Постанова

від 29.10.2014 по справі 914/1815/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2014 р. Справа № 914/1815/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого -судді: Данко Л.С.,

Суддів: Галушко Н.А.,

Гриців В.М.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" від 11.07.2014 р. № 25-08/4543 (вх. № 01-05/3360/14 від 17.07.14),

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2014 року

у справі № 914/1815/14 (суддя Р.І.Матвіїв),

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м. Київ) в особі Територіально відокремленого без балансового відділення №10013/0215 філії: Львівського облуправління АТ "Ощадбанк" (81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Сагайдачного, 2/4, код ЄДРПОУ 09325703);

До відповідача: Державного підприємства "Воютицький спиртовий завод" (81453, Львівська обл., Самбірський район, с. Воютичі, код ЄДРПОУ 00374781),

Про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором кредитної лінії № 2062-111 від 20.04.2010 р. у розмірі 118 443,53 грн., в т.ч. 111 017,38 грн. - прострочені платежі по відсотках, 7426,15 грн. - пені та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/позивача: Романова Н.В. - п/к за довіреністю від 16.06.2014 р., довіреність нотаріально посвідчена 16.06.2014р. зареєстрована в реєстрі за № 4213,

від відповідача: Харечко У.Л. - п/к за довіреністю від 07.05.2014 р.,

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки сторін визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представники сторін подали спільне письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП "Документообіг господарських судів" від 17.07.2014р., дану справу передано на розгляд судді-доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2014 р. у склад колегії для розгляду справи № 914/1815/14 господарського суду Львівської області введено суддів В.М.Гриців та Л.Л.Давид (а.с. 73).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2014 р. апелянту відновлено строк встановлений для апеляційного оскарження (а.с. 75), ухвалою суду від 21.07.2014 р. апеляційну скаргу апелянта прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 06.08.2014 р., про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені: Апелянт/позивач - 24.07.2014р. рекомендованою поштою № 79010 07249643 та філія - 25.07.2014 р. рекомендованою поштою № 79010 072496516978285, відповідач - 05.08.2014 р. рекомендованою поштою № 79010 0729660 (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи) (а. с. 76, 77, 111).

У судовому засіданні, яке відбулося 06.08.2014 р. оголошено перерву до 20.08.2014 р. на 10 год. 50 хв., про що сторони були повідомлені під розписку (а.с. 110).

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці в склад колегії для розгляду справи № 914/1815/14 введено суддю Якімець Г.Г. (а.с. 112).

З підстав зазначених в ухвалі від 20.08.2014 р. розгляд справи відкладено на 08.10.2014р., про що сторони були належним чином повідомлені.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 р. замість судді Якімець Г.Г. (відпустка) в склад колегії для розгляду справи № 914/1815/14 введено суддю Гриців В.М. (а.с. 121).

У судовому засіданні, яке відбулося 08.10.2014 р. оголошено перерву до 29.10.2014 р. на 10 год. 20 хв., про що сторони були повідомлені під розписку (а.с. 125).

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Давид Л.Л. у відрядженні в склад колегії для розгляду справи № 914/1815/14 господарського суду Львівської області введено суддю Галушко Н.А.

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (введення нового складу суду) розгляд даної справи з почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

Від апелянта/позивача представник прибув, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 6435 грн. 16 коп. і в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю та стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 6435 грн. 16 коп. Судові витрати покласти на Відповідача.

Від відповідача представник прибув, через канцелярію суду подав Відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/4405/14 від 04.08.2014 р.) та Додаткові пояснення на відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/4745/14 від 19.08.2014 р.), проти апеляційної скарги заперечив, просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/1815/14.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.06.2014 року у справі № 914/1815/14 (суддя Матвіїв Р.І.) позовні вимоги задоволено частково (абзац 1-й резолютивної частини рішення ). Стягнуто з Державного підприємства "Воютицький спиртовий завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10013/0215 філії - Львівського облуправління АТ "Ощадбанк" 111 017 грн. 38 коп. заборгованості за простроченими відсотками, 990 грн. 99 коп. пені та 2 250 грн. 43 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору (абзац 2-й резолютивної частини рішення ). Відмовлено у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення пені в розмірі 6 435 грн. 16 коп. (абзац 3-й резолютивної частини рішення ) (а.с. 59, 60-64).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт/відповідач (Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії: Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк") звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2014 р. у справі № 914/1815/14 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 6435 грн. 16 коп. і в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю та стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 6435 грн. 16 коп. Судові витрати покласти на відповідача (а.с. 78-82).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, не досліджено в повному обсязі матеріали та обставини справи, що мають суттєве значення для розгляду спору, що призвело до незаконного рішення в частині що стосується стягнення пені.

Так, апелянт стверджує, що місцевий господарський суд стягнув пеню у розмірі 990 грн. 99 коп. за період з 11.04.2013 р. по 11.10.2013 р., в іншій частині - відмовив, так як вважав, що сторони у п. 9.1. Договору збільшити саме строк позовної давності, а не період нарахування пені.

Як стверджує Апелянт, пеня ним нарахована з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України від кожного чергового простроченого щомісячного платежу по процентах окремо, яка сумарно складає 7426,15 грн., представник Скаржника пояснив, що Позивачем дотримано приписи ст. 253, ч. 5 ст. 254, 256, ч. 1 ст. 259 ЦК України, п. 9.1. Договору.

Так апелянт зазначає, що за березень 2013 р. розмір чергового щомісячного платежу по відсотках нарахований від тіла кредиту в сумі 14041,66 грн., строк для оплати цієї суми, згідно п. 2.7.3. Кредитного договору - 10.04.2013 р., право на нарахування пені від цієї суми відсотків виникло у Позивача з 11.04.2013 р. + 6 місяців, закінчилося 10.10.2013 р. (183 дні прострочення), пеня = 985,99 грн.; за квітень 2013 р. розмір чергової суми платежу по відсотках - 13594,73 грн., строк для оплати - 10.05.2013 р., право на нарахування пені від цієї суми виникло у Позивача з 13.05.2013 р. (11.11.-12.11.13 р. субота і неділя) + 6 місяців (ч. 6 ст. 232 ГК України), закінчилося - 11.11.2013 р., пеня = 940, 45 грн.; за травень 2013 р. розмір чергового платежу по відсотках - 14047,88 грн., строк для оплати - 10.06.2013 р., право на нарахування пені від цієї суми виникло з 11.06.2013 р. + 6 місяців, закінчилось - 11.12.2013 р., пеня = 944,87 грн.; за червень 2013 р. розмір чергового щомісячного платежу по відсотках - 13594,73 грн., строк для оплати - 10.07.2013 р., право на нарахування пені від цієї суми виникло з 11.07.2013 р. + 6 місяців, закінчилося - 11.01.2014 р., пеня = 908,06 грн.; за липень 2013 р. розмір чергового платежу по відсотках - 14047,88 грн., строк для оплати - 10.08.2013 р., право на нарахування пені від цієї суми виникло з 12.08.2013 р. (11.11.13 р. неділя) + 6 місяців, закінчилося - 11.02.2014 р., пеня = 921,00 грн.; за серпень 2013р. розмір чергового щомісячного платежу по відсотках - 14047,89 грн., строк для оплати - 10.09.2013 р., право на нарахування пені від цієї суми виникло з 11.09.2013 р., закінчилося - 11.03.2014 р. (6 місяців), пеня = 910,61 грн.; за вересень 2013 р. розмір чергового щомісячного платежу по відсотках - 13594,73 грн., строк для оплати - 10.10.2013 р., право на нарахування пені від цієї суми виникло з 11.10.2013 р., закінчилося - 11.04.2014 р., пеня = 886,08 грн.; за жовтень 2013 р. розмір чергового щомісячного платежу - 14047,88 грн., строк для оплати - 10.11.2013 р., право на нарахування пені від цієї суми виникло з 11.11.2013 р. + 6 місяців (ч. 6 ст. 232 ГК України), закінчилося - 05.05.2014 р., пеня = 926,08 грн. Загальний розмір пені = 7426 грн. 15 коп.

Апелянт покликається на те, що позовна заява була надіслана (по-пошті) до господарського суду Львівської області - 15.05.2014 р., а згідно п. 9.1. Кредитного договору, строк позовної давності для всіх грошових зобов'язань, в т.ч. щодо процентів, штрафних санкцій, неустойки, пені та інших платежів збільшений сторонами за цим Договором до 3 (трьох) років, відтак вважає, що ним не пропущено строків позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення пені.

Колегією суддів встановлено, що Апелянт/позивач: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (Скорочене найменування - АТ «Ощадбанк» (п. 4 Змін до Статуту) є юридичною особою (п. 6 Змін до Статуту), йому присвоєно код ЄДРПОУ 00032129, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, що підтверджується Змінами до Статуту, які є невід'ємною частиною Статуту, зареєстровані у встановленому законом порядку: 07.06.2011 р. номер запису: 10701050205016740 (а.с. 32-36) та Витягом з ЄДРЮО та ФОП (а.с. 44-46).

АТ «Ощадбанк», як юридична особа, має право створювати філії, територіально відокремлені безбалансові відділення (п. 11 Змін до Статуту), які не є юридичними особами, діють в межах компетенції, визначеної в положеннях про них.

Структурний підрозділ Банку: Територіально відокремлене безбалансове відділення № 10013/0215 філії - Львівського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України) (1-го типу), місцезнаходження: Львівська обл., м. Самбір, вул. Сагайдачного, 2/4, діє на підставі Положення, входить до єдиної організаційної структури Банку, не має статусу юридичної особи, є відокремленим структурним підрозділом Банку та підпорядковане Львівському обласному управлінню Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», має печатки зі своїм найменуванням та штампи (п.п. 1.2., 1.3., 1.8., 1.11 Положення)(а.с. 26-31).

Філія: Львівське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», знаходиться за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 9, код ЄДРПОУ 09325703, створене як філія, діє на підставі Положення, входить до єдиної організаційної структури Банку, не має статусу юридичної особи, має у своєму підпорядкуванні, зокрема, Територіально відокремлене безбалансове відділення № 10013/0215 філії - Львівського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України) (1-го типу) (ТВБВ знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Сагайдачного, 2/4).

Керівник філії діє від імені Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України на підставі довіреності з правом передоручення (а.с. 38-39).

Відповідач - Державне підприємство "Воютицький спиртовий завод" є юридичною особою, місцезнаходження: 81453, Львівська область, Самбірський район, с. Воютичі, юридичній особі йому присвоєно код ЄДРПОУ 00374781 (а.с. 47-48).

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів даної справи, 20.04.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (Банк - за договором) та Державним підприємством "Воютицький спиртовий завод" (Позичальник - за Договором) було укладено Договір кредитної лінії № 2062-111, з додатком № 1 та 01.11.2010 р. Додатковий договір до договору кредитної лінії № 2062-111 (далі за текстом - Договір) (а.с. 12-18, 18/зворот, 19).

Зазначений Договір укладено сторонами у письмовій формі єдиного документа, підписано повноважними представниками сторін та їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст. 181 ГК України, ст.ст. 207, 208 ЦК України, а в силу ст. 204 ЦК України, є правомочним правочином.

Відповідно до умов зазначеного Договору, Банк зобов'язався надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Як зазначено в пп. 2.2, 2.3 п. 2 Договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 20.04.2011 року. Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 920 000,00 грн.

У зв'язку з порушенням Позичальником умов Договору з повернення кредиту та відсотків за його користування, у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 958 160 грн. 92 коп., стягнення якої шляхом звернення стягнення на заставлене майно було предметом спору у справі № 5015/4665/11, що розглядалась господарським судом Львівської області, позовні вимоги у якій задоволено повністю. Станом на дату подання позову (15.05.2014 р.) вказане рішення не виконано.

Підпунктами 2.7.2. та 2.7.3.п. 2 Договору передбачено, що проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника з кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень пп. 2.7.4 цього Договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 10-го календарного дня місяця, наступного за звітним , а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 10.05.2014 року.

Додатковим договором до договору кредитної лінії № 2062-111 від 20.04.2010 року, який є невід'ємною частиною Кредитного договору (п. 3 Додаткового договору) (а.с. 19), сторони узгодили, що нарахування процентів за користування кредитом, які нараховуються на фактичну суму заборгованості Позичальника за кредитом, та нарахування комісійної винагороди, яка зазначена у п. 2.7.2 Кредитного договору, починаючи з 01.11.2013 року.

Відповідач грошові кошти згідно з умовами Договору не сплачував, у зв'язку з чим боржнику надсилалась претензія № 1 вих. № 219 від 03.04.2013 року (а.с. 20) з вимогою про погашення заборгованості, яку Відповідач отримав під розписку 09.04.2013 р. (а.с. 20/зворот).

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до розрахунку суми боргу Позивача та акту звірки, що надсилався Відповідачу для підписання, станом на момент звернення з позовною заявою до суду та на момент прийняття рішення розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 780 324 грн. 14 коп., в т.ч. 661 610 грн. 05 коп. - заборгованість за простроченим кредитом, 111 017 грн. 38 коп. - прострочених платежів по відсотках та 7 696 грн. 71 коп. - пені.

Предметом спору у даній справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача 111 017,38 грн. - прострочених платежів по відсотках та 7426 грн. 15 коп. - пені (п. 2 прохальної частини позовної заяви) (а.с. 6-9).

Дані факти підтверджуються матеріалами справи, сторонами не заперечувались та документально не спростовувались.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору кредитної лінії № 2062-111 від 20.04.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 269 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 611, 612 ЦК України).

Укладаючи Договір кредитної лінії, сторони погодили строки виконання грошового зобов'язання (пп. 2.7.2 та 2.2 п. 2 Договору).

Факти належного виконання умов Договору кредитної лінії позивачем та порушення виконання грошового зобов'язання за вказаним Договором відповідачем встановлені судом у рішенні від 06.12.2011 року у справі № 5015/4665/11 (а.с. 21-22), залишеним без змін згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 року (а.с. 23-25). Рішення набрало законної сили є обов'язковим до виконання на всій території України в силу ст. 124 Конституції України.

Відповідно до ч. 3 статті 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначено в абз. 7 ч. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (див. постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109).

Аналізуючи позовні вимоги, вбачається, що позивач просить стягнути проценти, які складаються з щомісячних чергових платежів у спірний період та пеню за прострочення виконання зобов'язання зі сплати процентів, що з урахуванням наведеного вище є правомірним та належним способом захисту порушеного права.

Договором кредитної лінії (п. 5.3.2.) сторони визначили обов'язки Позичальника, зокрема, обов'язок точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Як встановлено місцевим господарським судом, не заперечується Відповідачем, за користування кредитом у період з березня 2013 р. по жовтень 2013 року не здійснювалось вчасної оплати чергових щомісячних платежів по відсотках, у результаті чого виникла заборгованість на загальну суму 111 017 грн. 38 коп., що підтверджується матеріалами даної справи, розрахунком, долученим позивачем до матеріалів справи, та не заперечується Відповідачем.

Крім цього, відповідно до п. 7.1.1 Договору кредитної лінії за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язався сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість по пені за період з 11.04.2013 року по 05.05.2014 року становить 7426 грн. 15 коп.

Відповідно до п. п. 1.12, 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про застосування в даному випадку приписів частини 6 статті 232 ГК України.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як правильно зазначено у судовому рішенні, даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пунктом 9.1 Договору сторони домовилися про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України до 3 років для всіх грошових зобов'язань позичальника (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування ним, комісійних винагород, штрафних санкцій, неустойки, пені та інших платежів), що передбачені умовами цього договору.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, визначений ст. ст. 257, 258 ЦК України, та п. 9.1. Договору не є суть тотожним період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане, визначений ч. 6 ст. 232 ГК України.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що в п. 9.1 Договору, сторони збільшили саме строк позовної давності, а не період нарахування пені.

Однак, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку про те, що до стягнення підлягає пеня у розмірі «- 990 грн. 99 коп.», виходячи з наступного.

Враховуючи приписи ст. 1054, ч. 1 ст. 1048 ЦК України, дослідивши матеріали даної справи та умови вищевказаного Договору (п. 2.7.2., п. 2.7.3., 7.1.1.), колегія суддів встановила, що загальний розмір відсотків (процентів) 118 443,53 грн., який є предметом спору у даній справі, та заявлений Позивачем у позовній заяві до стягнення з Відповідача, складається з сукупності прострочених щомісячних зобов'язань зі сплати процентів та, які не були сплачені у визначені Договором строки (п. 2.7.3, 7.1.1.), відтак, в даному випадку, приписи ч. 6 ст. 232 ГК України належить застосовувати до кожного щомісячного простроченого платежу по процентах.

Як вбачається з матеріалів даної справи, за березень 2013 р. розмір належних до оплати процентів нарахований від тіла кредиту складав 14041,66 грн., строк для оплати процентів, відповідно до п. 2.7.3. Кредитного договору, не пізніше 10-го календарного місяця, наступного за звітним, - 10.04.2013 р. до 24 год. 00 хв. Право на нарахування пені від суми 14041,66 грн. щомісячного платежу по процентах виникло у Позивача з наступного дня після відповідної календарної дати, наданої Договором для оплати процентів (ст. 251 ЦК України), тобто з 11.04.2013 р. + 6 місяців /183 дні/ (ч. 6 ст. 232 ГК України) по 10.10.2013 р. включно.

Облікова ставка НБУ з 23.03.12 р. - 7,5% (постанова НБУ № 102 від 21.03.12р.) по 10.06.2013 р., подвійна облікова ставка для розрахунку: 7,5%*2=15,0%/100%=0,15 грн. Отже, за період з 11.04.2013 р. по 09.06.2013 р. = 60 днів прострочення платежу (14041,66 грн. - сума боргу по процентах*0,15/365*60 днів прострочення), пеня = 346,23 грн. З 10.06.2013 р. облікова ставка НБУ - 7,0% (постанова НБУ № 209 від 06.06.13 р.) по 13.08.13р., подвійна облікова ставка для розрахунку: 7,0%*2=14,0%/100%=0,14. За період з 10.06.2013 р. по 12.08.2013 р. = 64 дні прострочення платежу (14041,66 грн.*0,14/365*64 дні прострочення), пеня = 344,69 грн. Облікова ставка НБУ з 13.08.2013 р. - 6,5% (постанова НБУ № 315 від 09.08.13р.), подвійна облікова ставка для розрахунку: 6,5%*2=13,0%/100%=0,13 грн. За період з 13.08.2013 р. по 10.10.2013 р. = 59 днів прострочення платежу (14041,66 грн.*0,13/ 365*59 днів прострочення), пеня =295,07 грн. Розмір пені від суми боргу 14041,66 грн. за період з 11.04.13 р. по 10.10.2013 р. = 985,99 грн. Період за який нарахована пеня відповідає приписам ч. 6 ст. 232 ГК України.

За квітень 2013 р. розмір чергового щомісячного платежу по процентах - 13594,73 грн., строк для оплати - 10.05.2013 р. до 24 год. 00 хв. Право на нарахування пені від цієї чергової суми простроченого платежу (процентів) виникло у Позивача з 11.05.2013 р. по 11.11.2013 р. (ч. 6 ст. 232 ГК України). 11.05.13 р. та 12.05.13 р. субота і неділя - вихідні, відтак з 13.05.13 р. по 09.06.13р. = 28 днів прострочення платежу, облікова ставка НБУ з 23.03.12 р. - 7,5%, по 10.06.2013 р., подвійна облікова ставка для розрахунку: 7,5%*2=15,0%/100%=0,15 грн. (13594,73 грн. - боргу по відсотках*0,15/365*28 днів прострочення), пеня = 156,43 грн. З 10.06.2013 р. облікова ставка НБУ - 7,0% по 13.08.2013 р., подвійна облікова ставка для розрахунку: 7,0%*2=14,0%/100%=0,14 грн. За період з 10.06.2013 р. по 12.08.2013 р. = 64 дні прострочення платежу (13594,73 грн. боргу*0,14/365*64 дні прострочення), пеня = 333,72 грн. Облікова ставка НБУ з 13.08.2013 р. - 6,5%, подвійна облікова ставка для розрахунку: 6,5%*2=13,0%/100% =0,13 грн. За період з 13.08.2013р. по 11.11.2013р. - 91 день прострочення платежу (13594,73 грн. - боргу*0,13 / 365*91 день прострочення), пеня = 440,62 грн. Разом за цей період пеня складає суму 930,77 грн.

За травень 2013 р. розмір чергового щомісячного платежу по процентах - 14047,88 грн., строк для оплати вказаної суми - 10.06.2013 р., право на нарахування пені від цієї чергової суми прострочених процентів виникло у Позивача з 11.06.2013 р. та закінчилось - 11.12.2013 р. З 10.06.13 р., облікова ставка НБУ - 7,0% по 13.08.2013р., подвійна облікова ставка для розрахунку: 7,0%*2=14,0%/100%=0,14 грн. За період з 11.06.2013 р. по 12.08.2013р. = 63 дні прострочення платежу (14047,88 грн. - боргу*0,14/365*63 дні прострочення), пеня = 339,46 грн. Облікова ставка НБУ з 13.08.13 р. - 6,5%, подвійна облікова ставка для розрахунку: 6,5%*2=13,0%/100%=0,13 грн. Отже, за період з 13.08.2013 р. по 11.12.2013 р. = 121 днів прострочення платежу (14047,88 грн. - боргу*0,13/365*121 день прострочення), пеня = 605,41 грн. Разом за цей період пеня складає суму 944,87 грн.

За червень 2013 р. розмір чергової щомісячної суми платежу по процентах - 13594,73 грн., строк для оплати процентів - 10.07.2013 р., право на нарахування пені від цієї чергової суми прострочених платежів виникло у Позивача з 11.07.2013 р. + 6 місяців, закінчилося - 11.01.2014 р. З 10.06.2013 р. облікова ставка НБУ - 7,0% по 13.08.2013р., подвійна облікова ставка для розрахунку: 7,0%*2=14,0%/100%=0,14 грн. З 11.07.13 р. по 12.08.13 р. = 33 дні прострочення (13594,73 грн. - боргу*0,14/365*33 днів прострочення), пеня = 172,08 грн. Облікова ставка НБУ з 13.08.13 р. - 6,5%, подвійна облікова ставка для розрахунку: 6,5%*2=13,0%/100%=0,13 грн. За період з 13.08.2013 р. по 11.01.2014 р. = 152 дні прострочення (13594,73 грн. - боргу*0,13/365*152 дні прострочення), пеня = 735,98 грн. Разом за цей період пеня складає суму 908,06 грн.

За липень 2013 р. розмір чергового щомісячного платежу по процентах - 14047,88 грн., строк для оплати - 10.08.2013 р., право на нарахування пені від цієї чергової суми прострочених процентів виникло у Позивача з 11.08.2013 р. та закінчилося 11.02.2014 р. /11.08.13 р. - вихідний - неділя/, наступний за вихідним робочий день - 12.08.2013 р. Облікова ставка НБУ - 7,0%, подвійна облікова ставка для розрахунку: 7,0%*2/100%=0,14 грн. Прострочення платежу - 1 день (14047,88 грн. - боргу*0,14/365*1 день), пеня = 5,39 грн. Облікова ставка НБУ з 13.08.2013 р. - 6,5%, подвійна облікова ставка для розрахунку: 6,5%*2/100%=0,13 грн. За період з 13.08.13 р. по 11.02.14р. = 182 дні прострочення платежу (14047,88 грн. - чергова щомісячна заборгованість по процентах*0,13/365*182 дні прострочення), пеня = 910,61 грн. Разом розмір пені за цей період складає суму 916,00 грн.

За серпень 2013р. розмір чергового щомісячного платежу по відсотках - 14047,89 грн., строк для оплати - 10.09.2013 р., право на нарахування пені від цієї суми щомісячного простроченого платежу по процентах виникло у Позивача з 11.09.2013 р. та закінчилося - 11.03.2014 р. = 182 дні прострочення. Облікова ставка НБУ з 13.08.13 р. - 6,5% (постанова НБУ № 315 від 09.08.2013р.), подвійна облікова ставка для розрахунку: 6,5%*2/100%=0,13 (14047,89 грн. - боргу*0,13/365*182 прострочення платежу), пеня = 910,61 грн.

За вересень 2013 р. розмір чергового щомісячного платежу за процентами - 13594,73 грн., строк для оплати - 10.10.2013 р., право на нарахування пені від цієї чергової суми простроченого платежу виникло у Позивача з 11.10.2013 р. та закінчилося - 11.04.2014 р., 182 дні прострочення, облікова ставка НБУ з 13.08.13 р. - 6,5% (постанова НБУ № 315 від 09.08.13р.), подвійна облікова ставка для розрахунку: 6,5%*2/100%=0,13 (13594,73 грн. - боргу*0,13/365*182 дні прострочення платежу), пеня = 886,08 грн.

За жовтень 2013 р. розмір чергового щомісячного платежу за процентами - 14047,88 грн., строк для оплати - 10.11.2013 р., право на нарахування пені від цієї чергової щомісячної суми простроченого платежу виникло у Позивача з 11.11.2013 р. + 6 місяців (ч. 6 ст. 232 ГК України) закінчилося - 05.05.2014 р. Облікова ставка НБУ з 13.08.2013 р. - 6,5% по 15.04.2014 р., подвійна облікова ставка для розрахунку: 6,5%*2/100%=0,13. За період з 11.11.2013 р. по 14.04.2014 р. = 155 днів прострочення (14047,88 грн. - боргу*0,13/365*155 днів прострочення), пеня = 775,52 грн. З 15.04.2014 р. облікова ставка НБУ - 9,5%, подвійна облікова ставка для розрахунку: 9,5%*2/100%=0,19 грн., за період з 15.04.2014 р. по 05.05.2014 р. = 21 день прострочення платежу (14047,88 грн. - боргу*0,19/365*21 день прострочення), пеня = 153,15 грн. Розмір пені за вказаний період складає 926,08 грн.

Загальний (сумарний) розмір пені, відповідно, складатиме суму 7 408,46 грн. (985,99 грн. + 930,77 грн. + 944,87 грн. + 908,06 грн. + 916,00 грн. + 910,61 грн. + 886,08 грн. + 926,08 грн.), а не 7 426,15 грн., як вказав Позивач, оскільки останній припустився помилки при обрахунку кількості днів прострочення, і не 990 грн. 99 коп., як, помилково, розрахував місцевий суд.

З огляду на вищенаведене, колегія приходить до висновку, що Позивачем нарахована пеня від кожного чергового щомісячного простроченого платежу по процентах (відсотках) відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, про що зазначено вище у цій постанові, а так як позовні матеріали надіслано до господарського суду (15.05.2014 р. (а.с. 52), враховуючи п. 9.1. Договору, ст.ст. 256, 257 ЦК України, позивач не пропустив строків позовної давності на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права, в т.ч. і щодо стягнення пені.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Колегія суддів заслухала пояснення сторін, дослідила в сукупності обставини, що мають значення для справи, приходить до висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" слід задовольнити частково, рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2014 р. у справі № 914/1815/14 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10013/0215 філії - Львівського облуправління АТ "Ощадбанк" про стягнення пені у розмірі 6435 грн. 16 коп. та 2250 грн. 43 коп. судового збору - скасувати і прийняти в цій частині нове рішення.

Позов задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Воютицький спиртовий завод" (81453, Львівська обл., Самбірський район, село Воютичі, код ЄДРПОУ 00374781) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10013/0215 філії: Львівського облуправління АТ "Ощадбанк" (Львівська обл., місто Львів, Галицький район, вул. Січових Стрільців, будинок 9, код ЄДРПОУ ВП: 09325703) 7 408 грн. 46 коп. пені та 2368 грн. 52 коп. судового збору.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку в сумі 0,14 грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32 - 34, 43, 44, 49, 98, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2014 р. у справі № 914/1815/14 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого без балансового відділення №10013/0215 філії - Львівського облуправління АТ "Ощадбанк" про стягнення пені у розмірі 6435 грн. 16 коп. та 2 250 грн. 43 коп. судового збору - скасувати і прийняти в цій частині нове рішення.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Державного підприємства "Воютицький спиртовий завод" (81453, Львівська область, Самбірський район, село Воютичі, код ЄДРПОУ 00374781) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого без балансового відділення №10013/0215 філії - Львівського облуправління АТ "Ощадбанк" (Львівська область, місто Львів, Галицький район, вул. Січових Стрільців, будинок 9, код ЄДРПОУ ВП: 09325703) 7 408 грн. 46 коп. пені та 2368 грн. 52 коп. судового збору.

5. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

6. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку в сумі 0,14 грн. покласти на відповідача.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Гриців В.М.

В судовому засіданні 29.10.2014 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 31.10.2014 р.