Рішення

від 13.10.2014 по справі 910/20284/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20284/14 13.10.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-Інвест"

про стягнення 30 009,03 грн.

Представники сторін:

від позивача: Думич І.І. - представник за довіреністю № 676/01.1 від 26.08.2014 року;

від відповідача: Легкодух Я.Г. - представник за довіреністю б/н від 13.10.2014 року.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-Інвест" про стягнення 30 009,03 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.04.2012 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-Інвест" укладено договір оренди №87 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.

На виконання умов договору 30.04.2012 року між сторонами укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю на строк з 01.05.2012 року до закінчення терміну дії договору оренди № 87 від 30.04.2012 року.

Починаючи з червня 2012 року у орендаря регулярно виникла багатомісячна заборгованість як за оренду приміщення так і за комунальні послуги.

Так, станом на день подання позову загальний борг становить 21 778,46 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 21 778,46 грн., штрафу в розмірі 1 723,72 грн., пені в розмірі 2 212,22 грн., інфляційних в розмірі 3 069,99 грн. та 3% річних в розмірі 1 224,64 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.09.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.10.2014 року.

09.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 29.09.2014 року.

Представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій зазначив, оскільки відповідач частково сплатив борг у розмірі 2 147,62 грн., тому просить зменшити суму позовних вимога, а саме: стягнути з відповідача основний борг в розмірі 19 630,84 грн., штраф в розмірі 1 723,72 грн., пеню в розмірі 2 212,22 грн., інфляційних в розмірі 3 069,99 грн. та 3% річних в розмірі 1 224,64 грн.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.

Як вбачається з поданої заяви про уточнення позовних вимог позивачем зменшено розмір позовних вимог, а тому дана заява приймається судом до розгляду.

Представник відповідача визнав позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

30.04.2012 року між Інститутом водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-Інвест" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №87.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно приміщення (далі - майно) площею 23 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 37 на 5 поверсі в будівлі навчально-виробничого корпусу (реєстровий номер 01018947.1.ТЖЕЧСТ 2635), що перебуває на балансі Інституту водних проблем і меліорації НААН (далі -балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на « 31» жовтня 2011р. і становить за незалежною оцінкою 97784 грн. 73 коп.

Майно передається в оренду з метою під офіс (п.1.2 договору).

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. (п.2.1 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.05.2012 року орендодавець передав, а орендар прийняв нежиле приміщення площею 23 кв.м по вул. Васильківська, 37.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Цей договір укладено строком на один рік, що діє з 01 травня 2012 р. до 30 квітня 2013 р. включно (п.10.1 договору).

В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до договору від 30.04.2013 року, №2 від 31.12.2013 року про продовження дії договору (до 20.12.2016 року).

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п.3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2012р.) 1481,44 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - травень 2012р. - визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць березень 2012р. на індекси інфляції за квітень, травень 2012р.

Додатковою угодою №2 від 31.12.2013 року до договору №87 від 30.04.2012 року виклали пункту договору в наступній редакції:

- п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно приміщення (далі - майно) площею 18 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ-22, вул. Васильківська, 37 на п'ятому поверсі в будівлі навчально-виробничого корпусу (реєстровий номер 01018947.1.ТЖЕЧСТ 2635), що перебуває на балансі Інституту водних проблем і меліорації НААН, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.10.2013р. і становить за незалежною оцінкою 95562 грн. 00 коп.;

- п.1.2 майно передається з метою під офіс;

- п.3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ від 04.10.95 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць листопад 2012р. - 1442,03 грн. Орендна плата за перший місяць січень 2014р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць листопад 2013р. на індекс інфляції за грудень 2013, січень 2014р.

- п.3.2 нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 3.6 договору орендна плата перераховується балансоутримувачу щомісяця не пізніше 15 числа місяця.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п.5.11 договору, орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Так, на виконання вищезазначеного пункту договору, 30.04.2012 року між Інститутом водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-Інвест" (орендар) укладено договір №87/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п.1.1 договору №87/1, балансоутримувач Інститут водних проблем і меліорації забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: 03022 м. Київ , вул. Васильківська 37 (надалі - будівля), загальною площею 10725 кв. м , а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Крім пропорційно займаної площі, договір може передбачити й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів: за кількістю джерел електрообладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.

Орендар користується приміщенням загальною площею 23 кв. м, яке розміщене на 5 поверсі навчально-виробничого корпусу, експертною вартістю 97784 грн. 73 коп. (надалі - орендоване приміщення) відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору.

Орендоване приміщення використовується для цілей - під офіс.

Згідно з п.2.2.3 договору №87/1, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до виконавчої вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, станом на 13.10.2014 року факт наявності основної заборгованості за договорами у відповідача перед позивачем в сумі 19 630,84 грн. (16 346,64 грн. - по договору №87 від 30.04.2012 року та 3 284,20 грн. по договору №87/1 від 30.04.2012 року) належним чином доведений, документально підтверджений і визнаний відповідачем, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 212,22 грн. та штраф в розмірі 1 723,72 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Пунктом 2.2.3 договору №87/1 передбачено, що при несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку однієї облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Абзацом 2 п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року передбачено, що застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Так, п.3.8 договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 2 212 грн. (2 047,71 грн. (за період з 16.04.2013 року по 22.09.2014 року) - по договору №87 від 30.04.2012 року та 164,51 грн. (за період з 13.04.2013 року по 22.09.2014 року) по договору №87/1 від 30.04.2012 року) та штрафу в розмірі 1 723,72 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3 069,99 грн. інфляційних втрат та 1 224,64 грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції за період з 13.06.2012 року по 31.08.2014 року в розмірі 3 069,99 грн. (2 445,29 - по договору №87 від 30.04.2012 року та 624,70 грн. по договору №87/1 від 30.04.2012 року) та 3% річних за період з 13.06.2012 року по 31.08.2014 року в розмірі 1 224,64 грн. (1 028,30 - по договору №87 від 30.04.2012 року та 196,34 грн. по договору №87/1 від 30.04.2012 року) наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-Інвест" (03022, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 37, ідентифікаційний код: 37924458) на користь Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (03022, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 37, ідентифікаційний код 01018947) основну заборгованість в розмірі 19 630 (дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять) грн. 84 коп., штраф в розмірі 1 723 (одна тисяча сімсот двадцять три) грн. 72 коп., пеню в розмірі 2 212 (дві тисячі двісті дванадцять) грн. 22 коп., індекс інфляції в розмірі 3 069 (три тисячі шістдесят дев'ять) грн. 99 коп. та 3 % річних в сумі 1 224 (одна тисяча двісті двадцять чотири) грн. 64 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 03.11.2014 року.

Суддя С.М. Мудрий