Рішення

від 17.09.2014 по справі 910/13854/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13854/14 17.09.14 За позовом Київського прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто сіті сервіс"

Про стягнення 2 592 693,36 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від прокуратури Пантюхов О.В. - посвідчення № 011863

Від позивача Кривошея Д.А. - представник (дов. № 220/501/д від 29.10.2013)

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто сіті сервіс" про стягнення 2592693,36 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/13854/14 та призначено розгляд справи на 08.08.2014.

В судове засідання 08.08.2014 прокурор та представник позивача з'явились, підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 08.08.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно.

Ухвалою суду відкладено розгляд справи на 17.09.2014.

В судове засідання 17.09.2014 представник прокуратури з'явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 17.09.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.09.2014 відповідно до ст. 85 ГПК України судомо оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру", органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На підставі зазначених положень Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про стягнення 2 592 693,36 грн.

12.05.2014 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО СІТІ СЕРВІС" було укладено договір № 286/1/14/14 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України)

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується постачити у 2014 році паливо рідинне та газ, оливи мастильні ( паливо для реактивних двигунів РТ) для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно з специфікацією.

Згідно п. 4.2 Договору, постачальник зобов'язаний надати замовнику після постачання продукції наступні документи:

4.2.1 Рахунок-фактуру на відвантажену продукцію.

4.2.2. Акт прийому форма № 4

4.2.3 Видаткову накладну

4.2.4 Повідомлення-підтвердження (додаток 12.4)

4.2.5 Копію паспорту якості на відвантажену продукцію

4.2.6 Акт прийому-передачі

Приписами п. 5.1 Договору сторони погодили, що продукція постачається на умовах DDP - склад Замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно із встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці.

12.05.2014 між сторонами було укладено Додаткову угоду до договору від 12.05.2014 року № 286/1/14/14 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення. Відповідно до якої специфікацію пункту 1.1 договору викладено в новій редакції зокрема зазначено, що загальна кількість продукції що підлягає постачанню становить 1 354,00 тонн, вартістю 24 006 420,00 грн., а строк постачання продукції встановлюється - протягом 15 днів з моменту підписання додаткової угоди.

Як вбачається із матеріалів справи, Додаткову угоду до договору від 12.05.2014 року № 286/1/14/14, підписано 12.05.2014, тобто до 27.05.2014 включно відповідач повинен був поставити паливо..

Позивач зазначає, що відповідач зобов'язання за договором не виконав, паливо для ракетних двигунів РТ у кількості 1354,00 тонн загальною вартістю 24 006 420,00 грн. у встановлений строк не поставив.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 7.3.2 Договору передбачено, що за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0.1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 діб з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної продукції

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 912 243,96 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 912 243,96 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача сума штрафу складає 1 680 449,40 грн.. Розрахунок відповідає матеріалам справи.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 1 680 449,40 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та стягуються в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто сіті сервіс" (01011, м. Київ, вул.. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 36019304) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський,6, код ЄДРПОУ 000340022) пеню в розмірі 912 243 (дев'ятсот дванадцять тисяч двісті сорок три) грн., та штраф у розмірі 1 680 449 (один мільйон шістсот вісімдесят тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 40 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто сіті сервіс" ( 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 36019304) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 51 853 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят три) грн. 87 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2014

Суддя Прокопенко Л.В.