Ухвала

від 23.10.2014 по справі 815/2704/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2704/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

-Жука С.І.,

за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Бест-Сервіс» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Бест-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів і зборів України, за участю третьої особи - Головного управління Міндоходів і зборів України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

06.05.2014 року приватне підприємство «Бест-Сервіс» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів і зборів України (далі - ДПІ), за участю третьої особи - Головного управління Міндоходів і зборів України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.01.2014р. № 0000102260 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 32 813 грн., в т.ч. за основним платежем на 26 250 грн., та штрафними санкціями - 6 563 грн., № 0000112260 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ за червень 2012р. на 25 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи ДПІ про нереальність господарської операції з ТОВ «Пріор Груп» по наданню маркетингових послуг є неправомірними, оскільки позивач отримав послуги та використав у своїй господарській діяльності.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішення. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Бест-Сервіс» з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Пріор Груп» за червень 2012р. та визначення впливу на податковий облік за відповідні податкові періоди, за результатами якої 20.12.2013р. складений акт № 3427/15-53-22-6, встановлені порушення позивачем

- пп.14.1.27, пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2012р. на 26 250 грн.,

- п.п.198.3,198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 25 000 грн.

В обґрунтування своїх доводів ДПІ в акті перевірки зазначала про відсутність факту реального вчинення господарської операції між позивачем та ТОВ «Пріор Груп» у червні 2012р. по виконанню маркетингових досліджень коркової пробки.

За висновками акту перевірки 15.01.2012 року ДПІ винесла податкові повідомлення-рішення:

- № 0000102260 про збільшення податку на прибуток на 32 813 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 26 250 грн. та штрафними санкціями 6 563 грн.,

- № 0000112260582334 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ за червень 2012р. на 25 000 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних, суд першої інстанції погодився з позицією ДПІ про нереальність господарської операції позивача із ТОВ «Пріор Груп».

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За обставинами справи 02.04.2012р. позивач уклав договір № 03/05 з ТОВ «Пріор Груп», відповідно до якого останній зобов'язується провести маркетингові дослідження ринку коркової пробки.

На виконання умов договору ПП «Бест-Сервіс» отримало від ТОВ «Пріор Груп» акт виконаних робіт від 29.06.2012р. № ПГ-0629/2, податкову накладну від 29.06.2012р. № 2809 на загальну суму 150 000 грн., в т.ч. ПДВ - 25 000 грн., звіт «Маркетингові послуги дослідження ринку коркової пробки» (а.с.49-51,77-99). Позивач здійснив оплату за послуги в повному обсязі в серпні 2012р., що підтверджується витягом з рахунку (а.с.52).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем формально дотримані вимоги податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та валових витрат по зазначеній господарській операції.

Досліджуючи реальність вчиненої господарської операції, суд першої інстанції погодився з доводами податкового органу про те, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.06.2012 року № ПГ-0629/02 за змістом не відповідає п.2 ст.9 Закону № 996-XIV, оскільки в ньому не викладений конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також не зазначено, в чому виражено їх результат, відсутні посади уповноважених осіб, які приймали участь у здійсненні господарської операції тощо.

ДПІ в акті перевірки зазначає, що основним видом діяльності ТОВ «Пріор Груп» є відновлення відсортованих відходів (КВЕД 38.32), інші види діяльності - оптова торгівля. Діяльність щодо надання послуг, в т.ч. маркетингових, - відсутня.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено фізичні, технічні та технологічні можливості ТОВ «Пріор Груп» до вчинення послуг по маркетинговим дослідженням, які відображені у первинній документації.

У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися інформація про: аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції; основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару); політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок; потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу; прогнозний план продажу; оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту; прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту; висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.

Судом першої інстанції вірно зазначені дефекти наданого звіту, а саме: відсутність тез щодо основних тенденцій розвитку ринку, динаміки зміни цін, асортименту продукції (товару); політики ціноутворення, аналізу імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок; потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу; прогнозного план продажу; оцінки ризиків, фінансового плану, аналізу ефективності проекту; прогнозованого рівня рентабельності, терміну окупності проекту; висновків та рекомендації за результатами проведеного дослідження. Документ не містить даних щодо особи, яка виконала дану роботу, її фаховий рівень; дату створення роботи тощо.

Крім того, судова колегія відмічає, що за змістом наданий позивачем звіт, нібито маркетингових досліджень коркової пробки, містить лише загальну характеристику виготовлення коркової пробки (фізичні та хімічні характеристики), фактори, які впливають на якість її виготовлення, види пробок, надана інформація по виготовленню вин в Україні (а.с.77-99).

Привертає увагу і той факт, що звіт маркетингових послуг, нібито виготовлений ТОВ «Пріор Груп», не містить печатки підприємства, підпису особи, яка затверджує або виконує звіт, та завершальну частини змісту, яка б містила певні висновки та прогнози.

Титульний лист звіту, як правильно відмічає ДПІ, містить інформацію, що він виготовлений не на замовлення позивача, а на замовлення ПП «Якість плюс сервіс».

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що докази виготовлення звіту силами ТОВ «Пріор Груп», крім акту прийняття робіт, про дефектність змісту якого зазначалось раніше, відсутні.

Надаючи оцінку господарської операції позивача з ТОВ «Пріор Груп», судова колегія вважає за необхідне дослідити наявність господарської мети для її здійснення.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку. Підтвердженням зв'язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути такі документи: наказ по підприємству, в якому потрібно обґрунтувати необхідність проведення таких маркетингових досліджень (наприклад, у зв'язку з виходом на ринок нового виду продукції), зазначивши період їх проведення, територію, назву виду продукції, категорію потенційних споживачів тощо.

Представником позивача не надано будь-яких обґрунтувань про необхідність маркетингових досліджень ринку коркової пробки саме у квітні-червні 2012р.

Крім того, судова колегія зазначає, що інтернет - ресурс містить численні дослідження ринку коркової пробки на Україні станом на 1 півріччя 2012р., за ціною в десятки разів дешевше. Проте, позивачем не доведена необхідність замовлення таких досліджень за допомогою підприємства, яке не має фахівців з цього виду діяльності, та за необґрунтовано завищеною ціною.

Також позивачем не доведені обставини використання зазначених маркетингових досліджень у своїй діяльності, наявність позитивного впливу цих досліджень на результати діяльності, враховуючи, що вони не містять аналізу, висновків, прогнозів та пропозицій.

Враховуючи викладене в сукупності, судова колегія приходить до висновку про непідтвердження факту господарської операції позивача з ТОВ «Пріор Груп» по отриманню послуг маркетингових досліджень.

Бездіяльність позивача щодо невідшкодування наданих йому збитків при отриманні послуг вкрай низької якості лише підтверджує обставини відсутності в нього мети на використання досліджень у господарській діяльності.

Таким чином, через непідтвердження реальності операції з ТОВ «Пріор Груп» позивач неправомірно відніс до валових витрат 1 півріччі 2012р. вартість операції в розмірі 125 000 грн. та до податкового кредиту червня 2012р. суму ПДВ - 25 000 грн.

Доводи представника апелянта про відсутності доказів віднесення позивачем до валових витрат 1 півріччя 2012р. суми операції в розмірі 125 000 грн. спростовуються змістом акту виїзної перевірки від 20.12.2013р. № 3427/15-53-22-6, в якому на стор.4 зазначено про врахування цих витрат при визначенні об'єкту оподаткування по р.05.1 декларації з податку на прибуток за півріччя 2012р.

З наданої позивачем декларації з податку на прибуток за півріччя 2012р. вбачається, що витрати операційної діяльності, в т.ч. собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (р.05.1), складає 10 361 790 грн.(а.с.34).

Ті обставини, що у додатку ОК до податкової декларації з податку на прибуток з півріччя 2012р. в розділі ІІ у переліку витрат серед контрагентів відсутнє ТОВ «Пріор Груп» (а.с.39), не підтверджує доводів позивача, оскільки додаток ОК відображає доходи та витрати по контрагентам - платника єдиного податку, яким ТОВ «Пріор Груп» не являється.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Бест-Сервіс» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: С.І.Жук