Ухвала

від 08.10.2014 по справі 2а-3712/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 рокум. Львів№ 9104/147783/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Савицької Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника позивача Горбунова О.О.

представника апелянта Слуцького Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року у справі за позовом Приватного підприємства ВКФ «Злагода» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

27.04.2012 року позивач Приватне підприємство ВКФ «Злагода» звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001342320/2059 від 17.04.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0001342320/2059 від 17.04.2012 року.

Не погодившись із даною постановою, апелянт Державна податкова інспекція в Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що вказана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року скасувати та прийняти нову якою відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача Горбунова О.О. в судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Представник апелянта Слуцький Т.О. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції які виникли між Приватним підприємством ВКФ «Злагода» та контрагентами ТзОВ «Арс Трейд», ТзОВ «БК АРС» та ТзОВ «Викуп» були реальними що підтверджується належними первинними документами які відповідають вимогам бухгалтерського обліку.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, працівники податкового органу провели позапланову виїзну перевірку ПП ВКФ «Злагода» з питань взаємовідносин з ТзОВ «Арс Трейд» за травень - червень 2011 року, ТзОВ «ЕЙС Констракшн Менеджмент» за липень 2011 року, серпень 2011 року, жовтень 2011 року, ТзОВ «БК» АРС» за серпень 2011 року, ТзОВ «Викуп» за серпень 2011 року, жовтень 2011 року, ТзОВ «Лідерком» за жовтень 2011 року. Результати перевірки відображені в акті № 17/23-2/35444075 від 27.03.2012 року.

За висновками акта перевірки позивач допустив порушення:

- ст. 203, ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, 198.2, 198.3 Податкового кодексу України, зокрема: завищено податковий кредит по господарських операціях з ТзОВ «Арс Трейд», ТзОВ «БК» АРС» та ТзОВ «Викуп» на суму 87 590,76 грн., в тому числі за травень 2011 року в сумі 1 191,67 грн., червень 2011 року в сумі 47 377,19 грн., серпень 2011 року в сумі 26 534,97 грн. та жовтень 2011 року в сумі 12 486,93 грн.

На підставі акта перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0001342320/2059 від 17.04.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 97 347,23 грн., з них за основним платежем -87 590,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -9 756, 47 грн.

При винесенні рішення податковий орган покликався на те, що: позивач безпідставно завищив суму податкового кредиту по господарських відносинах оскільки, такі операції фактично не здійснювались та первинними документами не підтверджені.

Аналізуючи матеріали справи та оскаржуване рішення колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що первинні документи, представлені позивачем в обґрунтування своїх тверджень, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», доказів протилежного відповідачем не представлено та судом не встановлено.

На підтвердження взаєморозрахунків із ТзОВ «Арс Трейд» позивач надав первинні бухгалтерські документи : податкові накладні від 24.05.2011 р. № 165, від 07.06.2011 р. № 67, від 21.06.2011 р. № 379, від 21.06.2011 р. № 380, від 24.06.2011 р. № 435, від 24.06.2011 р. № 436.; видаткові накладні від 24.05.2011 р., від 21.06.2011 р., від 24.06.2011 р., 07.06.2011 р.; платіжні доручення від 31.05.2011 р., від 06.06.2011 р., від 11.07.2011 р., 18.07.2011 р., від 08.08.2011 р., журнал-ордер по рах.631., договір поставки від 24.05.2011 р. № б/н.

З матеріалів справи видно, що позивача ( підрядник) із ТзОВ «Будівельна компанія АРС» (субпідрядник ) уклали договір підряду № 8/08/11 від 08.08.2011 р. за яким субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника виконати спеціалізовані роботи по капітальному ремонту будівлі № 42 військового містечка № 135 .

На виконання умов даного договору позивач надав суду наступні первинні бухгалтерські документи : свідоцтво про державну реєстрацію контрагента ТзОВ «Будівельна компанія АРС», свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 29.12.2010 р., ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р., акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р., платіжні доручення, договір підряду від 08.08.2011 р., акт приймання виконання будівельних робіт за серпень 2011 р., журнал-ордер по рах. 631.

01.08.2011 р. позивач ПП «ВКФ Злагода» та ТзОВ «Викуп» уклали договір поставки № 1/08/11 відповідно до умов якого останній зобов'язується поставити продукцію визначену у специфікаціях які є додатком до договору.

На виконання умов вказаного договору позивач надав наступні первинні документи : свідоцтво про державну реєстрацію ТзОВ «Викуп», податкові накладні від 03.08.2011 р., від 04.08.2011 р., від 01.08.2011 р., від 05.10.2011 р., від 03.10.2011 р.; видаткові накладні від 03.08.2011 р, від 04.08.2011 р., від 01.08.2011 р., 05.10.2011 р., 03.10.2011 р., платіжними дорученнями від 03.10.2011 р., 05.10.2011 р., 09.09.2011 р., 30.11.2011 р., 22.12.2011р., 27.12.2011 р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що первинні документи відображають обсяг, час та місце проведення робіт, поставки продукції, здійснення відповідної оплати та подальше використання таких робіт (придбаного товару) у господарській діяльності.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Покликання апелянта не нікчемність правочинів колегія суддів не бере до уваги оскільки, вказані правочини судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У Постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ) (п. 7 Постанови).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність ) здійснення господарських операцій між та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з контрагентами в період охоплений перевіркою.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину що апеляційна скарга не обґрунтована оскільки, містить інформацію про події та інших сторін які не мають ніякого відношення до справи яка розглядається.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року у справі за № 2а-3712/12/1370 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Н.В. Савицька

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель