Рішення

від 28.10.2014 по справі 910/18127/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18127/14 28.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія»

про стягнення 418 925,86 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Волтарніст М.О. - довіреність б/н від 31.12.2013 року;

від відповідача: Сисак І.Т. - довіреність б/н від 27.10.2014 року;

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції України" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Метрополія" про стягнення 418 925,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасності оплати вартості виконаних робіт, згідно умов Договору підряду №02/Е-01/Р-06 від 25.02.2014 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 376 699,11 грн. - основного боргу, 22 786,40 грн. - пені, 16 202,60 грн. - інфляційних втрат, 3 237,75 грн. - 3% річних, 8 378,53 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.09.2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2014 року розгляд справи відкладено на 15.10.2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

15.10.2014 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника відповідача, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 28.10.2014 року.

28.10.2014 року представник відповідача подав клопотання про залучення в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Біогазенерго».

В судовому засіданні 28.10.2014 року судом відмовлено в задоволенні клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.

В судовому засіданні 28.10.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 28.10.2014 року представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 28.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (далі по тексту - генпідрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції України» (далі по тексту - субпідрядник, позивач) укладено Договір підряду №02/Е-01/Р-06 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, цей Договір укладено на виконання Договору генерального підряду від 27.12.2013 № Е-01 щодо будівництва теплової електростанції потужністю 18 МВт в смт. Іванків (надалі - Об'єкт), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Метрополія" (Генпідрядник). Кінцевим Замовником всіх робіт на Об'єкті є Товариство з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго".

Згідно з п. 1.2. Договору, Субпідрядник, за завданням Генпідрядника, на підставі Доповнень до цього Договору, що підписуються Сторонами та є його невід'ємними частинами, зобов'язується виконати в межах сформованого Генпідрядником фронту робіт власними і залученими (за погодженням з Генпідрядником) силами та засобами, із своїх матеріалів та матеріалів Генпідрядника, на свій ризик відповідні будівельно-монтажні роботи (надалі - Роботи), здати спільно із Генпідрядником Об'єкт в експлуатацію Замовнику, ліквідувати власними силами всі недоробки і дефекти, що виникли з вини Субпідрядника і виявлені в ході приймання робіт та протягом гарантійного строку експлуатації Об'єкта, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних з належною якістю робіт та використаних матеріалів.

На виконання умов договору, позивачем виконані роботи на загальну суму 659 659,01 грн., що підтверджується підписаними між сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт (копії актів в кількості 10 шт. містяться в матеріалах справи).

Відповідачем частково оплачено вартість виконаних робіт на загальну суму 282 959,90 грн., що підтверджується виписками із банку (копії виписок містяться в матеріла справи).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості виконаних робіт, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 376 699,11 грн.

Суду не надано жодних доказів оплати відповідачем 376 699,11 грн. вартості виконаних робіт.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ч. 2 ст. 838 ЦК України Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт виконав належним чином, згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не в повній мірі оплатив позивачу вартість виконаних робіт, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 376 699,11 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 376 699,11 грн. - основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 13.3. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 22 786,40 грн.

Згідно з п. 13.3. Договору, за прострочення оплати виконаних робіт відповідно до умов цього Договору, генпідрядник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від зальної суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 22 786,40 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 16 202,60 грн. - інфляційних втрат, 3 237,75 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 16 202,60 грн. - інфляційних втрат, 3 237,75 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (03022, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЛОМОНОСОВА, будинок 75 А, офіс 129, код ЄДРПОУ 38567668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції України» (02660, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗАКРЕВСЬКОГО, будинок 22, код ЄДРПОУ 38293907) 376 699 (триста сімдесят шість тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 11 коп. - основного боргу, 22 786 (двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 40 коп. - пені, 16 202 (шістнадцять тисяч двісті дві) грн. 60 коп. - інфляційних втрат, 3 237 (три тисячі двісті тридцять сім) грн. 75 коп. - 3% річних, 8 378 (вісім тисяч триста сімдесят вісім) грн. 53 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 31.10.2014 року.