Постанова

від 02.02.2015 по справі 910/18127/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р. Справа№ 910/18127/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: представник Волтарніст М.О. - за довіреністю.

Від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Метрополія",

на рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2014 року

у справі № 910/18127/14 (суддя: Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві

конструкції України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча

компанія "Метрополія"

про стягнення 418 925,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції України" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Метрополія" про стягнення 418 925,86 грн., з яких 376 699,11 грн. - основного боргу, 3 237,75 грн. - 3 % річних, 16 202,60 грн. - інфляційних втрат та 22 786,40 грн. - пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду №02/Е-01/Р-06 від 25.02.2014 року в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.10.2014 року у даній справі позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до умов п. 10.1 договору фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Замовника. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗЕНЕРГО», як замовник за генеральним договором, не виконало свої зобов'язання щодо належного фінансування, у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості виконати свої фінансові зобов'язання перед позивачем.

Крім цього, апелянт просить суд апеляційної інстанції залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго".

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного його повідомлення про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 12042080.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Метрополія" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції України" (субпідрядник) укладено Договір підряду з виконання будівельно-монтажних робіт №02/Е-01/Р-06, за умовами якого цей Договір укладено на виконання Договору генерального підряду від 27.12.2013 № Е-01 щодо будівництва теплової електростанції потужністю 18 МВт в смт. Іванків (надалі - Об'єкт), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Метрополія" (Генпідрядник). Кінцевим Замовником всіх робіт на Об'єкті є Товариство з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго".

Відповідно до п. 1.2. Договору Субпідрядник, за завданням Генпідрядника, на підставі Доповнень до цього Договору, що підписуються Сторонами та є його невід'ємними частинами, зобов'язується виконати в межах сформованого Генпідрядником фронту робіт власними і залученими (за погодженням з Генпідрядником) силами та засобами, із своїх матеріалів та матеріалів Генпідрядника, на свій ризик відповідні будівельно-монтажні роботи (надалі - Роботи), здати спільно із Генпідрядником Об'єкт в експлуатацію Замовнику, ліквідувати власними силами всі недоробки і дефекти, що виникли з вини Субпідрядника і виявлені в ході приймання робіт та протягом гарантійного строку експлуатації Об'єкта, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних з належною якістю робіт та використаних матеріалів.

Як вбачається з матеріалах справи, види, обсяги, вартість матеріалів, обсяги робіт, строки виконання та ціна передбачені сторонами Додатками до Договору підряду з виконання будівельно-монтажних робіт №02/Е-01/Р-06 від 25.02.2014 року (а.с. 22-29).

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

На виконання умов Договору позивачем було виконано робіт на загальну суму 659 659,01 грн., що підтверджується підписаними між сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 30-61).

Однак, за виконані позивачем роботи відповідач розрахувався частково, сплативши лише 282 959,90 грн., що підтверджується виписками із банку.

Отже, за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 376 699,11 грн.

Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач не оспорює суму заборгованості, а лише стверджує про те, що відповідно до умов п. 10.1 договору фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Замовника. Однак, на думку апелянта, Товариство з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗЕНЕРГО», як замовник за генеральним договором, не виконало свої зобов'язання щодо належного фінансування, у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості виконати свої фінансові зобов'язання перед позивачем.

Однак, дане посилання апелянта не заслуговує на увагу, оскільки п. 10.1 договору передбачено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Замовника. Сторони дійшли згоди, що в будь- якому випадку оплата Робіт та матеріалів, що виконуються та постачаються за цим Договором, здійснюється Субпідряднику після отримання Генпідрядником відповідних коштів від Замовника за Договором генерального підряду від 27.12.2013 № Е-01. В разі затримки відповідної оплати з боку Замовника, Генпідрядник зобов'язується без затримки та негайно перерахувати кошти Субпідряднику з моменту отримання відповідної оплати від Замовника за Генеральним договором або здійснити оплату власними коштами.

Тобто, умови даного пункту договору передбачають обов»язок відповідача, як генпідрядника, здійснити оплату за Договором підряду як після отримання коштів від замовника, так і здійснити оплату власними коштами.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, Замовником не перераховувались кошти по даному договору.

Отже, відповідач безпідставно вважає, що обов'язок по сплаті коштів у нього виникає після перерахування коштів замовником.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго", оскільки, як зазначалось вище, п. 10.1 договору передбачено здійснення оплати не виключно за рахунок коштів замовника, а передбачає також можливість здійснення оплати власними коштами.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 376 699,11 грн. основного боргу.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3 237,75 грн. 3 % річних, 16 202,60 грн. інфляційних втрат та 22 786,40 грн. - пені судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. п. 13.3. Договору за прострочення оплати виконаних робіт відповідно до умов цього Договору, генпідрядник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Перевіривши правильність нарахування 22 786,40 грн. пені, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 237,75 грн. 3 % річних та 16 202,60 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши правильність нарахування 3 237,75 грн. 3 % річних та 16 202,60 грн. інфляційних втрат, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони є нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено повністю, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Метрополія" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2014 року у справі № 910/18127/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/18127/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська