пп.187.1. ст.187. пп. 189.4 ст.189. п.201.7 ст.201 ПК України.

При розгляді заперечень на акт перевірки ДПІ у зв'язку з наданою додатково деталізованою інформацією стосовно обліку авансів отриманих від названих дилерів, і переведених з їх особових рахунків і особові рахунки підключених ними абонентів, згідно витягів з АСР «Billing IT», встановлено що усі отримані від дилерів: ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_5, ПП «Юг Регіон» аванси були включені до бази оподаткування ПДВ у періоді їх отримання у повному обсязі і на них належним чином було нараховане податкове зобов'язання з ПДВ, яке було включено до складу відповідних податкових декларацій. Підтвердженням повного і своєчасного врахування авансів від названих дилерів при формуванні податкової звітності з ПДВ є надані до розгляду заперечень витяги з обліку з АСР «Billing IT», що, згідно вимогам діючого законодавства, є належним інструментом обліку операцій оператора телекомунікацій, пов'язаних з обслуговуванням абонентів.

Щодо господарських операцій з ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_7, то ДПІ вважало недостатнім наданих документів щодо належного виконання господарських операцій за дилерськими договорами із зазначенням переліку підключених абонентів, їх абонентських номерів та тарифних планів, витяги з АСР «Billing IT». Проте ні в акті перевірки, ні в рішенні ДПІ за результатами розгляду заперечень, в якому визнано облік в програмі АСР «Billing ІТ» програмою бухгалтерського обліку, не наведено жодного доказу на підтвердження порушення позивачем вимог податкового законодавства з вказаними контрагентами.

Враховуючи доведеність обставин належного обліку авансових платежів від офіційних дилерів, абсолютно вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ по цим господарським відносинам.

В ході розгляду справи судом першої інстанції досліджені операції позивача з ПП «Юг Регіон», ПП «Промтехсервіс», ПП «Шопгард Україна», ТОВ «Скло-Трейд», ПП «ВПФ «Влатор», ТОВ «Модуль-Сервіс», ТОВ «Діаль-Сервіс», ПП «Престиж Офіс 2008», які податковий орган вважає непідтвердженим. Судом зроблений висновок про реальність цих операцій.

Так, ПП «Юг Регіон» є ексклюзивним дилером позивача, ПП «Промтехсервіс» - офіційним дилером по наданню послуг з підключення абонентів до мережі зв'язку у періоді, що перевірявся.

Доводом щодо не підтвердження цих операцій, на думку податкового органу, є відсутність факту перерахування коштів від дилера оператору та наявність акту ДПІ у Київському районі м.Одеси від 16.10.2012р. № 1711/22-34/37281686 зустрічної звірки ПП «Юг Регіон» з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Астея 08», яке веде сумнівну господарську діяльність. Також податковим органом, як недолік складання первинних документів, зазначалось про відсутність в актах виконаних робіт ПП «Промтехсервіс» якісний склад підключень, кількість використаних номерів оператора . В обґрунтування нереальності операцій з ПП «Промтехсервіс» ДПІ посилалась на наявність акту Основ'янської МДПІ м.Харкова від 07.06.2013р. № 802/221/22628087 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «Промтехсервіс», яким непідтверджені відносини з ТОВ «Прімум».

Як вже зазначалось раніше, дилеру ПП «Юг Регіон» особовий рахунок для перерахування авансових платежів оператором не відкривався. Згідно договору між позивачем та ПП «Юг Регіон», «послуги зв'язку у тому числі абонентська плата, оплачується Абонентом у попередній (авансовій) формі на поточній рахунок Оператора, зазначений у договорі, або касу Оператора, або шляхом активації придбаних Абонентом телекомунікаційних карток поповнення рахунків, або шляхом поштових переводів. Згідно витягів з бази АСР «Billing IT» вбачається, що всі платежі від ПП «Юг Регіон» включені до бази оподаткування ПДВ.

Відсутність в актах виконаних робіт силами ПП «Промтехсервіс» деталізації у вигляді зазначення якісного складу підключень підтверджує лише зазначений факт, та за наявності достатньої первинної документації не може спростовати обставини проведення робіт.

Судова колегія також зазначає, що лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту, оскільки сумнівні операції цих контрагентів зі своїми постачальниками не мають жодного відношення до господарських відносин цих контрагентів з позивачем.

Відтак висновки податкового органу про відсутність бази оподаткування по операціям позивача з ПП «Юг Регіон», ПП «Промтехсервіс» у липні 2012р. та завищення податкового кредиту позивачем у тому ж період відповідно на 56 171 грн. та на 8 782 грн. є непідтвердженими.

У листопаді 2012р. позивач мав правові відносини з ТОВ «Шопгард Україна» з придбання обладнання для захисту від крадіжок на вітрині «Shopguard» та додаткових аксесуарів до неї на суму 38 802,12 грн., в т.ч. ПДВ - 6 467,02 грн. Позивач у листопаді-грудні 2012р. отримав цей товар та послуги по його влаштуванню, що підтверджується видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, фактом оплати, яка проведена в безготівковій формі.

Єдиним доводом щодо непідтвердження операцій з цим контрагентом є наявність акту ДПІ у Святошинському районі м.Києва від 03.06.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Шопгард Україна» в зв'язку із незнаходженням підприємства за місцем реєстрації (т.11 а.с.180-189).

Зазначений акт ДПІ не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства, оскільки не спростовує реальність вчинених операцій з позивачем.

У жовтні 2012р. позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Скло-Трейд» щодо покупки скла на загальну суму 92,03 грн., в т.ч. ПДВ - 15,34 грн.

В акті ДПІ Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 15.01.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Скло-Трейд», яка покладена відповідачем в основу висновків про нереальність операції з позивачем, зазначено, що ТОВ «Скло-Трейд» не знаходиться за місцем реєстрації, має операції з контрагентами, які порушують податкове законодавство, такі як ТОВ «Кафепродакшн», ПП «СВ Гермес», ПВП «Форест», ТОВ «Інфотерм» та інші (т.11 а.с.115-170). Разом з цим в акті зазначено, що постачальник у жовтні 2012р. задекларував свої зобов'язання з ПДВ по зазначеній господарській операцій та відхилень сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в системі співставлення не встановлено.

Враховуючи викладене, а також відсутність зауважень податкового органу до первинної документації, її обсягу, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про підтвердження реальності господарської операції позивача з ТОВ «Скло-Трейд» у жовтні 2012р.

01.09.2012р. позивач уклав договір оренди нежитлових приміщень з ПП «ВПФ «Влатор», згідно якого останній надає частину приміщення, площею 20 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1, літ. «Д». Зазначене приміщення знаходилось в користуванні орендодавця на підставі договору безкоштовного користування з власником - ФОП ОСОБА_9 Договір був розірваний достроково 31.01.2013р. Орендна плата склала 3 000 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 500 грн. (т.7 а.с.176-192).

Посилаючись на нереальність цієї господарської операції, ДПІ зазначала про акт МДПІ м.Харкова від 07.05.2013р. щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «ВПФ «Влатор», в ході якої встановлена відсутність можливостей реального здійснення господарської операції цим підприємством з ПП «Виробник інтер плюс», в зв'язку з відсутністю в нього власних або орендованих складських приміщень.

Судом першої інстанції на підтвердження реальності вказаної операції правильно враховані наявність актів прийому та повернення приміщення, факт відшкодування позивачем витрат за спожиту ним електроенергію при користуванні приміщенням. Ті обставини, що в подальшому позивач продовжував орендувати те ж приміщення у нового орендодавця - ТОВ «Гравітан», підтверджує реальний намір ТОВ «Інтертелеком» використовувати в своїй діяльності зазначене орендоване приміщення.

Протягом березня-вересня 2012р. позивач уклав з ТОВ «Модуль-Сервіс» договір на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації для проведення будівельних робіт з метою розширення сеті сотового та мобільного зв'язку стандарту CDMA-800 та зовнішнього енергопостачання об'єктів зв'язку в Харківській області, в м.Дніпропетровську та Дніпропетровській області.

Протягом січня-квітня 2012р. позивач уклав з ТОВ «Діаль-Сервіс» договори на виконання електромонтажних та будівельно-монтажних робіт по розширенню сеті сотового та мобільного зв'язку стандарту CDMA-800 та зовнішнього енергопостачання об'єктів зв'язку у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Судом першої інстанції досліджені акти виконаних робіт, акти прийомки виконаних робіт форми №КБ-2в, довідки о вартості робіт форми №КБ-3, обставини оплати виконаних робіт позивачем, отримані ним податкові накладні.

Податковим органом в акті перевірки не зазначені зауваження щодо змісту складених податкових накладних та актів. Не заперечується і факт наявності у позивача всіх первинних бухгалтерських документів, на підставі яких формується податкова звітність.

Висновок перевіряючих щодо непідтвердження операцій з цими контрагентами ґрунтується на тому, що позивачем до позапланової перевірки не надано проектної документації, погодженої з обленерго, технічні умови на енергопостачання об'єктів, на проведення ліній енергозабезпечення та вводів кабелів по об'єктам, договорів щодо підключення об'єктів до енергопостачання.

Також податковий орган послався на наявність податкової інформації щодо порушення податкового законодавства контрагентами позивача. Так актом ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 19.04.2013р. №1154/222/34365883 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Модуль сервіс» не підтверджені взаємовіносини з TOB ВК «Віконні системи» за період з 01.09.2011року по 30.09.2011року, з 01.02.2012року по 31.03.2012року, з 01.05.2012року по 30.11.2012року. Актом ДПІ Лівоберіжної МДПІ м. Дніпропетровська від 18.04.2013р. № 1707 /224/21942692 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Діаль сервіс» не підтверджені господарські відносини із ПП «Пластпромбізнес» за період з 01.08.2012року по 31.08.2012року.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що виконання договорів підтверджується відповідними актами прийому робіт, довідками про їх вартість, наявністю податкових накладних та фактом оплати. Надані позивачем копії титульних листів робочих проектів на будівництво, декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, дозволів на експлуатацію радіоелектронного засобу цифрового стільникового радіозв'язку CDMA 800 за адресами, де виконувались будівельно-монтажні роботи по розширенню сеті мобільної радіозв'язку стандарту CDMA-800, додатково свідчать про здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Модуль-Сервіс», ТОВ «Діаль-Сервіс» (т.6 а.с. 1-201, т.8 а.с. 184-240, т.9 а.с.3-152,157-339).

Акти ДПІ щодо перевірки контрагентів позивача жодним чином не стосуються господарських операцій ТОВ «Інтертелеком» з його контрагентами, а стосується господарських відносин контрагентів позивача з іншими суб'єктами господарювання, тому не можуть бути доказом порушення позивачем податкового законодавства.

У липні 2012р. позивач придбав у ПП «Престиж Офіс 2008» канцелярські товари та миючі засоби на загальну суму 3 580,6 грн., в т.ч. ПДВ - 596,77 грн.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що довіреності на отримання товару від ПП «Престиж Офіс 2008» виписані позивачем на декілька днів пізніше, в зв'язку з чим вважає, що зазначені обставини свідчать про порушення позивачем вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей, затвердженої наказом Мінфіну України від 16.05.1996р. № 99, та не вказує на нереальність цих операцій (стор.97-98 акту).

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що позиція податкового органу про нереальність (непідтвердженість) господарських операцій між позивачем та ПП «Юг Регіон», ПП «Промтехсервіс», ПП «Шопгард Україна», ТОВ «Скло-Трейд», ПП «ВПФ «Влатор», ТОВ «Модуль-Сервіс», ТОВ «Діаль-Сервіс», ПП «Престиж Офіс 2008» ґрунтуються на припущеннях, що є недостатнім для визнання законним рішення про зменшення податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по господарським операціям з цими контрагентами.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність порушень вимог податкового законодавства з ПДВ по операції з нерезидентом "Ukrkom LTD".

Так згідно акту перевірки ДПІ встановила порушення позивачем п.198.2 ст.198 ПК України при поданні уточнюючих розрахунків від 22.07.2013 року №9044276326, №9044277998, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 92 517грн.

Згідно акту перевірки TOB «Інтертелеком» 22.07.2013р. за № 9044276326 подало уточнюючий розрахунок суми податкового зобов'язання за березень 2013 року на суму ПДВ 92 517 грн. (р.7 Послуги, отримані від нерезидента) щодо відображення по вищенаведеній операції суми ПДВ до складу податкового кредиту в розмірі 92 517 грн., яка відображена підприємством з урахуванням частки неоподатковуваних операцій (абз.З пп. 139.1.6 ст. 139. пп.199.1 ст.199 ПК України) по рядку 15.1 «Придбання з податком на додану вартість товарів (робіт, послуг використаних в оподатковуваних операціях)», тоді як необхідно було відобразити до рядку 12.4 Декларації з ПДВ.

Згідно п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, по операціях з постачання послуг нерезидентами на митній території України, є датою сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами самостійної перевірки своєї податкової звітності з ПДВ за лютий 2013 року позивачем встановлено заниження податкових зобов'язань по р.7 декларації з ПДВ на суму 92 534грн. та відповідно заниження р.12.4 за березень 2013 року на суму 52 517 грн.

10.06.2013 року за результатами внутрішньої перевірки була складена бухгалтерська довідка, в СДПІ наданий уточнюючій розрахунок від 22.07.2012р. № 9044276326 за лютий 2013р., яким збільшено рядок 7 «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України» декларації з ПДВ на суму 92 534 грн., та як наслідок, збільшено р.25.1 «сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет» на 92 534 грн., самостійно нараховані штрафні санкції у розмірі 3% - 2 776грн. та здійснені відповідні проводки в бухгалтерському обліку.

В уточнюючому розрахунку за березень 2013р. від 22.07.2013р. № 9044277998 позивачем зменшено р.25.1 на суму 92 517 грн.

Судова колегія погоджується з доводами позивача та суду першої інстанції про наявність у позивача права на податковий кредит у періодах, наступних після декларування податкових зобов'язань на підставі належно оформленої податкової накладної. Висновки податкового органу щодо завищення податкового кредиту у березні 2013р. є помилковими, оскільки ним не враховано, що позивач зменшив податковий кредит у лютому 2013р.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що позивачем порушень вимог ст.ст.198,201 ПК України при формуванні податкового кредиту за рахунок операцій з вищеперерахованими контрагентами не допущено, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно скасоване податкове повідомлення-рішення в цій частині.

Доводи апелянта про невикористання судом першої інстанції додаткових пояснень представника ДПІ щодо нереальності господарських операцій позивача з названими контрагентами, що потягло за собою прийняття невірного судового рішення, не спростовує висновків суду.

З матеріалів справи вбачається, що додаткові пояснення ДПІ в якості заперечень до позову ТОВ «Інтертелеком», містять додаткові підстави дефектності первинних документів по операціям позивача з ПП «Шопгард Україна», ПП «Юг Регіон», ТОВ «Модуль Сервіс», ТОВ «Діаль-Сервіс», ПП «Промтехсервіс», ПП «ВПФ «Влатор», ТОВ «Скло-Трейд», ПП «Престиж Офіс 2008», а також з нерезидентом "Ukrkom LTD", про які не зазначено ані в акті перевірки, ані в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції (т.12 а.с.20-22).

Судова колегія наголошує, що суд першої інстанції оцінюючи правомірність прийнятого податковим органом повідомлення - рішення від 12.03.2014р. № 0000094200, виходив з наявності порушень податкового законодавства, виявлених в ході проведення позапланової перевірки ТОВ «Інтертелеком», за результатами якої складався акт.

Тому, додаткові можливі порушення при складанні первинних документів сторонами по договорам, які встановлені самостійно представником ДПІ в ході розгляду справи, не можуть бути додатковими підставами в обґрунтування законності прийнятого ДПІ податкового повідомлення-рішення, тим більше, що вони зроблені без дослідження оригіналів первинних документів.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: С.І.Жук