Ухвала

від 30.10.2014 по справі 826/7663/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7663/14 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2014 р. № 0000261503, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 31.01.2014 №0000261503.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПІІ "МакДональдз Юкрейн Лтд" зареєстроване 05.12.1995 р. Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію №117625, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10.04.1997 за №2491.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПІІ "МакДональдз Юкрейн ЛТД" (код ЄДРПОУ 23744453) з питань повноти нарахування орендної плати за землю у період з 01.01.2011 по 31.10.2013, за результатами якої складено акт №08/154/23744453 від 10.01.2014.

Згідно з висновками даного акту, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 та п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), в результаті чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району за 2011 р. - 232 922,69 грн., 2012 р. - 232 922,69 грн., січень-жовтень 2013 р. - 194 102,30 грн.

Позивач подав скаргу на акт, проте відповідач, листом №1701/10/04-62-15-424 повідомив позивача про залишення висновків акту №08/154/2374445 без змін.

31.01.2014 на підставі акту перевірки відповідач прийняв повідомлення-рішення форми "Р"№0000261503, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 795 820,32 грн. (в тому числі за основним платежем - 659 947,68 грн., за штрафними санкціями - 135 872,64 грн.).

Додатково до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було додано розрахунок штрафних санкцій по орендній платі за землю за актом перевірки ПІІ "МакДональдз Юкрейн ЛТД" (код ЄДРПОУ 23744453).

За результатами адміністративного оскарження, рішеннями Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Міністерства доходів і зборів України, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Вважаючи, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем незаконно та необґрунтовано, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що органи державної податкової служби як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок (в даному випадку Договору №1) та не наділені правом вносити зміни до умов договору, тому відповідачем було протиправно збільшено ПІІ "МакДональдз Юкрейн ЛТД" грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 795 820,32 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. «в» ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 27.08.1999 між ПІІ "МакДональдз Юкрейн ЛТД" та Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за №5482 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Договір оренди земельної ділянки було зареєстровано Управлінням земельних ресурсів м. Дніпропетровська, про що зроблено запис від 27.08.1999 р. за №1 у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (надалі-Договір №1).

Відповідно до п.1.1 Договору №1 Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 0,63 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, перехрестя пр. Гагаріна і Запорізького шосе, що зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом №66101029. Пунктом 1.2 Договору №1 визначено, що підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому міської ради №1348 від 17.06.1999 р. №1348. Згідно п.3.1 Договору №1 Орендна плата виплачується у грошовій формі в розмірі ставки земельного податку і вноситься на розрахунковий рахунок 25006703700001 в ОЖ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 305017 код ЗКПО 02312360. Пунктом 3.4 Договору №1 сторони визначили, що індексація суми орендної плати, у разі збільшення розміру земельного податку, проводиться прямо пропорційно, відповідно до законів України у безумовному порядку. Відповідно до п.8.1 Договору №1 зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку із зміною ставки податку, так як, на переконання контролюючого органу, з 01.01.2011 р. після введення в дію ПК України, позивач зобов'язаний сплачувати податок у збільшеному розмірі, встановленому Законом (ПК України) незалежно від внесення змін до договору оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вказаний податок за 2011 рік, 2012 рік, січень-жовтень 2013 року, відповідно до поданих ним декларацій від 27.11.2012 № 9017077433, від 27.11.2012 № 9074866614, від 30.01.2013 № 9003046682 розраховано з розміру 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 116461,35 грн. (щомісячна сума платежу - 9705,11 грн.), в той же час, відповідач посилається на необхідність застосування встановленого пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України трикратного розміру земельного податку (що складає 349384,04 грн., а помісячно - 29115,34 грн.).

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

За загальним правилом, визначеним п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пп. 271.1.1, 271.1.2 п.271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII Податкового кодексу, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII Податкового кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з наявним у матеріалах справи витягом з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю, нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки площею 0,63 га по проспекту Гагаріна, 128 у місті Дніпропетровську визначена у розмірі 11646134,64 грн. Аналогічний розмір визначено на 2011 - 2013 роки.

Колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини виникли саме у зв'язку із зміною ставки земельного податку (плати за землю) і обставин нормативно-грошової оцінки цієї земельної ділянки не стосуються.

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, тобто, не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Пунктом 9.1.10 Податкового кодексу України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків.

З аналізу наведених норм слідує, що розмір орендної плати за вказані ділянки є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами. Тобто, починаючи з 01.01.2011, на адміністрування орендної плати та відносини, що виникають при оренді земельної ділянки комунальної та державної власності, поширюються приписи Податкового кодексу України з усіма правилами обрахування орендної плати та наслідками недотримання порядку нарахування та справляння даного обов'язкового платежу.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується із позицією суду першої інстанції, який акцентував увагу на тому, що вимоги пп.288.5.1 ПК України щодо мінімального розміру орендної плати стосується узгодження розміру орендної плати при укладанні договору або ж при внесенні змін до нього, але ніяк не можуть вважатися зобов'язаннями орендаря, встановленим ПК України, оскільки у самому ПК України вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір, а не Кодекс.

Закріплення положеннями Податкового кодексу України максимального та мінімального розміру орендної плати не може автоматично підвищувати розмір такої плати, встановленої умовами договору, який було укладено до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 13 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар - використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у рішеннях по справам №21-443а12 від 11.06.2013 р. та №21-166а13 від 11.06.2013 р., договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання умов договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок, хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом №309-VI є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної плати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з рішеннями Верховного суду України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача та скасування спірного податкового повідомлення-рішення №0000261503 від 31.01.2014 р.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2014 р. № 0000261503 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.